Стаття 5. Державна політика у книговидавничій справі

Державна політика у книговидавничій справі ґрунтується на визнанні духовної, науково-освітньої і культурно-творчої функції книги в суспільстві та на принципах дотримання свободи у книговидавничій справі, протидії її монополізації, зміцнення матеріально-технічних, організаційних, правових і наукових засад книговидавничої справи, гарантії соціального і правового захисту її працівників.

Державна політика у книговидавничій справі спрямовується на підтримку розвитку національного книговидання, задоволення за допомогою книг духовних, освітніх і культурних потреб громадян України, у тому числі осіб з вадами зору.

{Частина друга статті 5 в редакції Закону № 2313-IX від 19.06.2022 }

Державна політика у книговидавничій справі відповідно до поставленої мети здійснюється шляхом податкового, митного, валютного та інших видів регулювання, а також шляхом підтримки проектів у сфері книговидавничої справи.

{Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 692-IX від 16.06.2020 }

{Частину четверту статті 5 виключено на підставі Закону № 922-VIII від 25.12.2015 - щодо введення в дію зміни див. пункт 1 розділу IX Закону № 922-VIII від 25.12.2015}

Після виконання державного замовлення виконавець має право на виготовлення за власні кошти на умовах, визначених авторським договором, додаткового тиражу видання, випущеного за державним замовленням, для наповнення книжкового ринку та задоволення виробничих потреб.

{Статтю 5 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 3352-VI від 12.05.2011 }

Предыдущая

5/15

Следующая