Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень, що визначають використання ЕТС, які набирають чинності з дня початку функціонування ЕТС для проведення концесійного конкурсу, конкурентного діалогу та публікації документів у процедурі прямих переговорів з орендарем державного майна, що передається в концесію, але не пізніше 1 вересня 2021 року.

{Пункт 1 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1024-IX від 02.12.2020 }

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про концесії" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 41, ст. 372 із наступними змінами);

Закон України "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 3, ст. 21 із наступними змінами).

3. Установити, що:

процедура визначення концесіонера, передбачена розділом III цього Закону, застосовується до проектів, підготовка яких була розпочата до набрання чинності цим Законом, за умови що рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії прийнято відповідно до Закону України "Про державно-приватне партнерство";

завершення концесійних конкурсів, розпочатих до набрання чинності цим Законом, та укладення концесійних договорів за результатами проведення таких конкурсів здійснюються з використанням процедури, за якою вони розпочаті;

до концесійних договорів, укладених за результатами концесійних конкурсів, розпочатих до набрання чинності цим Законом, можуть вноситися зміни, пов’язані з набранням чинності цим Законом.

4. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Договори концесії, укладені до набрання чинності цим Законом, є чинними до моменту закінчення строку їх дії відповідно до умов таких договорів.

6. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

статтю 94 викласти в такій редакції:

" Стаття 94. Право приватного партнера, зокрема концесіонера, на земельну ділянку

1. Для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, приватному партнеру (концесіонеру) надаються в оренду земельні ділянки (крім концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг) у порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії) та зазначені в рішенні про доцільність здійснення державно-приватного партнерства (концесії) та/або договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства (концесійному договорі), передаються в оренду виключно приватному партнеру, концесіонеру, визначеному в порядку, встановленому Законом України "Про концесію" або Законом України "Про державно-приватне партнерство".

Зазначені земельні ділянки можуть бути передані іншим особам лише у разі прийняття державним партнером або концесієдавцем рішення про відміну конкурсу або визнання конкурсу таким, що не відбувся.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які відповідно до цього Кодексу наділені повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у користування, зобов’язані у тримісячний строк з дня звернення передати приватному партнеру (концесіонеру) земельну ділянку (ділянки), визначену (визначені) договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства (концесійним договором), в оренду на строк дії такого договору (крім концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг).

3. Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії) та зазначені в рішенні про доцільність здійснення державно-приватного партнерства (концесії), не можуть бути поділені, об’єднані з іншими земельними ділянками, передані в заставу, приватну власність та користування до моменту передачі такої земельної ділянки приватному партнеру (концесіонеру) або прийняття державним партнером (концесієдавцем) рішення про відміну конкурсу або визнання концесійного конкурсу таким, що не відбувся (якщо земельна ділянка була сформована до моменту оголошення конкурсу).

4. Передача концесіонеру або приватному партнеру будівель, споруд, іншого нерухомого майна державних та/або комунальних підприємств, установ, організацій є підставою для припинення права постійного користування на земельні ділянки, на яких вони розміщені та які є необхідними для здійснення державно-приватного партнерства (концесії), крім випадку концесії на будівництво (нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт) та подальшу експлуатацію автомобільних доріг.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить надання відповідної земельної ділянки в оренду за клопотанням приватного партнера, концесіонера.

5. Припинення права постійного користування земельною ділянкою (ділянками), визначеною (визначеними) частиною четвертою цієї статті, відбувається без згоди землекористувача. Одночасно з припиненням права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності відбувається передача відповідної земельної ділянки в оренду приватному партнеру, концесіонеру";

у статті 123:

частину другу доповнити абзацом третім такого змісту:

"У разі звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особи, яка є державним партнером (концесієдавцем) відповідно до законів України "Про державно-приватне партнерство", "Про концесію" та зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або уповноваженої нею особи до клопотання додається копія рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, зокрема у формі концесії";

частину третю доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"У разі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або формування земельної ділянки, необхідної для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), замовником документації із землеустрою є державний партнер (концесієдавець), а також за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі";

після частини дев’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"10. Якщо земельна ділянка надається в оренду для здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовником якого був державний партнер, концесієдавець або за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку державної експертизи), подається приватним партнером, концесіонером до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У разі якщо земельна ділянка державної або комунальної власності формується до проведення конкурсу з визначення приватного партнера, концесійного конкурсу, передача її в оренду здійснюється після укладення концесійного договору або іншого договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Якщо така земельна ділянка перебуває у постійному користуванні, рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії є одночасно рішенням про припинення права постійного користування такою земельною ділянкою.

Поділ земельної ділянки державної або комунальної власності, яка перебуває у постійному користуванні, здійснений до проведення конкурсу з визначення приватного партнера, концесійного конкурсу з метою подальшої передачі однієї чи декількох земельних ділянок, сформованих внаслідок такого поділу, в оренду приватному партнеру, концесіонеру для здійснення державно-приватного партнерства, концесії, не припиняє права постійного користування до прийняття рішення про передачу її в оренду приватному партнеру, концесіонеру.

Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, підлягають передачі в оренду приватному партнеру, концесіонеру на строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, або концесійного договору".

У зв’язку з цим частини десяту - чотирнадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - п’ятнадцятою;

статтю 141 доповнити пунктом "ж" такого змісту:

"ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії";

2) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):

частину третю статті 22 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Зазначені суб’єкти управління у державному секторі економіки можуть приймати рішення, необхідні для підготовки до реалізації та здійснення державно-приватного партнерства (концесії), які є обов’язковими до виконання підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері їх управління";

статтю 406 викласти в такій редакції:

" Стаття 406. Концесія

1. Концесія - форма здійснення державно-приватного партнерства, яка полягає в наданні концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг в порядку та на умовах, визначених концесійним договором, і передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, який охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції.

2. Концесійна діяльність здійснюється на основі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства України між концесіонером та концесієдавцем";

статті 407-410 виключити;

3) статтю 16 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170) доповнити частиною другою такого змісту:

"Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство", зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України "Про концесію";

4) частину третю статті 75 Повітряного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 48-49, ст. 536) викласти в такій редакції:

"3. Державний та/або комунальний аеродром та аеродромні об’єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, інші елементи аеродромів) можуть передаватися приватному інвестору відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору, договору оренди, а також бути предметом інших договорів, що укладаються за правилами, визначеними законодавством України. Істотною умовою таких договорів є заборона зміни цільового призначення об’єктів аеродрому, що забезпечують його основну виробничу діяльність";

5) частину першу статті 20 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) доповнити пунктом 17 такого змісту:

"17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства";

6) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

частину першу статті 19 доповнити пунктами 14 і 15 такого змісту:

"14) спорах із суб’єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв’язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу";

частину третю статті 22 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, а також спори за участю суб’єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та спори, що виникають у зв’язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу";

статтю 46 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. Позивачем в адміністративній справі щодо спорів, що виникають у зв’язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу можуть бути лише претенденти та/або учасники такого конкурсу".

У зв’язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою;

частину другу статті 122 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб’єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв’язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів";

7) у Законі України "Про інвестиційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 646 із наступними змінами):

частину п’яту статті 2 доповнити словами "крім державної підтримки інвестиційних проектів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі у формі концесії, яка надається у порядку, встановленому законами України "Про державно-приватне партнерство" та "Про концесію";

частину першу статті 15 після слова "крім" доповнити словами "інвестиційних проектів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі у формі концесії, та";

{Підпункт 8 пункту 6 розділу XII втратив чинність на підставі Закону № 157-IX від 03.10.2019 }

9) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

в абзаці першому пункту 30 частини першої статті 26 слова "про надання у концесію об’єктів права комунальної власності" замінити словами "прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії";

у підпункті 4 пункту "а" статті 29 слова "підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об’єктів, які можуть надаватися у концесію" виключити;

пункт 19 частини першої статті 43 викласти в такій редакції:

"19) вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, під заставу об’єктів комунальної власності або прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, що забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об’єктів в установленому законом порядку";

частину п’яту статті 60 після слів "фізичним особам" доповнити словами "укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори";

10) у Законі України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 60 із наступними змінами):

у статті 3:

у частині третій:

у пункті 6 слова "(крім випадків передачі відповідної новозбудованої автомобільної дороги у концесію)" замінити словами "крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) та подальшої експлуатації відповідної автомобільної дороги загального користування на умовах концесії";

пункт 6 - 1 викласти в такій редакції:

"6 - 1 ) концесійних платежів - у разі будівництва та експлуатації автомобільних доріг на умовах концесії";

у частині четвертій:

пункт 1 доповнити словами "виплату приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування державного значення та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором";

пункт 2 після слів "доріг загального користування місцевого значення" доповнити словами "виплату приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором";

у частині першій статті 5 слова "(крім випадків передачі відповідної новозбудованої автомобільної дороги у концесію)" замінити словами "крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) та експлуатації відповідної автомобільної дороги загального користування на умовах концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору";

11) у Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190; 2013 р., № 17, ст. 154):

частину першу статті 31 доповнити словами "зокрема шляхом укладення договорів у випадках, встановлених законами";

статтю 35 доповнити частиною шостою такого змісту:

"Місцеві державні адміністрації мають право укладати договори у випадках, встановлених законами";

12) у статті 55 Закону України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282; 2015 р., № 31, ст. 293):

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, у разі передачі:

а) у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку;

б) у користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні підприємств, установ, організацій, на якій розташоване нерухоме майно (будівля, споруда), яке є об’єктом державно-приватного партнерства (концесії). Така технічна документація розробляється на замовлення державного партнера (концесієдавця)";

13) частину другу статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 9, ст. 79 із наступними змінами) доповнити абзацом шістнадцятим такого змісту:

"актів органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, чи про недоцільність його здійснення, про проведення та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера (концесіонера), що схвалюються у визначеному законом порядку";

14) у Законі України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102 із наступними змінами):

статтю 7 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для здійснення проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі на умовах концесії, переходить до нового приватного партнера, концесіонера у разі зміни приватного партнера, концесіонера, що здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про концесію" та Законом України "Про державно-приватне партнерство";

абзац дев’ятий частини першої статті 31 викласти в такій редакції:

"припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії)";

15) у Законі України "Про екологічний аудит" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 45, ст. 500; 2009 р., № 24, ст. 297; 2012 р., № 49, ст. 553):

статтю 11 після слів "в концесію" доповнити словами "(щодо об’єктів підвищеної екологічної небезпеки)";

в абзаці третьому частини третьої статті 12 слова "передача в концесію об’єктів державної та комунальної власності" замінити словами "передача в концесію об’єктів підвищеної екологічної небезпеки";

16) пункт 1 частини першої статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 32, ст. 422; 2016 р., № 10, ст. 97) викласти в такій редакції:

"1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об’єктом такого партнерства, зокрема об’єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об’єкт";

17) у Законі України "Про автомобільні дороги" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 51, ст. 556; 2018 р., № 14, ст. 80):

у статті 27:

у частині першій слова "крім випадків будівництва та експлуатації новозбудованих автомобільних доріг на умовах концесії" замінити словами "крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту) і подальшої експлуатації автомобільної дороги загального користування на умовах концесії";

у частині третій слова "будівництва та експлуатації новозбудованих автомобільних доріг на умовах концесії" замінити словами "будівництва (нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту) і подальшої експлуатації автомобільної дороги загального користування на умовах концесії";

у статті 29:

частину третю викласти в такій редакції:

"Максимальний розмір плати та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України. У разі віднесення автомобільних доріг загального користування до розряду платних відповідно до рішення Кабінету Міністрів України про їх будівництво та подальшу експлуатацію на умовах концесії розмір плати та процедура її справляння встановлюються відповідно до Закону України "Про концесію";

у частині шостій слова "(крім випадків передачі новозбудованої автомобільної дороги у концесію)" замінити словами "крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту) і подальшої експлуатації автомобільної дороги загального користування на умовах концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору";

18) у Законі України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456 із наступними змінами):

у частині першій статті 3:

в абзаці сьомому слово "концесію" виключити;

після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

"державне майно, передане та/або створене (збудоване) на підставі договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (у тому числі концесійного договору)".

У зв’язку з цим абзаци восьмий - десятий вважати відповідно абзацами дев’ятим - одинадцятим;

у статті 4:

у частині першій:

абзац дев’ятий доповнити словами і цифрами "державне підприємство, установа, організація або господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі";

доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:

"За рішенням Кабінету Міністрів України або центрального органу виконавчої влади, що здійснює функції з управління відповідними об’єктами державної власності/корпоративними правами, державне підприємство, установа, організація або господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, здійснюють управління об’єктами державної власності в частині виконання повноважень концесієдавця";

у частині другій статті 5:

пункт 18 доповнити підпунктом "я - 1 " такого змісту:

"я - 1 ) залучення радників для підготовки проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, та визначення розміру їх винагороди";

доповнити пунктом 27 такого змісту:

"27) за зверненням державного партнера (концесієдавця) затверджує плани заходів з підготовки та реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії";

у частині першій статті 6:

пункт 20 - 1 після слів "управління майном" доповнити словами "та договори, укладені в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори";

доповнити пунктами 20 - 2 -20 - 5 такого змісту:

"20 - 2 ) відповідно до закону укладають договори щодо спільної участі на стороні державного партнера (концесієдавця) із уповноваженими органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями або господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, визначаючи зустрічні права та зобов’язання щодо здійснення проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії;

20 - 3 ) відповідно до закону укладають цивільно-правові договори з міжнародними фінансовими організаціями щодо підготовки проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії;

20 - 4 ) відповідно до закону приймають рішення про заборону здійснення певних дій, внаслідок яких може відбутися відчуження майна чи зменшення його вартості, що планується до передачі в рамках проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії;

20 - 5 ) приймають рішення щодо фінансування за рахунок підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління, а також господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, повноваження з управління корпоративними правами держави яких вони здійснюють, витрат, пов’язаних з підготовкою до реалізації та реалізацією проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії";

підпункт "ж" пункту 2 частини першої статті 7 виключити;

у статті 13:

абзац другий частини другої доповнити словами "крім випадків укладення договору про спільну діяльність в рамках державно-приватного партнерства";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У разі якщо концесійний платіж розраховується як частка (у відсотках) вартості наданого в концесію об’єкта, вартість майна об’єкта концесії визначається концесієдавцем за результатами його оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Така оцінка здійснюється за кошти балансоутримувача майна, що є об’єктом концесії, або за кошти концесієдавця";

19) у Законі України "Про державно-приватне партнерство" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 40, ст. 524 із наступними змінами):

статтю 1 викласти в такій редакції:

" Стаття 1. Визначення основних термінів та ознаки державно-приватного партнерства

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

державно-приватне партнерство - співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів, що згідно із Законом України "Про управління об’єктами державної власності" здійснюють управління об’єктами державної власності, органів місцевого самоврядування, Національною академією наук України, національних галузевих академій наук (державних партнерів) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, установ, організацій (приватних партнерів), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами, та відповідає ознакам державно-приватного партнерства, визначеним цим Законом;

договір про фінансування - договір між приватним партнером та кредитором (кредиторами) чи їхніми представниками, укладений з метою фінансування проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства;

кредитор - будь-яка фінансова установа, міжнародна фінансова організація, що надала чи має намір надати боргове фінансування або видала гарантію приватному партнеру для виконання ним зобов’язань за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства;

плата за експлуатаційну готовність - обумовлені договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, платежі на користь приватного партнера, що сплачуються після прийняття об’єкта державно-приватного партнерства в експлуатацію, розмір яких залежить від досягнення приватним партнером показників результативності, визначених договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства;

показники результативності - кількісні та якісні показники щодо надійності та доступності об’єкта державно-приватного партнерства, що повинні бути досягнуті в результаті реалізації проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, з урахуванням його мети та завдань;

прямий договір - договір між державним партнером, приватним партнером та кредитором (кредиторами), що визначає порядок та умови зміни приватного партнера, а також може передбачати зобов’язання сторін договору, пов’язані зі зміною приватного партнера, виконання фінансових зобов’язань приватного партнера перед кредитором (кредиторами) та інші положення, спрямовані на недопущення розірвання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

радник - фізична та/або юридична особа, яка за договором бере на себе зобов’язання щодо надання послуг у процесі підготовки проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства;

суспільно значущі послуги - послуги, спрямовані на забезпечення суспільних інтересів та потреб, що надаються необмеженому колу користувачів (споживачів) та/або надання яких має забезпечуватися органами державної влади, органами місцевого самоврядування або державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим.

2. На стороні приватного партнера у договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, можуть виступати декілька осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами. Відносини між приватними партнерами та порядок визначення приватного партнера для представництва інтересів інших приватних партнерів у відносинах з державним партнером визначаються умовами договору, укладеного між приватними партнерами, або умовами договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Такі особи несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, передбаченими договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

Крім переможця (переможців) конкурсу з визначення приватного партнера приватним партнером може виступати юридична особа, створена для здійснення державно-приватного партнерства переможцем (переможцями) конкурсу з визначення приватного партнера, якщо це передбачено умовами відповідного конкурсу.

Переможець (переможці) конкурсу несе (несуть) у повному обсязі відповідальність за виконання зобов’язань за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства.

За рішенням державного партнера на стороні державного партнера у договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, можуть брати участь державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, на яких може бути покладено виконання окремих зобов’язань у договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства. Державний партнер несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями такого підприємства, установи, організації або господарського товариства відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Державним партнером у договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, одночасно можуть виступати декілька органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, Національна академія наук України, галузеві академії наук. Права та обов’язки зазначених осіб щодо їх спільної участі у договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, визначаються договором, укладеним між ними.

Такий договір повинен бути укладений до моменту затвердження конкурсної документації та може містити інформацію про права та обов’язки, у договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі розподіл прав на об’єкт державно-приватного партнерства після його прийняття в експлуатацію, та інші умови.

Копія такого договору повинна бути додана до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

3. До ознак державно-приватного партнерства належать:

1) створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення) об’єкта державно-приватного партнерства та/або управління (користування, експлуатація, технічне обслуговування) таким об’єктом;

2) довготривалість відносин (від 5 до 50 років);

3) передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно-приватного партнерства;

4) внесення приватним партнером інвестицій в об’єкт державно-приватного партнерства.

Всі інвестиційні проекти, що відповідають ознакам державно-приватного партнерства, мають бути реалізовані лише із застосуванням вимог цього Закону";

статтю 2 доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:

"3. Відносини, що виникають у зв’язку із державно-приватним партнерством, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону.

4. На відносини, що виникають у зв’язку з вибором приватного партнера та виконанням договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, та з наданням державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, не поширюється законодавство про публічні закупівлі";

у статті 4:

абзаци другий та дванадцятий частини першої виключити;

перше речення частини другої після слів "в інших сферах діяльності" доповнити словами "які передбачають надання суспільно значущих послуг";

у статті 5:

у частині першій:

в абзаці першому слова "договори про" виключити;

в абзаці другому слово "концесію" замінити словами "концесійний договір";

в абзаці третьому слова "управління майном" замінити словами "договір управління майном";

в абзаці четвертому слова "спільну діяльність" замінити словами "договір про спільну діяльність";

у частині третій слова "ініціювання відповідної форми державно-приватного партнерства" виключити;

статтю 6 виключити;

частини другу, третю і четверту статті 7 викласти в такій редакції:

"2. Об’єктами державно-приватного партнерства є:

існуючі, зокрема відтворювані (шляхом реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення) об’єкти, що перебувають у державній або комунальній власності чи належать Автономній Республіці Крим, або майно господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим;

створювані або новозбудовані об’єкти відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Об’єкт державно-приватного партнерства може складатися з майна, що перебуває на балансі кількох державних, комунальних підприємств, установ, організацій, майна господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим.

3. Передача приватному партнеру об’єкта державно-приватного партнерства, у тому числі його подальша реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення приватним партнером, не зумовлює перехід права власності на цей об’єкт до приватного партнера та не припиняє права державної чи комунальної власності на такий об’єкт. Такі об’єкти підлягають поверненню державному партнеру після припинення дії відповідного договору у порядку, передбаченому договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

4. Нерухоме майно, новозбудоване приватним партнером на підставі та відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, є об’єктом державної чи комунальної власності, якщо інше не передбачено цим Законом.

Приватний партнер має право передавати частину майна, що входить до складу об’єкта державно-приватного партнерства, в оренду, якщо це передбачено договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства. У такому разі договір, укладений в рамках державно-приватного партнерства, має містити вичерпний перелік майна, що може передаватися в оренду, умови передачі в оренду та порядок списання такого майна.

На об’єкт державно-приватного партнерства протягом строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, не поширюється законодавство України про оренду державного та комунального майна, а також законодавство України, що регулює порядок списання такого майна. Умови передачі зазначених об’єктів в оренду та порядок його списання регулюються договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

Приватний партнер, за погодженням з державним партнером, може передати всі або частину своїх майнових прав, що випливають із договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, третій особі на строк, що не перевищує строку такого договору, якщо інше не встановлено договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

Майнові права, що випливають з договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, за погодженням з державним партнером можуть бути предметом застави, якщо інше не встановлено договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства. Передача в заставу майнових прав, що випливають із договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можлива виключно за умови передачі в заставу всього комплексу прав приватного партнера, що випливають із договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Звернення стягнення на предмет застави в такому випадку відбувається виключно шляхом заміни приватного партнера відповідно до положень прямого договору.

Для цілей цього Закону місцезнаходженням майнових прав, що випливають із договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, є держава Україна.

Приватний партнер є власником рухомого майна, придбаного ним для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, якщо інше не встановлено таким договором.

Передача приватному партнеру об’єкта державно-приватного партнерства або будівництво приватним партнером об’єкта державно-приватного партнерства є підставою для здійснення реєстрації за приватним партнером речових прав володіння та користування на об’єкт державно-приватного партнерства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі будівництва приватним партнером об’єкта державно-приватного партнерства реєстрації речових прав приватного партнера передує реєстрація права власності держави або територіальної громади, крім випадків, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Об’єкти державно-приватного партнерства відображаються на балансі приватного партнера та відокремлюються від його майна. Щодо такого майна приватний партнер веде відокремлений облік.

Договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачено виникнення спільної часткової власності державного та приватного партнера на створювані (новозбудовані) об’єкти державно-приватного партнерства. Порядок визначення часток у праві власності створюваних (новозбудованих) об’єктів, що перебувають у спільній частковій власності державного та приватного партнера, а також умови і порядок відчуження частки у праві спільної часткової власності визначаються договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства";

у статті 8:

у частині першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"1. У разі якщо для здійснення державно-приватного партнерства необхідним є отримання приватним партнером земельних ділянок та/або права на забудову відповідних земельних ділянок, передача відповідних земельних ділянок в оренду приватному партнеру на строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, здійснюється в порядку, визначеному Земельним кодексом України, а передача права забудови здійснюється з урахуванням норм, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";

абзаци другий і четвертий виключити;

частину другу виключити;

статтю 10 викласти в такій редакції:

" Стаття 10. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства

1. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства готуються центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування чи органами Автономної Республіки Крим, Національною академією наук України, галузевими академіями наук, державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, і подаються до органу, уповноваженого проводити аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

Пропозиція про здійснення державно-приватного партнерства складається з техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства, зміст якого визначається Порядком проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо ініціаторами підготовки пропозиції є центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, Національна академія наук України, галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, підготовка пропозиції здійснюється у два етапи.

На першому етапі здійснюється підготовка концептуальної записки здійснення державно-приватного партнерства, зміст якої визначається Порядком проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженим Кабінетом Міністрів України, проведення її детального аналізу, за результатами якого приймається рішення щодо доцільності або недоцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування.

На другому етапі - підготовка техніко-економічного обґрунтування.

У розгляді пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, поданої особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, повинно бути відмовлено, якщо:

центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами влади Автономної Республіки Крим, Національною академією наук України, галузевими академіями наук, державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, розпочато підготовку пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, що повністю або частково співпадає щодо об’єкта державно-приватного партнерства з поданою на розгляд пропозицією, зокрема прийнято рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства. Зазначена підстава для відмови не може бути використана у разі, якщо пройшло більше одного року з дня прийняття рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства;

орган, уповноважений проводити аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства, вже проводить аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства щодо пропозиції, яка повністю або частково співпадає щодо об’єкта державно-приватного партнерства з поданою на розгляд пропозицією.

2. Для підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства центральний, місцевий орган виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або органи влади Автономної Республіки Крим, Національна академія наук України, галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, або орган, уповноважений проводити аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства, для проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства можуть залучати міжнародні фінансові організації та/або радників.

Оплата послуг радників може здійснюватися за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів Національної академії наук України, галузевих академій наук, державного, комунального підприємства, установи, організації, господарського товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, коштів міжнародних фінансових організацій або інших джерел, не заборонених законодавством.

3. До дня подання пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства особи, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, можуть вступити в переговори із державним партнером і обмінюватися з ним інформацією, необхідною для підготовки такої пропозиції. У разі обміну інформацією, що визначена однією із сторін як конфіденційна, підписання між сторонами договору про нерозголошення конфіденційної інформації є обов’язковим";

у статті 11:

у частині першій:

в абзаці першому слова "або за ініціативою уповноваженого органу" виключити;

абзац другий пункту 1 після слова "показників" доповнити словами "фінансової моделі";

доповнити абзацом десятим такого змісту:

"Оцінка впливу на довкілля для провадження планової діяльності, передбаченої пропозицією про здійснення державно-приватного партнерства, здійснюється приватним партнером після підписання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля";

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"державної власності - центральним або місцевим органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а якщо такого органу не визначено - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства";

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"4. У разі ініціювання здійснення державно-приватного партнерства особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, орган, уповноважений проводити аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства, може запитувати у таких осіб додаткову інформацію та документи, а також уточнювати інформацію щодо змісту пропозиції".

У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою;

частину п’яту викласти в такій редакції:

"5. За результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства складається один з таких висновків про:

доцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства;

недоцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства може містити перелік заходів, що мають бути здійснені до моменту оголошення конкурсу з визначення приватного партнера.

Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, та іншими визначеними в Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженому Кабінетом Міністрів України, органами державної влади. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності та майна, що належить Автономній Республіці Крим, підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, якщо відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету.

Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, а в разі його непогодження також і повідомлення про відмову у погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови, підлягає оприлюдненню:

на офіційному веб-сайті органу, уповноваженого проводити аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства, - протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність здійснення державно-приватного партнерства у встановленому законодавством порядку;

на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, - протягом п’яти робочих днів після погодження або відмови в погодженні висновку за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства";

у статті 13:

у частині першій:

в абзаці п’ятому слова "сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами" замінити словами "сільськими, селищними, міськими, у тому числі об’єднаних територіальних громад, районними та обласними радами";

абзац шостий викласти в такій редакції:

"Орган, що прийняв рішення про здійснення державно-приватного партнерства чи про недоцільність здійснення такого партнерства, зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення повідомити у письмовій формі про таке рішення особу, яка подала пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства";

доповнити частинами другою і третьою такого змісту:

"2. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства може передбачати необхідні заходи щодо підготовки проведення конкурсу з визначення приватного партнера, у тому числі:

1) утворення конкурсної комісії;

2) підготовку об’єкта до передачі приватному партнеру за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, зокрема формування та/або державна реєстрація речових прав на земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства, та проведення інвентаризації (у разі необхідності);

3) організацію інформаційного супроводження проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, зокрема з вивчення зацікавленості серед потенційних інвесторів;

4) залучення радників (у разі необхідності);

5) інші заходи за рішенням державного партнера.

У разі якщо рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства приймає орган, що не буде державним партнером, у такому рішенні повинен бути визначений державний партнер.

3. Заходи, передбачені частиною другою цієї статті, мають бути виконані упродовж строку, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про доцільність здійснення приватного партнерства";

статті 14 і 17 викласти в такій редакції:

" Стаття 14. Визначення приватного партнера

1. Визначення приватного партнера для укладення договору в рамках державно-приватного партнерства здійснюється на конкурсних засадах.

У разі якщо після оголошення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства на участь у зазначеному конкурсі подав заявку лише один претендент, відповідний договір може бути укладений уповноваженим органом з цим претендентом шляхом погодження з ним істотних умов договору за умови відповідності такого претендента основним кваліфікаційним вимогам до учасників конкурсу, якщо інше не визначено законами, що регулюють відносини, які виникають у процесі укладення та виконання договорів, передбачених частиною першою статті 5 цього Закону.

У разі якщо конкурс з визначення приватного партнера проводиться відповідно до пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, поданої особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, ініціатор пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства може бути визнаним переможцем конкурсу, якщо його конкурсна пропозиція отримала найвищу оцінку або якщо він погоджується укласти договір на умовах конкурсної пропозиції, яка отримала найвищу оцінку.

Зобов’язання щодо відшкодування витрат на підготовку пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, підготовленої центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами Автономної Республіки Крим, державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Автономній Республіці Крим чи територіальній громаді, що належним чином документально підтверджені, залучення радників, а також витрат на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та проведення її експертизи відповідно до підтвердних документів можуть включатися до умов конкурсу.

У разі якщо переможцем конкурсу визнано іншу особу, ніж ініціатор пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, переможець конкурсу має компенсувати ініціатору пропозиції обґрунтовані, справедливі і належним чином задокументовані витрати, що виникли внаслідок підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства.

2. Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної, комунальної власності або об’єктів, які належать Автономній Республіці Крим, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не можуть бути допущені до участі в конкурсі з визначення приватного партнера особи, визначені частиною четвертою статті 12 Закону України "Про концесію".

У разі якщо законами України, що регулюють відносини, які виникають у процесі укладення договорів, передбачених частиною першою статті 5 цього Закону, встановлено інший порядок проведення конкурсу, застосовується порядок проведення конкурсу, встановлений такими законами чи відповідно до таких законів";

" Стаття 17. Укладення договору в рамках державно-приватного партнерства з переможцем конкурсу

1. Державний партнер зобов’язаний не пізніше місяця після підписання протоколу про результати конкурсу (сільські, селищні, міські, в тому числі об’єднаних територіальних громад, районні та обласні ради - на найближчому пленарному засіданні) розглянути результати проведення конкурсу та затвердити відповідний протокол (про визначення переможця конкурсу, про відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця чи про оголошення конкурсу таким, що не відбувся) або відмовити у затвердженні результатів конкурсу з обґрунтуванням причини такої відмови.

Укладення договору в рамках державно-приватного партнерства здійснюється державним партнером з переможцем конкурсу на умовах, встановлених конкурсом з визначення приватного партнера.

У разі якщо переможцем конкурсу є юридична особа - нерезидент, для укладення договору в рамках державно-приватного партнерства він зобов’язаний створити юридичну особу - резидента.

Для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можуть укладатися інші цивільно-правові договори, включаючи договір про фінансування, прямий договір.

2. У разі якщо переможцем конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства визначено декілька осіб на стороні приватного партнера, договір, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, підписується такими особами або особою, уповноваженою ними на підписання цього договору.

3. Державний партнер протягом трьох робочих днів після укладення договору в рамках державно-приватного партнерства надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення завірену ним копію такого договору (з усіма додатками до нього) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, уповноваженому на ведення обліку договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства.

4. Договір, укладений в рамках державно-приватного партнерства, може бути змінений або розірваний за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін на підставі рішення суду або арбітражу у випадку істотного порушення іншою стороною зобов’язань, визначених таким договором, або у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися у процесі укладення такого договору, та в інших випадках, передбачених таким договором.

5. Правові наслідки зміни або розірвання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, визначаються законом та цим договором.

6. У разі залучення приватним партнером фінансування проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, на підставі договору про фінансування, договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачено право зміни приватного партнера на іншого приватного партнера:

за ініціативою державного партнера - у разі істотного порушення приватним партнером умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

за зверненням кредитора - у порядку звернення стягнення на майнові права приватного партнера, що випливають із договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, які передавалися в заставу з метою забезпечення виконання договору про фінансування у разі істотного порушення приватним партнером своїх зобов’язань фінансового характеру, передбачених таким договором.

В такому випадку підстави, порядок та умови зміни приватного партнера визначаються прямим договором. Прямий договір укладається між державним партнером, приватним партнером та кредитором (кредиторами) не пізніше 180 робочих днів з моменту укладення договору в рамках державно-приватного партнерства, якщо інше не передбачено цим договором.

Зміна приватного партнера відбувається відповідно до умов прямого договору та здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

7. У разі прийняття рішення про заміну приватного партнера державний партнер або кредитор чи уповноважена ними особа, якщо це передбачено прямим договором, тимчасово, до визначення нового приватного партнера, виконує зобов’язання приватного партнера за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства";

у статті 18:

у частині першій:

абзаци другий і четвертий викласти в такій редакції:

"шляхом надання державних гарантій та місцевих гарантій";

"шляхом виплати приватному партнеру платежів, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, зокрема плати за експлуатаційну готовність";

після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"шляхом будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями та/або господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Автономній Республіці Крим чи територіальній громаді, об’єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), що не є об’єктами державно-приватного партнерства, але необхідні для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства".

У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;

частину третю виключити;

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Державна підтримка, передбачена цією статтею, не вважається державною допомогою в розумінні Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" та не потребує обов’язкового повідомлення про державну допомогу до уповноваженого органу з питань державної допомоги, якщо така підтримка надається за умови дотримання кожної з таких вимог:

1) приватного партнера було визначено в результаті конкурсу з визначення приватного партнера;

2) надання державної підтримки передбачено умовами конкурсу з визначення приватного партнера;

3) приватним партнером визначено учасника, пропозиція якого отримала найвищу оцінку";

статтю 19 викласти в такій редакції:

" Стаття 19. Вирішення спорів

1. Будь-які спори, що виникають у зв’язку із виконанням зобов’язань, передбачених договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, прямим договором чи будь-яким іншим договором, пов’язаним із виконанням договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, вирішуються шляхом проведення переговорів протягом строків, погоджених сторонами у відповідному договорі чи у двосторонніх інвестиційних угодах, ратифікованих Україною.

2. Сторони договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можуть вільно обрати механізм вирішення спорів, включаючи медіацію, незобов’язуючу експертну оцінку, національний чи міжнародний комерційний або інвестиційний арбітраж, у тому числі арбітраж, місцезнаходження якого за кордоном (у разі якщо засновником приватного партнера є підприємство з іноземними інвестиціями в розумінні Закону України "Про режим іноземного інвестування"), а також процедурні правила для вирішення спорів.

3. На вимогу приватного партнера чи кредитора держава має право відмовитися від імунітету в договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, чи прямому договорі. Така відмова поширюється на всі судові рішення, рішення міжнародних комерційних арбітражів, рішення у провадженнях щодо попереднього забезпечення позову, а також виконання рішень судових і арбітражних органів";

доповнити статтею 20 - 1 такого змісту:

" Стаття 20 - 1 . Банківські рахунки

1. Для цілей здійснення державно-приватного партнерства приватний партнер - сторона договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, має право відкривати в банках України в установленому законодавством України порядку банківські рахунки в національній та/або іноземній валюті, що мають використовуватися виключно для обслуговування діяльності, пов’язаної з договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

2. Стягнення коштів з банківських рахунків, відкритих приватним партнером за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, на території України для цілей виконання цього договору, не може бути здійснено в безспірному порядку";

статтю 21 викласти в такій редакції:

" Стаття 21. Контроль та моніторинг виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, та проведення завершальної оцінки

1. Контроль за виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, здійснюють державний партнер, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до їхніх повноважень у порядку, встановленому законом та/або договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

Під час здійснення контролю за виконанням договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, не допускається втручання в господарську діяльність приватного партнера або третіх сторін, залучених державним партнером, а також розголошення конфіденційної інформації, що стала відомою під час здійснення контролю.

2. Приватні партнери надають державним партнерам інформацію про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у порядку, передбаченому договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

3. Моніторинг виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, шляхом отримання щорічних звітів від державних партнерів про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, що надаються в порядку та згідно з формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства.

4. Після закінчення виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, проводиться завершальна оцінка здійснення державно-приватного партнерства.

Завершальна оцінка проводиться щодо об’єктів:

державної власності - органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, який не залучався до підготовки та/або реалізації проекту, що здійснювався на умовах державно-приватного партнерства;

що належать Автономній Республіці Крим, - органом, уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначений - Радою міністрів Автономної Республіки Крим;

комунальної власності - органом, уповноваженим органом місцевого самоврядування згідно з повноваженнями відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

5. Державний та приватний партнери повинні надати органу, що проводить завершальну оцінку здійснення державно-приватного партнерства, необхідну інформацію для її проведення.

6. За результатами проведеної завершальної оцінки здійснення державно-приватного партнерства готується звіт, що надсилається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, для аналізу.

7. Метою завершальної оцінки здійснення державно-приватного партнерства є узагальнення результатів виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, виявлення проблем та аналіз ризиків, що виникли під час реалізації проекту, що здійснювався на умовах державно-приватного партнерства, а також у разі необхідності підготовка пропозицій про внесення змін до законодавства";

20) у Законі України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 11, ст. 71; 2014 р., № 22, ст. 771):

у назві слова "чи концесію" виключити;

у преамбулі слова "чи концесію" і "та концесії" виключити;

у статті 2:

у частині першій:

в абзаці другому слова "чи концесію" виключити;

абзаци третій і четвертий виключити;

в абзаці п’ятому слова "чи концесії" виключити;

у частині другій слова "законами України "Про концесії" замінити словами "Законом України";

у назві і абзаці першому частини першої статті 3 слова "чи концесію" виключити;

у статті 4:

у назві слова "чи концесію" виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Суб’єкт господарювання, з яким укладено договір оренди щодо об’єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, зобов’язаний протягом трьох місяців з дня підписання відповідного договору забезпечити відповідність ліцензійним умовам здійснення господарської діяльності, для якої об’єкт береться в оренду, а також одержати ліцензію на відповідний вид господарської діяльності";

у статті 5:

у назві слова "чи концесію" виключити;

у частині першій слова "чи концесію" і "чи концесіонерами" виключити;

у частині другій слова "чи концесію" виключити;

у частині третій слова "чи концесію" і "чи концесії" виключити;

у частині четвертій слова "чи концесію" і "відповідно" виключити;

у статті 6:

у назві слова "чи концесію" виключити;

у частині першій і абзаці першому частини другої слова "чи концесію" виключити;

в абзаці п’ятому частини третьої слова "чи концесії" і "чи концесію" виключити;

частину п’яту виключити;

у статті 7:

у назві та абзаці першому частини першої слова "чи концесію" виключити;

у частині другій:

в абзаці другому слова "чи концесії" виключити;

в абзацах третьому і четвертому слова "чи концесію" виключити;

абзац другий частини четвертої виключити;

у частині сьомій:

абзац третій виключити;

в абзаці четвертому слова "чи концесіонер" виключити;

в абзацах п’ятому і шостому слова "чи концесіонера" виключити;

в абзаці сьомому слова "чи концесієдавця" виключити;

у першому і другому реченнях частини чотирнадцятої слова "чи концесії" виключити;

у частині шістнадцятій слова "чи концесію" виключити;

у частині сімнадцятій слова "чи концесії" виключити, а слова "Орендо- чи концесієдавцем" замінити словом "Орендодавцем";

статтю 8 викласти в такій редакції:

" Стаття 8. Умови договору оренди об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення

1. Істотними умовами договору оренди об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, крім визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна", є:

порядок та умови відновлення переданого в оренду об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення та його повернення;

порядок та умови списання (виведення з експлуатації) майна у складі об’єкта оренди;

обов’язок орендаря щодо страхування взятого в оренду об’єкта тепло-, водопостачання і водовідведення;

обов’язки сторін договору щодо забезпечення збереження переданого в оренду об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення;

обов’язки орендаря щодо використання переданого в оренду об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, що раніше здійснювало експлуатацію такого об’єкта, а також щодо виробництва (надання) відповідних комунальних послуг у гарантованих обсягах і належної якості;

максимальний розмір витрат енергоресурсів на одиницю виробленої продукції (послуг) та максимально допустимі обсяги втрат і технологічних витрат питної води та/або теплової енергії на одиницю продукції (послуг);

порядок здійснення орендодавцем контролю за станом орендованого об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення;

відповідальність сторін, у тому числі відповідальність орендаря за безпеку експлуатації об’єкта.

2. У разі якщо при передачі в оренду об’єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, проводиться припинення (у тому числі ліквідація) підприємства комунальної власності, що здійснювало експлуатацію відповідного об’єкта до його передачі в оренду, договором визначається гарантована більшість працівників, звільнених внаслідок ліквідації такого підприємства, які будуть працевлаштовані орендарем, та умови відбору таких працівників.

У разі якщо при передачі в оренду об’єкта централізованого теплопостачання, водопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, проводиться припинення (у тому числі ліквідація) підприємства комунальної власності, що має невиплачені грошові зобов’язання чи податковий борг, питання правонаступництва за зобов’язаннями вирішується за згодою сторін, а умови погашення зазначаються у договорі.

3. У разі необхідності отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання відповідно до вимог законодавства про захист економічної конкуренції договір повинен містити відкладальну умову щодо набуття прав на об’єкт оренди після отримання відповідного дозволу органу Антимонопольного комітету України";

у статті 9:

у назві слова "чи концесії" виключити;

у частині першій слова "а також договори концесії таких об’єктів незалежно від строку, на який вони укладені" виключити;

у частині другій слова "чи концесії" і "чи концесіонер" виключити;

у статті 10:

у назві і частині першій слова "чи концесії" виключити;

у частині другій слова "чи концесіонер" і "чи концесіонера" виключити;

у частині третій слова "чи концесіонеру" виключити;

у частині четвертій слова "чи концесії" та "чи концесію" виключити;

розділ III виключити;

21) у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):

у статті 19:

абзац другий частини другої доповнити словами "крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.

Детальний план території в межах населеного пункту щодо земель державної власності, що підлягають передачі в оренду для цілей здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, розглядається і затверджується відповідною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. У такому разі фінансування робіт з розробки детального плану територій може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця, державного партнера, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання";

частину другу статті 29 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії";

частину першу статті 31 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Проектування об’єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії".

У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;

частину третю статті 33 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Функції замовника будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії, може виконувати приватний партнер, концесіонер відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, або концесійного договору та договору про делегування функцій "замовника будівництва";

частину четверту статті 40 доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14) об’єктів, що споруджуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору";

22) у Законі України "Про особливості оренди чи концесії об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 18, ст. 157 із наступними змінами):

у назві Закону слова "чи концесії" виключити;

у преамбулі слова "чи концесію" і "та концесії" виключити;

у частині другій статті 1 слова "чи концесію" виключити;

у статті 2:

частину першу виключити;

у частині другій слова "чи концесію" виключити, а слова "законами України "Про концесії" замінити словами "Законом України";

у назві та частині першій статті 3 слова "чи концесію" виключити;

у статті 4:

у назві слова "чи концесію" виключити;

у частині першій слова "чи концесіонером" виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"Особа, з якою укладено договір оренди щодо об’єкта паливно-енергетичного комплексу, зобов’язана протягом 12 місяців з дня укладення відповідного договору привести свою матеріально-технічну базу та штат спеціалістів у відповідність з умовами провадження господарської діяльності, для якої об’єкт береться в оренду, а також одержати необхідні дозвільні документи на відповідний вид діяльності";

у частині третій слова "чи концесії", "чи концесіонером", "чи концесіонер" і "або передано в концесію" виключити;

у статті 5:

у назві слова "чи концесію" виключити;

у частині першій:

в абзацах першому, четвертому і п’ятому слова "чи концесію" виключити;

в абзаці другому слова "чи концесіонерами" виключити;

в абзаці шостому слова "чи концесію" і "чи концесії" виключити;

у частині другій:

в абзаці першому слова "чи концесію" і "відповідно" виключити;

абзац третій виключити;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"Оголошення конкурсу на право оренди обов’язково повинно містити інформацію про об’єкт, що пропонується до оренди; строк, на який об’єкт передається в оренду";

у статті 6:

у назві та частині першій слова "чи концесію" виключити;

в абзацах першому і четвертому частини другої слова "чи концесію" виключити;

у частині третій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Одночасно з організаційно-технічною підготовкою уповноважений орган управління разом з Фондом державного майна України готує проект конкурсної документації щодо оренди, яка включає";

в абзаці третьому слова "чи концесії", "чи концесію" виключити;

статтю 8 виключити;

у статті 9:

у тексті слова "чи концесії", "чи концесію", "чи концесіонера", "чи концесіонером", "концесії" виключити;

у частині першій:

в абзаці першому слова "законами України "Про концесії" і" замінити словами "Законом України";

абзац восьмий пункту 1 виключити;

абзац дев’ятий пункту 2 виключити;

у статті 11:

у назві слова "чи концесії" виключити;

у частині першій:

в абзаці першому слова "чи концесії" виключити;

абзац третій виключити;

частину третю виключити;

розділ III виключити;

23) у Законі України "Про морські порти України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 7, ст. 65):

абзац перший частини другої статті 23 викласти в такій редакції:

"2. Існуючі на день набрання чинності цим Законом стратегічні об’єкти портової інфраструктури не підлягають передачі в оренду чи концесію (крім причалів, пірсів, берегоукріплювальних, берегозахисних споруд та інших видів причальних споруд, залізничних та автомобільних під’їзних шляхів (до першого розгалуження за межами території порту), ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій), приватизації та/або відчуженню у будь-який інший спосіб. Причали можуть бути об’єктами оренди строком до 49 років. Об’єктами державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, можуть бути причали, пірси, берегоукріплювальні, берегозахисні споруди та інші види причальних споруд, залізничні та автомобільні під’їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації, у тому числі ті, що забезпечують діяльність двох або більше портових операторів, за умови забезпечення приватним партнером/концесіонером вільного доступу таких користувачів до відповідного об’єкта на умовах, визначених договором у рамках державно-приватного партнерства/концесійним договором. Такі об’єкти передаються приватному партнеру або концесіонеру разом з підйомно-транспортним та іншим устаткуванням, що забезпечує навантаження/розвантаження та зберігання вантажів та/або обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, та прилягає до таких об’єктів та/або розташоване на них. У разі відсутності відповідного устаткування біля відповідних стратегічних об’єктів портової інфраструктури такі об’єкти передаються за умови передачі в оренду приватному партнеру або концесіонеру земельної ділянки, що прилягає до відповідних об’єктів і є достатньою для реалізації проекту, що реалізується на умовах концесії. У разі якщо об’єктами концесії є стратегічні об’єкти портової інфраструктури, Адміністрація морських портів України набуває статусу концесієдавця в порядку, встановленому законами України "Про концесію" та "Про управління об’єктами державної власності", або бере участь у концесійному договорі відповідно до положень статті 25 Закону України "Про концесію";

частину четверту статті 24 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти портової інфраструктури, можуть передаватися в користування приватному партнеру (концесіонеру) відповідно до положень Земельного кодексу України";

у частині першій статті 26 слова "договорів концесії" замінити словами "концесійних договорів";

24) у статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158):

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Якщо ліцензіат припиняється в результаті злиття, приєднання чи перетворення або все його майно передається приватному партнеру, концесіонеру і його правонаступник або приватний партнер, концесіонер має намір провадити вид господарської діяльності, на провадження якого ліцензіат мав ліцензію, такий правонаступник або приватний партнер, концесіонер має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з отриманням нової ліцензії на його здійснення, провадити у строк, що не перевищує шести місяців, такий вид господарської діяльності на підставі раніше виданої ліцензії. Після закінчення цього строку правонаступник або приватний партнер, концесіонер зобов’язаний отримати нову ліцензію, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню";

частину п’яту доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі якщо частина майна ліцензіата передається приватному партнеру, концесіонеру, то приватний партнер, концесіонер на умовах, визначених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, концесійним договором, має право провадити вид господарської діяльності, на провадження якого ліцензіат мав ліцензію. Такий приватний партнер, концесіонер має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з отриманням ліцензії на його провадження, провадити у строк, що не перевищує шести місяців, такий вид господарської діяльності на підставі раніше виданої ліцензії ліцензіата. Після закінчення цього строку приватний партнер, концесіонер зобов’язаний отримати нову ліцензію. Ліцензіат може продовжувати провадити вид господарської діяльності, на провадження якого він мав ліцензію, за умови додержання таким ліцензіатом вимог ліцензійних умов, або звузити провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, на певну частину, або звернутися до органу ліцензування із заявою про анулювання ліцензії відповідно до цього Закону";

частину шосту після слова "Правонаступник" доповнити словами "або приватний партнер, концесіонер";

25) у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):

у частині першій статті 2:

пункт 3 доповнити абзацами сьомим і восьмим такого змісту:

"приватний партнер (концесіонер) - у разі проведення державної реєстрації права державної або комунальної власності на нерухоме майно, речові права на яке виникли в результаті створення, та/або будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення), та/або управління (користування, експлуатація, технічне обслуговування) за договором, укладеним в рамках здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором;

державний партнер (концесієдавець) або за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття права державної або комунальної власності на земельну ділянку, необхідну для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на таку земельну ділянку";

пункт 4 після слів "інший правонабувач - орендар" доповнити словами "концесіонер, приватний партнер";

доповнити статтею 29 - 1 такого змісту:

" Стаття 29 - 1 . Особливості державної реєстрації речових прав на об’єкти державно-приватного партнерства, у тому числі об’єкти концесії, та земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії

1. Орган, що прийняв рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення забезпечити державну реєстрацію заборони на відчуження земельних ділянок, необхідних для цілей здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії.

Після погодження у встановленому порядку документації із землеустрою та внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру державний партнер, концесієдавець або за його дорученням державне чи комунальне підприємство, установа, організація або господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, Автономній Республіці Крим чи територіальній громаді, що належать до сфери його управління, реєструє право власності на таку земельну ділянку за органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділений повноваженнями щодо передачі відповідної земельної ділянки у користування.

2. Передача приватному партнеру (концесіонеру) об’єкта державного-приватного партнерства (об’єкта концесії) або будівництво приватним партнером (концесіонером) об’єкта державного-приватного партнерства (об’єкта концесії) є підставою для здійснення реєстрації за приватним партнером (концесіонером) речових прав володіння та користування на об’єкт державного-приватного партнерства (об’єкт концесії) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно".

7. У разі якщо законом встановлена вимога про те, що певні види господарської діяльності можуть здійснюватися виключно особами, які перебувають під безпосереднім або опосередкованим контролем держави, для здійснення таких видів діяльності концесіонер визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України. У такому разі процедури розділів II-III цього Закону не застосовуються.

8. Фонду державного майна України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити передачу реєстру концесійних договорів центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері державно-приватного партнерства.

9. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
3 жовтня 2019 року
№ 155-IX