Стаття 38. Остаточність проведення розрахунків за деривативними контрактами, правочинами щодо фінансових інструментів, правочинами щодо валютних цінностей та за товарними операціями

1. Вважаються дійсними, законними, безвідкличними та обов’язковими для виконання такі розпорядження та/або документи, надіслані стороною деривативного контракту, правочину щодо фінансових інструментів чи валютних цінностей, стороною товарної операції або будь-якою третьою особою до моменту, передбаченого частиною другою статті 39 цього Закону:

1) розпорядження щодо обтяження чи переказу коштів;

2) розпорядження щодо переказу цінних паперів (прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами), проведення операцій, пов’язаних із встановленням та зняттям обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами;

3) розпорядження щодо обтяження чи переказу валютних цінностей;

4) розпорядження щодо обтяження чи передачі предмета товарної операції;

5) розпорядження щодо деривативного контракту;

6) розпорядження щодо майнових прав на активи, передбачені пунктами 1-4 цієї частини;

7) інші передбачені законодавством документи щодо фінансових інструментів, валютних цінностей, предметів товарних операцій, надіслані особі, яка провадить клірингову діяльність, або особі, яка приймає та виконує відповідні розпорядження та/або документи.

Вважаються дійсними, законними, безвідкличними та обов’язковими для виконання розпорядження та/або документи, передбачені цією частиною, що були надіслані оператором організованого ринку після моменту, передбаченого частиною другою статті 39 цього Закону, але до кінця робочого дня, коли було оприлюднено таке рішення, у разі якщо такі розпорядження та/або документи стосуються виключно тих активів, що були до моменту зазначеного оприлюднення заблоковані для проведення операцій на організованому ринку, управління яким здійснює такий оператор.

2. Вважаються дійсними, законними, безвідкличними та обов’язковими для виконання для будь-яких третіх осіб розпорядження та/або документи, передбачені частиною першою цієї статті, виконання яких розпочалося після моменту, передбаченого частиною другою статті 39 цього Закону, і тривало до закінчення робочого дня, коли було оприлюднено таке рішення, у разі якщо на момент початку виконання таких розпоряджень та/або документів особі, яка провадить клірингову діяльність, або особі, яка приймає та виконує такі розпорядження та/або документи, не було відомо та не могло бути відомо про факт оприлюднення такого рішення.

3. Положення законів щодо нікчемності або визнання недійсності правочинів не застосовуються до розпоряджень та/або документів, передбачених частиною першою цієї статті.

4. Внутрішні документи особи, яка провадить клірингову діяльність, або особи, яка приймає та виконує розпорядження та/або документи, передбачені частиною першою цієї статті, надіслані стороною деривативного контракту, правочину щодо фінансових інструментів чи валютних цінностей, стороною товарної операції або будь-якою третьою особою, повинні встановлювати порядок виконання таких розпоряджень та/або документів та передбачати механізм фіксації початку такого виконання.

Зазначений в абзаці першому цієї частини порядок виконання розпоряджень та/або документів повинен з метою виконання таких розпоряджень та/або документів передбачати можливість використання належних особі, яка надіслала такі розпорядження та/або документи, коштів та/або активів, права на які перебувають у системі клірингового обліку на момент, передбачений частиною другою статті 39 цього Закону.

5. Передбачені частиною першою цієї статті розпорядження та/або документи вважаються дійсними, законними, безвідкличними та обов’язковими для виконання для будь-яких третіх осіб з моменту, визначеного:

1) внутрішніми правилами особи, яка приймає та виконує відповідні розпорядження;

2) правилами особи, яка провадить клірингову діяльність;

3) угодою щодо ліквідаційного неттінгу, передбаченою статтею 40 цього Закону.