Стаття 97. Докази
1. Доказами, на підставі яких виборча комісія при розгляді скарги встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги суб'єкта звернення і заперечення зацікавлених осіб, можуть бути:
1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для розгляду скарги;
{Пункт 1 частини першої статті 97 із змінами, внесеними згідно із Законом № 879-VII від 13.03.2014 }
2) письмові пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, отримані на вимогу членів виборчої комісії на виконання повноважень комісії;
{Пункт 2 частини першої статті 97 із змінами, внесеними згідно із Законом № 879-VII від 13.03.2014 }
3) письмові і речові докази;
4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб’єкта розгляду скарги, суб’єкта звернення зі скаргою або суб’єкта оскарження.
{Пункт 4 частини першої статті 97 в редакції Закону № 879-VII від 13.03.2014 }
Докази виборчій комісії надають суб’єкт звернення зі скаргою, суб’єкт оскарження, заінтересовані особи. Виборча комісія - суб’єкт розгляду скарги звертається із запитом (витребовує) додаткові докази за власною ініціативою або за зверненням суб’єкта звернення, суб’єкта оскарження, заінтересованих осіб.
{Частину першу статті 97 доповнено абзацом згідно із Законом № 879-VII від 13.03.2014 }
2. Виборча комісія приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги.
3. Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.
4. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо подано копію письмового доказу, суб'єкт розгляду скарги має право вимагати подання оригіналу.
5. Виборча комісія оцінює докази з урахуванням дослідження їх в сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.