№ 138/3149/19 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 138/3149/19

провадження № 61-10924св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Могилів-Подільське лісове господарство»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2020 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Марчук С. В., Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Могилів-Подільське лісове господарство» (далі - ДП «Могилів-Подільський лісгосп») про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 23 жовтня 2001 року ОСОБА_1 працювала на посаді інженера охорони і захисту лісу в Могилів-Подільському державному лісогосподарському підприємстві, яке у 2005 році перейменовано в ДП «Могилів-Подільський лісгосп».

Наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 02 січня 2019 року № 3 з метою покращення охорони лісів від незаконних рубок та пожеж створено бригаду для проведення рейдових перевірок з питань охорони та захисту лісу в складі: головного лісничого (керівник бригади) - ОСОБА_2 , старшого інспектора з КОЗ СДС Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ВП ГУНП у Вінницькій області) - Климишина В. М., інженера охорони і захисту лісу - ОСОБА_1 , водія - ОСОБА_3

Наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 02 січня 2019 року № 7 призначено штаб по забезпеченню охорони лісових насаджень від незаконних рубок у складі: головного лісничого - ОСОБА_2 , інженера лісового господарства - ОСОБА_4 , інженера охорони і захисту лісу - ОСОБА_1 .

Позивач зазначала, що на підставі пункту 10 наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 30 вересня 2019 року № 150 до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за низький рівень профілактично-роз`яснювальної роботи, відсутність координації дій з лісовою охороною на місцях в питаннях охорони лісу від незаконних рубок і дотримання правил пожежної безпеки в лісах, самоусунення від виконання своїх посадових обов`язків.

Крім того, згідно з пунктом 8 наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 15 жовтня 2019 року № 162 до неї повторно застосовано захід стягнення у вигляді догани за незабезпечення виконання плану протипожежних і лісозахисних робіт, безконтрольність та безвідповідальність при прийнятті звітів від підрозділів лісгоспу, формальність їх перевірки та невідповідності виконаних об`єктів, приймаючи до уваги неодноразові зауваження по виконанню нею своїх прямих службових обов`язків та результатів перевірки даних робіт в натурі.

Разом з тим, наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 15 жовтня 2019 року № 64-К позивача звільнено з роботи за систематичне невиконання посадових обов`язків на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Оскільки в день звільнення ОСОБА_1 видано листок непрацездатності, тому наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 12 листопада 2019 року № 73-К скасовано наказ від 15 жовтня 2019 року № 64-К та поновлено її на вказаній вище посаді.

Проте, наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 12 листопада 2019 року № 74-К ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Вказувала, що за одне і те ж саме порушення трудової дисципліни до неї одночасно було застосовано заходи стягнення: догана та звільнення. Крім того, перед застосуванням дисциплінарних стягнень відповідач не відбирав письмових пояснень у неї та не проводив службові розслідування. Також відповідач не врахував ступінь тяжкості вчинених проступків і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і її попередню роботу, не вказав конкретні факти порушення трудової дисципліни та конкретні причини звільнення.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила: визнати частково незаконними: наказ ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 30 вересня 2019 року № 150, а саме пункт 10 наказу, та наказ ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 15 жовтня 2019 року № 162, а саме пункт 8 наказу, про застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани; визнати незаконним наказ ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 12 листопада 2019 року № 74-К про звільнення з посади інженера охорони і захисту лісу ДП «Могилів-Подільський лісгосп»; поновити на посаді інженера охорони і захисту лісу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» з 13 листопада 2019 року; стягнути з ДП «Могилів-Подільський лісгосп» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 листопада 2019 року до дня ухвалення судового рішення про поновлення на роботі.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх прийняття

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області

від 26 березня 2020 року позов задоволено.

Визнано незаконним пункт 10 наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп»

від 30 вересня 2019 року № 150 «Про стан охорони лісового фонду від незаконних рубок».

Визнано незаконним пункт 8 наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп»

від 15 жовтня 2019 року № 162 «Про проведення протипожежних заходів на підприємстві».

Визнано незаконним наказ ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 12 листопада 2019 року № 74-К про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера охорони і захисту лісу відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера охорони і захисту лісу

ДП «Могилів-Подільський лісгосп» з 13 листопада 2019 року.

Стягнуто з ДП «Могилів-Подільський лісгосп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 77 025,39 грн.

Стягнуто з ДП «Могилів-Подільський лісгосп» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Стягнуто з ДП «Могилів-Подільський лісгосп» на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 3 075,45 грн.

Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 17 392,83 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді доган відбулось з порушенням норм трудового законодавства, оскільки у спірних наказах

від 30 вересня 2019 року та від 15 жовтня 2019 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності зазначено лише про неефективну діяльність підприємства відповідача щодо охорони лісового фонду від незаконних рубок. Проте, у цих наказах не зазначено, у чому виразилась винна поведінка ОСОБА_1 та чи є наявність причинного зв`язку між її діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на неї трудових обов`язків. Крім того, дисциплінарні стягнення у вигляді доган застосовано без урахування відомостей про попередню роботу позивача, яка тричі, починаючи з 2007 року, заохочувалась грамотами та нагрудними знаками. Також роботодавцем не доведено належними і допустимими доказами, що перед застосуванням до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення їй пропонувалось надати письмові пояснення.

Оскільки стягнення за порушення трудової дисципліни застосовані до ОСОБА_1 незаконно, а у матеріалах справи відсутні докази, що вона раніше допускала порушення посадових обов`язків, притягувалась за це до дисциплінарної відповідальності і знову вчинила дисциплінарний проступок, тому відсутні підстави вважати невиконання нею своїх обов`язків систематичними.

Таким чином, звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з порушенням норм трудового законодавства щодо дотримання процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, тому наявні підстави для скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Оскільки звільнення позивача відбулося з порушенням норм трудового законодавства, відповідно, наявні правові підстави для стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня ухвалення рішення про поновлення на роботі.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Могилів-Подільський лісгосп» судовий збір у розмірі 4 612,50 грн за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Позивач як посадова особа ДП «Могилів-Подільський лісгосп» відповідальна за стан охорони лісових насаджень від незаконних рубок, боротьбу зі шкідниками та хворобами лісу, а також протипожежну безпеку, тому неналежна організація роботи підприємства у зазначеному напрямку і є невиконанням ОСОБА_1 посадових обов`язків. Факт невиконання цих обов`язків, які доведено зібраними у справі доказами, не заперечувала і сама ОСОБА_1 .

Крім того, зібраними у справі доказами підтверджено, що ОСОБА_1 формально ставилася до прийняття звітів щодо ремонту протипожежних доріг, що є порушенням посадової інструкції інженера охорони і захисту лісу, за змістом якої, приймаючи звіти щодо ремонту протипожежних доріг, інженер охорони і захисту лісу зобов`язана переконатись у їх достовірності.

Встановлені обставини, зокрема, що позивач формально ставилася до таких звітів, ОСОБА_1 не заперечувала.

Наявні у позивача грамоти, почесні знаки та докази підвищення кваліфікації не звільняють її від обов`язку працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати свої безпосередні посадові обов`язки, а стягнення у вигляді догани відповідають ступеню тяжкості вичинених проступків і заподіяної ними шкоди.

Після застосування 30 вересня 2019 року до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, вона не усунула недоліків у роботі, які стали підставою для його застосування, натомість допустила інші порушення вимог посадової інструкції інженера охорони і захисту лісу та правил внутрішнього трудового розпорядку, тому 15 жовтня 2019 року дисциплінарне стягнення у вигляді догани на неї накладено повторно, що й стало підставою для звільнення з роботи з 15 жовтня 2019 року за систематичне невиконання посадових обов`язків та порушення внутрішнього трудового розпорядку.

Оскільки, згідно з листком непрацездатності від 18 жовтня 2019 року, позивач з 15 жовтня 2019 року перебувала на лікуванні (була тимчасово непрацездатною), тому наказ про її звільнення з роботи від 15 жовтня 2019 року скасовано та звільнено з роботи 12 листопада 2019 року у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому, позивач відмовилася від надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для накладення дисциплінарних стягнень, що підтверджується відповідними актами.

ОСОБА_1 не доведено наявність підстав для проведення відповідачем службового розслідування, згідно з Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 з подальшими змінами.

Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Тому складання акта про відмову від надання пояснень 01 жовтня 2019 року, тобто наступного дня після застосування до позивача стягнення у вигляді догани, саме по собі не є беззаперечним доказом того, що їй така можливість не надавалась до застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Більше того, факт відмови від надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для накладення 30 вересня 2019 року дисциплінарного стягнення, підтвердила сама ОСОБА_1 .

Такі процедурні порушення як складання акта про відмову від надання письмових пояснень від 01 жовтня 2019 року щодо обставин, на підставі яких до позивача 30 вересня 2019 року застосовано дисциплінарне стягнення - догану, а також зазначення відповідачем, у наказі від 12 листопада 2019 року про її звільнення з роботи, окрім іншого, підстав для застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани від 15 жовтня 2019 року, не свідчать про те, що за їх відсутності ДП «Могилів-Подільське лісове господарство» могло прийняти інше рішення щодо ОСОБА_1 , ніж звільнення її з роботи за систематичне невиконання нею своїх посадових обов`язків.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2020 року заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) та постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18), від 23 січня 2019 року у справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18).

Касаційна скарга мотивована тим, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

Порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Апеляційний суд не встановив, в чому полягає порушення покладених на ОСОБА_1 трудових обов`язків, її вину, як одну з обов`язкових ознак правопорушення, та передчасно дійшов висновку про наявність підстав для застосування дисциплінарних стягнень.

Крім того, звільнення позивача відбулося з порушенням встановленого трудовим законодавством порядку притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, зокрема у неї не були відібрані письмові пояснення та не проведено інших процесуальних дій з метою встановлення обставин порушення нею посадової інструкції інженера охорони і захисту лісу та правил внутрішнього трудового розпорядку.

У наказах про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності фактично не зазначено проступку, за який накладається зазначене стягнення, а також не зазначено інших відомостей, які її характеризують.

Зі змісту наказу про звільнення з роботи не вбачається, за які саме порушення посадових обов`язків до позивача застосовано стягнення у виді звільнення, натомість вказано, що за усі порушення ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року оголошено догану.

Апеляційній суд залишив поза увагою, що за одні й ті ж порушення на ОСОБА_1 накладено одночасно два дисциплінарних стягнення: догану і звільнення, що є порушенням норм трудового законодавства.

ДП «Могилів-Подільський лісгосп» подало відзив на касаційну скаргу,

в якому просило постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

Вказувало, що ОСОБА_1 не виконувала належним чином обов`язки, покладені на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, про що їй неодноразово вказувалося керівництвом підприємства, проте такі вказівки залишені без належного реагування. До позивача неодноразово застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді догани. При цьому, позивач, зокрема, і на засіданні профспілкового комітету ДП «Могилів-Подільський лісгосп», відмовилася надавати письмові пояснення щодо вчинення вищевказаних проступків. Звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням норм трудового законодавства.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі і витребувано цивільну справу.

У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 березня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 23 жовтня 2001 року ОСОБА_1 призначена на посаду інженера охорони та захисту лісу Могилів-Подільського державного лісогосподарського підприємства, яке у подальшому перейменоване у ДП «Могилів-Подільський лісгосп».

Згідно з посадовою інструкцією інженера охорони і захисту лісу, затвердженою директором ДП «Могилів-Подільський лісгосп» 01 липня 2006 року, інженер охорони і захисту лісу є організатором робіт по охороні лісу від пожеж і самовільних рубок, а також захисту лісу від шкідників і хвороб.

Головним завданням інженера охорони і захисту лісу є забезпечення виконання плану по протипожежних і лісозахисних заходах, застосування передових методів виконання робіт.

Інженер охорони і захисту лісу, зокрема: систематично контролює стан охорони лісів у лісництвах, проводить раптові та контрольні ревізії обходів і дільниць; організовує та контролює проведення рекогносцирувального нагляду та служби сигналізації появи шкідників та хвороб лісу; контролює роботу лісової пожежної станції; координує роботу наземної та авіаційної охорони лісів від пожеж; проводить нагляд за ходом будівництва лісових кордонів, протипожежних веж, телефонних ліній, а також стежить за станом цих об`єктів; здійснює контроль за додержанням правил відпуску деревини на пні, пожежної безпеки, сінокосіння, випасу худоби, а також санітарного мінімуму в лісах; проводить перевірку стану охорони й захисту лісів; проводить масово-роз`яснювальну роботу серед населення з питань охорони лісу від пожеж і лісових порушень.

Відповідно до наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 05 листопада 2018 року № 189 ОСОБА_1 призначена відповідальною за інформаційно-просвітницьку діяльність, а також роботу зі шкільними лісництвами, та на неї покладено обов`язки прес-секретаря.

Наказом директора ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 02 січня 2019 року № 3 створено бригаду для проведення рейдових перевірок з питань охорони та захисту лісу в складі: головного лісничого (керівник бригади) - ОСОБА_2 , старшого інспектора КОЗ СДС Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області - Климишина В. М., інженера охорони і захисту лісу - ОСОБА_1 , водія - ОСОБА_3 .

Наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 02 січня 2019 року № 7 призначено штаб по забезпеченню охорони лісових насаджень від незаконних рубок у складі: головного лісничого (начальник штабу) - ОСОБА_2 , інженера лісового господарства - ОСОБА_4 , інженера охорони і захисту лісу - ОСОБА_1

26 вересня 2019 року на ім`я директора ДП «Могилів-Подільський лісгосп» надійшла доповідна записка від головного лісничого ОСОБА_2 , за змістом якої в Джуринському та Івашковецькому лісництвах невідомими особами здійснено незаконну рубку дерев. Це сталося у зв`язку з тим, що лісова охорона вказаних лісництв виявляла тільки місця скоєння лісопорушення та недостатньо проводила роботу по запобіганню і недопущенню таких випадків, а також у зв`язку з проведенням головним лісничим ОСОБА_2 та інженером охорони і захисту лісу ОСОБА_1 на низькому рівні робіт по організації і координації дій по охороні лісу від незаконних рубок та неналежним чином організованим контролем за проведенням всіх заходів по охороні лісових насаджень.

Згідно з пунктом 10 наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 30 вересня 2019 № 150 ОСОБА_1 оголошено догану за низький рівень профілактично-роз`яснювальної роботи, відсутність координації дій з лісовою охороною на місцях в питаннях охорони лісу від незаконних рубок і дотримання правил пожежної безпеки в лісах, самоусунення від виконання своїх посадових обов`язків.

Головою профспілкового комітету ОСОБА_5 , секретарем керівника ОСОБА_6 та інженером лісового господарства ОСОБА_4 01 жовтня 2019 року складено акт про те, що ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись під підпис із зазначеним наказом, а також акт про її відмову від надання пояснень щодо наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 30 вересня 2019 № 150.

02 жовтня 2019 року відбулось засідання первинної профспілкової організації ДП «Могилів-Подільський лісгосп», на якому ОСОБА_1 пояснила, що з дисциплінарним стягненням не погоджується, при цьому вказала, що у 2019 році лише раз була у лісі.

08 жовтня 2019 року на ім`я директора ДП «Могилів-Подільський лісгосп» надійшла доповідна записка від головного лісничого Хомича О. І., згідно з якою при перевірці виконання протипожежних заходів, а саме ремонту доріг протипожежного призначення у Вендичанському лісництві, встановлено, що в кварталі 20,25 ці заходи не були виконані. Однак такі заходи були проведені по нарядах-актах виконаних робіт за вересень 2019 року. Інженер охорони і захисту лісу ОСОБА_1 не вимагала і не контролювала виконання вказаних робіт.

Наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 15 жовтня 2019 року № 162 ОСОБА_1 оголошено догану за незабезпечення виконання плану протипожежних і лісозахисних робіт, безконтрольність та безвідповідальність при прийомі звітів від підрозділів лісгоспу, формальність їх перевірки та невідповідності виконаних об`єктів, приймаючи до уваги неодноразові зауваження по виконанню нею своїх прямих службових обов`язків та результатів перевірки даних робіт в натурі.

Відповідно до акта від 15 жовтня 2019 року, підписаного головою профспілкового комітету ОСОБА_5 , секретарем керівника ОСОБА_6 , юрисконсультом ОСОБА_7 , інженером лісового господарства ОСОБА_4 , позивач відмовилася ознайомлюватись з указаним вище наказом.

Того ж дня вказаними особами складено акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень щодо наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 15 жовтня 2019 року № 162.

15 жовтня 2019 року проведено засідання профспілкового комітету ДП «Могилів-Подільський лісгосп», за наслідками якого прийнято рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Під час цього засідання ОСОБА_1 пояснила, що відмовляється від надання пояснень та підписання наказу, оскільки у лісі по роботі не буває, стану речей не знає. Вказувала, що звіт підписує формально, не перевіряючи, бо це робила протягом усього часу, що працює в лісгоспі. Зазначала, що на підприємстві все, що стосується будівництва доріг та догляду за культурами, робиться формально та з приписками.

Наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 15 жовтня 2019 року № 64-К ОСОБА_1 звільнена 15 жовтня 2019 року за систематичне невиконання своїх посадових обов`язків, покладених на неї згідно з посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

У період з 15 до 18 жовтня 2019 року позивач була тимчасово непрацездатною, що підтверджується листком непрацездатності від 18 жовтня 2019 року.

Наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 12 листопада 2019 року скасовано наказ від 15 жовтня 2019 року № 64-К про звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку з її тимчасовою непрацездатністю на день звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, та зобов`язано інспектора з кадрів ОСОБА_8 внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про поновлення її на роботі.

12 листопада 2019 року відбулось засідання профспілкового комітету ДП «Могилів-Подільський лісгосп», на якому ОСОБА_1 повідомила, що пояснень щодо подання директора підприємства про її звільнення давати не буде. За наслідками розгляду цього подання було прийнято рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1

Наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 12 листопада 2019 року № 74-К ОСОБА_1 звільнено з 12 листопада 2019 року за систематичне невиконання своїх посадових обов`язків, покладених на неї згідно з посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Підставами звільнення зазначено, що ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків самоусунулася. Систематично не виконує та ігнорує вказівки керівництва підприємства та безпосередньо керівника. Не проводить профілактично-роз`яснювальної роботи, відсутня координація дій з лісовою охороною. Наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 30 вересня 2019 року № 150 їй оголошено догану.

Всупереч покладених на неї обов`язків прес-секретаря жодної статті у районних газетах надруковано не було, лише тричі надавала інформацію прес-секретарю Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства. Роботу зі шкільними лісництвами взагалі не проводила. Свою основну роботу як інженер охорони та захисту лісу проводить незадовільно. Не розробляє заходи по охороні лісу від самовільних рубок. За весь час роботи нею не складено жодного протоколу на порушення лісового законодавства. Звіти від підрозділів приймає формально. У робочий час займається справами не пов`язаними з її посадовими обов`язками, зокрема тривалий час займається телефонними розмовами, що не стосується виробництва, веде себе неетично по відношенню до інших працівників господарства, чим порушує правила внутрішнього трудового розпорядку. За всі ці та інші недоліки в роботі ОСОБА_1 оголошено догану, згідно з наказом ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 15 жовтня 2019 року № 162.

Згідно з довідкою, виданою 02 січня 2020 року ДП «Могилів-Подільський лісгосп», ОСОБА_1 виплачено: лікарняні за жовтень 2019 року у розмірі 2 625,56 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з жовтня по листопад 2019 року у розмірі 13 712 грн.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції частково не відповідає.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (частина перша статті 148 КЗпП України).

Згідно з частинами першою та третьою статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

У справах про поновлення на роботі особи, звільненої за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 148 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, дослідив посадову інструкцію інженера охорони і захисту лісу і правила внутрішнього трудового розпорядку у сукупності з іншими доказами та встановив, які саме трудові функції й правила внутрішнього трудового розпорядку порушено ОСОБА_1 , у чому конкретно проявилося порушення нею трудової дисципліни й дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для застосування до неї дисциплінарних стягнень у вигляді догани, накладених відповідачем 30 вересня та 15 жовтня 2019 року.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази щодо поважних причин, які б спростовували вину позивача у вчиненні проступків, за які до неї застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді догани. Крім того, факт невиконання посадових обов`язків, а саме перевірка стану охорони і захисту лісу від незаконних рубок та дотримання протипожежної безпеки, участь у прийманні звітів щодо ремонту протипожежних доріг, ОСОБА_1 не заперечувала.

До того ж відповідач звертався до профспілкової організації, яка проводила відповідні засідання, зокрема за участі позивача, проте остання не могла спростувати свої проступки та відмовилася від надання письмових пояснень, про що були складені відповідні акти.

Отже, встановивши, що дисциплінарні стягнення у вигляді догани відповідають ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, що виразилося у низьких показниках роботи відповідача за відповідним напрямком роботи порівняно з іншими підприємствами Вінницького ОУЛМГ та виявленням незаконних порубок, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання частково незаконними наказів ДП «Могилів-Подільський лісгосп»: від 30 вересня 2019 року № 150, а саме пункту 10 наказу, та від 15 жовтня 2019 року № 162, а саме пункту 8 наказу, про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді догани.

Також суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що наявність у ОСОБА_1 заохочення у виді грамоти Могилів-Подільської районної державної адміністрації та районної ради з нагоди Дня працівників лісу у 2007 році, нагородження почесним знаком за 10 та 20 років бездоганної служби у 2005 та 2007 роках (саме так зазначено у фотокопіях відповідних посвідчень), як і проходження підвищення кваліфікації, не позбавляють її від обов`язку працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати свої безпосередні посадові обов`язки.

Вірним є й висновок апеляційного суду про відсутність підстав для проведення службового розслідування, передбаченого Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, з подальшими змінами і доповненнями, оскільки вчинені ОСОБА_1 порушення трудового законодавства не підпадають під ознаки, за якими може бути проведено службове розслідування.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання частково незаконними: наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 30 вересня 2019 року № 150, а саме пункту 10 наказу, та наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 15 жовтня 2019 року № 162, а саме пункту 8 наказу, про застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани є обґрунтованими, оскільки відповідач під час розгляду справи довів правомірність застосування до позивача дисциплінарних стягнень у вигляді догани, а остання, у свою чергу, не підтвердила свої заперечення належними та допустимими доказами.

Проте, не можна погодитися з висновком апеляційного суду щодо відсутності підстав для скасування наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 12 листопада 2019 року № 77-К з огляду на таке.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина перша статті 235 КЗпП України).

Пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

На передбаченій пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставі працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Частиною першою статті 147 КЗпП Українипередбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно з частиною другою статті 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є окремим видом дисциплінарного стягнення.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив такий дисциплінарний проступок.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким актом національного законодавства України є зокрема Конвенція Міжнародної Організації Праці N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року N 3933-XII (далі - Конвенція).

Згідно зі статтею 4 вказаної Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом пункту 2 статті 9 вказаної Конвенції, щоб тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_9 про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, виходив з того, що хоча формально наказ № 74-К від 12 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 містить посилання на ті ж самі порушення, які стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани 15 жовтня 2019 року - прийняття звітів від лісництв за вересень 2019 року без перевірки фактичного виконання робіт, проте нею вчинено й інші порушення, зокрема нерозміщення статей та матеріалів у районних газетах, непроведення робіт зі шкільними лісництвами, використання службового телефону в робочий час для здійснення приватних розмов, тому не можна вважати, що звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України було застосовано за ті ж порушення, що й догана.

Проте, відповідно до пункту 2. 27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

Згідно з листком непрацездатності від 18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 була тимчасово непрацездатною у період з 15 по 18 жовтня 2019 року (а. с. 27, т. 1).

Отже у період з 15 жовтня по 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 не працювала.

Докази, що після застосування вдруге (15 жовтня 2019 року) заходів дисциплінарного стягнення, позивач знову скоїла дисциплінарний проступок, за який до неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення, в матеріалах справи відсутні.

Проте звільнено позивача з роботи 12 листопада 2019 року на підставі наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 12 листопада 2019 року № 74-К за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на працівника трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Тому звільнення за порушення трудової дисципліни з підстав, які зазначені в наказі від 15 жовтня 2019 року про оголошення ОСОБА_1 догани, не могло мати місця.

Ухвалюючи рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 12 листопада 2019 року № 74-К та поновлення її на роботі, суд першої інстанції дійшов висновку, що при звільненні позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України роботодавцем порушено вимоги трудового законодавства щодо дотримання процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності та її подальшого звільнення.

При цьому, оцінюючи докази у справі, суд першої інстанції вказав, що підставою для скасування наказу про звільнення та поновлення ОСОБА_1 на роботі є відсутність порушень, допущених при виконанні посадових обов`язків. Тобто відсутність підстав для накладення на позивача дисциплінарних стягнень, застосованих раніше.

Однак, підставою для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України може бути вчинення працівником проступку на роботі, після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково.

Підставою для скасування наказу від 15 жовтня 2019 року № 64-К про звільнення ОСОБА_1 стала її тимчасова непрацездатність у період з 15 жовтня 2019 року по 12 листопада 2019 року.

Натомість підставою для звільнення позивача з роботи з 12 листопада 2019 року стало систематичне невиконання нею своїх посадових обов`язків, за які її вже притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема 30 вересня 2019 року та 15 жовтня 2019 року.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що у період з 15 жовтня по 12 листопада 2019 року нею вчинено новий проступок, за який до неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення.

Таким чином, суд першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі правильно встановив характер спірних правовідносин, проте невірно зазначив, що підставою для визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі є відсутність підстав для застосування до позивача дисциплінарних стягнень 30 вересня та 15 жовтня 2019 року та відсутність нового порушення трудової дисципліни, при наявності яких трудовий договір підлягає розірванню згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Натомість підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині є відсутність систематичного невиконання обов`язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки позивача двічі притягували до дисциплінарної відповідальності, а саме 30 вересня та 15 жовтня 2019 року до неї застосовано догану, після застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани 15 жовтня 2019 року позивач не скоїла дисциплінарного проступку, тому звільнення її за проступок, якого вона не вчиняла, унеможливлює розірвання трудових відносин сторін з ініціативи власника на пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Правильним є вирішення судом першої інстанції й позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як наслідок визнання незаконним наказу про звільнення.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а підстави задоволення позову в цій частині на правильність результату вирішення позову не вплинули, тому рішення суду першої інстанції в частині вирішення таких позовних вимог слід залишити без змін з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскаржувана постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання частково незаконними: наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 30 вересня 2019 року № 150, а саме пункту 10 наказу, та наказу ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від 15 жовтня 2019 року № 162, а саме пункту 8 наказу, про застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому це судове рішення в указаній частині необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Статтею 412 ЦПК України визначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягав застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи наведені висновки щодо підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, Верховний Суд вважає, що рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 березня 2020 року в цій частині позовних вимог слід змінити у мотивувальній частині, виклавши його в редакції цієї постанови, а в решті зазначене судове рішення залишити без змін.

Висновки щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За загальним правилом, при розподілі судових витрат у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду та вирішення справи встановлюється обов`язок сторони, не на користь якої ухвалено таке судове рішення, відшкодувати (компенсувати) іншій стороні понесені судові витрати із вказівкою на чіткий розмір відповідних судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, за подання касаційної скарги вона сплатила 6 150,90 грн, тому з ДП «Могилів-Подільський лісгосп» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3 075, 45 грн у рахунок сплати судового збору.

Керуючись статтями 141 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Могилів-Подільське лісове господарство» про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 березня 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Могилів-Подільське лісове господарство» про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 березня 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Могилів-Подільське лісове господарство» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Могилів-Подільське лісове господарство» про визнання частково незаконними наказів про застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Могилів-Подільське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 3 075 (три тисячі сімдесят п`ять) гривень 45 копійок у рахунок сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук