ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року

м. Київ

справа №140/1612/19

адміністративне провадження №К/9901/384/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №140/1612/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятидні»

до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

про скасування припису в частині самовільного зайняття земельної ділянки

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятидні» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 (колегія у складі: головуючого судді Мікули О.І., суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, в якому просив:

- скасувати припис №0006 від 16.01.2019 в частині самовільного зайняття земельної ділянки на площі 14,3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області;

- скасувати постанову про закриття справи №0006/0015/По/05/01-19 від 01.03.2019 в частині самовільного зайняття земельної ділянки на площі 14,3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області.

2. Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08.04.2019 цю адміністративну справу передано за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду.

3. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 роз`єднано позовні вимоги по справі №154/1120/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування припису та скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення. Виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування припису №0006 від 16.01.2019 в частині самовільного зайняття земельної ділянки на площі 14,3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області.

4. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 замінено первинного позивача - ОСОБА_1 на належного позивача ТОВ «П`ятидні».

5. Позовні вимоги мотивує тим, що при перевірці відповідачем не встановлено, що земельна ділянка не виділена у натурі, не сформована, а отже не встановлений фактичний її розмір, площа. Також твердження відповідача щодо зазначеної площі розміром 14,3 га не підтверджено жодним висновком належного експерта (проектанта), не була виготовлена відповідна зйомка ділянки, яка дозволила б встановити реальну її площу, опираючись на точні висновки відповідних фахівців. Крім того, відповідачем не враховано той факт, що дана земельна ділянка знаходиться на праві постійного користування Володимир-Волинської військової частини, що підтверджується відповідним листом №4/253 від 07.02.2019. За таких обставин позивач вважає, що відповідачем не встановлено та не підтверджено жодним письмовим доказом того, що саме ТОВ «П`ятидні» використовує дану земельну ділянку на території Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району із земель державної власності, цільове призначення для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, кадастровий номер якої не визначався, орієнтовною площею 14,3 га.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 13.06.2019 позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував припис ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 16.01.2019 0006 в частині самовільного зайняття земельної ділянки із земель державної власності цільове призначення для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України кадастровий номер якої не визначається орієнтовною площею 14, 3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області.

7. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області не доведено факт використання ТОВ «П`ятидні» земельної ділянки із земель державної власності із цільовим призначення «землі оборони» орієнтованою площею 14,3 га за відсутності будь-яких прийнятих рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про надання вищевказаної земельної ділянки в користування, тобто не доведено факт самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки.

8. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.12.2019 скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 та відмовив у задоволенні позову.

9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що встановлення площі самовільно зайнятої земельної ділянки інспектором при проведенні перевірки здійснювалося шляхом проведення обстеження земельної ділянки та відповідно до інформації щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 0720510400:00:001, що надана Державним кадастровим реєстратором, крім того, встановлено, що вказана земельна ділянка обробляється єдиним масивом (посів сільськогосподарських культур (озима пшениця)) із суміжними земельними ділянками з кадастровими номерами 0720510400:05:001:0349 та 0720510400:05:001:0130, які на праві оренди використовує ТОВ «П`ятидні». Таким чином, оскільки Головним управління Держгеокадастру у Волинській області встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, то відповідач правомірно видав припис №0006 від 16.01.2019, яким зобов`язано директора ТОВ «П`ятидні» ОСОБА_1 звільнити вищевказану земельну ділянку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. 04.12.2019 ТОВ «П`ятидні» направило до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, в якій скаржник просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

11. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що матеріали справи, так само як і матеріали, що лягли в основу припису, не містять жодних доказів реалізації відповідачем права обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки в присутності позивача. Так само, відповідач не надав позивачеві можливості бути ознайомленим з актами відповідача, складеними за результатами обстеження земельної ділянки. Позивач робить застереження, що на момент винесення відповідачем припису, будь-якого акту, який би засвідчував результати обстеження земельної ділянки, не існувало. В оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції обмежився наведенням норм Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» і не надав правової оцінки діям відповідача у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також, скаржник вважає, що відповідачем не було належним чином встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки позивачем

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. 10.12.2019 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Саприкіної І.В., суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М.

14. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «П`ятидні» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі за позовом ТОВ «П`ятидні» до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування припису в частині самовільного зайняття земельної ділянки.

15. У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.04.2020 №642/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Єзерова А.А., Рибачука А.І.

16. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 28.07.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з планом здійснення заходів державного нагляду (контролю), затвердженим наказом Держгеокадастру від 30.11.2018 №223 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2019 рік» сформовано повідомлення № 00004 від 28.12.2018 про те, що з 10 по 16 січня 2019 року буде здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) ТОВ «П`ятидні».

18. Вказане повідомлення отримано позивачем 28.12.2019, що підтверджується підписом відповідальної особи на звороті цього повідомлення.

19. На виконання наказу Головного Упрвління Держгеокадастру у Волинській області №0006 від 09.01.2019 «Про здійснення планового заходу контролю» та виданого на його підставі посвідчення №0006 від 09.01.2019, у період з 10 по 16 січня 2019 року державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах Бернацький А.С. разом з державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Маркевичем А.С. провели плановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням ТОВ «П`ятидні» вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

20. За результатами проведення планового заходу контролю встановлено, що ТОВ «П`ятидні» при здійснені господарської діяльності на території Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району використовує земельну ділянку із земель державної власності із цільовим призначення «землі оборони» орієнтованою площею 14,3 га за відсутності будь-яких прийнятих рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про надання вищевказаної земельної ділянки в користування, що є порушенням ст.125 126 ЗК України та відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки.

21. Вказані порушення зафіксовані в акті №0006 від 16.01.2019, який підписано уповноваженою особою ТОВ «П`ятидні» без зауважень.

22. 16.01.2019 на підставі акта перевірки Головне Управління Держгеокадастру у Волинській області видало припис №0006, пунктом першого якого зобов`язано директора ТОВ «П`ятидні» ОСОБА_1 у тридцятиденний термін вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, а саме: звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

23. Не погоджуючись з винесеним приписом позивач звернувся до суду із даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

25. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

26. За нормами ч. 1 та 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

27. У відповідності до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

28. Приписами ст. 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

29. За вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

30. Відповідно до пп. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

31. Згідно з вказаним положенням Головне управління Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

32. Структурним підрозділом Головного управління є Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокдастру у Дніпропетровській області.

33. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 № 963-IV, який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

34. У ст. 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Статтею 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

35. Положеннями ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

36. Відповідно до ст. ст. 9, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

37. Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

38. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції протиправно обмежився наведенням норм Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» і не надав правової оцінки діям відповідача у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

39. Так, Верховний Суд зазначає, що у ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно- правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

40. Вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише до застосування Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

41. У свою чергу, в цьому випадку, об`єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність підприємства і перевірці підлягало саме самовільне зайняття земельної ділянки ТОВ «П`ятидні», а не використання земельної ділянки у процесі господарювання, тому у відповідача не було підстав для застосування під час проведення перевірки норм Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» у комплексі з положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

42. Враховуючи те, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, Верховний Суд зазначає, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а, відтак, посилання позивача на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставним.

43. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, від 22.10.2020 у справі 826/16214/17, від 11.11.2020 у справі № 160/27/19, від 11.06.2021 у справі № 818/970/17.

44. З огляду на встановлене, а також на те, що іншими нормами такий порядок проведення перевірок державними інспекторами не передбачено, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про порушення встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку проведення перевірки.

45. Натомість суд апеляційної інстанції правильно застосував Закон України «Про державний контроль за використання та охороною земель».

46. Що стосується доводів скаржника про те, що відповідачем не було належним чином встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

47. Як вбачається з матеріалів справи, встановлення площі самовільно зайнятої земельної ділянки інспектором при проведенні перевірки здійснювалося шляхом проведення обстеження земельної ділянки та відповідно до інформації щодо земельної ділянки, що надана Державним кадастровим реєстратором, крім того, встановлено, що вказана земельна ділянка обробляється єдиним масивом (посів сільськогосподарських культур (озима пшениця)) із суміжними земельними ділянками з кадастровими номерами 0720510400:05:001:0349 та 0720510400:05:001:0130, які на праві оренди використовує ТОВ «П`ятидні».

48. Разом з тим, будь-які рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання спірної земельної ділянки в оренду чи користування ТОВ «П`ятидні» відсутні, таким чином, використання земельної ділянки відбується з порушенням вимог ст.125 126 ЗК України, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель» свідчить про факт самовільного зайняття відповідної земельної ділянки.

49. Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про неналежність такого доказу, як довідка Волинського обласного центру з гідрометеорології від 01.02.2019 №21/01-49/31 про наявність снігового покриву на земельній ділянці, оскільки наявність снігового покриву, про що зазначено у такій довідці, не свідчить про неможливість здійснення огляду земельної ділянки та встановлення факту вирощування сільськогосподарської культури, а саме: озимої пшениці. Також вказана довідка не містить інформації, яка б спростовувала факт самовільного використання ТОВ «П`ятидні» конкретної земельної ділянки.

50. Посилання позивача на те, що відповідачем не підтверджено здійснення господарської діяльності саме позивачем на спірній земельній ділянці спростовуються актом обстеження земельної ділянки №0006 від 16.01.2019, який підписано уповноваженою особою ТОВ «П`ятидні» без зауважень.

51. Таким чином, в акті обстеження земельної ділянки №0006 від 16.01.2019 зафіксовано обставини самовільного зайняття земельної ділянки, однак позивач не надав документів, які підтверджували б правомірність користування цією земельною ділянкою ані державним інспекторам під час перевірки, ані судам під час розгляду цієї справи.

52. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки Головним управління Держгеокадастру у Волинській області встановлено факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки на площі 14,3 га за межами населених пунктів Устилузької ОТГ Володимир-Волинського району Волинської області, то припис №0006 від 16.01.2019, яким зобов`язано директора ТОВ «П`ятидні» ОСОБА_1 звільнити вищевказану земельну ділянку, є правомірним та не підлягає скасуванню, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

53. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

54. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

55. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

56. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

57. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «П`ятидні» залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіС.Г. Стеценко А.А. Єзеров А.І. Рибачук