ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 160/2848/19
адміністративне провадження № К/9901/2919/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №160/2848/19
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Дєєва М.В., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів Іванова С.М., Панченко О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач-1), Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - ЛК ГУ МВС у Дніпропетровській області, відповідач-2), Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП у Дніпропетровській області, відповідач-3) з вимогами:
- зобов`язати МВС України вчинити певні дії, пов`язані з переведенням ОСОБА_1 на службу до СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, а саме, скерувати його в розпорядження ГУ НП у Дніпропетровській області;
- зобов`язати ЛК ГУ МВС у Дніпропетровській області вчинити певні дії, пов`язані з переведенням ОСОБА_1 на службу до СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, а саме, скерувати її в розпорядження ГУ НП у Дніпропетровській області;
- зобов`язати ГУ НП у Дніпропетровській області, відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції у ГУ НП у Дніпропетровській області на рівнозначну посаду, яку ОСОБА_1 обіймала в ГУ МВС України в Дніпропетровській області станом на 06.11.2015 шляхом винесення наказу про прийняття на службу до поліції з 07.11.2015.
2. На обґрунтування позову позивачка зазначила, що відповідачі протиправно відмовляються переводити її на службу до Національної поліції, посилаючись на закінчення тримісячного строку, передбаченого пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», протягом якого працівники міліції могли бути переведені на службу до поліції.
3. Позивачка доводить, що пропустила цей строк внаслідок протиправних дій ГУ МВС України у Дніпропетровській області, яке незаконно звільнило її зі служби в міліції, у зв`язку з чим уважає, що відповідачі не можуть посилатися на закінчення указаного строку як перешкоду для переведення її на службу до поліції.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 і постановою Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №804/16386/15, визнано незаконним і скасовано наказ ГУ МВС у Дніпропетровській області №485о/с від 06.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС у Дніпропетровській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по день поновлення на роботі.
5. Наказом ЛК ГУ МВС у Дніпропетровській області від 13.12.2018 № 7 о/с «По особовому складу» скасовано наказ ГУ МВС Дніпропетровській області від 03.01.2017 № 1 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 , старшого слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС у Дніпропетровській області відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних Сил України (з поставленням на військовий облік) за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення). Цим же наказом вирішено вважати ОСОБА_1 працюючою на попередній посаді з 06.11.2015.
6. 19 грудня 2018 року позивач звернулась до ГУ НП у Дніпропетровській області з рапортом, в якому зазначила, що згідно з наказом № 7 о/с від 13.12.2018 її поновлено на посаді старшого слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС у Дніпропетровській області, у зв`язку з чим просила прийняти її на службу в поліцію за згодою, відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», шляхом видання наказу про призначення з установленням посадового окладу згідно штатного розпису, з 07.11.2015.
7. ГУ НП у Дніпропетровській області листом від 29 грудня 2018 року №1/М-7784р/103/05-2018 роз`яснило, що в порядку, передбаченому пунктом розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», на службу в поліцію могли бути переведені працівники міліції, за умови, що вони до 06 листопада 2015 року подали відповідний рапорт. З 07 листопада 2015 року прийняття на службу до поліції здійснюється виключно на конкурсній основі.
8. Наказом ЛК ГУ МВС у Дніпропетровській області №3о/с від 25 березня 2019 року по особовому складу позивачку звільнено відповідно до підпункту «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення з 25 березня 2019 року.
9. Не погоджуючись з указаним наказом, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ ЛК ГУ МВС у Дніпропетровській області №3 о/с від 25.03.2019 в частині звільнення ОСОБА_1 , старшого слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС у Дніпропетровській області з 25.03.2019 за підпунктом «г» пункту 65 Положення, відповідно до пунктів 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» (через скорочення штатів);
- поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС у Дніпропетровській області;
- зобов`язано ГУ НП у Дніпропетровській області відповідно до пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції у ГУ НП у Дніпропетровській області на рівнозначну посаду, яку вона обіймала в ГУ МВС у Дніпропетровській області станом на 06.11.2015.
11. У задоволенні інших вимог відмовлено.
12. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення, відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення, здійснюється за умови відсутності можливості подальшого використання працівника міліції на службі.
13. Як установив суд першої інстанції, повторно звільняючи позивачку, відповідачами не запропоновано їй посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції; не перевірено можливості її подальшого використання на службі та відповідності вимогам поліцейського; не вирішено питання про можливість реалізації її права на прийняття на службу до поліції.
14. Посилаючись на те, що позивачка не могла подати рапорт у період, зазначений у пункті 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» внаслідок її незаконного звільнення, суд першої інстанції також уважав обґрунтованими вимоги позивачки про зобов`язання ГУ НП у Дніпропетровській області прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції у ГУ НП у Дніпропетровській області на рівнозначну посаду.
15. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 у частині зобов`язання ГУ НП у Дніпропетровській області відповідно до пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції у ГУ НП у Дніпропетровській області на рівнозначну посаду.
16. Прийнято у цій частині нове рішення, яким зобов`язано ГУ НП у Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції, відповідно до пункту 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», з урахуванням висновків суду.
17. В інший частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 залишено без змін.
18. Приймаючи нове рішення у вказаній частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які були незаконно звільнені, поновлюються на попередній посаді і не можуть вимагати поновлення в заново утвореній установі, якщо вони не були переведені до неї в установленому порядку.
19. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважав, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача у цій справі, є зобов`язання ГУ НП у Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції відповідно до пункту 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
20. 24 січня 2020 року до Суду надійшла касаційна скарга ГУ НП у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволених вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
21. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пунктів 9-10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».
22. За доводами скаржника, указаними нормами встановлений особливий порядок переведення на службу до поліції працівників міліції, які виявили відповідне бажання та відповідали вимогам, що висуваються до поліцейський, який діяв протягом 3 місяців з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію», тобто з 07.08.2015 по 06.11.2015.
23. Скаржник уважає, що встановлений у розділі XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» строк переведення працівників міліції на службу в поліції не може бути поновлений, у зв`язку з чим після 06.11.2015 працівники міліції на службу до поліції можуть бути прийняті виключно за результатами конкурсного відбору.
24. Учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
25. Ухвалою Суду від 26.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.
Джерела права й акти їхнього застосування
26. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
28. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15.01.2020 №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом.
29. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
30. 06 серпня 2015 року в газеті «Голос України» опублікований Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, який набрав чинності 07.11.2015.
31. Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
32. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» (далі - Постанова №730) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема ГУ НП у Дніпропетровській області, та вирішено ліквідувати як юридичні особи територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, зокрема ГУ МВС у Дніпропетровській області.
33. Наказом МВС України від 06.11.2015 № 1388 «Про організаційно-штатні питання» вирішено вважати такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ і підприємств МВС України згідно з відповідним переліком змін у штатах.
34. Згідно з пунктом 9 розділу XI Закону №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
35. Пунктом 10 розділу XI Закону № 580-VIII передбачено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
36. Відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
VI. Позиція Верховного Суду
37. Спір у цій справі виник у зв`язку зі звільненням позивачки зі служби в міліції у зв`язку з скороченням штатів унаслідок ліквідації територіальних органів МВС України та утворенням територіальних органів Національної поліції.
38. Приписи розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII і Положення, на які посилається відповідач-2 в оскаржуваному наказі, містять три підстави для звільнення працівника міліції зі служби через скорочення штатів: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийнятті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі.
39. Отже, вирішуючи питання щодо звільнення за скороченням штату, керівник відповідного органу прямо зобов`язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється.
40. Виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40 КЗпП України, яка регулює питання щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, та частин першої, третьої статті 49-2 КЗпП України, яка визначає порядок вивільнення працівників, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
41. Зі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що позивачка не відмовлялася від проходження служби в поліції, а навпаки, подала рапорт щодо переведення її на рівнозначну посаду до органів Національної поліції.
42. Відповідно до листа ГУ НП у Дніпропетровській області від 28.12.2018 №8539/103/05-2018 станом на 21.12.2018 в ГУ НП у Дніпропетровській області було 3 вакантні посади, які б могла обійняти позивачка з урахуванням її освіти, стажу роботи в ОВС, професійного досвіду та місця проживання.
43. У ході розгляду справи відповідачами не надано доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження служби в поліції та що їй пропонувалися будь-які посади в новостворених органах поліції, а також те, що вона не може бути прийнята на службу до поліції, зокрема через невідповідність вимогам, що ставляться до поліцейського.
44. Доводи відповідачів про те, що в спірних правовідносинах відсутні правові підстави для пропозиції позивачці роботи в поліції, адже органи поліції не є правонаступниками органів міліції, Суд відхиляє.
45. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 28.10.2014 у справі № 21-484а14 (що була підтримана Верховним Судом у справах з подібними правовідносинами (постанови від 24 липня 2019 року в справі №815/6557/16, від 26 лютого 2020 року №806/1914/17, від 23 грудня 2020 року № 820/1822/16) встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію.
46. Так, з аналізу приписів Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-XII, Закону №580-VIII убачається, що в них не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які були покладені на органи міліції, тобто у спірному випадку фактично мала місце реорганізація зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави ліквідована не була. Отже, ліквідація обласних управлінь Міністерства внутрішніх справ України з одночасним створенням аналогічних територіальних органів Національної поліції, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
47. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що звільнення позивачки відбулося з порушенням вимог законодавства, що є підставою для її поновлення на службі на посаді, з якої її було незаконно звільнено.
48. Суд також погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що в спірних правовідносинах були відсутні підстави для покладення на ГУ НП у Дніпропетровській області безальтернативного обов`язку щодо прийняття позивачки на службу, оскільки має бути перевірено відповідність позивачки вимогам до поліцейських.
49. За таких обставин правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що належним, з огляду на зміст спірних правовідносин, способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання ГУ НП у Дніпропетровській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI Закону №580-VIII.
50. Доводи касаційної скарги про те, що сплив визначеного у пункті 9 розділу XI Закону №580-VIII тримісячного строку виключає можливість прийняття працівників міліції на службу до поліції поза межами процедури конкурсу, Суд відхиляє.
51. Верховний Суд у справах № 810/1942/16, № 820/1822/16, № 160/9286/18 сформував правову позицію, відповідно до якої працівники міліції, які не змогли скористатися передбаченим у пункті 9 розділу XI Закону №580-VIII правом подати рапорт про своє волевиявлення щодо проходження служби в органах поліції унаслідок незаконного звільнення, після поновлення на роботі на підставі рішення суду, можуть бути прийняті на роботу в поліції в порядку, передбаченому пунктами 9-12 розділу XI Закону №580-VIII за межами тримісячного строку, за умови, що вони відповідають вимогам до поліцейських.
52. Отже, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на повно встановлених обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
53. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
VІІ. Судові витрати
55. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
56. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
57. Касаційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
58. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року залишити без змін.
59. Судові витрати не розподіляються.
60. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко