ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2024 року
м. Київ
справа №160/9748/22
адміністративне провадження № К/990/22886/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М. І.
розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 160/9748/22
за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022, ухвалене у складі судді Кадникової Г.В., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023, ухвалену у складі: судді-доповідача Баранник Н.П., суддів Малиш Н.І., Щербака А. А.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними і скасувати накази начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Івана Легостаєва від 29.06.2022 №2984-к і №2993-к, дата звільнення у якому змінена наказом №3017-к від 30.06.2022;
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 250 000,00 грн.
2. На обґрунтування позову позивачка зазначила, що оскаржувані накази прийнято на підставі неперевіреної та недостовірної інформації, а застосований вид дисциплінарного стягнення є непропорційним. Позивачка доводила, що жодним чином не розголошувала відомості, отримані під час вчинення нотаріальних дій і не допускала поведінки, яка б порушувала професійно-етичні вимоги.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 працювала на посаді завідуючої Першої дніпровської державної нотаріальної контори.
4. 28.06.2022 на електронну пошту позивачки від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) надійшли вимоги від 28.06.2022 за вих. № 06-1-73/1232 та вих. № 06-1-73/1233, у яких зазначалося про необхідність надати до 16:00 год 28.06.2022 пояснення у зв`язку з надходженням до Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) звернень від 14.06.2022 вх. № 69990/06.1 та від 15.06.2022 вх. № ДН-213-06 від діловода Першої дніпровської державної нотаріальної контори Олени Руденко та державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори Світлани Житарь.
5. У вказаних вимогах позивачці запропоновано надати пояснення щодо постійної присутності сторонніх осіб в приміщенні Першої дніпровської державної нотаріальної контори, а саме доньки Єлизавети, а також щодо некоректної поведінки 07.06.2022 під час прийому громадян державним нотаріусом Першої дніпровської державної нотаріальної контори Світланою Житарь, який здійснювався у присутності діловода Олени Руденко.
6. 28.06.2022 позивачка направила на електронну адресу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) листи, у яких повідомила, що її донька Єлизавета в Першій дніпровській державній нотаріальній конторі не працює. Стосовно інформації щодо некоректної поведінки, то позивачка зазначила, що 07.06.2022 нею було надано рекомендацію щодо належного заповнення вхідної та вихідної книги, де державним нотаріусом було зроблено запис, а потім було закреслено та написано «помилковий запис, державний нотаріус, підпис Житарь С.О. », рекомендовано Житарь С.О. перечитати «Правила ведення нотаріального діловодства». Як доказ подано копію сторінки книги реєстраційної кореспонденції зі закресленням.
7. 27.06.2022 заступником начальника Управління - начальником Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) було складено подання за зверненнями від 14.06.2022 вх. №69990/06.1 та від 15.06.2022 вх. № ДН-213-06, у яких пропонувалося:
- на підставі статей 147-149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та пункту 5.1 Посадової інструкції завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори притягнути позивачку до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за недотримання вимог підпункту 5.1 Посадової інструкції завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори, внаслідок чого не забезпечено дотримання у роботі загальних стандартів професійної етики нотаріуса, морально-етичних принципів при здійсненні нотаріальної діяльності та професійно-етичних правил поведінки у відносинах з колегами;
- на підставі статей 147-149 КЗпП України, статей 5, 8 Закону України «Про нотаріат», підпункту 5.1. Посадової інструкції завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори притягнути позивачку до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за недотримання вимог підпунктів 2.1, 2.15, 2.26, 5.1 Посадової інструкції завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори, статті 30 КЗпП України, статті 8 Закону України «Про нотаріат», внаслідок чого не забезпечено належного виконання посадових завдань і обов`язків, не збережено в таємниці відомості, отримані під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нього заінтересованої особи. Також у поданні зазначено про системність таких порушень та їхню зухвалість, яка виразилася в їх умисному вчиненні.
8. Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) від 29.06.2022 №2984-к до позивачки застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани за недотримання вимог п.5.1 Посадової інструкції завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори, внаслідок чого не забезпечено дотримання у роботі професійно-етичних правил поведінки у відносинах з колегами.
9. Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 29.06.2022 №2993-к до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з 30.06.2022 за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, що виразилося у не збереженні нотаріальної таємниці та неодноразовому допущенню до роботи без оформлення трудового договору сторонньої особи.
10. Не погоджуючись з наказами про застосування дисциплінарних стягнень, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Івана Легостаєва за №2984-к від 29.06.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
- визнано протиправним і скасовано наказ начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Івана Легостаєва за №2993-к від 29.06.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », дата звільнення у якому змінена наказом №3017-к від 30.06.2022 «З особового складу»;
- стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 25 000,00 грн моральної шкоди.
- стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) судовий збір у сумі 992,40 грн.
12. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що підставою для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення було недотримання вимог пунктів 2.1, 2.15, 2.26, 5.1 Посадової інструкції завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори. Проте в оскаржуваних наказах не наведено конкретних фактів і доказів, на підставі чого відповідач дійшов таких висновків.
13. Суд першої інстанції вважав, що оскаржувані накази ґрунтуються лише на поясненнях державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори Світлани Житарь, діловода Першої дніпровської державної нотаріальної контори Олени Руденко та заступника начальника управління - начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Стасевського Л.С. і не дають змоги встановити, які саме порушення були допущені позивачкою, чим вони підтверджуються і мотиви притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.
14. Суд першої інстанції також зазначив, що для цілей притягнення до дисциплінарної відповідальності державні нотаріуси прирівнюються до державних службовців, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, яким визначено процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців.
15. Механізм притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності, визначений вказаним Порядком, передбачає: порушення дисциплінарного провадження шляхом видання наказу; формування дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи. Проте у спірних правовідносинах указаний механізм не застосовувався.
16. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 та ухвалено нове, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №2984-к від 29.06.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
- визнано протиправним і скасовано наказ начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №2993-к від 29.06.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », дата звільнення у якому змінена наказом №3017-к від 30.06.2022 «З особового складу»;
- у задоволенні інших вимог відмовлено.
17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції щодо необхідності застосування до спірних правовідносин Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039.
18. Як зазначив суд апеляційної інстанції, позивачка не є державним службовцем, у розумінні Закону України «Про державну службу», а тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми законодавства, що регулюють порядок проходження державної служби та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.
19. Водночас, за висновками суду апеляційної інстанції, оскільки позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог посадової інструкції, недотримання у роботі професійно-етичних правил поведінки у відносинах з колегами, неналежне виконання посадових обов`язків, не збереження нотаріальної таємниці, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги статті 18 Закону України «Про нотаріат» та Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.02.2014 за № 298/25075 (далі - Порядок № 357/5).
20. Порядком № 357/5 передбачено, що у разі надходження звернень фізичних та юридичних осіб Міністерством юстиції України, головним управлінням юстиції проводиться позапланова перевірка, за наслідками якої складається довідка із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори з викладенням у ній висновків і рекомендацій, та приймається наказ, у якому визначається зміст та строк для усунення недоліків/порушень.
21. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що лише у випадку, якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті, або якщо вони не можуть бути усунуті, начальник Головного управління юстиції може застосувати до порушників заходи реагування, зокрема і дисциплінарні стягнення.
22. Проте в спірних правовідносинах механізм, передбачений Порядком № 357/5, не застосовувався. Відповідач обмежився лише фактами, що наведені у зверненнях діловода Олени Руденко та державного нотаріуса Світлани Житарь, без їхньої перевірки та фіксування доказами відповідних дисциплінарних проступків.
23. Посилаючись на вказані порушення процедури, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність оскаржуваних наказів, якими до позивача застосовані дисциплінарні стягнення.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
24. 28 червня 2023 року від відповідача до Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просив скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
25. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2023 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
26. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у подібних правовідносинах відсутні висновки щодо застосування пункту 2 частини першої статті 19 КАС України та пункту 14 Порядку № 357/5.
27. Відповідач зазначає, що спір у цій справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже підставою для застосування дисциплінарного стягнення до позивачки було не її рішення чи дії, які позивачка приймала / вчиняла на виконання функцій та завдань публічної служби, а порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, що виразилося в недотриманні професійно-етичних правил поведінки у відносинах з колегами.
28. Відповідач також уважає, що механізм перевірки організації роботи державних нотаріальних контор та застосування стягнень, який передбачений Порядком № 357/5, застосовується у випадку надходження звернення (скарги) фізичної та / або юридичної особи. Водночас у спірних правовідносинах звернення надійшли від працівників Першої дніпровської державної нотаріальної контори.
29. Позивачка у відзиві на касаційну скаргу зазначила, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.
30. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.
31. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 18 липня 2023 року № 13) призначено повторний автоматизований розподіл справи.
32. За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.
33. У зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Мацедонської В.Е., ОСОБА_4.
34. У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
35. Діяльність нотаріату в Україні врегульовано Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII).
36. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3425-XII нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
37. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3425-XII нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
38. Статтею 17 Закону № 3425-XII передбачено, що державні нотаріальні контори створюються і ліквідуються Міністерством юстиції України.
39. Державна нотаріальна контора є юридичною особою, яка створюється та реєструється у встановленому законом порядку. Очолює державну нотаріальну контору завідуючий, який призначається із числа осіб, які мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
40. Призначення на посади державного нотаріуса, завідуючого державною нотаріальною конторою та звільнення з таких посад здійснюються територіальними органами Міністерства юстиції України.
41. Відповідно до статті 18 Закону № 3425-XII Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів.
42. Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів затверджується Міністерством юстиції України.
43. Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.02.2014 за № 298/25075, затверджено Порядок № 357/5.
44. Відповідно до пункту 1 Порядку №357/5 цей Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
45. Згідно з пунктом 3 Порядку № 357/5 основними завданнями перевірки є, зокрема:
- перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, у тому числі дотримання вимог до робочого місця (контори) приватного нотаріуса (далі - робоче місце), страхування цивільно-правової відповідальності, наявності осіб, що працюють на умовах цивільно-правових чи трудових договорів, умов зберігання архіву, печаток, штампів, спеціальних бланків нотаріальних документів тощо;
- перевірка дотримання державними і приватними нотаріусами правил ведення нотаріального діловодства, правильності формування документів у справи, наявність та відповідність вимогам законодавства документів (у випадках, передбачених законодавством, - копій документів), які необхідні для вчинення нотаріальних дій та долучені до примірника нотаріально оформленого документа, документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявність на документах необхідних реквізитів (печаток, підписів, реєстрових номерів, дати тощо);
- виявлення порушень законодавства, яке регулює організацію роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організацію нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядок вчинення нотаріальних дій та ведення нотаріального діловодства;
- визначення якості нотаріального обслуговування фізичних та юридичних осіб;
- надання рекомендацій з усунення причин, унаслідок яких допущено порушення;
- застосування до державних і приватних нотаріусів заходів реагування, передбачених законодавством, у разі виявлення під час перевірки допущених ними порушень.
46. Пунктом 13 Порядку № 357/5 передбачено, що позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції.
47. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.
48. Відповідно до пункту 14 Порядку № 357/5 перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.
49. Пунктом 15 Порядку № 357/5 передбачено, що у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком.
50. Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці.
51. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.
52. Згідно з пунктом 19 Порядку № 357/5 для проведення перевірки утворюється комісія. Персональний склад комісії, її голова, термін проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса затверджуються наказом відповідно Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції.
53. Пунктом 33 Порядку № 357/5 передбачено, що за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями.
54. Відповідно до пункту 37 Порядку №357/5 завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, мають право письмово викласти свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії.
55. Згідно з пунктом 43 Порядку №357/5 якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
VI. Позиція Верховного Суду
56. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до позивачки - завідувачки державної нотаріальної контори - дисциплінарної відповідальності.
57. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що подібні спори мають розглядатися за правилами цивільного судочинства й не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині того, що передумовою для застосування дисциплінарної відповідальності є перевірка, підстави та умови проведення якої визначені в Порядку №357/5.
58. Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у межах справи № 521/1204/17 уже вирішувала питання юрисдикції спорів за участю державних нотаріусів та органу юстиції, який стосувався застосування дисциплінарного стягнення.
59. Позивачка у справі № 521/1204/17 також обіймала посаду завідувачки державної нотаріальної контори, а предметом справи був наказ одного з територіальних управлінь юстиції, яким до позивачки на підставі положень трудового законодавства застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
60. Ухвалою суду першої інстанції у справі № 521/1204/17, залишеною без змін рішенням суду апеляційної інстанції, було відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі. За висновками судів у справі № 521/1204/17, територіальне управління юстиції є суб`єктом владних повноважень, а тому спір є публічно-правовим і, відповідно, повинен розглядатися за правилами КАС України.
61. Переглядаючи вказані судові рішення, Велика Палата Верховного Суду постанові від 05.12.2018 у справі № 521/1204/17 дійшла висновку, що посада завідувача є адміністративною посадою у державній нотаріальній конторі, що надає послуги, у тому числі й послуги державного реєстратора, у зв`язку з чим ця посада прирівнюється до публічної служби. Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що в справі № 521/1204/17 позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме як завідувача державної нотаріальної контори і саме за неналежну організацію загального і нотаріального діловодства у цій конторі.
62. Зауваження скаржника про незастосовність постанови від 05.12.2018 у справі № 521/1204/17 до спірних правовідносин, які обґрунтовані тим, що у цій справі дисциплінарне стягнення було накладено за порушення, яке не пов`язано із організацію загального і нотаріального діловодства, Суд відхиляє з таких міркувань.
63. По-перше, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 521/1204/17 посилання на характер порушення не було ключовим для розмежування юрисдикції спору за позовом державного нотаріуса до органу юстиції про накладення дисциплінарного стягнення.
64. Велика Палата Верховного Суду, перш за все, виходила із поняття нотаріату як системи органів і посадових осіб, яким держава делегувала функції з посвідчення прав і фактів, що мають юридичне значення, та змісту поняття публічна служба у значенні КАС України.
65. По-друге, Суд зазначає, що як і у справі №521/1204/17, у цій справі дисциплінарне стягнення також було пов`язано з порушенням у сфері організації роботи державної нотаріальної контори.
66. Так, у поданнях, на яких ґрунтуються оскаржувані у цій справі накази про накладення дисциплінарних стягнень, йшлося про те, що позивачкою не збережено таємниці відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальних дій; допущено до роботи сторонню особу без оформлення трудового договору. Об`єктивна сторона цього порушення полягала у тому, що в приміщенні Першої дніпровської нотаріальної контори постійно присутня дочка позивачки, яка замість неї фактично виконує функції завідувача, має доступ до печаток, штампів і відповідних нотаріальних справ.
67. Що стосується порушення професійно-етичних норми поведінки, яке за доводами скаржника, не має стосунку до діяльності позивачки як нотаріуса, то Суд зазначає, що особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, складає присягу й приймає на себе зобов`язання, зокрема, поважати права і законні інтереси фізичних та юридичних осіб, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса. Таким чином, зобов`язання щодо дотримання професійно-етичних норм поведінки є частиною зобов`язань, що випливають з правового статусу нотаріуса, а спори, які виникають у зв`язку з порушенням цих норм, також відносяться до спорів з приводу проходження публічної служби.
68. Отже, доводи скаржника про те, що на цю справу не поширюється юрисдикція адміністративного суду є безпідставними.
69. Щодо іншої частини доводів касаційної скарги, які стосуються незастосовності до спірних правовідносин Порядку № 357/5, то Суд зазначає таке.
70. Як убачається з обставин, установлених судами попередніх інстанцій, порушення, що були підставою для застосування до позивачки дисциплінарних стягнень, особливо в частині звільнення, стосувалися організації роботи державної нотаріальної контори.
71. Порядок організації роботи державних нотаріальних контор регулюється статтями 17-18 Закону № 3425-XII, якими передбачено, що перевірка організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів проводиться Міністерством юстиції України, його територіальними органами в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
72. На виконання цих вимог Міністерством юстиції України затверджено Порядок №357/5.
73. Зі змісту викладених норм Порядку №357/5 випливає, що контроль за організацією роботи державних нотаріальних контор Міністерство юстиції України, його територіальні органи здійснюють у формі комплексної, цільової або контрольної перевірки, що може бути плановою або позаплановою.
74. Завданням перевірки, серед іншого, є виявлення порушень законодавства, яке регулює організацію роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організацію нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядок вчинення нотаріальних дій та ведення нотаріального діловодства; застосування до державних і приватних нотаріусів заходів реагування, передбачених законодавством, у разі виявлення під час перевірки допущених ними порушень.
75. Отже, у разі отримання Міністерством юстиції України, його територіальними органами інформації про неналежну організацію роботи державної нотаріальної контори, її перевірка здійснюється в спосіб, передбачений Порядком №357/5.
76. Посилання скаржника на те, що перевірка в спосіб, установлений Порядком №357/5 не може бути проведена на підставі звернень (заяв, скарг) працівників відповідної державної нотаріальної контори Суд відхиляє.
77. Доводи скаржника у цій частині ґрунтуються на обмеженому цитуванні визначення позапланової перевірки, що міститься у пункті 2 Порядку №357/5, відповідно до якого позапланова перевірка - це незапланована Міністерством юстиції, територіальним органом Міністерства юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори , а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.
78. Водночас аналіз пункту 2, у взаємозв`язку з пунктом 14 Порядку №357/5, дає підстави для висновку, що ними встановлена окрема підстава для перевірки як спосіб реагування на звернення / скарги осіб приватного права та особливості її проведення: така перевірка має стосуватися виключно предмета звернення і не повинна виходити за межі повноважень Міністерства юстиції України, територіального органу Міністерства юстиції у сфері нотаріату.
79. Ці норми не обмежують Міністерство юстиції України, його територіальні органи в повноваження призначити відповідну перевірку у випадку отримання інформації про порушення від інших осіб (інших джерел), зокрема й працівників нотаріальної контори.
80. Зі змісту пунктів 13 і 15 Порядку №357/5 випливає, що позапланова перевірка проводиться або за результатами попередньої перевірки, або за дорученням Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції. Водночас норм, які б пов`язували можливість надання такого доручення виключно з отриманням звернення фізичної чи юридичної особи, Порядок №357/5 не містить.
81. Отже, беручи до уваги, що суть скарг насамперед стосувалася організації роботи Першої дніпровської державної нотаріальної контори, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що застосувати до позивачки заходи реагування, у тому числі накласти дисциплінарне стягнення, Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України могло на підставі порушень, що встановлені за наслідками перевірки, проведеної відповідно до Порядку № 357/5.
82. Подібних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі № 815/2176/17, на яку посилався суд апеляційної інстанції.
83. У пункті 48 вказаної постанови Верховний Суд зазначив, що, оскільки позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежну організацію нотаріального діловодства, до спірних правовідносин підлягають застосуванню законодавчі приписи статті 18 Закону України «Про нотаріат» та Порядку №357/5, який, зокрема, визначає механізм здійснення головними управліннями юстиції в областях перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, дотримання державними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. При цьому, перевірка за зверненнями фізичних осіб є різновидом позапланової перевірки, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори у межах предмета звернення.
84. Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач перевірку у спосіб, передбачений Порядком №357/5, не проводив, відповідних порушень не фіксував, обмежившись поясненнями державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори Світлани Житарь, діловода Першої дніпровської державної нотаріальної контори Олени Руденко.
85. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про недотримання відповідачем процедури, що мала передувати притягненню позивачки до дисциплінарної відповідальності.
86. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
87. Положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
88. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
89. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
90. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
VII. Судові витрати
91. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
92. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
93. Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) залишити без задоволення.
94. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 залишити без змін.
95. Судові витрати не розподіляються.
96. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М. І. Смокович