ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 200/7805/21

адміністративне провадження № К/990/28578/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 200/7805/21

за адміністративним позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя: Т. В. Давиденко) від 12 листопада 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. В. Гайдар, Е. Г. Казначеєв, І. Д. Компанієць) від 24 липня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (далі - ОКП «Донецьктеплокомуненерго», позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, Східного МУ ДПС по роботі з ВПП, скаржник, податковий/контролюючий орган), у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 10 серпня 2021 року, просило:

визнати протиправною бездіяльності щодо не збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку за отриманими податковими накладними, виданими до 01 липня 2015 року та включеними до податкового кредиту за касовим методом у деклараціях ПДВ в сумі 8 715 703 грн. 83 коп.,

визнати протиправною бездіяльності щодо не збільшення в системі адміністрування ПДВ суми податку, на яку ОКП «Донецьктеплокомуненерго» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 8 715 703 грн 83 коп.,

зобов`язати зарахувати шляхом збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ: суми податку за отриманими податковими накладними, виданими до 01 липня 2015 року та включеними до податкового кредиту за касовим методом у деклараціях ПДВ в сумі 8 715 703 грн 83 коп., суми податку, на яку ОКП «Донецьктеплокомуненерго» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в сумі 8 715 703 грн. 83 коп.

2. Позов обґрунтований тим, що не здійснюючи поповнення електронного рахунку на суму ПДВ за податковими накладними, які видані до 1 липня 2015 року, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування. Зазначає, що правомірність дій позивача, щодо включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів у зв`язку з застосуванням касового методу обліку встановлена судами під час розгляду справ. Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року, позовні вимоги задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, через систему «Електронний суд» 17 серпня 2023 року до Верховного Суду від відповідача надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, установлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Витребувано матеріали цієї справи.

6. До Верховного Суду надійшло клопотання про зупинення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 200/7805/21, у задоволенні якого ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року відмовлено.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

8. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 03337119), зареєстроване за юридичною адресою: 84307, Донецька обл., м. Краматорськ, провул. Земляний, 2, основний вид діяльності - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря

10. За період з грудня 2018 року по серпень 2019 року ОКП «Донецьктеплокомуненерго» включені до складу податкового кредиту податкові накладні минулих періодів в зв`язку з застосуванням касового методу обліку на загальну суму 8 681 967 грн 06 коп., які не були враховані в поповнення електронного рахунку, а саме:

- у декларації з ПДВ (№ 9097789364) за квітень 2018 року на суму 2 760 622,62 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9124248481) за травень 2018 року на суму 3 113 210,84 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9308257433) за грудень 2018 року на суму 141 977,82 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9080104649) за березень 2019 року на суму 81 019,34 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9103956223) за квітень 2019 року на суму 2 002 526,94 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9131717107) за травень 2019 року на суму 225 328,84 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9158643063) за червень 2019 року на суму 86 759,05 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9185928981) за липень 2019 року на суму 67 022,74 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9215396763) за серпень 2019 року на суму 55 149,42 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9244657925) за вересень 2019 року на суму 53 449,74 грн;

- у декларації з ПДВ (№ 9276732800) за жовтень 2019 року на суму 94 899,71 грн.

11. Як встановлено судами, включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів у зв`язку з застосуванням касового методу обліку підтверджена судом під час розгляду адміністративних справ, а саме:

- декларація з податку на додану вартість за квітень 2018 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в грудні 2014 року на суму 2 760 622 грн 62 коп. - рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5931/19-а, яке набрало законної сили 24 квітня 2020 року за результатами оскарження акту перевірки від 26 грудня 2018 року № 1522/05-99-14-13-3337119;

- декларація з податку на додану вартість за травень 2018 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (іпн 001312605035) в січні, лютому, березні, квітні, травні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді грудні 2014 року на загальну суму 3 113 210 грн 84 коп. - рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5931/19-а, яке набрало законної сили 24 квітня 2020 року, за результатами оскарження акту перевірки від 26 грудня 2018 року № 1522/05-99-14-13-3337119;

- декларація з податку на додану вартість за грудень 2018 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в квітні, травні, червні 2015 року на суму 134 473 грн 28 коп. та від АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (іпн 001312605035) в червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді грудні 2014 року на загальну суму 7 504 грн 54 коп. - рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/8622/19-а, яке набрало законної сили 20 травня 2020 року, за результатами оскарження акту перевірки від 18 лютого 2019 року № 300/05-99-44-03-15-4/3337119; (було оскаржено у касаційному порядку. Постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, судові рішення- без змін)

- декларація з податку на додану вартість за березень 2019 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в січні 2014 року на суму 81 019 грн. 34 коп. - рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/11625/19-а, яке набрало законної сили 06 лютого 2020 року, за результатами оскарження акту перевірки від 16 травня 2019 року № 552/05-99-44-03-15-4/3337119;

- декларація з податку на додану вартість за квітень 2019 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в січні, лютому 2014 року на суму 2 002 526 грн 94 коп. рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/11891/19-а, яке набрало законної сили 04 березня 2020 року, за результатами оскарження акту перевірки від 04 червня 2019 року № 615/05-99-44-03-15-4/3337119; (було оскаржено у касаційному порядку. Постановою Верховного Суду від 24 червня 2021 року касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, судові рішення - без змін)

- декларація з податку на додану вартість за травень 2019 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в лютому 2014 року на суму 225328 грн 84 коп. рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/13046/19-а, яке набрало законної сили 10 березня 2020 року, за результатами оскарження акту перевірки від 10 липня 2019 року № 670/05-99-44-03-15-4/3337119;

- декларація з податку на додану вартість за червень 2019 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені подат кові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в лютому 2014 року на суму 86 759 грн. 05 коп. рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/14329/19-а, яке набрало законної сили 22 липня 2020 року, за результатами оскарження акту перевірки ДПС від 12 серпня 2019 року № 790/05-99-44-03-15-4/3337119;

- декларація з податку на додану вартість за липень 2019 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в лютому 2014 року на суму 67 022 грн 74 коп. рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/580/19-а, яке набрало законної сили 15 липня 2020 року, за результатами оскарження акту перевірки від 11 вересня 2019 року № 37/05-99-52-04/3337119;

- декларація з податку на додану вартість за серпень 2019 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в лютому 2014 року на суму 55 149 грн 42 коп. рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2071/20-а, яке набрало законної сили 21 липня 2020 року, за результатами оскарження акту перевірки від 16 жовтня 2019 року № 154/05- 99- 52- 04 /3337119;

- декларація з податку на додану вартість за вересень 2019 року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в лютому 2014 року на суму 53 449 грн 74 коп. рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/982/20-а, яке набрало законної сили 04 січня 2021 року, за результатами оскарження акту перевірки від 19 листопада 2019 року № 262/05-99-52-04/3337119;

- декларація з податку на додану вартість за жовтень 2019року (згідно Додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом обліку включені податкові накладні отримані від ПАТ «НАК Нафтогаз» (іпн 200777226658) в лютому 2014 року на суму 94 899 грн 71 коп. рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3859/20-а, яке набрало законної сили 01 вересня 2020 року за результатами оскарження акту перевірки від 28 листопада 2019 року № 311/05-99-52-04 /3337119.

12. 22 вересня 2020 року ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Офісу великих платників податків ДПС з листом № 3083/09 щодо вирішення проблемних питань в системі електронного адміністрування ПДВ (а.с. 10, том 1)

13. Листом від 08 жовтня 2020 року № 3288 Офіс великих платників податків ДПС повідомив ОКП «Донецьктеплокомуненерго», що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунку, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Реєстрі. Крім того зазначив, що Офіс великих платників податків ДПС не є стороною у справі № 805/4818/17-а (а.с. 14-15, т. 1).

14. 09 квітня 2021 року ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до ДПС України з листом № 1375/09 щодо вирішення питання виконання рішення суду від 22 березня 2021 року у справі № 200/12789/19-а в частині зменшення розміру пені; зменшення фінансового навантаження в частині фінансових санкцій та пені (а.с. 17-21, т. 1).

15. Листом від 31 травня 2021 року № 12381/7/99-00-18-03-04-07 ДПС України повідомила ОКП «Донецьктеплокомуненерго» щодо збільшення показника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у справі № 200/12789/19-а та зазначила, що порядок функціонування системи електронного адміністрування ПДВ відповідає нормам Податкового кодексу України, та не потребує внесенню змін.

16. Позивач, не погоджуючись із діями контролюючого органу щодо незбільшення в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку за отриманими податковими накладними та включеними до податкового кредиту за касовим методом у деклараціях ПДВ в сумі 8 715 703 грн 83 коп., позивач звернувся до суду із даним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що порушення норм чинного законодавства відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невиконання рішень судів стосовно збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку за отриманими податковими накладними.

18. Судами відзначено, що включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів у зв`язку з застосуванням касового методу обліку підтверджена судом під час розгляду адміністративних справ, а саме: № 200/5931/19-а, № 200/5931/19-а, № 200/8622/19-а, № 200/11625/19-а, № 200/11891/19-а, № 200/13046/19-а, № 200/14329/19-а, № 200/580/19-а, №200/2071/20-а, № 200/982/20-а, № 200/3859/20-а

19. Відповідачем не надано судами жодного доказу правомірності бездіяльності щодо невиконання рішень судів в розумінні норм чинного законодавства.

20. Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправна бездіяльність органу владних повноважень щодо невиконання рішень судів та незбільшення в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку за отриманими податковими накладними, суди вважали позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

22. Підставою касаційного оскарження відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

23. Окрім того, у поданій касаційній скарзі, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги та порушено норми матеріального права, а саме: статті 14 421 87 187 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункт 4, підпункт 1 пункт 22 Порядку електронного адміністрування ПДВ затвердженого Постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року № 569, пункт 10.14. розд. Х «Порядку обліку платників податків і зборів» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 та норми процесуального права, а саме: статті 2 6 9 48 78 122 123 242 351 КАС України, а також не враховано судову практику щодо строків звернення з адміністративним позовом, а саме: неврахуванням постанов Великої Палати Верховного Суду викладених у постановах від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 щодо порядку застосування статей 122 123 КАС України та статті 102 ПК України.

24. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач також стверджує, зокрема, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною другою статі 122 КАС України. Звертає увагу на те, що відповідної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду подано не було.

25. Окрім того, на підставі пункту 10.14 розділу Х «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 обов`язок щодо предмета спору виникає у контролюючого органу в якому позивач перебувало на обліку на час виникнення таких сум чи обставин. Тому в зазначеному випадку врегулювання зазначеного питання мало бути здійснено ГУ ДПС у Донецькій області. Тобто, позивачем подано адміністративний позов до неналежного відповідача.

26. Окремо зазначено, що на теперішній час позивач має від`ємне значення ліміту для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у розмірі 36 041 884,85 грн, у зв`язку з наявним податковим боргом з податку на додану вартість.

27. Крім того, по відповідним господарським операціям, відповідно до рішення суду, включені податкові накладні за січень, лютий, грудень 2014 року (справи № 200/5931/19-а, № 200/8622/19-а, № 200/11625/19-а, № 200/11891-19-а, № 200/13046/19-а, № 200-14329/19-а, № 200/580/19-а, № 200/2071/20-а, № 200/982/20-а). Тобто, включати відповідні суми підприємство мало змогу з дотриманням статті 102 ПК України (1095 днів). Однак, відповідна обставина не була врахована судом, а тому наразі вимушені звернути увагу суду на відповідну обставину та зазначити, що відповідні дані не могли брати участь в розрахунку в 2018 та 2019 роках. Згідно з проведеним аналізом даних встановлено, що при поданні ОКП «Донецьктеплокомуненерго» податкових декларацій з податку на додану вартість суми ПДВ, що включені до податкового кредиту після 01 липня 2015 року за податковими накладними складеними до 01 липня 2015 року на суму ПДВ 8 715 703, 83 грн (сума з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) в обрахунку показника ?Накл не приймали участь.

28. У зв`язку з тим, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Східного МУ ДПС по роботі з ВПП щодо вирішення технічної проблеми за звітні періоди квітня 2018, травня 2018, грудня 2018, березня 2019 - жовтня 2019 року (підприємство перебувало на обліку у ГУ ДПС у Донецькій області) вважаємо зазначити, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» мало вчасно повідомити про існування технічної/методологічної помилки за вищезазначені звітні періоди відповідно пп. 421 7. статті 421 ПК України. Інформація, щодо звернення ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до технічного адміністратора та методолога електронного кабінету у листах від 10 червня 2021 року № 2026/03 та від 09 квітня 2021 року № 1375/03 відсутня.

29. Тобто, в зазначеному випадку відповідач звертає увагу на те, що можливості діяти певним чином у контролюючого органу не було, однак така можливість наявна у іншого суб`єкта правовідносин, а саме позивача по справі, ГУ ДПС в Донецькій області та у методолога Електронного кабінету. Тому, в зазначеному випадку бездіяльність Східного МУ ДПС по роботі з ВПП відсутня, що безпідставно не було враховано колегією судів апеляційної інстанції.

30. З огляду на вищевикладене контролюючим органом було вжито ті дії, які наявні у нього в межах наданої компетенції та в межах чинного законодавства. Тому за наявності зазначених обставин є необґрунтованим задоволення позовних вимог ОКП «Донецьктеплокомуненерго». З огляду на викладене, скаржник вважає, що відповідачем не було порушено норм чинного законодавства, не було порушено процедури встановленої ПК України.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

32. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

34. Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

35. Згідно пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

36. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

37. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

38. Як з`ясували суди попередніх інстанцій, правомірність дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів в зв`язку з застосуванням касового методу обліку вже була предметом розгляду судових справ Донецьким окружним адміністративним судом та була підтверджена наданими в ході розгляду справ належними та допустимими доказами, рішеннями суду, які набрали законної сили.

39. Згідно частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

40. В розумінні Конституції України та КАС України судові рішення є обов`язковими для виконання.

41. В порушення зазначених норм відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невиконання рішень судів стосовно збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку за отриманими податковими накладними. Як зазначалось раніше, включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів у зв`язку з застосуванням касового методу обліку підтверджена судом під час розгляду адміністративних справ, а саме: № 200/5931/19-а, № 200/5931/19-а, № 200/8622/19-а, № 200/11625/19-а, № 200/11891/19-а, № 200/13046/19-а, № 200/14329/19-а, № 200/580/19-а, №200/2071/20-а, № 200/982/20-а, № 200/3859/20-а

42. Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності бездіяльності щодо невиконання рішень судів в розумінні зазначеної норми Закону.

43. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

44. В юридичному значенні бездіяльність органу державної влади вкладається у значенні цього стану, який позначається як безпідставне повне або часткове ухилення від здійснення передбачених конституцією та іншими законами функцій і повноважень влади та/або несвоєчасне, несумлінне, некваліфіковане чи інше неналежне виконання органами державної влади своїх функцій та повноважень.

45. Тобто, сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

46. Таким чином, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, законодавством передбачений обов`язок державного органу сумлінно виконувати свої службові обов`язки, здійснювати всі можливі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання покладених на нього нормами чинного законодавства обов`язків, невикористання цих прав та повноважень свідчить про бездіяльність державного органу.

47. Тобто, всі передбачені нормами чинного законодавства права та повноваження державного органу, які необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, є обов`язковими для застосування з боку державного органу, який зобов`язаний сумлінно користуватися усіма наданими йому повноваженнями з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення покладених на нього владних управлінських функцій.

48. Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року).

49. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

50. У силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

51. Верховний Суд зазначає, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у справі.

52. Отже, оскільки під час розгляду справи встановлена протиправна бездіяльність органу владних повноважень щодо невиконання рішень судів та не збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку за отриманими податковими накладними, колегія судів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності задоволення позовних вимог в повному обсязі.

53. Доводи скаржника в касаційній скарзі щодо наявного у підприємства на час подання касаційної скарги податкового боргу з ПДВ, у зв`язку із чим підприємство має від`ємне значення ліміту податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у розмірі 36 041 884,85 грн, колегією суддів не приймаються, оскільки такі твердження контролюючого органу не були підставою відмови у збільшенні в системі адміністрування ПДВ суми податку, на яку ОКП «Донецьктеплокомуненерго» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 8 715 703 грн 83 коп.

54. Крім цього, у відповідності до вимог статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

55. До того ж, як вказувалось судом вище, правомірність дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів в зв`язку з застосуванням касового методу обліку було предметом розгляду судових справ Донецьким окружним адміністративним судом, рішення яких набрало законної сили, отже у відповідності до вимог 78 КАС не підлягають доказуванню.

56. Щодо посилань скаржника в контексті того, що повноваження щодо збільшення ліміту в системі СЕА ПДВ покладені саме на Головне управління ДПС у Донецькій області, в якій позивач перебував на обліку у періоді за яким винник спір, колегією суддів відхиляються, оскільки як вбачається з наявних матеріалів справи станом на час подання позову позивач перебував на обліку у Східному МУ ДПС по роботі з ВПП, яка є відповідачем у цій справі.

57. Доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення з позовом до суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки, по-перше, відповідно до норм чинного законодавства, суд першої інстанції має право поновити строк для звернення до суду з позовом, якщо на це є поважні причини. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції було поновлено позивачу строк на звернення до суду. Ця ухвала є законною і вона не була оскарження відповідачем на попередніх стадіях судового розгляду. По-друге, такі доводи були заявлені лише на стадії касаційного перегляду, які у відповідності до вимог КАС України не приймаються і не розглядаються, оскільки не були предметом розгляду попередніх інстанцій. При цьому після відкриття провадження у справі суд наділений повноваженнями залишити позов без розгляду з підстав визначених статтею 240 КАС України. Однак контролюючим органом протягом усього розгляду справи не заявлялось клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

58. Водночас, як зазначалося вище, підставою для відкриття касаційного провадження є посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

59. Натомість, скаржник конкретно не визначає висновку щодо правильного застосування якої норми права, яка б врегульовувала конкретний спір, ще не сформульовано Верховним Судом.

60. Суд звертає увагу, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення норми права щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на цій підставі скаржник повинен обґрунтувати у чому саме полягає неправильне застосування відповідної норми матеріального права судами (частина третя статті 351, абзац 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

61. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі з посиланням при цьому на обставини справи, з урахуванням яких суд надавав оцінку обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки. Такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

62. Інші доводи зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

63. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

64. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд уважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

65. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд, ураховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу скаржника слід залишити без задоволення.

66. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 200/7805/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов