Постанова

Іменем України

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 227/2477/20

провадження № 61-15810св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» відокремлений структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України шахти «Добропільська»,

третя особа - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, яке є правонаступником Головного управління Держпраці

у Донецькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 26 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І.,

Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» відокремлений структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» (далі - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління Добропільське»), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

в Донецькій області в особі Добропільського міського відділення, Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України шахти «Добропільська», третя особа - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, яке є правонаступником Головного управління Держпраці у Донецькій області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву мотивовано тим, що з 22 жовтня 2018 року він працює на шахті ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Відповідно до наказу директора ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» Могильченка О. М.

від 11 лютого 2020 року № 243-к «Про заміщення» на нього покладено обов`язки заступника механіка підземної дільниці ПР № 2, який має кваліфікацію гірничого електромеханіка, зі звільненням від виконання своїх основних трудових обов`язків електрослюсаря підземної дільниці ПР № 2,

з його згоди, на період з 13 лютого 2020 року до 13 березня 2020 року.

Зазначав, що у лютому 2020 року під час виконання трудових обов`язків

з ним стався нещасний випадок, під час якого він отримав закритий косий перелом правої гомілкової кістки при таких обставинах: у робочий день

15 лютого 2020 року о 05:02 год. він прибув на робочому автобусі на територію шахти «Добропільська». Після того як він вийшов з автобуса, попрямував в бік комбінату шахти, переступивши через бордюр та пройшовши декілька кроків, послизнувся через ожеледицю та підвернув праву ногу, упав та вже не міг ставати на ногу і пересуватися самостійно,

в зв`язку з чим до медичного пункту шахти його було доставлено на медичних ношах працівниками, які бачили цю подію.

Вважав, що причиною нещасного випадку було неналежне виконання своїх обов`язків працівниками, які відповідають за належний стан території підприємства в зимовий період.

Після огляду 15 лютого 2020 року лікарем-травматологом йому встановлено діагноз: «Закритий косий перелом н/з правої м/гомілкової кістки та медіальної кісточки правої в/гомілкової кістки, зі зміщенням та заднього краю без зміщення, ушкодження дистального м/гомілкового зчленування, вивих правої стопи назовні».

З 15 лютого до 18 березня 2020 року він перебував на лікуванні

у травматологічному відділенні.

17 лютого 2020 року комісією з розслідування нещасного випадку, який із ним стався, було складено акт за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру та зроблено висновок, що нещасний випадок стався із ним через особисту необережність.

Не погодившись із висновками комісії, він звернувся зі скаргою до Державної служби з питань праці Головного управління Держпраці

у Донецькій області з проханням провести розслідування нещасного випадку, який стався під час виконання ним трудових обов`язків, на що вказаним органом було видано припис від 28 квітня 2020 року Н-9

з вимогою провести розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337).

На виконання припису Н-9 підприємством відповідача було створено комісію та проведено розслідування нещасного випадку.

Комісія зробила висновок, що цей нещасний випадок не пов`язаний

з виробництвом з посиланням на той факт, що він не приступив до виконання своїх обов`язків, оскільки не здійснив відмітку про початок робочого часу на електронному турнікеті.

Вважав такий висновок комісії незаконним, оскільки він не відповідає вимогам Порядку № 337. В акті комісія встановила подію та причину нещасного випадку, зазначивши, що падіння відбулося з причини особистої необережності, що не відповідає дійсності, оскільки територія підприємства не була посипана засобами від ожеледиці, про що також відомо відповідачу. При цьому у нього було відібрано письмові пояснення, де він зазначив всі деталі події, що відбулася з ним, окрім того, факт нещасного випадку можуть також підтвердити свідки, які допомагали заносити його на медичних ношах до медичного пункту шахти.

Зазначав, що доказами отримання ним травми на виробництві є лікарняний лист, відповідно до якого він знаходився на лікарняному з 15 лютого

до 18 березня 2020 року в зв`язку з виробничою травмою.

Посилався на те, що під час вирішення питання щодо нещасного випадку комісією з розслідування вимоги Порядку № 337 дотримані не були.

Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:

- встановити факт нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 15 лютого 2020 року о 05:02 год. під час виконання трудових обов`язків на ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське»;

- скасувати акт розслідування нещасного випадку за формою Н-2/НП

від 09 червня 2020 року;

- зобов`язати відповідачів скласти та видати належним чином оформлений акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, який стався з ним 15 лютого 2020 року о 05:02 год під час виконання трудових обов`язків на ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області

від 30 березня 2021 року у складі судді Корнєєвої В. В. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 15 лютого 2020 року о 05:02 год. під час виконання трудових обов`язків на ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське».

Скасовано акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 15 лютого 2020 року о 05:02 годині на ВСП «Шахтоуправління Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», за формою Н-1/НП

від 09 червня 2020 року, затверджений 09 червня 2020 року директором ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» Могильченком О. М.

Зобов`язано ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 15 лютого 2020 року о 05:02 годині з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків на ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач правомірно знаходився о 05:02 год. 15 лютого 2020 року на території підприємства до початку робочої зміни, оскільки відповідно до покладених на нього роботодавцем обов`язків був зобов`язаний прибути в зазначений час на територію підприємства для проведення інструктажу з працівниками на наряді до початку робочої зміни, тобто діяв на підставі розпорядження власника підприємства та в інтересах підприємства, після чого із ним стався нещасний випадок на території підприємства, і його було доставлено як травмованого на підприємстві під час виконання службових обов`язків до лікувальної установи бригадою РПГ ВГРЗ.

Водночас вимоги про зобов`язання відповідачів скласти та видати належним чином оформлений акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 15 лютого

2020 року о 05:02 год. під час виконання трудових обов`язків на ТОВ «ДТЕК Добропілллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське», не підлягають задоволенню, оскільки такий акт складається за участю інших осіб, які беруть участь у розслідуванні, і тому належним способом захисту порушеного права суд визначив зобов`язання ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» в особі ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» організувати проведення повторного розслідування зазначеного нещасного випадку з урахуванням висновків, викладених в судовому рішенні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 26 серпня 2021 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задоволено частково.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області

від 30 березня 2021 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався

15 лютого 2020 року о 05 годині 02 хвилини на виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», за формою Н-1/НП від 09 червня 2020 року, затверджений 09 червня 2020 року директором ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» Могильченком О. М., скасовано.

Зобов`язано ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 15 лютого 2020 року

о 05:02 год. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції. Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або

у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом

з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

ОСОБА_1 повторно до контролюючого органу, визначеного

Порядком № 337, для проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15 лютого 2020 року, не звертався, а тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині є помилковими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргумотивовано тим, що апеляційний суд не врахував того, що він після незгоди з висновками комісії щодо видачі акта за формою НП

від 17 лютого 2020 року, позивач звернувся 02 квітня 2020 року зі скаргою до Головного управління Держпраці у Донецькій області та просив призначити проведення повторного розслідування нещасного випадку.

За результатами розгляду вказаного звернення Головним управлінням Держпраці у Донецькій області видано припис за формою Н-9 від 28 квітня 2020 року з вимогою проведення розслідування нещасного випадку.

Вказує, що відповідно до пункту 56 Порядку № 337 роботодавець після одержання обов`язкового до виконання припису за формою Н-9 зобов`язаний протягом 10 робочих днів забезпечити вжиття зазначених

у ньому заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства. Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє Держпраці або її територіальному органу в установлений у приписі строк.

Зазначає, що після одержання припису Н-9 роботодавцем було проведено повторне розслідування нещасного випадку, який із ним стався, та знову видано акт за формою Н-1/НП від 09 червня 2020 року.

Вказує, що згідно з пунктом 57 Порядку № 337 за результатами перевірки об`єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону і праці, з`ясування обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Якщо Держпраці не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, оскаржуються потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) лише у судовому порядку.

В даному випадку Держпраці за результатами перевірки не було прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, а тому результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, він оскаржив безпосередньо до суду.

Відзиви на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 прийнято стажером електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», з наступним переміщеннями по службі, в тому числі востаннє 01 січня 2020 року переведено електрослюсарем підземним 4 розряду з повними робочим днем в шахті (а.с. 6, 7).

Відповідно до наказу ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 11 лютого 2020 року № 243-к «Про заміщення» на ОСОБА_1 покладено обов`язки заступника механіка підземної дільниці ПР № 2, який має кваліфікацію гірничого електромеханіка, зі звільненням від виконання своїх основних трудових обов`язків електрослюсаря підземного дільниці ПР № 2, за його згодою, на період з 13 лютого 2020 року до 13 березня 2020 року.

15 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримав травму на території шахти «Добропільська», за результатами проведено розслідування. Комісією підприємства 17 лютого 2020 року було складено акт № 23 за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру та зроблено висновок про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем, відбувся через його особисту необережність.

02 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якій зазначив, що вважає висновок комісії незаконним, оскільки він не відповідає вимогам Порядку № 337. Позивач зазначив, що комісія передчасно дійшла висновку, що його травмування відбулося через особисту необережність, оскільки він подавав письмові пояснення комісії, де зазначив всі обставини події, що мала місце 15 лютого 2020 року, також вказаний факт могли б підтвердити чисельні свідки, які допомагали заносити позивача на ношах до медичного пункту шахти. Позивач в скарзі звертав увагу, що травму він отримав саме на території підприємства, також про факт отримання виробничої травми було зазначено в листку непрацездатності, який було відкрито позивачу, також ці відомості були зазначені в виписному епікризі. Окрім того, позивач звертав увагу, що до складу комісії, яка проводила розслідування нещасного випадку, входив також його безпосередній керівник - начальник дільниці ПР-2 ОСОБА_2 , що заборонено пунктом 13 вказаного Порядку, також

у роботі комісії не брали участь представники робочого органу Фонду.

На підставі викладеного позивач просив призначити проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15 лютого 2020 року о 05:02 год.

За результатами розгляду вказаного звернення позивача Головним управлінням Держпраці у Донецькій області було повідомлено ОСОБА_1 про те, що вказаним органом було видано припис за формою Н-9

від 28 квітня 2020 року № 06.5-03/4-20 з вимогою проведення розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем (а.с. 17)

Згідно з посадовою інструкцією заступника механіка дільниці підготовчих робіт № 2, затвердженою директором шахтоуправління ОСОБА_3

в 2019 році, а саме пунктами 2.10, 5.6, до задач особи, яка обіймає зазначену посаду, віднесено також проведення інструктажів на нарадах

і робочих місцях з безпечного ведення робіт та технічної експлуатації обладнання, машин і механізмів всіх працівників дільниці в строки, передбачені правилами безпеки.

На час нещасного випадку ОСОБА_1 виконував обов`язки заступника механіка дільці, тобто належав до ІТР і фактично до початку проведення робіт (до початку робочої зміни) заступника механіка дільниці підготовчих робіт № 2 зобов`язаний був провести всі належні інструктажі працівникам дільниці, тобто робочий день позивача в зв`язку з заміщенням ним тимчасово вказаної посади (на час його травмування) був ненормованим, оскільки фактично він зобов`язаний був провести вказані заходи

до 07:00 год. (початок робочого часу, про який стверджує представник відповідача), в зв`язку з чим фактично був зобов`язаний посадовою інструкцією, затвердженою керівництвом підприємства, де він працює, прибути на робоче місце задовго до початку виконання робіт на дільниці

з метою забезпечення виконання ним своїх безпосередніх посадових обов`язків.

Згідно з висновком ступеню тяжкості виробничих травм, складеним

за протоколом ЛКК від 20 травня 2020 року № 137 Комунальним некомерційним підприємством «Добропільська лікарня інтенсивного лікування», зазначене в медичних документах пошкодження відноситься до важких виробничих травм.

04 червня 2020 року складено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 15 лютого 2020 року

о 05:02 год. на ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», який затверджено директором ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» Могильченком О. М.

09 червня 2020 року.

Відповідно до цього акта комісія, розглянувши матеріали розслідування нещасного випадку, який стався 15 лютого 2020 року, з виконуючим обов`язки заступника механіка дільниці підготовчих робіт № 2 шахти «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» TOB «ДТЕК Добропіллявугілля» ОСОБА_1 , оглянувши фотографію місця нещасного випадку, опитавши свідків та осіб, причетних до нещасного випадку, не встановила технічних та організаційних причин настання нещасного випадку. Враховуючи, що робочий час ОСОБА_1 згідно

з особистим планом робіт встановлено з 07:00 год. до 15:00 год., що згідно

з Положенням про табельний облік ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» TOB «ДТЕК Добропіллявугілля», час початку роботи визначається на підставі відміток часу по маршруту руху, комісія вирішила, що ОСОБА_1

о 05:02 год. ще не приступив до виконання своїх обов`язків, оскільки він ще не здійснив відмітку про початок робочого часу на електронному турнікеті. Оскільки цей випадок не підпадає ні під один з підпунктів пункту 52 Порядку № 337, визнати («за» - 3 члени комісії, «проти» - 1) нещасний випадок, який стався 15 лютого 2020 року з виконуючим обов`язки заступника механіка дільниці підготовчих робіт № 2 шахти «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» TOB «ДТЕК Добропіллявугілля» ОСОБА_1 , не пов`язаним з виробництвом та таким, що не підлягає обліку по шахті «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» TOB «ДТЕК Добропіллявугілля», зі складанням акта за формою Н-1/НП. Також комісія зазначила, що особою, яка допустила порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, є ОСОБА_1 , який не дбав про особисту безпеку під час пересування на прилеглій території до адміністративно-побутового комбінату шахти «Добропільська», чим порушив статтю 14 Закону України «Про охорону праці», пункт 1 глави 5 розділу IV НПАОП 10.0-1.01-10 Правил безпеки у вугільних шахтах, пункт 1.11 Інструкції з охорони праці для електрослюсаря підземного дільниці підготовчих

робіт № 2 ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою

статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування»нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування»встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до статті 43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП Українипередбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці»встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого

з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 337.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 337 нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також

у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено

у судовому порядку (пункт 29 Порядку № 337).

Пунктом 52 Порядку № 337 передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно

з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації),

у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);

-перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

-виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця

в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

- перебування на території підприємства (установи, організації) або

в іншому визначеному роботодавцем місці у зв`язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов`язкового медичного огляду, навчання тощо або проведенням

з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних заходів, передбачених колективним договором, за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця; тощо.

Відповідно до пункту 53 Порядку № 337 нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними

з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи

з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.

Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом

з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

Згідно з пунктом 55 Порядку № 337 посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно до пункту 56 Порядку № 337 роботодавець після одержання обов`язкового до виконання припису за формою Н-9 зобов`язаний протягом 10 робочих днів забезпечити вжиття зазначених у ньому заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства. Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє Держпраці або її територіальному органу в установлений у приписі строк.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 337 за результатами перевірки об`єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів

з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з`ясування обставин

і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Якщо Держпраці не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, оскаржуються потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) лише у судовому порядку.

Рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Судом встановлено, що 15 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримав травму на території шахти «Добропільська».

17 лютого 2020 року за результатами проведено розслідування комісією підприємства було складено акт № 23 за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру та зроблено висновок про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем, відбувся через його особисту необережність.

02 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якій зазначив, що вважає висновок комісії незаконним, оскільки він не відповідає вимогам Порядку № 337.

За результатами розгляду вказаного звернення позивача Головним управлінням Держпраці у Донецькій області було повідомлено ОСОБА_1 про те, що вказаним органом було видано припис за формою Н-9

від 28 квітня 2020 року № 06.5-03/4-20 з вимогою проведення розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем (а.с. 17).

Згідно з посадовою інструкцією заступника механіка дільниці підготовчих робіт № 2, затвердженою директором шахтоуправління ОСОБА_3

в 2019 році, а саме пунктами 2.10, 5.6, до задач особи, яка обіймає зазначену посаду, віднесено також проведення інструктажів на нарадах

і робочих місцях з безпечного ведення робіт та технічної експлуатації обладнання, машин і механізмів всіх працівників дільниці в строки, передбачені правилами безпеки.

На час нещасного випадку ОСОБА_1 виконував обов`язки заступника механіка дільці, тобто належав до ІТР і фактично до початку проведення робіт (до початку робочої зміни) заступника механіка дільниці підготовчих робіт № 2 зобов`язаний був провести всі належні інструктажі працівникам дільниці, тобто робочий день позивача в зв`язку з заміщенням ним тимчасово вказаної посади (на час його травмування) був ненормованим, оскільки фактично він зобов`язаний був провести вказані заходи

до 07:00 год. (початок робочого часу, про який стверджує представник відповідача), в зв`язку з чим фактично був зобов`язаний посадовою інструкцією, затвердженою керівництвом підприємства, де він працює, прибути на робоче місце задовго до початку виконання робіт на дільниці

з метою забезпечення виконання ним своїх безпосередніх посадових обов`язків.

Згідно з висновком ступеню тяжкості виробничих травм, складеного за протоколом ЛКК від 20 травня 2020 року № 137 Комунальним некомерційним підприємством «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» зазначене в медичних документах пошкодження відноситься до важких виробничих травм.

04 червня 2020 року складено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 15 лютого 2020 року

о 05:02 год. на виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», який затверджено директором ВСП «Шахтоуправління «Добропільське «ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля» Могильченком О. М. 09 червня 2020 року.

Відповідно до цього акта комісія, дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався 15 лютого 2020 року, з виконуючим обов`язки заступника механіка дільниці підготовчих робіт № 2 шахти «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» TOB «ДТЕК Добропіллявугілля» ОСОБА_1 , не пов`язаний з виробництвом, та таким, що не підлягає обліку по шахті «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» TOB «ДТЕК Добропіллявугілля» зі складанням акта за формою Н-1/НП.

ОСОБА_1 оскаржив цей акт до суду.

Апеляційний суд, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , посилався на те, що позивач повторно до контролюючого органу, визначеного пунктом 54 Порядку № 337, для проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ним 15 лютого 2020 року, не звертався, тому апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.

Натомість суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 не погодився із актом проведеного підприємством розслідування, оскаржив його до Головного управління Держпраці у Донецькій області, і вже за результатами розгляду вказаного звернення оскаржив акт розслідування від 09 червня 2020 року до суду; правомірно знаходився о 05:02 год. 15 лютого 2020 року на території підприємства до початку робочої зміни, оскільки в силу покладених на нього роботодавцем обов`язків, був зобов`язаний прибути

в зазначений час на територію підприємства для проведення інструктажа

з працівниками на наряді до початку робочої зміни, тобто діяв на підставі розпорядження власника підприємства та в інтересах підприємства, після чого із ним стався нещасний випадок на території підприємства, і його було доставлено як травмованого на підприємстві під час виконання службових обов`язків до лікувальної установи бригадою РПГ ВГРЗ, дійшов правильного висновку про встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного

з виробництвом та зобов`язання підприємства провести повторне розслідування.

Відповідачем ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не було дотримано вимог Закону України «Про охорону праці» та статті 153 КЗпП України, оскільки не було створено безпечних умов праці, позивач отримав травму під час пересування територією підприємства відповідача, яка не була оброблена засобами проти ожеледиці.

Також суд першої інстанції правильно вважав, що позовна вимога про зобов`язання відповідачів скласти та видати належним чином оформлений акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом,

який стався з ОСОБА_1 15 лютого 2020 року о 05:02 год. під час виконання трудових обов`язків на ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»

ВСП «Шахтоуправління «Добропільське», не підлягають задоволенню, оскільки така вимога є неналежним способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо

в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог

статей 263-265 ЦПК Україниправильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду.

Керуючись статтями 400 402 409 413 416 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного суду від 26 серпня 2021 року скасувати.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області

від 30 березня 2021 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк