ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2025 року
м. Київ
справа №240/12266/24
адміністративне провадження № К/990/20777/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року (суддя Шуляк Л.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року (колегія у складі суддів Залімського І.Г., Мацького Є.М., Сушка О.О.)
у справі № 240/12266/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов`язати ГУ ПФ України в Житомирській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 28.12.2023.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 18.12.2019 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
3. При призначенні пенсії позивачу застосовано середню заробітну плату (дохід) в України, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 - 7763,17 грн, про що зазначено у позовній заяві та у відзиві на позовну заяву.
4. 18.04.2024 позивач звернувся до відповідача із запитом повідомити інформацію про те, чи проведено позивачу перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою №127, Постановою №118, Постановою № 168 та Постановою № 185, а також з вимогою усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії позивача з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було.
5. Листом від 06.06.2024 №15077-12723/К-02/8-0600/24 відповідач повідомив позивача про те, що при призначенні пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки (7763,17 грн), а тому для застосування коефіцієнтів у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 за періоди 2021-2024 відсутні правові підстави.
Також повідомлено, що постановами Кабінету Міністрів України, якими визначався порядок проведення індексації пенсій, було передбачено, зокрема, встановлення до пенсій, які не підвищувались, зокрема з 01.07.2021, з 01.03.2022 та з 01.03.2023, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, 135,00 грн та 100,00 грн відповідно.
6. Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Позивач вважає, що відповідач повинен був провести перерахунок пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,11 відповідно до п. 1 Постанови № 127, починаючи з 01.03.2021, на коефіцієнт 1,14 відповідно до пункту 1 Постанови № 118, починаючи з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови КМ України № 168, починаючи з 01.03.2023, та на коефіцієнт збільшення в розмірі 1, 0796 відповідно до пункту 1 Постанови КМ України№ 185, починаючи з 01.03.2024.
8. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що позивачу проведена індексації з 01.03.2021, 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 у межах зафіксованого максимального розміру.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 05.11.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025, у задоволені позову відмовив.
10. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при обчисленні пенсії позивача враховано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, в сумі 7763,17 грн (і ця сума збільшена, зокрема, на коефіцієнти 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796), а тому відсутні підстави для перерахунку його пенсії із застосуванням коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796.
11. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
12. Позивач мотивує підставу касаційного оскарження неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, без урахування при цьому висновку Верховного Суду з правозастосування таких у подібних правовідносинах, який наведений у його постановах від 27.01.2025 у справі № 200/24248/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 28.01.2025 у справі № 120/1483/24, від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 (про те, що індексація пенсій згідно з Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01.10.2017, як це передбачено Порядком №124, з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV).
13. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2025 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
14. У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
15. Покликається на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV органами Пенсійного фонду України для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення на виконання постанов Кабінету Міністрів України.
Показник середньої заробітної плати 7763,17 грн, який було враховано для обчислення пенсії позивача до 01.03.2024 був більшим ніж 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197), тому до 01.03.2024 індексація пенсії не проводилась.
З 01.03.2024 у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону № 1058-IV проведено перерахунок пенсії позивача та при її обчисленні враховано показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення на виконання постанов Кабінету Міністрів України, що становить 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) та є більшим за 7763,17 грн, який застосовується до перерахунку.
Тому було встановлено доплати до пенсій у розмірі суми 100 грн, 135 грн та 100 грн відповідно.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
17. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. У касаційній скарзі позивач покликається на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/24248/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 28.01.2025 у справі № 120/1483/24, від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24.
19. Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, не знайшов підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований, та виснував наступне:
« при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
99. Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.»
20. З урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФ України, здійснюючи в 2021-2024 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, 135,00 грн, 100,00 грн, відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
21. З огляду на те, що, звертаючись до суду з позовом 28.06.2024, позивач просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 28.12.2023 перерахунок та виплату індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017- 2019 роки, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, а саме у розмірах 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду. Відтак, позивач має право на проведення індексації пенсії із застосуванням зазначених коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії.
22. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
23. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
24. На користь позивачки слід відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Житомирській області, а саме: судовий збір за подання позовної заяви на суму 969,00 грн, апеляційної скарги - 1816,80 грн, касаційної скарги - 1937,92грн, всього - 4723,72 грн.
Керуючись статтями 139 341 345 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №240/12266/24 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 28 грудня 2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,14) та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1, 11, 1,14 та 1,197).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 28 грудня 2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,14) та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1, 11, 1,14 та 1,197) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) понесені ним витрати по сплаті судового збору на загальну суму 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) гривні 72 копійки.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб