№ 240/29892/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа №240/29892/22

провадження № К/990/27391/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Радишевської О. Р.,

розглянув у порядку письмового провадженні справу

за позовом ОСОБА_1 до 6 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання нечинним та скасування рішення, провадження у якій відкрите

за касаційною скаргою 6 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (суддя Липа В. А.) і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2023 року (судді: Боровицький О. А., Курко О. П., Шидловський В. Б.), та

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ; далі - 6 прикордонний Волинський загін ), у якому просить визнати нечинним і скасувати рішення начальника 4-ї групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС « Пархоменкове «ВПС «Амбуків» лейтенанта ОСОБА_2 від 10 вересня 2022 року № 1039 про відмову у перетинанні держаного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обставини, які встановили суди попередніх інстанцій, а також мотиви звернення з цим позовом до суду, стисло можна викласти так.

10 вересня 2022 року ОСОБА_1 , для перетинання державного кордону [України] через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг», подав уповноваженій особі Державної прикордонної служби України (далі - ДПС України) такі документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; посвідчення про приписку військовозобов`язаного; довідку Новоград-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07 вересня 2022 року № 43/ВП для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів, та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; довідку про те, що позивач виконав формальні вимоги на другому етапі прийому на навчання на 2022/2023 навчальний рік і внесений до списку студентів, зарахованих до медичної поліцеальної школи в Отвоцьку за напрямом підготовки технік-масажист, з нотаріально засвідченим перекладом.

За наслідками розгляду зазначених документів начальник 4-ї групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС « Пархоменкове «ВПС «Амбуків» лейтенант ОСОБА_2 ухвалив рішення від 10 вересня 2022 року № 1039 про відмову у перетинанні держаного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За змістом цього рішення, причиною відмови позивачеві у перетинанні державного кордону стало те, що він [позивач] не надав для паспортного контролю документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.

Позивач не погодився з правомірністю зазначеного рішення, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду. Переконував, що йому незаконно обмежили право на виїзд за межі України з мотивів ненадання належних (необхідних) для цього документів. Зауважив, що він є здобувачем фахової вищої освіти в іноземному навчальному закладі, тому не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Ці обставини підтверджені документами, які він надав під час прикордонного контролю, обсяг і зміст яких, з погляду позивача, не давав підстав для відмови у перетинанні державного кордону з мотивів, які написані у спірному рішенні.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 13 березня 2023 року позовні вимоги задовольнив повністю; визнав протиправним і скасував рішення начальника 4-ї групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС « Пархоменкове «ВПС «Амбуків» лейтенанта ОСОБА_2 від 10 вересня 2022 року № 1039 про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім цього, цей суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань 6 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 липня 2023 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з покликанням на статтю 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі - Закон № 3857-XII) зауважив, що у спірному рішенні відповідач не зазначив законних підстав для тимчасового обмеження права позивача на виїзд з України, а також не пояснив, яких саме документів він не надав (не додав) для проходження прикордонного контролю.

У цьому зв`язку суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що позивач надав під час прикордонного контролю перекладену та нотаріально засвідчену довідку, яка підтверджує виконання ним [позивачем] формальних вимог на другому етапі прийому на навчання на 2022/2023 навчальний рік і внесений до списку студентів, зарахованих до Медичної Поліцеальної Школи в Отвоцьку, за напрямом підготовки технік-масажист, сем.1 з вересня 2022 року.

Крім того, суди попередніх інстанцій зважили також на те, що Новоград-Волинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав позивачу довідку від 07 вересня 2022 року для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів, та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Відповідно до цієї довідки її видавник не має заперечень щодо виїзду ОСОБА_1 з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном; довідка, як там написано, дійсна протягом 6 (шести) місяців з дати її видачі.

Загалом з аргументації судів попередніх інстанцій можна зрозуміти, що документи, які позивач 10 вересня 2022 року надав для проходження прикордонного контролю, у своїй сукупності підтверджували його право на перетинання державного кордону, тому законних підстав для відмови у виїзді з України, за описаної ситуації, не було і спірне рішення - неправомірне.

Касаційне оскарження

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу її автор подав з підстави, яка передбачена в пункті 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим зазначив, що немає висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 6 частини першої статті 8 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII), пункту 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 (далі - Постанова № 1455), частини першої статті 14 Закону України від 05 листопада 2009 року № 1710-VI «Про прикордонний контроль» (далі - Закон № 1710-VI), пункту 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ № 64/2022), абзацу другого частини другої статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ), пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Постанова № 57 / Правила № 57).

Як слідує з аргументації касаційної скарги, у контексті обставин цієї справи відповідач обстоює позицію, відповідно до якої під час дії воєнного стану і пов`язаної з цим [загальної] мобілізації існує обмеження на перетинання державного кордону громадянами України, зокрема призовного віку, військовозобов`язаних, навіть тих, які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, (за текстом абзацу другого частини другої статті 23 Закону № 3543-ХІІ).

З покликанням на розпорядження Адміністрації ДПС України від 03 квітня 2022 року № 23-7913/0/06-22, лист Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 березня 2022 року № 300/1/С/962, а також роз`яснення ДПС України, які розміщені на сайті, щодо перетину кордону відповідач підкреслив, що обмеження на виїзд за кордон не застосовується у тих випадках, коли ці громадяни виїжджають за межі України (перетинають державний кордон) для продовження навчання. Іншими словами, якщо на час введення на території України воєнного стану громадяни України (зокрема призовного віку та/або які в умовах дії воєнного стану можуть підлягати мобілізації) уже були здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, , тобто вже навчалися за денною або дуальною формами здобуття освіти (закордоном), то вони можуть перетинати державний кордон (на виїзд з України) для продовження навчання (закордоном); водночас, описаний підхід щодо виїзду за кордон, з погляду відповідача, не може стосуватися ситуацій, коли громадяни України (призовного віку та/або які в умовах дії воєнного стану можуть підлягати мобілізації) під час дії воєнного стану мають намір перетнути державний кордон України для того, щоб почати навчання (як-от позивач). У цьому зв`язку відповідач наголосив на тому, що обмеження права громадян України на виїзд за кордон під час дії воєнного стану, які в цих умовах виявили бажання навчатися закордоном, продиктована власне воєнним станом та пов`язаною з ним мобілізацією.

Нормативне регулювання

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Згідно зі статтею 64 основного Закону України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 3857-XII перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Згідно з пунктом 1 Правил № 57 ці Правила визначають порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону.

За пунктом 26 Порядку № 57 (яким ці Правила були доповнені згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 29 березня 2022 року; із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 399 від 01 квітня 2022 року; тут пункт 26 Правил № 57 викладений у редакції, яка діяла на дату видання спірного рішення) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3543-XII мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.

Відповідно до частини першої, другої статті 4 Закону № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення (частина п`ята статті 4 Закону № 3543-XII).

За текстом абзацу 2 частини другої статті 23 Закону № 3543-XII («Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації») призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

За статтею 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану, відповідно до статті 2 Закону № 389-VIII, є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану [6)] встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону № 1710-VI перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.

За частиною першою статті 14 Закону № 1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Президент України Указом № 64/2022 (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX), у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (згодом строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено й цей режим діє дотепер).

Тим самим Указом (пункт 2) глава держави доручив військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

За текстом пункту 3 Указу № 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34 38 39 41-44 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Одночасно з введенням воєнного стану Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (далі - Указ № 65/2022), затверджений Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановив оголосити і провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації згодом теж неодноразово продовжено).

Згідно з пунктами 4 та 5 цього Указу Президент України постановив призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами. Генеральному штабу Збройних Сил України доручено визначити черговість та обсяги призову військовозобов`язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

Висновки Верховного Суду

11. В аспекті порушеного у касаційній скарзі питання колегія суддів мала б висловити (сформувати) позицію (висновок) щодо застосування положень пункту 6 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII, пункту 8 Порядку № 1455, частини першої статті 14 Закону № 1710-VI, пункту 3 Указу № 64/2022, абзацу 2 частини другої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, пункту 26 Правил № 57, або, якщо переповісти, то щодо обмеження права громадян України, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, передбаченої абзацом другим частини другого статті 23 Закону № 3543-ХІІ - позаяк стали здобувачами професійної (професійно-технічної), освіти в закордонному навчальному закладі - на перетин держаного кордону (на виїзд з України) з метою навчання під час дії воєнного стану.

Варто зауважити, що в цій справі відповідач акцентує ще й на тому, що обмеження права, про яке мовиться вище, стосується тих здобувачів освіти, які вступили на навчання в іноземні навчальні заклади після введення в Україні воєнного стану (згідно з Указом № 64/2022) та оголошення загальної мобілізації (згідно з Указом № 65/2022).

З уваги на доводи скаржника колегія суддів звертає увагу, що питання правозастосування, які він порушив, уже були предметом розгляду Верховного Суду (приміром, у постановах від 17 липня 2023 року у справі № 380/7792/22, від 31 серпня 2023 року у справі № 380/572/23, від 19 вересня 2023 року у справі № 160/14641/22, від 26 жовтня 2023 року у справах № 260/17/23, № 260/3428/22, від 14 лютого 2024 року у справі № 380/18153/22), позицію якого з цього приводу стисло можна окреслити так:

- в умовах воєнного стану право вільно залишати територію України, гарантоване статтею 33 Конституції України, може бути обмежене;

- згідно з Указом № 64/2022 (пункт 3) дозволено (встановлено) можливість обмежувати (на період воєнного стану) конституційне право вільно залишати територію України;

- обмеження на виїзд з України для громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації (віком від 18 до 60 років), зумовлені правовим режимом воєнного стану та конституційним обов`язком захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 64 Основного Закону України);

- Закон № 3543-XII визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, але не регулює питань, які стосуються порядку здійснення права громадян України на перетин державного кордону України;

- мобілізація по суті є логічним продовженням обов`язкового призову на строкову військову службу, який під час дії воєнного стану не проводиться (частина перша статті 181 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ);

- право громадян України на відстрочку від призову під час мобілізації з підстави, передбаченої, зокрема, в абзаці другому частини другої статті 23 Закону № 3543-XII, не передбачає (на цій підставі) права на виїзд за межі України в умовах дії воєнного стану;

- приписи пункту 26 Правил № 57 (у редакції, яка діє з 02 квітня 2022 року) обмежують право громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (мають право на відстрочку) з підстави, передбаченої, зокрема, в абзаці другому частини другої статті 23 Закону № 3543-XII, на перетин державного кордону (на виїзд з України) під час дії воєнного стану.

Окрім того, щодо аргументів відповідача, які стосувалися, з-поміж іншого, листів Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962 і від 03 квітня 2022 року № 300/14/C/1079 та пов`язаних з цим доводів про можливість виїзду за кордон [саме] для продовження навчання, то Верховний Суд з цього питання теж уже висловив певну позицію. Зокрема, у згадуваній постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 260/3428/22 Верховний Суд зазначив, серед іншого, таке: « право на відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі абзацу 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не є безумовною та самостійною підставою для перетину державного кордону України в умовах воєнного стану. Тобто, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не є тотожним з правом на перетин державного кордону в умовах воєнного стану. Так само і листи Головнокомандуючого Збройних Сил України від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962 та від 03 квітня 2022 року № 300/14/C/1079 не можуть бути враховані у спірних правовідносинах.

Верховний Суд зазначає, що листом Головнокомандуючого Збройних Сил України від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962 проінформовано про те, що районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки буде здійснюватися видача довідок для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формою здобуття освіти відповідно до зразка, встановленого листом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 квітня 2022 року № 300/1/C/1079. Водночас, згідно з листом Головнокомандуючого Збройних Сил України від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962, така довідка мала видаватися студентам, які вже навчалися за кордоном станом на момент оголошення мобілізації та не змогли своєчасно виїхати з України».

Задля кращого розуміння зауважимо, що у справі № 260/3428/22, фрагмент судового рішення у якій процитований вище, спір теж стосувався правомірності відмови у перетині державного кордону громадянину України (призовного віку), який - після оголошення в Україні воєнного стану та загальної мобілізації - вступив до іноземного навчального закладу й на цій підставі отримав право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до абзацу другого частини другої статті 23 Закону № 3543-ХІІ.

У цьому зв`язку Верховний Суд (у постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 260/3428/22) звернув увагу на те, що позивач, позаяк став студентом лише у 2022 році, мав намір перетнути державний кордон (на виїзд України) не для продовження навчання, тож не належить до тієї категорії студентів, про яких мовиться у листі Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962.

Згідно з частиною третьою статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Повертаючись до спірних правовідносин, то з обсягу встановлених в цій справі обставин відомо, що позивач, згідно з довідкою від 07 вересня 2022 року № 43/ВП, яку видав Новоград-Волинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, отримав відстрочку від призову на строкову військову службу (стаття 17 Закону № 2232-ХІІ). Відстрочка ця пов`язана з тим, що позивач вступив на навчання (2022/2023 навчальний рік) в Медичну Поліцеальну Школу в м. Отвоцьку (Республіка Польща). Та в умовах дії воєнного стану і оголошеної мобілізації, зважаючи на приписи абзацу другого частини другої статті 23 Закону № 3543-XII, позивач як здобувач «професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти » не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Беручи до уваги правову позицію, якої дотримується Верховний Суд у спорах цієї категорії, колегія суддів у вимірі обставин цієї справи констатує, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на яку має право позивач відповідно до абзацу другого частини другої статті 23 Закону № 3543-XII, в умовах дії воєнного стану не є підставою для зняття обмежень на виїзд з України, які передбачені у пункті 26 Порядку № 57, та запровадження яких продиктоване необхідністю мобілізації у зв`язку зі збройною агресією російської федерації.

З цих міркувань документи, які надав позивач для перетинання державного кордону (10 вересня 2022 року) у своїй сукупності не доводили, що він має право на перетин державного кордону (на виїзд з України), відповідно за описаних обставин справи правомірним було рішення посадової особи, яка здійснювала прикордонний контроль, відмовити у перетинанні держаного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 , що оформлено спірним рішенням.

Заодно варто зазначити, що покликання відповідача на пункт 8 Порядку № 1455 (який, відповідно до пункту 1, «визначає процедуру встановлення заходів особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування») у контексті спірних правовідносин недоречне, позаяк сфера регулювання цього нормативного акта не охоплює питань, пов`язаних з перетинанням державного кордону України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, позаяк суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, колегія суддів, зваживши на вимоги статті 351 КАС України, виснувала, що судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) задовольнити.

2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2023 року в цій справі скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання нечинним і скасування рішення начальника 4-ї групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС « Пархоменкове «ВПС «Амбуків» лейтенанта ОСОБА_2 від 10 вересня 2022 року № 1039 про відмову у перетинанні держаного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. Р. Радишевська