Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 2-1522/11
провадження № 61-18072св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Броварський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_6 ,
представник ОСОБА_6 - Бабій Максим Вікторович ,
розглянув у порядку спрощеного позовного без повідомлення учасників справи провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - Бабія Максима Вікторовича на ухвалу Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В., від 07 жовтня 2021 року.
Зміст заявлених позовних вимог
У березні 2011 року Броварський міжрайонний прокурор Київської області
в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення їх у власність держави.
Свої вимоги прокурор мотивував тим, що розпорядженням голови Броварської районної державної адміністрації № 1827 від 24 грудня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства п`яти громадянам в межах Погребської сільської ради Броварського району» передано у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 земельні ділянки загальною площею 2,99 га для ведення особистого селянського господарства в межах Погребської сільської ради Броварського району Київської області. На підставі вказаного розпорядження було видано державні акти на право приватної власності на земельні ділянки вказаним громадянам. Прокурор посилався на те, що зазначені земельні ділянки знаходяться на острові та входять до прибережної захисної смуги річки Десна, тобто відносяться до земель водного фонду із режимом обмеженої господарської діяльності, тому не можуть передаватись у приватну власність, оскільки відносяться до земель водного фонду.
У зв`язку з цим, розпорядженням голови Броварської районної державної адміністрації № 335 від 09 березня 2011 року, за результатами розгляду протесту Броварського міжрайонного прокурора, скасовано розпорядження голови Броварської районної державної адміністрації № 1827 від 24 грудня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства п`яти громадянам в межах Погребської сільської ради Броварського району». З огляду на викладене, державні акти на право приватної власності на земельні ділянки є такими, що видані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Із урахуванням зазначеного прокурор просив позов задовольнити: визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 578791, виданий
ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,3300 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0309, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006352;
визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 578790, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,3300 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0310, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006351; визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 578789, виданий ОСОБА_3
на земельну ділянку площею 0,3300 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0311, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006350; визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 578788, виданий ОСОБА_4
на земельну ділянку, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0312, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006349; визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 578792, виданий ОСОБА_5
на земельну ділянку, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0308, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006353; зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею
0,3300 га, вартістю 879 318,00 грн; зобов`язати ОСОБА_2 повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею 0,3300 га, вартістю 879 318 грн; зобов`язати ОСОБА_3 повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку
площею 0,3300 га, вартістю 879 318 грн; зобов`язати ОСОБА_4 повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею 1,0000 га, вартістю
2 664 600 грн; зобов`язати ОСОБА_5 , повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею 1,0000 га, вартістю 2 664 600 грн.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали до суду клопотання про визнання позовних вимог у повному обсязі.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
у складі судді Сердинського В. С. від 29 березня 2011 року позов прокурора задоволено. Визнано недійсним державний акт серії ЯЛ № 578791, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,3300 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0309, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006352. Визнано недійсним державний акт серії ЯЛ № 578790, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,3300 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0310, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за
№ 011094006351. Визнано недійсним державний акт серії ЯЛ № 578789, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,3300 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0311, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006350. Визнано недійсним державний акт серії ЯЛ № 578788, виданий ОСОБА_4
на земельну ділянку, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0312, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006349. Визнано недійсним державний акт серії ЯЛ № 578792, виданий ОСОБА_5
на земельну ділянку, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0308, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006353. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку,
площею 0,3300 га, вартістю 879 318 грн. Зобов`язано ОСОБА_2 повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею 0,3300 га, вартістю 879 318 грн. Зобов`язано ОСОБА_3 повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею
0,3300 га, вартістю 879 318 грн. Зобов`язати ОСОБА_4 повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею 1,0000 га, вартістю 2 664 600 грн. Зобов`язано ОСОБА_5 повернути державі в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею
1,0000 га, вартістю 2 664 600 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, земельні ділянки знаходяться на острові та входять до прибережної захисної смуги річки Десна, тобто відносяться до земель водного фонду. Спірні земельні ділянки були передані у власність громадянам з порушенням вимог статі 84 Земельного кодексу України. Проєкт відведення земельних ділянок не був погоджений з природоохоронним органом та органом водних ресурсів.
Основний зміст та мотиви ували суду апеляційної інстанції
06 липня 2021 року представник ОСОБА_6 , який не брав участі у справі, адвокат Бабій М. В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції частково і відмовити у задоволенні позову щодо визнання недійсним державного акту серії ЯЛ № 578788, виданого ОСОБА_4 , державного акту серії ЯЛ № 578792, виданого ОСОБА_5 , а також відмовити у задоволенні позову щодо зобов`язання вказаних відповідачів повернути державі земельні ділянки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року заяву прокурора Київської обласної прокуратури Дацько О. С. задоволено.
Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області
від 29 березня 2011 року у справі за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки
та повернення їх у власність держави.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на державному акті на право власності на земельну ділянку серія серії ЯЛ № 578788, виданому ОСОБА_4 на земельну ділянку площею - 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0312, та на державному акті серії ЯЛ № 578792, виданому ОСОБА_5 , на земельну ділянку площею - 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0308, на яких містяться відмітки нотаріуса про набуття ОСОБА_6 права власності на вказані земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу від 12 і 22 січня 2011 року, відсутні відмітки посадової особи органу реєстрації про те, що право власності на ці земельні ділянки зареєстровано посадовою особою управління Держкомзему у Броварському районі Київської області.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6 не довів належними та допустимими доказами факт набуття ним права власності на вищевказані земельні ділянки на час ухвалення оскарженого рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2011 року.
Узагальнені доводи касаційної скарги
04 листопада 2021 року до Верховного Суду представник ОСОБА_6 - Бабій М. В. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заявник стверджує, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що оскаржуване рішенням суду першої інстанції не стосується прав та інтересів ОСОБА_6 . Вказує, що укладені 12 січня 2011 року та 22 січня 2011 року між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідні правочини зареєстровані у державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів. Сторонами у повному обсязі виконано умови договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок. Вказані правочини між сторонами посвідчені нотаріально, вони своєчасно, тобто в день їх посвідчення нотаріусом, зареєстровані в Державному реєстрі правочинів, що відповідало чинному на той час законодавству і порядку реєстрації. Разом із укладенням правочинів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було передано оригінали правовстановлюючих документів.
Заявник посилається на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка здійснила державну реєстрацію правочину відповідно до статей 334 657 ЦК України, набула титул власника майна. У свою чергу необхідність реєстрації права на нерухоме майно (на момент виникнення спірних правовідносин до 01 січня 2013 року) не впливала на виникнення у покупця нерухомості прав власника на це майно. Вважає, що висновки апеляційного суду суперечать вказаним висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-1522/11.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року справу за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення їх у власність держави,призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзиви на касаційну скаргу не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням голови Броварської районної державної адміністрації № 1827 від 24 грудня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та виготовлення Державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства п`яти громадянам в межах Погребської сільської ради Броварського району» вирішено передати у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 земельні ділянки загальною площею 2,99 га для ведення особистого селянського господарства в межах Погребської сільської ради Броварського району Київської області.
На підставі розпорядження голови Броварської районної державної адміністрації № 1827 від 24 грудня 2010 року вказаним громадянам видано державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, а саме: ОСОБА_1 - державний акт серії ЯЛ № 578791, на земельну ділянку площею - 0,3300 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0309, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006352; ОСОБА_2 - державний акт серії ЯЛ № 578790, на земельну ділянку площею - 0,3300 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0310, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0011094006351; ОСОБА_3 - державний акт серії ЯЛ № 578789, на земельну ділянку площею - 0,3300 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0311, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006350; ОСОБА_4 - державний акт серії ЯЛ № 578788, на земельну ділянку площею - 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0312, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006349; ОСОБА_5 - державний акт серії ЯЛ № 578792, на земельну ділянку площею - 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0308, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006353.
Згідно листа управління водного господарства у м. Києві та Київській області № 226 від 18 лютого 2011 року зазначені земельні ділянки знаходяться на острові та входять до прибережної захисної смуги річки Десна, тобто відносяться до земель водного фонду із режимом обмеженої господарської діяльності, проєкти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок не погоджувались.
Розпорядженням голови Броварської районної державної адміністрації № 335 від 09 березня 2011 року, за результатами розгляду протесту Броварського міжрайонного прокурора, скасовано розпорядження голови Броварської районної державної адміністрації № 1827 від 24 грудня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства п`яти громадянам в межах Погребської сільської ради Броварського району Київської області».
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 29 березня 2011 року позов прокурора задоволено.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилався на порушення оскаржуваним рішенням суду його прав, як особи, яка є власником земельних ділянок, проте не була залучена до участі у справі.
До апеляційної скарги заявником долучено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22 січня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Єлістратовою С. В., за умовами якого ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_6 прийняв у власність земельну ділянку, яка розташована на території Погребської сільської ради Броварського району площею - 1,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221286400:03:004:0312.
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 12 січня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Єлістратовою С. В., ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_6 прийняв у власність земельну ділянку, яка розташована на території Погребської сільської ради Броварського району площею - 1,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221286400:03:004:0308.
До зазначених договорів купівлі-продажу земельних ділянок заявником долучено витяги з Державного реєстру правочинів про реєстрацію нотаріально посвідчених договорів.
Додатками до відповідних договорів купівлі-продажу визначено державний акт серії ЯЛ № 578788, виданий ОСОБА_4 , на земельну ділянку площею - 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0312, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006349, та державний акт серії ЯЛ № 578792, виданий ОСОБА_5 , на земельну ділянку площею - 1,0000 га, кадастровий номер 3221286400:03:004:0308, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094006353.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою заявник посилався на порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції його прав, як особи, яка є власником двох земельних ділянок, проте не була залучена до участі у справі.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, 2004 року, особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 292 ЦПК України, 2004 року, визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення (частина перша статті 294 ЦПК України, 2004 року).
Стаття 17 чинної редакції ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
В контексті зазначеного за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Встановлено, що заявник участі у справі в суді першої інстанції не приймав, з матеріалами справи представник ОСОБА_6 - Бабій М. В. ознайомився 25 червня 2021 року, що стало підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття апеляційного провадження Київським апеляційним судом 25 серпня 2021 року.
Суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі в справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України). Подібні питання вирішувались Верховним Судом у справах № 360/1938/16; № 2018/2- 3638/11; 668/17285/13, № 925/1600/16.
У частині першій статті 362 ЦПК України визначено підстави закриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції, зокрема, закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3).
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2011 року апеляційний суд, керуючись пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України, виходив із того, що ОСОБА_6 не довів належними та допустимими доказами факт набуття ним права власності на вищевказані земельні ділянки на час ухвалення оскаржуваного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2011 року. Висновок апеляційного суду зводиться до того, що оскаржуваним рішення суду першої інстанції не порушено права та інтереси заявника оскільки він на момент винесення рішення суду першої інстанції не довів наявності у нього права власності на спірні земельні ділянки.
Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про наявність підстав для закриття апеляційного провадження, виходячи із мотивів, наведених судом апеляційної інстанції, а також із наступного.
Відповідно до частини першої статті 58 Земельного кодексу України та статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу, на чому наголошувалось у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні земельні ділянки знаходяться на острові та входять до прибережної захисної смуги річки Десна, тобто відносяться до земель водного фонду із режимом обмеженої господарської діяльності.
Позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов. Її власник може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку. Подібні висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2011року були вирішені позовні вимоги власника до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення відповідачами перешкод у користування земельними ділянками. Вимоги власника земельних ділянок до ОСОБА_6 заявлені не були, отже судом першої інстанції не вирішувались.
Із урахуванням зазначеного, встановивши, що ОСОБА_6 звернувся у липні 2021 року з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, ухвалене у березні 2011 року, та при цьому не довів, що рішенням суду першої інстанції при задоволенні негаторного позову вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції дійшов загалом правильного висновку про наявність законних підстав для закриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення прийняте з неправильним застосуванням судом норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права.
Статтею 410 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 406, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - Бабія Максима Вікторовича залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович