ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 420/2514/20
адміністративне провадження № К/9901/38653/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року (головуючий суддя Бжассо Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.) у справі № 420/2514/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05 вересня 2019 року № ОД 922/1578/АВ/П/ТД-ФС ,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
24 березня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі також відповідач або ГУ Держпраці), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 05 вересня 2019 року № ОД 922/1578/АВ/П/ТД-ФС.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позов задоволено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року залишено без змін.
25 жовтня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 21 жовтня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держпраці в Одеській області № 1536 від 15 серпня 2019 року, з урахуванням інформації, викладеної у листі Всеукраїнської громадської організації «Євро Столиця» від 31 липня 2019 року № 17322 щодо використання праці людей без оформлення трудових відносин, праці неповнолітніх дітей, невиплати заробітної плати та інших порушень трудового законодавства позивачем, який здійснює господарську діяльність у Гостинному дворі «ІНФОРМАЦІЯ_1» та службової записки ОСОБА_2 від 14 серпня 2019 року, призначено в термін з 16 серпня 2019 року по 19 серпня 2019 року (включно) здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , Гостинний двір «ІНФОРМАЦІЯ_1» з питань забезпечення застосування правових норм, зокрема належного оформлення трудових відносин, в тому числі використання праці дітей та підлітків, заробітної плати, тривалості робочого часу та з інших подібних питань, які передбачені розділами 3,4,6,7 частини І, ІІ Акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року № 1338.
15 серпня 2019 року ГУ Держпраці в Одеській області видало посадовим особам управлінням направлення № 15/01-29-2781 на здійснення інспекційного відвідування.
За результатом інспекційного відвідування складено Акт № ОД922/1578/АВ від 19 серпня 2019 року, за змістом якого зазначено: 16 серпня 2019 року о 12 год. 45 хв. інспекторами праці було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування закладу, територія закладу огороджена з усіх боків металевою огорожею. З обох боків, навпроти один одного, розташовані ворота та хвіртка, над якими встановлено камери відеоспостереження. Ворота та хвіртка були зачинені на кодові замки. Інспектори праці спробували зайти на територію закладу, стукали у ворота та хвіртку, гукали адміністратора, але ніхто не виходив і не відчиняв. Через деякий час із території закладу, через хвіртку вийшов молодий чоловік у футболці та шортах і швиденько зачинив за собою хвіртку. Інспектори пред`явили йому свої службові посвідчення і повідомили, що прийшли з інспекційним відвідуванням закладу. На прохання представитись та на запитання чи працює він у закладі, молодий чоловік відмовився представлятись і відповів, що не працює у закладі, але при цьому допоміг відчинити відпочиваючим кодовий замок, який заблокували із середини, після приходу інспекторів. Також молодий чоловік сказав, що на цей час керівника закладу немає. Інспектори запропонували йому зателефонувати до керівника, на що той повідомив, що в нього немає його номера та він розбив свій мобільний телефон. Пропустивши відпочиваючих на територію закладу, інспектори також спробували увійти всередину. Молодий чоловік не пропустив інспекторів, зачинивши перед ними хвіртку. Обійшовши територію закладу з протилежного боку інспектори побачили як молодий чоловік розмовляє з кимось по телефону. На будівлі закладу розташована вивіска з назвою закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1» та номерами мобільних телефонів. На один із номерів, а саме НОМЕР_1 інспектор ОСОБА_2 зателефонувала зі свого мобільного телефону. Слухавку підняла жінка і представилась як "Гостинный двор ІНФОРМАЦІЯ_1". Інспектор також представилась і запитала, як можна зв`язатись із керівництвом або адміністрацією Гостинного дворику "ІНФОРМАЦІЯ_1", на що та відповіла, що перший раз чує за Гостинний двір, що це якась помилка, а цей номер мобільного телефону належить їй уже 8 років. Після цього жінка поклала слухавку.
Відповідно до розділу ІІ «Опис виявлених порушень» акта № ОД922/1578/АВ від 19 серпня 2019 року встановлено: в порушення вимог положень Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІУ та Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, ФОП ОСОБА_1 жодні дії стосовно забезпечення інспекторів праці можливістю здійснити інспекційне відвідування вчинено не було, чим створено перешкоджання інспекторам праці у виконанні їхніх посадових обов`язків.
Копію акта інспекційного відвідування, направлення та диску з матеріалами відеофіксації направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку 20 серпня 2019 року.
23 серпня 2019 року ГУ Держпраці в Одеській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ОД922/1578//АВ/СПТД, згідно з яким розгляд справи про накладення штрафу призначено на 04 вересня 2019 року о 10 год. 30 хв., про що складено повідомлення № 176 від 23 серпня 2019 року, яке направлено на адреси місця проживання та місця здійснення господарської діяльності позивача засобами поштового зв`язку 27 серпня 2019 року.
Згідно з протоколом від 04 вересня 2019 року ФОП ОСОБА_1 не з`явився до розгляду справи про накладення на нього штрафу.
05 вересня 2019 року ГУ Держпраці в Одеській області прийнято постанову № ОД 922/1578/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 417 300, 00 гривень, яка направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за усною інформацією слугувало звернення громадської організації. Безпосередньо до відвідування та після нього таке звернення, направлення на проведення відвідування чи його копію позивач або його представник не отримував. Вважає, що відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У зв`язку з ненаданням посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області встановлених законом документів, у тому числі погодження центрального органу виконавчої влади, неповідомленням про підстави проведення перевірки, позивач мав всі правові підстави для недопущення посадових осіб відповідача до проведення позапланового заходу, водночас фактично цього не зробив, оскільки взагалі не спілкувався із представниками відповідача та був відсутній на час перевірки в смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області.
У відзиві на позов відповідач вважає необґрунтованими та безпідставними доводи позивача. Наполягає на тому, що в акті інспекційного відвідування зафіксовано факт створення перешкод при спробі здійснити посадовими особами відповідача заходу контролю позивача. Також представник відповідача акцентує увагу на тому, що ФОП ОСОБА_3 було повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами ГУ Держпраці в Одеській області не було дотримано вимог частини 3 статті 6, статті 10 Закону України 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також Закон № 877-V) в частині права позивача бути проінформованим про свої права та обов`язки, наявність підстав та повноважень для проведення інспекційного відвідування, бути присутнім під час здійснення інспекційного відвідування.
Судами попередніх інстанцій, надаючи оцінки відеофіксації, встановлено, що ані безпосередньо ФОП ОСОБА_1 , ані його уповноважені представники, ані працівники з посадовими особами ГУ Держпраці в Одеській області не спілкувалися та не вчиняли жодних дій щодо сприяння/перешкоджання проведення інспекційного відвідування, оскільки не були обізнані про здійснення такого відвідування.
За позицією судів попередніх інстанцій, спілкування посадових осіб відповідача із невстановленою особою не є підставою для висновку про вчинення позивачем перешкод для проведення інспекційного відвідування.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій.
Наполягає на тому, що відеозаписом проведення інспекційного відвідування зафіксовано, що інспекторам праці позивачем не надано доступ на територію гостинного двору «ІНФОРМАЦІЯ_1», чим створено перешкоди при проведенні інспекційного відвідування.
У касаційній скарзі відповідач наводить зміст акта інспекційного відвідування.
Як підставу касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій зазначає відсутність висновку Верховного Суду відносно правовідносин, що склалися у цій справі, зокрема, щодо недопуску інспекторів праці для проведення інспекційного відвідування, враховуючи обставини, викладені в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування та зафіксовані на відеозаписі.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На час проведення інспекційного відвідування (з 16 серпня 2019 року по 19 серпня 2019 року) Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295 втратив чинність на підставі рішення суду (14 травня 2019 року), а Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, у новій редакції, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 і на час виникнення спірних відносин не діяв.
Згідно зі статтею 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з частинами 4, 5 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
За змістом статті 3 Закону № 877-V визначено основні принципи державного нагляду (контролю), згідно з якими, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади. презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Згідно із частиною 3 статті 6 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно зі статтею 10 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, у тому числі,:
бути поінформованим про свої права та обов`язки;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб.
Відповідно до статті 11 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Під час розгляду справи судом було досліджено відеозапис, що міститься на DVD+R диску, який є додатком до акта № 922/1578/АВ від 19 серпня 2019 року, згідно з яким суди попередніх інстанцій встановили, що посадові особи ГУ Держпраці в Одеській області прибули до місця проведення інспекційного відвідування, де зустріли чоловіка, з яким поспілкувалися та яким повідомив їм, що він не є працівником позивача. З дослідженого відеозапису не встановлено спілкування посадових осіб ГУ Держпраці з будь-якими іншими особами ані фактично, ані за допомогою телефонного зв`язку.
Водночас судами попередніх інстанцій акцентовано увагу на тому, що з наданої відеофіксації неможливо встановити біля якого об`єкту знаходяться інспектори, так як відсутня будь-яка ідентифікація об`єкту (вулиця, номер будинку, назва об`єкту, тощо), що дає суду право зробити висновок про необізнаність ФОП Реви або уповноваженого представника про здійснення такого відвідування.
Згідно зі статтею 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення ( абзац 2 частини 2);
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення ( абзац 6 частини 2);
вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абзац 7 частини 2).
Скаржник в касаційній скарзі як на підставу касаційного перегляду зазначає про відсутність правового висновку щодо недопуску інспекторів праці для проведення інспекційного відвідування, враховуючи обставини, викладені в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування та зафіксовані на відеозаписі.
З огляду на приписи статті 265 КЗпП України штраф може бути застосований у випадку, коли суб`єкт, який перевіряється, не допускає до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю посадових осіб ГУ Держпраці в Одеській області або створює перешкоди у її проведенні.
Проте, судами попередніх інстанцій установлено, що ані безпосередньо ФОП ОСОБА_1 , ані його уповноважені представники, ані працівники з посадовими особами ГУ Держпраці в Одеській області не спілкувалися та не вчиняли жодних дій щодо сприяння/перешкоджання проведення інспекційного відвідування, оскільки не були обізнані про здійснення такого відвідування.
Водночас, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, спілкування посадових осіб відповідача із невстановленою особою не є підставою для висновку про вчинення позивачем перешкод для проведення інспекційного відвідування.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів.
Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.
За такого правого регулювання та встановлених судами обставин, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 922/1578/АВ/П/ТД-ФС від 05 вересня 2019 року.
За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 420/2514/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін
Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа