ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 420/9461/22
адміністративне провадження № К/990/19477/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/9461/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою адвоката Реви Світлани Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, прийняте у складі головуючої судді Бойко О.Я., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Зуєвої Л.Є., суддів Коваля М.П., Кравця О.О.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 31 травня 2022 року № 401 про застосування дисциплінарного стягнення в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22 червня 2022 року № 441 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, а саме щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень за період з 24.02.2022 по 22.06.2022, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022;
- зобов`язати Головне управління в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень за період з 24.02.2022 по 22.06.2022, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток, із врахуванням щомісячної додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідач протиправно, за відсутності доведеного факту порушення поліцейським Присяги, застосував до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а тому оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню. Так, відповідачем не було враховано поважність причин відсутності позивача на службі та не встановлено його вину в існуванні таких причин, оскільки неприбуття позивача за адресою передислокації до м. Миколаєва було обумовлено відсутністю гуманітарних коридорів для евакуації, так як з 24.02.2022 на території м. Херсона та Херсонської області почались та по теперішній час ведуться активні бойові дії. Позивач зазначає, що з 24.02.2022 по теперішній час залишається вірним Присязі та відповідно до листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, яке поширює свою діяльність на АР Крим, Запорізьку, Херсонську області, м Севастополь ОСОБА_1 не є суб`єктом притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема за колабораціонізм чи державну зраду.
3. Також позивач звертав увагу на те, що про проведення відносно нього службового розслідування він дізнався із листа-запрошення № 873/04/32-2022 від 24.05.2022 щодо необхідності прибути до м. Миколаєва для дачі пояснень у рамках цього розслідування, яке проводилося за фактом невиконання наказу про евакуацію (передислокацію) підрозділів Національної поліції, а також відсутності без поважних причин на службі. Позивач письмово повідомив дисциплінарну комісію про те, що бажає у подальшому проходити службу в Національній поліції, гуманітарні коридори відсутні, виїхати не вдалось. При цьому, позивач наголошував, що про будь-який план евакуації та існування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо евакуації (передислокації) підрозділів він не знав, його із вказаним наказом і планом не ознайомлювали, а надсилання повідомлення щодо евакуації в групу керівників не є таким підтвердженням, оскільки позивач у вказаній групі не перебуває. Крім того в наказі від 24.02.2022 № 87 строк його виконання не визначений, а тому він діє до його скасування або до повного виконання. Позивач зазначав, що з 24.02.2022 він не отримував жодних вказівок від керівництва щодо виконання обов`язків поліцейського, на той час він перебував у плановій відпустці за 2021 рік, з якої не був відкликаний.
4. Крім того позивач звертає увагу на те, що відповідач за період його служби з 24.02.2022 по 22.06.2022 допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 додаткового виду грошового забезпечення - щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
5. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивач був обізнаний про існування наказу стосовно евакуації (передислокації) підрозділів від 24 лютого 2022 року, повинен був знати про основні евакуаційні заходи та мав усвідомлювати необхідність виїзду з окупованої території, а перебування позивача у відпустці не є підставою для неприбуття його за викликом до місця розташування підрозділу з метою подальшої евакуації в умовах дії правового режиму воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року. Крім того суди зазначили про те, що станом на 31 травня 2022 року 1525 працівників Головного управління Національної поліції в Херсонській області виконали наказ начальника про евакуацію в безпечне місце за схожих умов, про які зазначає позивач та несуть службу на підконтрольній Україні території. Також суди врахували, що позивач, маючи стаж роботи 10 років служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції, повинен був усвідомлювати необхідність виїзду з окупованої території.
7. Ураховуючи викладене, суди погодилися із висновками Головного управління Національної поліції в Херсонській області про порушення ОСОБА_1 в період дії воєнного стану частини 4 статті 8, пункту 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 5 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, абзацу 1, 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, що свідчить про вчинення позивачем тяжкого дисциплінарного проступку несумісного з подальшим проходженням служби в поліції. У зв`язку з цим суди відмовили у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 31 травня 2022 року №401 «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, від 22 червня 2022 року №441о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
8. Відмову у задоволенні позовних вимог щодо виплатити щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень за період з 24.02.2022 по 22.06.2022, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, суди першої та апеляційної інстанції мотивували тим, що ОСОБА_1 у вказаний період не виконував службових обов`язків за штатною посадою, не брав безпосередньої участі у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії, був відсутній за місцем дислокації Головного управління Національної поліції в Херсонській області, а також не перебував на обліку в інших територіальних органах Національної поліції України, та був відсутній на службі з 24 лютого 2022 року без поважної причини.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, адвокат Рева Світлана Леонідівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу, в якій, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
10. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
11. У касаційній скарзі, представник позивача вказує про відсутність правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме: статей 4, 14, 18 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та підпунктів 2, 5 розділу ІV, пунктів 1, 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.
12. Касатор посилається на те, що відповідачем та судами попередніх інстанцій не було взято до уваги наявність об`єктивних умов неможливості здійснити позивачем евакуацію з окупованої території, що є порушенням частин 1 та 10 статті 14 Дисциплінарного статуту та пунктів 1, 4 розділу V Порядку №893. Касатор вказує, що позивач був позбавлений можливості безперешкодно та безпечно виїхати з міста Херсон та виконати вимоги наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 24 лютого 2022 року №87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» з огляду на існування загрози життю та здоров`ю скаржника та його родини. Зокрема, скаржник посилається на факти мінування автомобільних доріг та польових доріг, якими населення з окупованої частини Херсонської області намагалось евакуйовуватись, факти розстрілу та підриву транспортних засобів з громадським населенням зі сторони військових рф при спробах мирного населення покинути окуповану територію. Таким чином, скаржник наполягає на наявності об`єктивних умов неможливості здійснити евакуацію з окупованої території та, відповідно, поважності причин невиходу на службу, що було покладено в основу для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби. Скаржник звертає увагу, що відповідачем під час проведення службового розслідування не здійснено гласного дослідження обставин за участю поліцейського, не викликано у встановленому порядку, не відібрано у нього усних та письмових пояснень, що є порушенням статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та розділів ІV, V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.
13. Також у касаційній скарзі, з урахуванням доводів, наведених у заяві про усунення недоліків касаційної скарги, представник позивача вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, а саме: частини першої статті 4, частин першої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо зазначення строку виконання наказу; підпунктів 2, 5 розділу ІV, пунктів 1 та 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 щодо процедури проведення службового розслідування (не було зібрано й перевірено відомостей про обставини, що мають значення для справи, не прийнято до уваги, що поліцейський був вірним Присязі).
14. На думку касатора, оскаржувані рішення судів не є вмотивованими, аргументам позивача щодо відсутності визначених строків виконання наказу, за невиконання якого ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, недодержання визначеної процедури проведення службового розслідування, не було надано у рішеннях оцінки.
15. Крім того касатор зазначає про те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог про виплату щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень за період з 24.02.2022 по 22.06.2022, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, оскільки за вказаний період йому нараховувалася заробітна плата.
ІV. Позиція інших учасників справи
16. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
17. Представником позивача надано до суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій вона зазначає про те, що вимоги касаційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
18. На вказану відповідь на відзив Головне управління Національної поліції в Херсонській області надіслало до суду заперечення, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
19. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Соколова В.М., від 26 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
20. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
21. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 07 жовтня 2024 року № 1160/0/78-24 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Прокопенка О.Б. на суддю Уханенка С.А.
22. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 23 жовтня 2024 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
23. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області.
24. 07.05.2022 та 10.05.2022 заступником начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області Сергієм Дячуком у приміщенні Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у присутності свідків було складено акти про відсутність на службі (робочому місці) працівників. У вказаних актах встановлено відсутність позивача на службі без поважних причин станом на 18.00 год 07.05.2022 та з 09.00 год по 18.00 год 10.05.2022.
25. Заступник начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області Олександр Баклан 10.05.2022 надав доповідну записку начальнику Головного управління Національної поліції в Херсонській області Ігорю Королю про те, що наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 24.02.2022 №87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів Головного управління Національної поліції в Херсонській області в безпечний район» було оголошено евакуацію особового складу, документів та майна у визначене безпечне місце. Станом на 07.05.2022 відсутні на службі без поважних причин поліцейські підрозділів Головного управління Національної поліції в Херсонській області, які згідно з наказом №87 не прибули (евакуювались) до місця передислокації Головного управління Національної поліції в Херсонській області або до безпечних районів, зокрема, капітан поліції ОСОБА_1 (0096276), старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління. На підставі наведеного заступник начальника просив призначити проведення службового розслідування та припинити виплати грошового забезпечення позивачу.
26. На підставі доповідної записки наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 10.05.2022 №184 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» було призначено службове розслідування у формі письмового провадження та сформовано дисциплінарну комісію.
27. 10.05.2022 відповідач наказом «Про припинення виплат грошового забезпечення» №185 припинив виплату грошового забезпечення позивачу з 10.05.2022.
28. За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, не виконанні наказу начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 24.02.2022 №87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів Головного управління Національної поліції в Херсонській області в безпечний район» та відсутності з 24.02.2022 на службі без поважних причин.
29. 24.05.2022 Голова дисциплінарної комісії листом №873/04/32-2022 повідомив позивача, що відносно нього проводиться службове розслідування та запропонував прибути 27.05.2022 за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5, для надання пояснень.
30. 24.05.2022 позивач направив листа відповідачу, в якому повідомив про те, що бажає продовжувати службу в Національній поліції України та у випадку організації керівництвом Головного управління Національної поліції в Херсонській області безпечного «зеленого коридору» для виїзду з окупованої території він здійснить виїзд та вихід на роботу. Крім того позивач повідомив, що з наказом начальника відповідача щодо евакуації (передислокації) підрозділів Головного управління Національної поліції в Херсонській області у визначений безпечний район його ніхто не ознайомлював та про його існування не доводив.
31. 28.05.2022 відповідач склав акт № 973/2022 про неприбуття працівників для надання пояснення, де зазначив, що станом на 10:00 год 28.05.2022 позивач не прибув для надання пояснень та про причини свого неприбуття не повідомив.
32. 31.05.2022 начальник управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Херсонській області Кардава Тенгіз у приміщенні Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у присутності свідків склали акт про відсутність на службі (робочому місці) працівників, в якому встановили відсутність позивача на службі без поважних причин станом на 31.05.2022.
33. Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, невиконанні наказу начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 24.02.2022 №87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» та відсутності з 24.02.2022 на службі без поважних причин.
34. На підставі викладеного комісія уважала за грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, вимог частини 4 статті 8, п. 1, 2 частини 1 статті 18, п. 24 статті 23, п. 2 статті 24, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції, абз. 1, 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 до позивача застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
35. Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області №401 від 31.05.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення», за грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, вимог частини 4 статті 8, п. 1, 2 частини 1 статті 18, п. 24 статті 23, п. 2 статті 24, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абз. 1, 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, капітана поліції ОСОБА_1 (0096276), старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління звільнено зі служби в поліції.
36. Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.06.2022 №441 о/с «Про особовий склад» позивача згідно з п. 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, звільнено зі служби.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
37. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
39. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
40. Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
41. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
42. Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
43. Частиною третьою статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, що у ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
44. Статтею 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
45. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
46. Відповідно до абзаців першого, другого та дванадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
47. Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
48. Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
49. Пунктами 1, 4, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
50. Частина четверта статті 4 Дисциплінарного статуту. Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення
51. Відповідно до частини третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.
52. Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
53. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
54. Відповідно до статі 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
55. Згідно з частинами першою, другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
56. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
57. Відповідно до частин першої, другої, третьої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
58. Стаття 18 Дисциплінарного статуту. Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.(Частина 1 статті 18)
59. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою. (частина 2 статті 18).
60. У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі (частина 6 статті 18).
61. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії (частина 7 статті 18).
62. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення (частина 8 статті 18).
63. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів (частина 9 статті 18).
64. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень (частина 10 статті 18).
65. Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
66. Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
67. Пункт 6 частини першої статті 23 Дисциплінарного статуту. Строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить звільнення зі служби в поліції - протягом трьох років.
68. Відповідно до частини першої статті 26 розділу V «Особливостей проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
69. Стаття 27 розділу V «Особливостей проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту. Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
70. Стаття 29 розділу V «Особливостей проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
71. Стаття 30 розділу V «Особливостей проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту. У разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
72. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок № 893, у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
73. Пункт 2 розділу ІV Порядку №893. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Пункт 2 розділу ІV Порядку №893. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
74. Пунктом 1 розділу V Порядку №893. Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
75. Пункт 4 розділу V Порядку №893. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
76. Частиною першою статті 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
77. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону № 389-VIII, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.
78. Приписами п.п. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
79. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
80. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
81. Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
82. Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що полягає у відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, зокрема, статей 14, 18 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та підпунктів 2, 5 розділу ІV Порядку №893 стосовно додержання відповідачем процедури проведення службового розслідування.
83. У касаційній скарзі представник позивача посилається на неправильне застосування судами вказаних правових норм та зазначає, що відповідачем не було додержано процедуру проведення службового розслідування, зокрема: не було одержано пояснень від поліцейського, не надано можливості позивачу подати документи для долучення до службового розслідування, не відібрано письмових пояснень від позивача, не здійснено гласного дослідження обставин за участю поліцейського.
84. Стосовно вказаних доводів касатора Суд зазначає наступне.
85. За правилами частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
86. Стаття 18 Дисциплінарного статуту забезпечує поліцейському право на захист під час проведення службового розслідування, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Такі ж правові норми закріплені у підпунктах 2, 5 розділу ІV №893.
87. Особливістю спірних правовідносин є те, що вони виникли у період дії воєнного стану в Україні, а відтак окрім загальних норм Дисциплінарного статуту, застосуванню підлягають норми, що регулюють питання дисциплінарної відповідальності поліцейських у період дії воєнного стану, а саме розділ V Дисциплінарного статуту.
88. У постанові від 21 березня 2024 року у справі №420/16074/22 Верховний Суд зазначив про необхідність при проведенні службового розслідування, в період дії воєнного стану, застосовувати особливості проведення службового розслідування, які визначені розділом V Дисциплінарного статуту та які не суперечать статті 14 розділу III Дисциплінарного статуту.
89. Статтею 27 розділу V Дисциплінарного статуту врегульовано питання відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану.
90. Зокрема визначено, що у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.
91. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
92. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
93. Під час розгляду справи судами встановлено, що 24 травня 2022 року на електронну пошту ОСОБА_1 . Голова дисциплінарної комісії листом №873/04/32-2022 надіслав листа в якому повідомив позивача про те, що відносно нього проводиться службове розслідування та запропонував прибути 27.05.2022 за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5, для надання пояснень.
94. 24.05.2022 позивач направив листа відповідачу, в якому повідомив про те, що бажає продовжувати службу в Національній поліції України та у випадку організації керівництвом Головного управління Національної поліції в Херсонській області безпечного «зеленого коридору» для виїзду з окупованої території він здійснить виїзд та вихід на роботу. Крім того позивач повідомив, що з наказом начальника відповідача щодо евакуації (передислокації) підрозділів Головного управління Національної поліції в Херсонській області у визначений безпечний район його ніхто не ознайомлював та про його існування не доводив.
95. 28.05.2022 відповідач склав акт № 973/2022 про неприбуття працівників для надання пояснення, де зазначив, що станом на 10:00 год 28.05.2022 позивач не прибув для надання пояснень та про причини свого неприбуття не повідомив.
96. Отже, виклик позивача здійснювався у встановлений статтею 27 Дисциплінарного статуту спосіб.
97. Наведені обставини спростовують доводи касатора про порушення відповідачем та судами статей 14, 18 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та підпунктів 2, 5 розділу ІV Порядку №893 в частині порушення процедури проведення службового розслідування, зокрема, не одержання пояснень поліцейського, не надання можливості поліцейському подати документи для долучення до службового розслідування, не повідомлення поліцейському про розслідування, не відібрання письмових пояснень.
98. Стосовно посилання касатора на неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини першої статті 4, частин першої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо неможливості застосування дисциплінарного стягнення за невиконання вимог наказу начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 24.02.2022 року № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів Головного управління Національної поліції в Херсонській області в безпечний район», якщо строк його виконання не визначений, то Верховний Суд звертає увагу на те, що як убачається із змісту вказаного наказу з 24 лютого 2022 року місцем дислокації Головного управління Національної поліції в Херсонській області є м. Миколаїв, що виключає несення служби на тимчасово окупованій території Херсонської області, також, як встановлено судами у цій справі, позивач у період з 24 лютого 2022 року по 22.06.2022 був відсутній за місцем дислокації, визначеним вказаним наказом, без поважних причин.
99. При цьому Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 , як поліцейський, який склав Присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов`язків, на виконання Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту, мав вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
100. Проте позивач, як встановлено судами попередніх інстанцій, не прибув (не евакуювався) до місця передислокації станом на 31.05.2022 (день видання наказу про застосування дисциплінарного стягнення), тобто самоусунувся від виконання службових обов`язків поліцейського від захисту Українського народу, територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам.
101. Також у касаційній скарзі касатор посилається на те, що відповідачем та судами попередніх інстанцій не було взято до уваги наявність об`єктивних умов неможливості здійснити позивачем евакуацію з окупованої території, що є порушенням частин 1 та 10 статті 14 Дисциплінарного статуту та пунктів 1, 4 розділу V Порядку №893.
102. Верховний Суд за подібних обставин справи, суті спору і правового регулювання у постановах від 11 квітня 2024 року у справі №420/9545/22, від 13 червня 2024 року у справі № 420/1936/23 дійшов висновку про те, що держава може встановлювати для поліцейських окремий порядок проходження служби, який відрізняється від виконання обов`язків працівником за трудовим законодавством, і такий порядок може обмежувати права осіб, які проходять службу у поліції по відношенню до прав працівників, які виконують роботу за трудовим законодавством, у тому числі й шляхом зобов`язання евакуюватися з окупованої території з метою подальшого виконання службових обов`язків.
103. Верховний Суд у вказаних справах зазначив, що служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях.
104. У цій справі суди попередніх інстанцій правильно встановили те, що ОСОБА_1 був поліцейським, який виконує обов`язки щодо захисту загальнодержавних інтересів, у тому числі, й під час воєнного стану, склав Присягу поліцейського та є державним службовцем, який несе службу особливого характеру, а тому позивач мав вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
105. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що доводи позивача з приводу неможливості його евакуації у зв`язку з відсутністю «зелених коридорів» не можуть бути розцінені як поважність відсутності на службі в період дії воєнного стану, оскільки, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях.
106. Отже, ОСОБА_1 , як поліцейський, яка склав Присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов`язків, на виконання Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту, мав вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, фактична відсутність позивача на службі без поважних причин підтверджується наявними в матеріалах справи актами та не заперечується позивачем.
107. Щодо доводів касатора про те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили йому у задоволенні позовних вимог про виплату щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень за період з 24.02.2022 по 22.06.2022, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, Суд зазначає таке.
108. Приписами постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, на період дії воєнного стану, співробітникам, зокрема, Національної поліції України, передбачена виплата додаткової винагороди.
109. Ураховуючи те, що у період з 28.02.2022 по 22.06.2022 ОСОБА_1 не виконував службові обов`язки за штатною посадою, не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, був відсутній за місцем дислокації Головного управління Національної поліції в Херсонській області, а також не перебував на обліку в інших територіальних органах Національної поліції України, та був відсутній на службі з 24.02.2022 без поважної причини, тому Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
110. Таким чином, правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
111. Ураховуючи викладене Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та наявності визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави для скасування судових рішень.
112. Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися за результатами касаційного перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
113. Верховний Суд уважає за необхідне зазначити про те, що питання співмірності накладеного на позивача дисциплінарного стягнення тим порушенням, які стали для цього підставою, не було предметом касаційного оскарження.
114. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
115. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
116. Отже, ураховуючи приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІХ. Судові витрати
117. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу адвоката Реви Світлани Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі №420/9461/22 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: С.А. Уханенко
В.М. Соколов