ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №580/4428/22
касаційне провадження № К/990/21167/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханова Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року (головуючий суддя - Бабич А.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Епель О.В.; судді: Губська Л.В., Карпушова О.В.)
у справі № 580/4428/22
за позовом Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод»
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Лебединський насіннєвий завод» (далі - ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ЦМУ ДПС РВПП, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2022 року № 31231040201.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 04 січня 2023 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2022 року № 31231040201 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у декларації за листопад 2021 року на 7 874 384,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 квітня 2023 року скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2022 року № 31231040201 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 978 237,00 грн. В цій частині прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року залишив без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року в частині задоволення позовних вимог, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських відносин платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ЕКСПОРТ», Сільськогосподарським виробничим кооперативом «БАТЬКІВЩИНА», Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОКУЛЬТИВАЦІЯ УКРАЇНА», Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС».
Ухвалою від 16 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, за результатами якої склав акт від 18 лютого 2022 року № 232/31-00-04-02-01/00388932.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного звітного (податкового) періоду, на 12 852 621,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган, зокрема, зазначав про порушення платником правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість при господарських операціях з контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ЕКСПОРТ», Сільськогосподарським виробничим кооперативом «БАТЬКІВЩИНА», Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОКУЛЬТИВАЦІЯ УКРАЇНА», Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС».
На підставі висновків акта перевірки відповідач 15 червня 2022 року прийняв податкове повідомлення-рішення № 31231040201, яким зменшив платнику суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2021 року, на 12 852 621,00 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Разом з тим, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судами було встановлено, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме:
щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ЕКСПОРТ» (поставка проводів електричних, силових кабелів): специфікацій; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; податкових накладних;
щодо взаємовідносин з Сільськогосподарським виробничим кооперативом «БАТЬКІВЩИНА» (поставка зерна пшениці 2-го класу): видаткових накладних; складської квитанції; картки аналізу зерна; акта прийому-передачі; платіжних доручень; податкових накладних;
щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОКУЛЬТИВАЦІЯ УКРАЇНА» (поставка кукурудзи, соняшника, рапсу, пшениці): видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; податкових накладних; платіжних доручень;
щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПГ АГРО ПЛЮС» (поставка пшениці, кукурудзи): видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; податкових накладних; платіжних доручень; складських свідоцтв.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Надаючи оцінку доводам контролюючого органу, судові інстанції обґрунтовано виходили з того, що податкова інформація, на основі якої контролюючий орган дійшов висновку щодо неспроможності контрагентів виконати спірні операції, не може бути самостійною підставою для висновку щодо нереальності операцій з позивачем, оскільки податкові перевірки або зустрічні звірки контрагентів не проводились.
Суди правильно вважали, що наявна в інформаційно-аналітичних базах інформація відносно контрагентів суб`єкта господарювання за ланцюгами постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Обґрунтованим також є твердження судових інстанцій, що відповідно до сталої практики Верховного Суду наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Поряд із цим, Верховний Суд зауважує, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагента. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова