Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 686/12991/17-ц
провадження № 61-37749св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подавала апеляційну скаргу- ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 04 травня 2018 року у складі колегії суддів: Талалай О. І.,
Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 17 січня 1998 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час спільного подружнього життя за спільні кошти ними було придбано майно, яке вони у добровільному порядку поділити не можуть.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на 1/2 частини: земельної ділянки, площею 0,0804 га, із цільовим призначенням для садівництва, розташованої за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Гораївка, кадастровий номер 6822455600:05:004:0005; садового будинку, загальною площею 41,5 кв. м, що розташований за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Гораївка, садово-огородний кооператив «Натураліст»; земельної ділянки, площею 0,0635 га, із цільовим призначенням для садівництва, розташованої за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Гораївка, кадастровий номер 6822455800:05:004:0003; нежитлових приміщень, загальною площею 418,9 кв. м, розташованих у АДРЕСА_1 ; автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Також у липні 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення вказаного позову.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити виконання рішення суду, оскільки існує велика ймовірність того, що відповідачі можуть відчужити спірну квартиру.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд забезпечити її позов до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача на загальну суму 5 844 161,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 липня 2017 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 липня 2017 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 . Виконання цієї ухвали покладено на відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (м. Хмельницький, вул. Пилипчука) та регіональний сервісний центр МВС в Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки предметом позову цієї справи є поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, оскільки спірне майно зареєстровано за ОСОБА_2 , внаслідок чого виникає ризик відчуження цього майна.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 , який не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Зазначав, що, на його думку, суд першої інстанції вирішив питання про його права та інтереси. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 04 травня 2018 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 липня 2017 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звернення стягнення у рахунок погашення боргу на користь ОСОБА_3 можливе лише на майно боржника ОСОБА_2 . У випадку не пред`явлення позову щодо поділу майна подружжя, визначення частки майна боржника може проводитись за поданням державного виконавця відповідно до вимог статті 443 ЦПК України.
Закриваючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції вважав, що прийнятою у справі ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року не вирішувалось питання про права ОСОБА_3 , тому ураховуючи, що під час апеляційного розгляду встановлено, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувались питання про права, свободи і інтереси ОСОБА_3 , апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України підлягає закриттю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою.
Заявник вважав, що суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову, допустив порушення його прав, свобод та охоронюваних законом інтересів як особи, яка не брав участі у справі, але перебував з ОСОБА_2 у правовідносинах «стягувач - боржник». Суд наклав арешт на усе майно ОСОБА_2 , не перевіривши належність останньому такого майна та його вартість, не з`ясував чи розмір забезпечення позову є співмірним із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами, чим, як вважав ОСОБА_3 порушив його права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року було відкрито касаційне провадження у справі та витребувано із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області указану цивільну справу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 , у якому він посилається на те, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , висновків судів апеляційної інстанції не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 22 березня 2016 року в справі № 686/9478/15-ц позов ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму основного боргу в розмірі 266 000,00 грн,
3 % річних - 28 662,30 грн, розмір облікової ставки НБУ 129 896,30 грн, судові витрати - 3 126,80 грн та судовий збір на користь держави - 3 654,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 15 серпня 2016 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 22 березня 2016 року в частині стягнення судових витрат скасовано. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (а. с. 42-45).
Постановою Першого відділу державної виконавчої служби
м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 17 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа
№ 686/9478/15-ц, виданого 14 вересня 2016 року Апеляційним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_3 боргу в розмірі 266 000,00 грн, 3 % річних - 28 662,30 грн, розмір облікової ставки НБУ - 129 896,30 грн, усього 424 558,60 грн (а. с. 46).
Постановою Першого відділу державної виконавчої служби
м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 26 вересня 2016 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 (а. с. 56).
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року задоволено заяву
ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня
2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3 , подана представником - ОСОБА_4 , підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.
Статтею 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.
Апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження, посилаючись на те, що права ОСОБА_3 оскаржуваним судовим рішенням не порушені, належним чином не перевірив доводи ОСОБА_3 про те, що на момент звернення до суду з позовом про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя на виконанні у Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебував виконавчий лист від 14 вересня 2016 року № 686/9478/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 424 558,60 грн, які складаються із: суми боргу у розмірі 266 000,00 грн, 3 % річних - 28 662,30 грн, розміру облікової ставки Національного банку України - 129 896,30 грн, постановою державного виконавця на все майно ОСОБА_2 накладено арешт та оголошено про заборону його відчуження.
Разом із тим заявник посилався на те, що оскаржуваною ухвалою суд наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , чим, на думку заявника, порушено його право отримання грошових коштів шляхом виконання судового рішення у справі
№ 686/9478/15-ц.
Отже, ОСОБА_2 є боржником ОСОБА_3 .
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу.
Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Недобросовісність поведінки подружжя при поділі спільного майна, зловживання правами й наявність негативних наслідків для кредитора підлягають доказуванню на загальних підставах.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що якщо на момент звернення одного із подружжя з позовом щодо поділу їхнього майна на виконанні у виконавчої служби перебуває виконавчий лист про стягнення з одного із них грошових коштів на користь третьої особи, та у випадку поділу такого майна порушуються права та інтереси третьої особи, оскільки припинення права власності боржника у виконавчому провадженні ускладнить виконання судового рішення про стягнення суми боргу з одного із подружжя на користь третьої особи.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 15813сво18).
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Крім того, згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.
Апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження, не перевірив вищевказаних доводів ОСОБА_3 , чи порушено його права такими діями, які вчинені за клопотанням сторони у справі на його право на отримання грошових коштів за рахунок майна боржника, щодо якого вже було відкрито виконавче провадження про примусове виконання зазначеного судового рішення про стягнення з останнього боргу, та не зробив висновку щодо цих доводів й не навів мотивів відхилення цих доводів.
Отже, висновки суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження є передчасними.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником - ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 04 травня 2018 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович