Постанова

Іменем України

06 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 766/4925/16-ц

провадження № 61-38722св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі -

ДП «Херсонстандартметрологія») про визнання незаконним наказу про звільнення, зобов`язання скасувати запис у трудовій книжці щодо причин звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з березня 2009 року перебував у трудових відносинах із відповідачем та з 22 грудня 2014 року працював на посаді начальника відділу повірки та метрологічної атестації механічних та лінійно-кутових засобів вимірювальної техніки. Наказом відповідача

від 10 травня 2016 року № 165 його було звільнено з роботи у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України. Вважав вищевказаний наказ про його звільнення з посади начальника відділу повірки та метрологічної атестації механічних та лінійно-кутових засобів вимірювальної техніки незаконним та безпідставним, оскільки дії і бездіяльність, які йому ставляться у провину роботодавцем не можна вважати винними тому, що він докладав усіх зусиль до виконання доручень, а часткове невиконання деяких завдань було зумовлене об`єктивними обставинами про що він своєчасно доповідав керівництву. Також, зазначав, що його звільнено за відсутності згоди профспілки та наказ про його звільнення підписано неповноважною особою.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним наказ від 10 травня 2016 року № 165 про його звільнення; зобов`язати відповідача скасувати запис у трудовій книжці щодо причин його звільнення; зобов`язати відповідача поновити його на посаді начальника відділу повірки та метрологічної атестації механічних та лінійно-кутових засобів вимірювальної техніки ДП «Херсонстандартметрологія»; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що звільнення позивача з роботи на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України є законним та обґрунтованим, оскільки ним систематично не виконувались без поважних причин обов`язки, покладені на нього посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, що призвело до накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани, а потім у вигляді звільнення. Крім того, звільнення позивача відбувалось за наявності згоди профспілки на звільнення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2018 року скасовано та позов задоволено.

Визнано незаконним наказ від 10 травня 2016 року № 165 про звільнення з 10 травня 2016 року ОСОБА_1 , начальника відділу повірки та метрологічної атестації механічних та лінійно-кутових засобів вимірювальної техніки ДП «Херсонстандартметрологія» за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Зобов`язано ДП «Херсонстандартметрологія» скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про причини звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу повірки та метрологічної атестації механічних та лінійно-кутових засобів вимірювальної техніки ДП «Херсонстандартметрологія».

Стягнуто з ДП «Херсонстандартметрологія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 травня

2016 року по 24 травня 2018 року в розмірі 165 302,52 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Приймаючи постанову, апеляційний суд виходив з того, що позивач вживав можливі і необхідні заходи для реалізації поставлених завдань, певні затримки були викладені, як правило, не можливістю їх виконання у межах суми грошових коштів, передбачених програмою і планом, про хід здійснених ним заходів позивач інформував керівництво в усній та письмовій формі. Відповідачем не надано та судом не здобуто належних та допустимих доказів настання для підприємства негативних наслідків та їх причинно-наслідкового зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх службових обов`язків, а тому суд вважав, що позивача звільнено із порушенням трудового законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду,

ДП «Херсонстандартметрологія», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 16 жовтня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із Херсонського міського суду Херсонської області зазначену цивільну справу.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду не відповідає засадам законності і обґрунтованості, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ДП «Херсонстандартметрологія» вважало, що судом апеляційної інстанції без належних доказів прийнято до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо його дій, проте не надано належної правової оцінки відповідним пунктам посадової інструкції останнього, а саме: пунктам 2.1, 2.2, 2.11 та пункту 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку та вимогам наказів по

ДП «Херсонстандартметрологія», які покладали на нього обов`язок забезпечити виконання запланованих заходів програми у визначені строки, що призвело до помилкових висновків суду апеляційної інстанції про відсутність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку та безпідставністю притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом ДП «Херсонстандартметрологія» від 22 грудня 2014 року № 17-к ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника відділу повірки та метрології атестації механічних засобів вимірювальної техніки з посадовим окладом згідно штатного розпису та надбавкою у розмірі 30 % (а. с. 11-14 т. 1).

Пунктами 2.11, 4.2 Посадової інструкції начальника відділу повірки та метрологічної атестації механічних та геометричних засобів вимірювальної техніки встановлено зобов`язання: здійснювати роботу з оновлення парку еталонних засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) у відділі; вести облік та зберігання еталонної бази відділу та документів з метрологічних робіт; нести відповідальність за виконання планового завдання, доведеного підпорядкованому відділу, інших планів роботи та розвитку відділу.

Наказом відповідача від 03 лютого 2016 року № 30 затверджено Програму оснащення метрологічних відділів ДП «Херсонстандартметрологія» на

2016 рік, а також зобов`язано начальників відділів забезпечити виконання запланованих заходів Програми у визначені строки, у разі обставин, що заважають виконанню Програми негайно інформувати керівництво

(а. с. 78-80 т. 1).

На підприємстві затверджено перспективний план розвитку відділів повірки та МА механічних та геометричних звіт на 2016 рік (а. с. 81 т. 1).

Програмою передбачено у відділі повірки та МА механічних та геометричних звіт у першому кварталі 2016 року придбати призми сталеві (3 од.); динамоментр робочий 5 кН; ваги лабораторні електронні, 3 розряд, НГЗ -

50 кг; модернізувати мікроскоп УИМ-23, придбати обладнання для дефектоскопії резервуарів, а перспективним планом на 2016 рік - впровадження програмного забезпечення при повірці за допомогою

3Д сканера резервуарів (а. с. 79-81).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 не було доцільності модернізації мікроскопа, через високу вартість цих робіт, яка не була передбачена Програмою і тривалу самоокупність, а достатньо було провести його ремонт і юстування, тому було проведено з відома керівництва ремонт і юстування мікроскопа.

19 лютого 2016 року між відповідачем, в особі генерального директора підприємства, і фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір підряду на виконання робіт по ремонту і юстуванню мікроскопа УИМ-23 та затверджено директором акт приймання-передачі виконаних робіт, який містив резолюцію заступника директора підприємства Оніщенко В. В, про виконання у повному обсязі технічного обслуговування приладу

(а. с. 22 т. 1).

Програмою на модернізацію мікроскопа було передбачено 8 000,00 грн.

Сервісне обслуговування мікроскопу УИМ -23 було виконано 26 жовтня

2016 року за вартістю 58 890 грн (а. с. 87-93 т. 1).

На виконання Програми, ОСОБА_1 здійснював моніторинг пропозицій щодо можливості придбання призм сталевих, отримував розрахунок-фактуру від 29 лютого 2016 року № 950 ПНВП «Мікротех» на суму

11 048,00 грн, при передбаченні у Програмі 6 000,00 грн на їх придбання; доповідав керівництву 17 - 18 березня 2016 року щодо перебігу виконання завдання і надавав рахунок-фактуру (а. с. 23-25 т. 1).

Комісією підприємства було прийнято рішення щодо продовження пошуку продавців призм, а згодом здійснено креслення приладу з метою пошуку виробника.

21 вересня 2016 року підприємство уклало договір на виконання робіт з виготовлення металевих призм та за актом здачі-прийняття робіт

від 23 вересня 2016 року отримало замовлення (а. с. 94-100 т. 1).

Ваги лабораторні електронні, 3 розряд НГЗ - 50 кг, були отримані підприємством у 2015 році та було виявлено їх невідповідність заявленим характеристикам про які службовими записками від 11 квітня 2016 року,

12 квітня 2016 року, 15 квітня 2016 року ОСОБА_1 доповідав керівництву підприємства (а. с. 32-34 т. 1).

На виконання Програми щодо придбання динамометра, ОСОБА_1 отримував від товариства з обмеженою відповідальністю

НВФ «Стандарт-М» рахунок-фактуру від 24 березня 2016 року № 14166, який надавав керівництву для погодження разом із проектом договору поставки, про що повідомляв керівника службовою запискою від 30 березня

2016 року та 08 квітня 2016 року заступником генерального директора Оніщенко В. В . було накладено резолюцію щодо необхідності доопрацювання умов договору.

13 вересня 2016 року підприємство уклало договір поставки з товариством з обмеженою відповідальністю НВФ «Стандарт-М» динамометру ДПУ -

0,1-2 та придбало його 15 вересня 2016 року (а. с. 101-105 т. 1).

Згідно договору на виконання робіт (послуг) від 15 грудня 2015 року № 12/1, підприємство замовило виконання робіт з програмного забезпечення «Tank Sizing» для обробки вимірів резервуарів, отриманих за допомогою лазерного 3Д сканеру вартістю 75 000,00 грн. 29 грудня 2015 року генеральний директор за актом приймання отримав замовлені роботи, а заступник генерального директора Оніщенко В. В. наклав резолюцію на акті про введення в дію програмного забезпечення (а. с. 26-28 т. 1).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 вказане програмне забезпечення не відповідало вимогам ДСТУ, його змусили прийняти його на баланс; протягом І кварталу 2016 року проводилося доопрацювання розробниками програмного забезпечення, а відділ, підпорядкований йому, здійснював звіряння результатів з таблицями. Програмне забезпечення оновлено і триває його тестування, про що ОСОБА_1 доповідав керівництву у службових записках від 11 квітня 2016 року, 12 квітня 2016 року, 15 квітня 2016 року. Зазначене програмне забезпечення було використано при виконанні робіт для товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс»: згідно рахунку № 16-0-1039 на суму 35 999,52 грн (а. с. 32-34 т. 1).

Згідно акта по ДП «Херсонстандартметрологія», лише 30 червня 2016 року вказане програмне забезпечення введено в експлуатацію (а. с. 106 т. 1).

Наказом відповідача від 10 травня 2016 року № 165 ОСОБА_5 було звільнено з посади начальника відділу повірки та метрології атестації механічних засобів вимірювальної техніки згідно пункту 3 статті 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням ним своїх службових обов`язків без поважних причин.

У вказаному наказі підставою звільнення ОСОБА_5 зазначено, зокрема: не виконання ним Програми оснащення метрологічних відділів на 2016 рік, за І квартал 2016 року, Перспективного плану розвитку відділу повірки та МА механічних та геометричних звіт на 2016 рік, керівником якого він був, чим порушив вимоги пунктів 4.2, 2.1.1 посадової інструкції та пункту 2 наказу по підприємству від 30 лютого 2016 року № 30 «Про затвердження та реалізацію програми оснащення метрологічних відділів на 2016 рік», а також наявність дисциплінарного стягнення у ОСОБА_1 накладеного наказом від 26 листопада 2015 року № 649, наслідком чого стала втрата можливості у підприємства своєчасного придбання та модернізації метрологічного обладнання з метою підвищення технічного рівня еталонної бази та якісного виконання метрологічних робіт і невиконання показників інвестиційного плану підприємства за І квартал 2016 року (а. с. 35-38).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ДП «Херсонстандартметрологія» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника з роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини першої статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 та пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержаним власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 148 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.

Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення у справі, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12 81 89 ЦПК України, встановивши, що певні затримки у виконанні позивачем покладених на нього завдань, передбачених програмою і перспективним планом на І квартал 2016 року, були викликані не можливістю їх виконання у межах суми грошових коштів, передбачених цими програмою та планом та ураховуючи те, що такі завдання були виконані пізніше, проте за значно вищою ціною, ніж це було передбачено програмою і перспективним планом, проте, при цьому, відповідач не відмовив жодному замовнику послуг у їх виконанні і жодне із замовлень не було відділом не виконано, обґрунтовано вважав, що позивач вживав можливі і необхідні заходи для реалізації поставлених завдань.

Також, ураховуючи те, що відсутні належні та допустимі докази настання для підприємства негативних наслідків і їх причинно-наслідкового зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх службових обов`язків, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача із порушенням вимог статей 147-1 148 149 КЗпП України та дійшов правильного висновку про те, що звільнення позивача відбулось із порушенням норм трудового законодавства, що є підставою для поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь заборгованості із заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду апеляційної інстанції, які знайшли обґрунтовану оцінку у мотивувальній частині постанови, та переважно зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції, перевірені під час касаційного перегляду, відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, доказам у справі надана належна правова оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня

2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Херсонської області від 24 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович