ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №805/818/16-а

адміністративне провадження №К/9901/13645/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС

на додаткову ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року (судді: Ханова Р.Ф. (головуючий), Василенко Л.А., Жаботинська С.В.)

у справі № 805/818/16-а

за позовом Корпорації «Міжрегіональний промисловий союз»

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Корпорація «Міжрегіональний промисловий союз» звернулася до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10 грудня 2015 року № 110080000/2015/100198/1 та зобов`язання вчинити певні дії.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 16 червня 2016 року позов задовольнив:

- визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 10 грудня 2015 року № 110080000/2015/100198/1;

- зобов`язав Дніпропетровську митницю ДФС підготувати висновок щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів за митною декларацією ІМ40ДЕ №110080000/2015/119170 від 10 грудня 2015 року, визначений пунктом 7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань від 30 грудня 2013 року № 882/1188, пунктом 4 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області;

- стягнув з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Корпорації «Міжрегіональний промисловий союз» судовий збір у сумі 9642 (дев`ять тисяч шістсот сорок дві ) грн 23 коп.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Враховуючи те, що на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції судовий збір заявником апеляційної скарги не сплачено; питання про стягнення судового збору з відповідача за подання апеляційної скарги в ухвалі суду від 09 серпня 2016 року не вирішено, Донецький апеляційний адміністративний суд постановив додаткову ухвалу від 16 серпня 2016 року, згідно з якою стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 15 847,44 грн на користь Державного бюджету України.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Дніпропетровська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та ухвалити нове рішення, в якому вирішити питання розміру судового збору, що підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці ДФС за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що заявлені позивачем вимоги мають немайновий характер, оскільки прийняття таких рішень митним органом безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Також Дніпропетровська митниця ДФС зауважила, що навіть у випадку майнового характеру спору судом апеляційної інстанції неправильно взята за основу для розрахунку митна вартість товару. На думку відповідача, базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 вересня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці ДФС.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

01 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Постановляючи додаткову ухвалу відповідно до пункту 3 частини першої статті 168 КАС України та розраховуючи суму судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявлені Корпорацією «Міжрегіональний промисловий союз» позовні вимоги є майновими, а ціна позову в даному випадку становить сума митної вартості, скоригована митним органом.

Однак колегія суддів не погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в адміністративному позові Корпорація «Міжрегіональний промисловий союз» заявила дві позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та зобов`язати Дніпропетровську митницю ДФС підготувати висновок щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів. При цьому перша з позовних вимог є майнового характеру, а друга - немайнового характеру.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року; далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 1378 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків від ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання цим суб`єктом позову немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За змістом частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У контексті вищезазначеного ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що в даній справі являється різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Так, відповідно до інформації графи 47 митної декларації від 10 грудня 2015 року №110080000/2015/119170, за якою товар випущено у вільний обіг, сума різниці митних платежів (додатковий імпортний збір та податок на додану вартість), що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, заявленою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом, становить 550 948,85 грн.

Вказана сума є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову.

Натомість сума у розмірі 960 450,77 грн, на підставі якої суд апеляційної інстанції помилково розрахував розмір судового збору за подання Дніпропетровською митницею ДФС апеляційної скарги, є митною вартістю, заявленою Корпорацією «Міжрегіональний промисловий союз».

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, належною сумою судового збору, відповідно до вимог Закону № 3674-VI, за подання апеляційної скарги відповідачем на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року є 10 606,45 грн ((550 948,85*1,5%+1378)*110%).

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції неправильно здійснив розрахунок суми судового збору, яка підлягала сплаті Дніпропетровською митницею ДФС за подання апеляційної скарги, додаткову ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року необхідно змінити, зазначивши належну до сплати суму судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити частково.

Додаткову ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року змінити, виклавши абзац перший додаткової ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року в наступній редакції:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 10 606,45 грн (десять тисяч шістсот шість гривень 45 копійок) на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016, отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., призначення платежу - судовий збір, Код класифікації доходів 22030101».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

С.С. Пасічник