ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року

м. Київ

Справа № 908/1817/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.,

за участю секретаря судового засідання Сотник А. С.,

за участю представників:

ГУ ДПС у Запорізькій області: Скитиби Н. І. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021

у складі колегії суддів: Білецької Л. М. - головуючої, Верхогляд Т. А., Чередка А. Є.

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2021

у складі судді Ніколаєнка Р. А.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест"

про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Єдиним учасником Товариства прийнято рішення про вжиття заходів щодо відновлення його платоспроможності шляхом ініціювання процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, за результатом чого були проведені загальні збори кредиторів Товариства, які надали згоду на проведення процедури досудової санації та розглянули й схвалили план санації боржника.

2. Розроблений боржником та розглянутий й схвалений кредиторами план санації Товариства передано на розгляд та затвердження до суду.

3. Суди дійшли висновку про наявність підстав для затвердження плану санації та введення процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки його умови відповідають вимогам закону, а передбачені ним заходи відновлення платоспроможності зменшать кредиторську заборгованість боржника, призведуть до отримання ним прибутку та дозволять відновити його платоспроможність.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу кредитора (скаржника), має вирішити питання:

- чи має бути судовий контроль та здійснюватися аналіз фінансово-економічного стану боржника при затверджені плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

- суб`єктів ініціювання процедури досудової санації, умов, які мають бути включені до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство та порядок його схвалення кредиторами?

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

5. 22.06.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест" (далі - ТзОВ "Метпромбуд Інвест", боржник) від 17.06.2021 вих. № 17-06/1 про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

6. Заява ТзОВ "Метпромбуд Інвест" мотивована наявністю загрози неплатоспроможності боржника, з урахуванням чого загальними зборами ТзОВ "Метпромбуд Інвест" задля запобігання банкрутству було ухвалено рішення від 17.06.2021 про надання згоди на проведення процедури досудової санації та розгляд і схвалення кредиторами плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство. На переконання боржника, реалізація заходів плану санації створює для кредиторів більш сприятливі умови погашення заборгованості, ніж процедура банкрутства, дозволяє зберегти робочі місця, відновити платоспроможність та уникнути ліквідації товариства.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

7. 11.05.2021 єдиним учасником ТзОВ "Метпромбуд Інвест" Кошелевською Л. В. прийнято рішення № 11-05/21, яким, вирішено, зокрема, ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника учасниками товариства та зобов`язано керівника ТзОВ "Метпромбуд Інвест" Вегерю А. О. розробити план санації та ліквідаційний баланс боржника.

8. Згідно додатку № 1 до плану санації у санації боржника беруть участь кредитори боржника з такими кредиторськими вимогами:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Буд Інвест" (далі - ТзОВ "Проект Буд Інвест") з вимогами в розмірі 7 434 000,00 грн (основне зобов`язання), що згідно графіку погашення заборгованості підлягає списанню;

- Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, скаржник) з вимогами за зобов`язаннями в загальному розмірі 972 752,75 грн (386 667,00 грн - сума основного грошового зобов`язання, яка виникла на підставі податкового-повідомлення рішення № 0020861407 від 29.12.2018 (340 263,00 грн) та на підставі податкового-повідомлення рішення № 0020871407 від 29.12.2018 (46 404,00 грн); 586 085,75 грн - сума штрафних санкцій, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0020861407 від 29.12.2018 (85 065,75 грн), на підставі податкового повідомлення-рішення № 00001880703 від 13.01.2021 (500 000,00 грн) та на підставі податкового-повідомлення рішення № 00001900702 від 13.01.2021 (1 020,00 грн), з яких 586 085,75 грн підлягає списанню;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Мережа" (далі - ТзОВ "Буд Мережа") з вимогами в розмірі 14 877 257,20 грн (основне зобов`язання), що згідно графіку погашення заборгованості підлягає списанню;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідеалбуд Сервіс" (далі - ТзОВ "Ідеалбуд Сервіс") з вимогами в розмірі 8 601 270,58 грн (основне зобов`язання), що згідно графіку погашення заборгованості підлягає списанню;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстрой Енерджі" (далі - ТзОВ "Будстрой Енерджі") з вимогами в розмірі 400 000,00 грн (основне зобов`язання), що згідно графіку погашення заборгованості підлягає списанню.

9. Загальний розмір заборгованості, включеної до плану санації, становить 32 285 280,53 грн, з яких 31 699 194,78 грн основний борг, суми якого враховуються при визначенні кількості голосів кредиторів та 586 085,75 грн штрафні санкції, які не враховуються при визначенні кількості голосів кредиторів.

10. Первинні документи, якими підтверджується наявність заборгованості перед ГУ ДПС у Запорізькій області (податкові повідомлення-рішення), договірні відносини з контрагентами кредиторами, включеними до плану санації, по яких виникла заборгованість, боржником у справу надані. Заставою майна боржника вказані вимоги не забезпечені. Участь забезпечених кредиторів у плані санації відсутня.

11. Апеляційний господарський суд встановив, що за планом санації боржника підлягають задоволенню:

- на умовах відстрочення строком на два роки від дня затвердження судом плану санації - вимоги кредитора - ГУ ДПС у Запорізькій області в розмірі 386 667,00 грн. Задоволення вимог кредиторів відбуватиметься протягом одного року поквартально рівними частинами, згідно порядку, наведеного у додатку № 1;

- на умовах списання 31 898 613,53 грн. Списання зобов`язань встановлюється строком на три місяці від дня затвердження судом плану санації (додаток № 1).

12. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що розмір вимог кредиторів боржника, строк виконання зобов`язань перед якими вже настав та які не є забезпеченими заставою майна боржника або майнового поручителя, складає 32 285 280,53 грн (кредитори та перелік їх вимог наведені в пункті 8 цієї постанови).

13. Розробленим боржником планом санації передбачено такі заходи відновлення платоспроможності боржника: залучення додаткового фінансування - інвестицій та кредитування; стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника з метою збільшення активів; отримання позик або кредитів в цілях введення повноцінної господарської діяльності боржника з метою подальшого погашення заборгованості перед кредиторами; встановлення відстрочення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами окремих категорій, з цією метою поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимоги та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів та черговості погашення вимог, яка визначена КУзПБ; прощення (списання) боргів боржника; проведення заходів, які спрямовані на оптимізацію у зниженні собівартості послуг, потягне за собою збільшення прибутку; введення нових розділів в покроковій інструкції для більш раціонального використання машин, механізмів, інструменту та енергоресурсів; введення системи бонусів за виконання планів, розробка системи планування та організації будівельного виробництва.

14. На замовлення боржника, на підставі договору про надання послуг від 25.04.2021 № МПБ-01, ТзОВ "Аудиторська фірма "Аудит Системс-Україна" підготовлено ліквідаційний аналіз з даних якого вбачається, що на дослідження надано проект плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Метпромбуд Інвест", який було розроблено відповідно до положень КУзПБ.

15. За результатами проведеного експертного дослідження експертною установою встановлено, що фінансовий стан підприємства станом на 31.12.2020 є нестійким, має тенденцію до погіршення, діяльність підприємства за 2019-2020 роки збиткова. Аналіз прибутковості підприємства та інших показників показує негативну динаміку, як в абсолютних показниках прибутку, так і відносно показників рентабельності. Наданий на дослідження план санації, виходячи з наявних та планових показників, є більш вигідним для кредиторів підприємства ніж ліквідація боржника, оскільки в результаті впровадження передбачених планом санації заходів:

- санація забезпечує залучення додаткових джерел погашення вимог кредиторів, на повернення дебіторської заборгованості, отримання доходу від господарської діяльності, залучення інвестицій, отримання позик, кредитів;

- санація дозволяє уникнути примусового відчуження активів підприємства, які перебувають у заставі, та забезпечити виконання зобов`язань підприємства перед більшістю кредиторів;

- у разі продажу майна підприємства в ліквідаційній процедурі банкрутства в електронній торговій системі, на початку ціна аукціону може бути зменшена, що призведе до його продажу за заниженою вартістю та відсутністю коштів на погашення вимог всіх кредиторів;

- в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство вдасться зберігати господарську діяльність підприємства та робочі місця працівникам. В разі ліквідації підприємства відбудеться звільнення працівників, які змушені будуть стати на облік в центрі зайнятості, а на державу ляже тягар виплати увільненим особам допомоги по безробіттю;

- вчинення заходів відновлення платоспроможності підприємства призведе до отримання підприємством коштів для задоволення вимог кредиторів. В разі ліквідації підприємства вимоги, які не будуть погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважатимуться погашеними та інші шляхи їх задоволення будуть відсутні.

16. 04.06.2021 на офіційному вебпорталі розміщено оголошення за № 66566 про проведення загальних зборів кредиторів боржника з визначенням переліку питань порядку денного, місцем та часом їх проведення та надіслано його всім кредиторам з проектом розробленого плану санації та ліквідаційним аналізом.

17. У листі-відповіді від 11.06.2021 на повідомлення про проведення зборів кредиторів ГУ ДПС у Запорізькій області повідомило про неможливість застосування до податкових зобов`язань боржника процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки досудова санація є позасудовою процедурою, яка не може змінювати передбачену Податковим кодексом України (далі - ПК України) процедуру погашення податкового боргу. Функції щодо списання податкового боргу закріплено за головними управліннями ДПС у областях.

18. 17.06.2021 відбулись загальні збори кредиторів ТзОВ "Метпромбуд Інвест" на яких були присутні кредитори, що сукупно володіють 74,07 % голосів (ТзОВ "Буд Мережа" - 17 877,25 та ТзОВ "Ідеалбуд Сервіс" - 8 601,28) та вирішені такі питання порядку денного: надано згоду на проведення процедури досудової санації боржника (перше питання порядку денного); розглянуто та схвалено план санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

19. З питань порядку денного проголосувало "ЗА" - 74,07 % голосів (23 478,53), "ПРОТИ" - 0 та "НЕ ГОЛОСУВАЛО" - 25,93 % (8 220,68), згідно даних реєстру підрахунку голосів учасників вказаних зборів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

20. 07.07.2021 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу, якою затвердив план санації ТзОВ "Метпромбуд Інвест", схвалений зборами кредиторів ТзОВ "Метпромбуд Інвест" (протокол загальних зборів кредиторів б/н від 17.06.2021) до відкриття провадження у справі про банкрутство; ввів процедуру санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство на строк, передбачений планом санації ТзОВ "Метпромбуд Інвест"; скасував мораторій, введений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2021 у справі № 908/1817/21, на задоволення вимог кредиторів, які включені до плану санації, а саме вимог ТзОВ "Проект Буд Інвест", ГУ ДПС у Запорізькій області, ТзОВ "Буд Мережа", ТзОВ "Ідеалбуд Сервіс", ТзОВ "Будстрой Енерджі".

21. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наданий на затвердження суду план санації ТзОВ "Метпромбуд Інвест" є схваленим повноважними зборами кредиторів, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми кредиторських вимог (будь-які докази заінтересованості цих кредиторів стосовно боржника у розумінні статті 1 КУзПБ відсутні) з дотриманням всіх вимог та недопущенням порушення законодавства, що могло вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів, а його умови та передбачені ним заходи відновлення платоспроможності узгоджуються із положеннями статті 5 КУзПБ.

22. Ураховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що розроблений план санації є більш вигідним для кредиторів підприємства ніж ліквідація боржника, оскільки впровадження передбачених ним заходів відновлення платоспроможності, виходячи з наведених розрахунків, забезпечить його виконання та задоволення вимог більшості кредиторів, що дозволить відновити платоспроможність боржника - ТзОВ "Метпромбуд Інвест", а отже досягти цілей, на які спрямований КУзПБ.

23. Водночас, суд першої інстанції відхилив заперечення ГУ ДПС у Запорізькій області щодо затвердження плану санації мотивовані з-поміж іншого тим, що податковий борг ТзОВ "Метпромбуд Інвест" є більшим за визначену в плані санації суму (в плані санації 972 752,75 грн, тоді як за даними скаржника станом на 01.07.2021 заборгованість ТзОВ "Метпромбуд Інвест" до бюджету становить 1 109 831,31 грн), зазначивши, що право визначення кола кредиторів, розміру та природи зобов`язань, щодо яких підприємством-боржником розробляється план досудової санації, який в свою чергу надається на розгляд кредиторів, належить такому підприємству-боржнику.

24. Крім того, місцевий господарський суд не взяв до уваги доводи скаржника щодо недостовірності включених до плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство сум податкового боргу аргументовані тим, що сума 386 667,00 грн є списаною, а суми штрафних санкцій (500 000,00 грн та 1 020,00 грн) стали обліковуватися у боржника вже після схвалення плану санації кредиторами, зауваживши, що ГУ ДПС у Запорізькій області не надано належних доказів на підтвердження відсутності включеного до плану санації боргу, часу виникнення боргу, тощо, а посилання виключно на дані інтегрованої картки платника податків боржника не є належним підтвердженням відсутності такого включення, оскільки податкова заборгованість виникає саме з податкових повідомлень-рішень, а не з даних інтегрованої картки платника (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

25. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 24.11.2021 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 у справі № 908/1817/21 залишив без змін.

26. Апеляційний господарський суд відхилив доводи скаржника щодо відсутності перевірки судом першої інстанції й ненадання ним оцінки дотримання боржником приписів статті 5 КУзПБ стосовно достовірності поданих відомостей про розмір вимог кредиторів, фінансовий стан боржника та погодився з висновками місцевого господарського суду щодо правомірності включення боржником до плану санації саме тих сум невиконаних податкових зобов`язань, які ним визначені та не надання ГУ ДПС у Запорізькій області доказів правомірності виникнення інших, ніж ті, що зазначені в плані санації, зобов`язань з оплати податків та зборів. Тому визнав правомірним затвердження судом першої інстанції плану санації та введення процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

27. 17.12.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 у справі № 908/1817/21, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Рух касаційної скарги

28. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1817/21 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу суду від 21.12.2021.

29. Ухвалою від 10.01.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 908/1817/21 за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області; призначив розгляд скарги ГУ ДПС у Запорізькій області на 10.02.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.01.2022.

30. У судове засідання 10.02.2022 з`явилася представник ГУ ДПС у Запорізькій області (в режимі відеоконференції), яка надала пояснення у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(ГУ ДПС у Запорізькій області)

31. ГУ ДПС у Запорізькій області в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначаючи, зокрема таке:

- суди залишили поза увагою, що податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2018 № 0020861407 у розмірі 471 732,75 грн, який включено боржником до плану досудової санації було погашено згідно з черговістю його виникнення у відповідності до пункту 87.9 статті 87 ПК України;

- суд не дослідив правомірність та достовірність включених боржником до плану досудової санації сум невиконаних податкових зобов`язань, а також не дослідив та не витребував документи щодо заборгованості боржника перед бюджетом;

- суди не врахували, що згідно пункту 5 плану санації всі кредитори боржника віднесено до категорії "інші кредитори", що суперечить вимогам статті 5 КУзПБ;

- суди залишили поза увагою приписи статті 5 КУзПБ та не врахували вибіркове визначення боржником розміру кредиторських вимог, які включаються ним до плану санації, розділяючи їх на ті вимоги, що мають погашатись при виконанні плану санації та на ті, що погашаються іншим шляхом;

- суд не врахував наявність порушення вимог частини восьмої статті 5 КУзПБ при складанні плану санації та не проаналізував доводи щодо вигідності потенційної можливості задоволення вимог у ліквідаційній процедурі ніж списання боргу під час виконання затвердженого плану досудової санації;

- план санації ТзОВ "Метпромбуд Інвест" порушує права кредиторів та направлений не на відновлення платоспроможності боржника, а на списання кредиторської заборгованості, що суди залишили поза увагою;

- за змістом абзацу третього частини другої статті 5 КУзПБ обов`язковими умовами плану санації є заходи щодо нагляду за виконанням плану санації, тоді план санації боржника взагалі не містить жодних таких заходів;

- суди не дослідили вигідності виконання плану санації для кредиторів;

- суди не звернули увагу, що згідно фінансових звітів ТзОВ "Метпромбуд Інвест" за 2019-2020 роки, які долучено до плану санації, вказано про наявність дебіторської заборгованості за рахунок якої можливе задоволення (повне або часткове) вимог кредиторів на умовах відстрочки виконання (несплачена дебіторська заборгованість станом на 31.12.2020 складає 53 196,0 тис. грн, що є більше 90 % активів підприємства), тоді як за планом санації вимоги кредиторів, строк виконання зобов`язань боржника перед якими вже настав, підлягають задоволенню боржником на умовах списання;

- суди порушили норми частини восьмої статті 5 КУзПБ, оскільки не дослідили достовірності відомостей поданих скаржником;

- суди в порушення приписів статей 4 14 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перевірили доводи скаржника, який заперечував проти схвалення плану санації.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

32. Від учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

33. Вирішуючи наведене в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

Щодо судового контролю при затверджені плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, оцінки судом фінансово-економічного стану боржника

34. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

35. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

36. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

37. Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

38. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

39. Застосування принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (процедури досудової санації).

40. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

41. За приписами абзаців четвертого, тринадцятого статті 1 КУзПБ - боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

42. Частиною п`ятою статті 4 КУзПБ визначено, що санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.

43. Результатом проведення наведених заходів має бути усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення".

44. Оте за змістом статей 1 4 5 КУзПБ об`єктом процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство є платоспроможність боржника, яка за результатами вжиття відповідних заходів має бути відновлена, а передумовою запровадження такої процедури з поміж іншого, є підтверджені ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

45. Абзацом четвертим частини шостої статті 5 КУзПБ закріплено право на відмову суду в прийнятті заяви про затвердження плану санації, якщо: план санації не відповідає вимогам цього Кодексу.

46. Окрім того, за частиною восьмою статті 5 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову в затвердженні плану санації, якщо: при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів; кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації; боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.

47. Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, а тому при з`ясуванні наявності підстав для прийняття заяви про затвердження плану санації та у разі прийняття такої заяви - затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника до відкриття провадження у справі необхідним є дослідження обґрунтованості таких підстав, відповідності меті та суті санації, а також змісту плану санації та порядку його схвалення вимогам КУзПБ.

48. Системний аналіз положень статті 5 КУзПБ дозволяє стверджувати, що процедура санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (досудова санація) проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:

І етап - частина шоста статті 5 КУзПБ - суд здійснює формальну перевірку заяви про затвердження плану санації на предмет дотримання відповідності вимогам законодавства щодо форми, змісту, наявності всіх необхідних додатків;

ІІ етап - частини сьома, восьма статті 5 КУзПБ - суд здійснює розгляд заяви та заперечення кредиторів щодо заяви про затвердження плану санації по суті в судовому засіданні;

ІІІ етап - частини дев`ята, десята, одинадцята статті 5 КУзПБ - суд здійснює функції нагляду за процедурою досудової санації, що проявляється у його повноваженнях щодо відсторонення керуючого санацією від виконання ним своїх обов`язків, заміни керуючого санацією, внесенні змін до плану санації, розгляду заяв боржника або кредитора про припинення процедури санації у разі порушення виконання плану санації та заяв про затвердження звіту про виконання плану санації тощо.

49. Ураховуючи наведене, з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.

50. Тлумачення норм частини п`ятої статті 4, абзацу десятого частини другої статті 5 КУзПБ свідчить, що метою санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство є відновлення платоспроможності боржника, а ліквідаційний аналіз, як один із обов`язкових документів, який має бути долучено до плану санації має вказувати про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.

51. Тому під час розгляду плану санації до кола обставин, які мають обов`язково бути доведені боржником та достеменно встановлені судом входять: 1) наявність ознак неплатоспроможності боржника або її загрози; 2) вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.

52. Тобто на суд покладено обов`язок встановити наявність ознак неплатоспроможності боржника (її загрози) та вигідність виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного балансу.

53. За цих умов надання оцінки судом фінансово-економічного стану боржника в динаміці задля встановлення ознак неплатоспроможності, економічної ефективності та доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника, з метою з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації (вигідність плану санації) є правомірним та узгоджується й відповідає вимогам КУзПБ (див. з поміж-іншого постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 908/3411/20).

Щодо суб`єктів наділених правом на ініціювання процедури санації, умов, які мають бути включені до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство

54. Порядок ініціювання процедури санації, коло учасників, наділених правом на її ініціювання та перелік умов, які мають бути включені до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство урегульовано положеннями частин першої-третьої статті 5 КУзПБ.

55. За змістом частини першої статті 5 КУзПБ правом ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство законодавець наділив боржника після прийняття відповідного рішення засновників (учасників, акціонерів) на якого виходячи із аналізу приписів частин другої-п`ятої цієї статті покладається обов`язок: а) підготувати план санації; б) скликати збори кредиторів для його схвалення; в) подати план санації на затвердження до господарського суду за місцезнаходженням боржника.

56. Отже підготовка та оформлення плану санації згідно зазначених вище імперативних норм відносяться до прерогативи боржника.

57. Особливості змісту плану санації визначені частиною другою статті 5 КУзПБ аналіз якої свідчить, що у плані санації відображаються за ступенем обов`язковості дві групи умов: обов`язкові; факультативні.

58. До групи обов`язкових умов, які має містити план санації віднесено: 1) розміри погашення вимог кредиторів; 2) порядок погашення вимог кредиторів; 3) строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації; 4) заходи щодо виконання плану санації; 5) заходи щодо нагляду за виконанням плану санації; 6) обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення); 7) ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.

59. За відсутності наведених умов план санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає вимогам КУзПБ.

60. Решта умов відносяться до необов`язкових, зокрема: 1) поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів; 2) різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій; 3) заходи з отримання позик чи кредитів; 4) умови, передбачені частиною другою статті 51 цього Кодексу; 5) фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації.

Щодо схвалення плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство

61. Схвалення плану санації боржника визначено нормами частин третьої, четвертої статті 5 КУзПБ.

62. За абзацом першим частини четвертої статі 5 КУзПБ для схвалення плану санації боржник скликає збори кредиторів шляхом письмового повідомлення всіх кредиторів, які відповідно до плану санації беруть участь у санації. Одночасно боржник надає цим кредиторам план санації та розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на офіційному вебпорталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не раніше ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення.

63. Якщо план санації передбачає участь у санації забезпечених кредиторів, такий план санації має бути схвалений у кожній категорії забезпеченими кредиторами, які володіють двома третинами голосів кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги забезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації. Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором. За заявою забезпеченого кредитора до плану санації включається положення про відмову забезпеченого кредитора від забезпечення. Такий кредитор є незабезпеченим кредитором у частині тих вимог, щодо яких він відмовився від забезпечення (абзаци другий - четвертий частини четвертої статі 5 КУзПБ).

64. План санації має бути схвалений у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги незабезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації (абзац п`ятий частини четвертої статі 5 КУзПБ).

65. Відповідно до абзацу першого частини третьої статі 5 КУзПБ у разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.

66. Отже, план санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство вважається схваленим у разі:

- якщо план санації передбачає участь у санації забезпечених кредиторів - схвалення його у кожній категорії забезпеченими кредиторами, які володіють двома третинами голосів кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії (якщо план санації передбачає зміну пріоритету вимог забезпечених кредиторів - схвалення його кожним таким кредитором). При цьому забезпечений кредитор, який відмовився від забезпечення у частині тих вимог, щодо яких він відмовився є незабезпеченим кредитором;

- якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини - такий вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник пізніше трьох років до дня проведення зборів кредиторів, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації;

- схвалення його у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії;

67. Водночас, якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації (абзац шостий частини четвертої статі 5 КУзПБ).

68. Крім того, за умовами абзаців другого, п`ятого частини четвертої статі 5 КУзПБ не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації вимоги кредиторів (забезпечених та незабезпечених), які є заінтересованими особами стосовно боржника.

69. Оскільки зазначена норма в частині вжитого терміну "заінтересованими особами стосовно боржника" носить відсильний характер з метою визначення його правової характеристики слід звернутися до статті 1 КУзПБ, яка регулює понятійний апарат Кодексу.

70. За змістом абзацу шостого частини першої статті 1 КУзПБ - заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

71. Граматичне тлумачення цієї норми свідчить про те, що законодавцем шляхом застосування сполучника "також" сформовано три групи з ідентифікуючими ознаками щодо кваліфікації осіб як заінтересованих, а саме:

І група - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство;

ІІ група - особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки;

ІІІ група - інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

72. Відповідно до абзаців другого - четвертого частини третьої статті 5 КУзПБ умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації. До плану санації не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Кодексом. Вимоги кредиторів, які не були змінені або реструктуризовані боржником, можуть бути виключені боржником із плану санації. Погодження та реалізація плану санації не вважаються порушенням договору між боржником та будь-яким кредитором, який не бере участі в плані санації.

73. Аналіз приписів частин другої - четвертої, шостої статті 5 КУзПБ свідчить, що при перевірці плану санації на суд покладається обов`язок надати оцінку, зокрема, відповідності плану санації вимогам цього Кодексу на предмет наявності в ньому обов`язкових умов визначених частиною другою цієї статті, вигідності виконання плану санації для кредиторів у порівнянні з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу; з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у тому числі для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим; дотримання порядку та умов схвалення плану санації, у тому числі участі у схвалені заінтересованих осіб стосовно боржника.

74. Ураховуючи наведене КУзПБ передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 5 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.

Щодо суті касаційної скарги

75. Предметом судового розгляду у цій справі є питання затвердження плану санації та введення процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

76. За своєю суттю доводи касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області ґрунтуються на послідовно викладених, спочатку у запереченнях проти затвердження плану санації (письмових та усних), а згодом в апеляційній та касаційній скарзі аргументах скаржника, які в цілому зводяться до тверджень, зокрема, щодо ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки доводам заперечень скаржника, умовам плану санації боржника на предмет відповідності його вимогам КУзПБ, доцільності введення процедури досудової санації у справі, правомірності та достовірності включених до плану санації сум невиконаних податкових зобов`язань та відомостей поданих боржником, вигідності виконання плану санації, дійсної мети плану санації, відсутності в плані санації заходів нагляду.

77. Із установлених обставин справи вбачається, що 22.06.2021 від боржника до суду першої інстанції надійшла заява про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку статті 5 КУзПБ, додатком до якої, з-поміж іншого, долучено план санації та ліквідаційний аналіз боржника.

78. Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши умови поданого плану санації та ліквідаційного аналізу боржника, дійшли висновку, що останній схвалений повноважним зборами кредиторів боржника з дотриманням всіх вимог, а його умови та передбачені ним заходи відновлення платоспроможності узгоджуються із положеннями статті 5 КУзПБ з урахуванням чого він є більш вигідним для кредиторів підприємства ніж ліквідація боржника. Окрім того, суди відхилили заперечення скаржника щодо затвердження плану санації мотивовані наявністю у боржника значно більшого податкового боргу ніж той, який вказано у плані санації та недостовірністю включених до плану сум податкового боргу (386 667,00 грн, що є списаною та штрафних санкцій (500 000,00 грн та 1 020,00 грн), які стали обліковуватися у боржника вже після схвалення плану санації).

79. Проте суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

80. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

81. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

82. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

83. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

84. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

85. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

86. Частинами першою, другою, четвертою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

87. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

88. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

89. Утім суди першої та апеляційної інстанції наведеного не врахували та залишили поза увагою.

Щодо податкового боргу боржника включеного до плану санації

90. Висновок судів попередніх інстанцій в цій частині ґрунтується на тому, що боржником правомірно включено до плану санації суму невиконаних податкових зобов`язань, які ним визначені, а скаржником не надано належних доказів правомірності виникнення інших, ніж ті, що зазначені в плані санації зобов`язань з оплати податків та зборів, оскільки податкова заборгованість виникає саме з податкових повідомлень-рішень, а не з даних інтегрованої картки платника.

91. Суд погоджується з судами попередніх інстанцій, що визначення кола кредиторів, розміру та природи зобов`язань, щодо яких боржником розробляється план досудової санації, належить боржнику, адже системний аналіз статей 1 4 5 КУзПБ свідчить, що до плану санації підлягають включенню кредитори, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника що спричинюють його неплатоспроможність або створюють загрозу неплатоспроможності, однак визначення конкретного переліку кредиторів та розміру їх вимог визначається боржником самостійно.

92. Водночас суд звертає увагу, що визначений в плані санації розмір сум кредиторів має бути правомірним, таким, що відповідає дійсному (реальному) розміру вимог конкретного кредитора до боржника.

93. Окрім того суд враховує, що вибіркове визначення боржником розміру кредиторських вимог, які включаються ним до плану санації, розділяючи їх на ті вимоги, що мають погашатись при виконанні плану санації та на ті, що погашаються іншим шляхом є за своєю суттю діями боржника що можуть вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів, оскільки розмір включених до плану санації кредиторських вимог до боржника прямо впливає на кількість голосів кредитора на зборах кредиторів при затвердженні плану санації (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 911/482/20).

94. Відповідно до підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

95. За підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

96. Пунктом 1.2 розділу 1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588) визначено, що ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

97. Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

98. Згідно з пунктом 3 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

99. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегрована картка платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України.

100. Згідно із пунктом 2 глави 1 розділу ІІ Порядку № 422 ІКП також відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків); нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).

101. Абзацом 6 пункту 2 розділу 1 Порядку № 422 визначено, що інтегрована картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

102. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення (пункт 1 підрозділ 1 розділ ІІ Порядку).

103. Подібні положення щодо обліку податків і зборів, митних та інших платежів містить Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, який набув чинності з 05.04.2021.

104. Отже, в інтегрованій картці платника відображається повна хронологія нарахувань податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, їх облік тощо (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 300/3157/20).

105. Однак, суди попередніх інстанцій в силу наявних у них повноважень, визначених статтями 86 269 ГПК України, не зважаючи на неодноразові заперечення скаржника щодо включеної до плану санації розміру кредиторських вимог ГУ ДПС у Запорізькій області, не перевірили й не надали оцінки відомостям інтегрованих карт платника податків на які посилався скаржник в контексті відображеної в них заборгованості боржника.

106. Схожа за змістом позиція щодо можливості підтвердження наявності податкового боргу, зокрема, відомостями з інтегрованих карт платника податків, викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 813/3894/16, від 27.02.2020 у справі № 826/5185/16).

107. Окрім того, в контексті доводів скаржника в цій частині щодо невідповіності визначеної в плані санації суми податкового боргу суд звертає увагу на приписи статті 74 ГПК України за змістом якої обов`язок доказування, зокрема подання доказів, покладено на сторони та інших учасників справи. Однак зазначене не позбавляє суд права витребувати у сторони докази у передбаченому статтею випадку.

108. Тобто суд не позбавлений права з урахуванням встановлених обставин справи у разі виникнення в нього сумнівів щодо підтвердження наявності боргу у визначеному розмірі витребувати бухгалтерські та банківські платіжні документи на його підтвердження, а в разі необхідності інші докази, що можуть підтверджувати останній.

109. Проте ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій не врахували зазначених вище норм та не з`ясували у світлі наведених обставин можливості застосування приписів частини четвертої статті 74 ГПК України.

Щодо заходів нагляду за виконанням плану санації, вигідності виконання плану санації для кредиторів, дотримання умов схвалення плану санації

110. Частиною другою статті 5 КУзПБ до однієї з обов`язкових умов плану санації віднесено заходи щодо нагляду за виконанням плану санації (абзац третьої частини другої цієї статті).

111. Невідповідність плану санації вимогам цього Кодексу несе в якості негативного процесуального наслідку відмову у прийнятті заяви про затвердження плану санації господарським судом на протязі п`яти днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації (абзаци перший, четвертий, п`ятий частини шостої статті 5 КУзПБ).

112. Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними.

113. Водночас, як свідчать встановлені обставини справи та зміст оскаржуваних судових рішень, планом санації взагалі не передбачено заходи щодо нагляду за виконанням плану санації боржника.

114. Утім, наведена обставина щодо недотримання боржником при звернені до суду із заявою про затвердження плану санації вимог частини другої статті 5 КУзПБ залишена поза оцінкою як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції, який лише зауважив про покладення обов`язку з нагляду за дотриманням та виконанням плану санації на керівника підприємства, що з урахуванням встановлених обставин справи не може бути розцінено як захід нагляду за виконанням плану санації.

115. Також передчасним є висновки судів попередніх інстанцій щодо вигідності виконання плану санації для кредиторів.

116. Як уже зазначалося імперативною нормою частини другої статті 5 КУЗПБ покладено на суд обов`язок встановити вигідність виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного балансу боржника.

117. Тож приймаючи рішення про відмову у затвердженні плану санації, поданого боржником або про його затвердження, суд повинен в судовому засіданні дослідити заперечення кредитора, який голосував проти затвердження плану санації або в цілому проти введення цієї досудової процедури, а також проаналізувати доводи кредитора на предмет встановлення обставин можливості задоволення його вимог у випадку виконання плану досудової санації у розмірі, що перевищує розмір вимог, які потенційно можуть бути задоволені у ліквідаційній процедурі, на предмет встановлення підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття санації до порушення справи про банкрутство та затвердження такого плану санації (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 908/3411/20).

118. Суд вкотре звертає увагу, що задля дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка повинна полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які підлягають доведенню у цій процедурі.

119. Застосування процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство має відповідати меті цієї процедури, зміст якої розкривають положення частини п`ятої статті 4 КУзПБ. Результат такої процедури не має бути направлений на уникнення та переслідувати цілі унеможливлення задоволення кредиторських вимог до боржника, адже у протилежному випадку процедура досудової санації втрачає свою актуальну доцільність.

120. Однак, суд першої інстанції зазначаючи, впровадження передбачених планом санації заходів відновлення платоспроможності дозволить забезпечити його виконання та задоволення вимог більшості кредиторів, а суд апеляційної інстанції - що обставини вигідності плану для кредиторів належним чином були досліджені судом першої інстанції, не надали оцінки вигідності виконання плану санації для ГУ ДПС у Запорізькій області та інших кредиторів, план санації щодо яких передбачає взагалі повне списання наявної в них кредиторської заборгованості до боржника, у порівнянні з потенційною можливістю задоволення таких вимог у ліквідаційній процедурі. Окрім того, суди не з`ясували чи відповідає поданий план санації, виходячи із закріплених в ньому умов, меті процедури до судової санації, яка закріплена положеннями статті 4 КУзПБ та чи передбачає його застосування урахування інтересів як кредиторів так і боржника.

121. Крім того за приписами абзаців другого, п`ятого частини четвертої статі 5 КУзПБ при схваленні плану санації не враховуються для цілей голосування вимоги кредиторів (забезпечених та незабезпечених), які є заінтересованими особами стосовно боржника.

122. Суд акцентує увагу, що правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.

123. Однак суди попередніх інстанцій, не зважаючи на доводи ГУ ДПС у Запорізькій області щодо вказаних боржником відомостей у плані санації, списання майже всіх (за винятком частини вимог ГУ ДПС у Запорізької області), включених до плану санації вимог кредиторів, аргументи апеляційної скарги щодо включення до плану санації кредиторських вимог не підтверджених реальністю господарських операцій між контрагентами, проведення позапланової документальної перевірки боржника, не надали оцінку кредиторам, які голосували за схвалення плану санації на предмет їх заінтересованості стосовно боржника із урахуванням визначення заінтересованої особи стосовно боржника, закріпленого у статті 1 КУзПБ, в тому числі із урахуванням долученого боржником до справи протоколу обшуку від 26.03.2019, який було проведене в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081020000006 від 17.01.2018.

124. Ураховуючи наведене, висновок судів щодо схвалення плану санації боржника та відповідності його вимогам КУзПБ є передчасним, зробленим без належної оцінки порядку схвалення та визначених КУзПБ вимог до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

125. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

126. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

127. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

128. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі оскаржувані судові рішення не можна вважати правомірними та обґрунтованими.

129. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

130. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

131. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

132. Не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 269 частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації та введення процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Щодо суті касаційної скарги

133. З огляду на наведене касаційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області підлягає задоволенню судом частково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

134. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

135. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

136. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

137. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

138. Під час нового розгляду справи, суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, зокрема, надати оцінку наведеним вище обставинам в контексті їх впливу на наявність/відсутність підстав для затвердження плану санації та введення процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Щодо судових витрат

139. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

140. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

141. Застосування процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство має відповідати меті цієї процедури, зміст якої розкривають положення частини п`ятої статті 4 КУзПБ. Результат такої процедури не має бути направлений на уникнення та переслідувати цілі унеможливлення задоволення кредиторських вимог до боржника, адже у протилежному випадку процедура досудової санації втрачає свою актуальну доцільність.

142. З метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.

143. Під час розгляду плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство до кола обставин, які мають обов`язково бути доведені боржником та достеменно встановлені судом входять: наявність ознак неплатоспроможності боржника або її загрози; вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.

144. Надання оцінки судом фінансово-економічного стану боржника в динаміці задля встановлення ознак неплатоспроможності, економічної ефективності та доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника, з метою з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації (вигідність плану санації) є правомірним та відповідає завданню і цілям процедури санації боржника процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

145. КУзПБ передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 5 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.

146. Правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 310 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.2021 у справі № 908/1817/21 скасувати повністю.

3. Справу № 908/1817/21 направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков