ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 914/964/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Лазор А.О. (адвокат),
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - Чижович І.З. (самопредставництво)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Львівської міської ради та Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 (у складі колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий), Бонк Т.Б., Матущак О.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Медтехніка"
до: 1. Львівської міської ради,
2. Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
про визнання права на приватизацію способом викупу; визнання відсутності підстав для відмови у приватизації; визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання дозволу на приватизацію; визнання наданим дозвіл на приватизацію; зобов`язання провести підготовку до приватизації,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Медтехніка" (далі - Позивач, ТОВ "ТМ "Медтехніка") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради (далі - Відповідач-1, Міськрада) та Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Відповідач-2, Управління) про:
- визнання за ТОВ "ТМ "Медтехніка" право на приватизацію способом викупу нежитлових приміщень площею 92,1 кв. м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові;
- визнання відсутності у Міськради підстав для відмови ТОВ "ТМ "Медтехніка" у приватизації способом викупу орендованих нежитлових приміщень площею 92,1 кв.м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові;
- визнання протиправною бездіяльність Міськради щодо ненадання дозволу на приватизацію ТОВ "ТМ "Медтехніка" способом викупу нежитлових приміщень площею 92,1 кв.м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові;
- визнання наданим Міськрадою дозволу на приватизацію ТОВ "ТМ "Медтехніка" способом викупу нежитлових приміщень площею 92,1 кв.м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові;
- зобов`язання Управління провести підготовку до приватизації нежитлових приміщень площею 92,1 кв. м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові, в тому числі провести та затвердити висновок (висновки) незалежної оцінки майна, укласти у відповідності з положеннями чинного законодавства з ТОВ "ТМ "Медтехніка" договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу у відповідності з умовами типового договору купівлі продажу об`єкта малої приватизації способом викупу, затвердженого ухвалою Міськради № 1661 від 12.07.2012 "Про затвердження Програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014 роки", згідно якого передати у власність ТОВ "ТМ "Медтехніка" нежитлові приміщення площею 92,1 кв. м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові за ціною, визначеною за результатами незалежної оцінки, проведеної для визначення вартості об`єкта приватизації, а також підписати акти приймання передачі відповідних нежитлових приміщень.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постійна комісія комунального майна та власності Міськради листом № 01-2774 від 26.10.2012 скерувала Відповідачу-2 витяг з протоколу засідання Постійної комісії комунального майна та власності Міськради від 23.10.2012, яким погоджено винесення на розгляд пленарного засідання сесії міської ради питання приватизації способом викупу Позивачем нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 3 та рекомендовано Управлінню включити дані нежитлові приміщення до переліку таких об`єктів. Однак, жодних подальших дій щодо приватизації зазначених нежитлових приміщень не вчинено та незважаючи на наявність рекомендацій Постійної комісії комунального майна та власності Міськради 23.10.2012 щодо погодження винесення на розгляд пленарного засідання сесії міської ради питання приватизації способом викупу позивачем нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 3, вказане питання розглянутим на сесії ради не було.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.10.2021 у справі № 914/964/21 відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
2.2. Місцевий господарський суд констатував, що спірні приміщення не набули статусу об`єкта приватизації, оскільки Міськрада не приймала рішення щодо їх включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації.
Також суд вказав на те, що реалізація права Позивача приватизувати способом викупу орендовані ним нежитлові приміщення можлива лише за умови дотримання приписів чинного законодавства щодо такої приватизації.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 у справі № 914/964/21 скасовано вищезазначене рішення суду першої інстанції в частині відмови у позовних вимогах до Міськради про визнання її бездіяльності протиправною із зобов`язанням вчинити дії.
У цій частині прийнято нове рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Міськради в частині нерозгляду заяви Позивача від 15.02.2013 про внесення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу нежитлових приміщень площею 92,1 кв.м під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові.
Зобов`язано Міськраду розглянути вищезазначену заяву Позивача в межах і строк вимог чинного законодавства, яке регулювало спірні правовідносини до 15.03.2013.
В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
2.4. Апеляційна інстанція виходила з того, що на час звернення Позивача до органу малої приватизації, яким на той час і на сьогодні є Міськрада, саме вона зобов`язана була прийняти відповідне рішення про внесення до переліку приватизації, або про відмову у внесенні до такого переліку. При цьому, ні на той час, ні на дату звернення з позовом до суду, чинне законодавство не передбачало повернення заяви з додатками про малу приватизацію.
Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що у Позивача зберігається право на завершення процедури приватизації у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки зважаючи на часові рамки, якщо б не існувало бездіяльності відповідача чи відповідачів, то така процедура могла бути завершена до вступу у чинність нової редакції закону через п`ять років.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Міськрада просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції..
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 922/4169/21 та від 22.01.2021 у справі № 922/623/20.
3.3. Управління у своїй касаційній скарзі також просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.
Вимоги скарги обґрунтовані відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми абз. 2 частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та пункту 30 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в ситуації, коли особа, яка звертається із заявою про приватизацію комунального майна способом викупу, не має права на викуп в силу Закону (не здійснювала невід`ємних поліпшень) і отримала відмову від органу приватизації, але на розгляд сесії міської ради відповідна заява про викуп не виносилась.
3.4. У відзиві на касаційні скарги ТОВ "ТМ "Медтехніка" просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 04.12.2012 між Управлінням ТОВ "ТМ "Медтехніка" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) № Г-8507-12, відповідно до умов якого, орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності № 275-О від 03.10.2012 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів" (в тексті договору балансоутримувач). Об`єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 3, перший поверх, загальною площею 92,1 кв.м, з індексами приміщень 21-1 - 21-5 відповідно до даних технічного паспорта ОКП "БТІ та ЕО" від 21.03.2012, інвентарний № 866. Вартість об`єкта оренди відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом № 371-е від 16.02.2012, станом на 30.09.2012 становить 944 500,00 грн без ПДВ.
Термін договору оренди визначений з 04.12.2012 до 03.12.2015 включно (пункт 4.1. договору).
4.2. 10.02.2016 між Управлінням (орендодавець) та ТОВ "ТМ "Медтехніка" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) № Г-9969-16, відповідно до умов якого, орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності № 423-О від 11.01.2016, договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-8507-12 від 04.12.2012 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів".
Об`єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 3 перший поверх, загальною площею 92,1 кв.м, з індексами приміщень 21-1 - 21-5 відповідно до даних технічного паспорта ОКГІ "БТІ та ЕО" від 21.03.2012, інвентарний № 866.
Вартість об`єкта оренди відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом № 1858-е від 02.02.2016, станом на 31.12.2015 становить 8 159 000,00 грн без ПДВ.
Термін договору оренди визначений з 10.02.2016 по 09.02.2019 (пункт 4.1. договору).
4.3. 18.02.2019 між Управлінням (орендодавець) та ТОВ "ТМ "Медтехніка" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) № Г-11683-19, відповідно до умов якого орендодавець на підставі наказів Управління комунальної власності № 651-0 від 28.12.2018, № 34-О від 24.01.2019, № 61-О від 14.02.2019 та договору оренди № Г-9969-16 від 10.02.2016 на умовах визначених цим договором, передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 92,1 кв.м, що позначене в технічній документації під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 та розташоване в будинку № 3 на площі Ринок у місті Львові, відповідно до даних технічного паспорта, виготовленого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 21.03.2012, інвентарний номер 866.
Вказаний договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Рачинською І.Я. та зареєстровано в реєстрі за № 463.
Об`єкт оренди знаходиться на балансі Львівського комунального підприємства "Старий Львів" і належить територіальній громаді міста Львова в особі Міськради на праві комунальної власності, зареєстровано 30.07.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гук О.Б., що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25573101 від 14.08.2014. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 431040946101.
Згідно з звітом про оцінку майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ЛКП "Агенція ресурсів Львівської міської ради" (звіт про оцінку), затвердженим наказом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 2873/е від 23.01.2019, вартість об`єкта оренди станом на 30.11.2018 становить 16 861 400,00 грн без ПДВ.
Термін договору оренди визначений на п`ять років: з 18.02.2019 до 18.02.2024 (пункт 4.1. договору).
4.4. Згідно витягу з протоколу засідання постійної комісії комунального майна та власності від 23.10.2012 на засіданні комісії слухали: листи управління комунальної власності від 09.10.12 № 4-2302-1085 та від 23.10.2012 № 4-2302-1151 про надання інформації стосовно отриманих заяв про включення об`єктів оренди в перелік об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу, та комісією було вирішено: рекомендувати управлінню комунальної власності винести на розгляд пленарного засідання сесії міської ради об`єкти комунальної власності, які не були винесені, але були рекомендовані постійною комісією для розгляду на пленарному засіданні, серед яких зокрема зазначено: "Торгова мережа "Медтехніка" - пл. Ринок, 3.
4.5. 15.02.2013 ТОВ "ТМ "Медтехніка" звернулося до Управління із заявою про включення орендованого, згідно договору оренди № Г-8507-12 від 04.12.2012, приміщення за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 3 заг. пл. 92,1 кв.м індекс: 21-1 21-5 до переліку об`єктів, які підлягають приватизації способом викупу.
4.6. У відповідь на звернення, Управлінням скеровано Позивачу листи № 2302-993 від 15.05.2013, № 2302-2135 від 14.10.2013, № 2302-2394 від 05.08.2014, № 2302-223 від 22.01.2015, № 2302-2003 від 19.06.2015, № 2302-277 від 19.01.2016, № 2302-2459 від 29.06.2016, № 2302-150 від 12.01.2017, № 2302-4303 від 16.08.2017, № 2302-305 від 12.01.2018 в яких зазначено, що згідно з пунктом 30 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначений перелік та спосіб приватизації приміщень затверджує міська рада; Управління комунальної власності департаменту економічної політики формує переліки об`єктів приватизації, продаж яких повинен забезпечити виконання завдань з надходження коштів від приватизації, причому вказаний перелік об`єктів затверджує міська рада. У відповідності до повноважень, Управління регулярно у письмовій формі надає інформацію постійній комісії комунального майна та власності Львівської міської ради про отримані заяви про включення орендованих приміщень до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Про отримання заяви про включення орендованих приміщень за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 3 до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, Управління інформувало профільну депутатську комісію відповідними листами.
У зазначених вище листах Управління також вказувало, що про прийняте Міськрадою рішення щодо приватизації орендованих приміщень буде повідомлено до певної дати, зокрема: у листі № 2302-993 від 15.05.2013 до 30.09.2013; у листі № 2302-2135 від 14.10.2013 до 30.06.2014; у листі № 2302-2394 від 05.08.2014 до 31.12.2014; у листі № 2302-223 від 22.01.2015 до 01.06.2015; у листі № 2302-2003 від 19.06.2015 до 31.12.2015; у листі №2302-277 від 19.01.2016 до 30.06.2016; у листі № 2302-2459 від 29.06.2016 до 30.12.2016; у листі № 2302-150 від 12.01.2017 до 30.06.2017; у листі № 2302-4303 від 16.08.2017 до 30.12.2017; у листі № 2302-305 від 12.01.2018 до 30.06.2018.
4.7. В листі від 04.09.2018 № 2302-5329 Управління повідомило ТОВ "ТМ "Медтехніка", що згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом.
Також повідомлено, що згідно із Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація (продаж) об`єктів права комунальної власності здійснюється та завершується відповідно до вимог зазначеного Закону та наведено положення статті 18 цього Закону, які визначають умови викупу.
Оскільки виконавчі органи місцевих рад уповноважені діяти в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством, приватизація комунального майна територіальної громади м. Львова відбувається виключно у відповідності до норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", управління повертає документи щодо включення орендованого приміщення за адресою: пл. Ринок, 3 до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, як такі, що не відповідають зазначеним вимогам.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзиві та на них доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.3. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності.
5.4. Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
5.5. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частини перша, друга, п`ята статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
5.6. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.
5.7. Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об`єктів, що підлягають приватизації. Заява повинна містити: назву об`єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об`єкта. Разом із заявою покупці - юридичні особи подають: повну назву заявника та його юридичну адресу; прізвище, ім`я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об`єкт приватизації. До заяви додаються: документ про внесення плати за подання заяви; нотаріально посвідчені копії установчих документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем згідно з цим Законом (копію відповідного рішення органу місцевого самоврядування - для органів місцевого самоврядування); форму заяви та розмір плати за її подання встановлює орган приватизації. При цьому розмір плати за подання заяви не повинен перевищувати половини розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (частина четверта статті 7 цього Закону).
5.8. Відповідно до пункту 1.4. Програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014 роки, затвердженої ухвалою Міськради № 1661 від 12.07.2012 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014 роки" відчуження майна, що є у комунальній власності територіальної громади м. Львова, регулюється Законами України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", інших законів та підзаконних нормативно-правових актів з питань приватизації. Органом приватизації комунального майна м. Львова є Управління.
5.9. Згідно із пунктом 3.4.7 вказаної програми, питання затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації та визначення способу приватизації: викуп, продаж на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продаж на конкурсі належать до повноважень Міськради та вирішуються виключно на пленарних засіданнях ради.
5.10. Відповідно до рішення від 28.11.2014 № 892 виконавчого комітету Міськради "Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Міськрада", суб`єктом надання адміністративної послуги, щодо прийняття рішення про включення об`єкта (об`єктів) до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу визначено Міськраду; строк надання адміністративної послуги - 30 днів; результат надання адміністративної послуги визначено: - ухвала міської ради про затвердження переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу; - відмова у наданні адміністративної послуги доводиться до відома одержувача у письмовій формі з посиланням на чинне законодавство, з мотивацією відмови та роз`ясненням відповідно до встановленого порядку.
5.11. Пунктом 4.1.4. Положення про Управління, затвердженого рішенням виконкому Міськради від 02.12.2016 № 1125 визначено, що до компетенції Управління належить, зокрема, підготовка проектів ухвал міської ради, рішень виконавчого комітету, розпоряджень Львівського міського голови, візування проектів актів відповідно до компетенції.
5.12. Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, зазначив про відсутність доказів, які б свідчили про дотримання Управлінням процедури та проходження етапів надання адміністративної послуги, вчинення дій та складення відповідних документів, щодо кожного з етапів опрацювання заяви про надання адміністративної послуги, включаючи підготовку проекту ухвали міської ради про затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу, щодо прийняття рішення про включення об`єкта (об`єктів) до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу, згідно зареєстрованої заяви ТОВ "ТМ "Медтехніка" № 2-2722 від 15.02.2013, а тому допущено бездіяльність.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що з боку Управління, яке Позивачем визначено Відповідачем-2, однозначно мало місце порушення процедури надання адміністративної послуги.
5.13. Крім того, місцевим судом зауважено, що винесення на розгляд сесії Міськради проекту ухвали за результатами розгляду заяви Позивача є можливим після вчинення відповідних, передбачених Регламентом дій, а також дій по підготовці проекту ухвали міської ради про затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу, які покладено на Управління, однак матеріали справи не містять доказів передачі на розгляд Міськради проекту ухвали за результатами розгляду заяви Позивача, що, у свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Міськради щодо ненадання дозволу на приватизацію ТОВ "ТМ "Медтехніка" способом викупу.
5.14. При цьому, Суд враховує, що на момент звернення Позивача до суду з даним позовом, правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулює Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII, який набрав чинності з 07.03.2018.
5.15. Згідно з частиною другою статті 18 наведеного Закону орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладення договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.
5.16. Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу (частина третя статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
5.17. Пунктом 2 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" установлено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об`єктів групи "Г" згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об`єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.
5.18. Судом першої інстанції враховано, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність підстав для застосування до правовідносин сторін пункту 2 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII.
5.19. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
5.20. Викладені положення Першого протоколу до Конвенції захищають право власника мирно володіти своїм майном і не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
5.21. Отже, Міськрада як уповноважений територіальною громадою власник комунального майна, повинна на підставі, в межах та у спосіб, установлений Конституцією і законами України приймати відповідні рішення щодо приватизації такого майна. Однак, як встановлено місцевим господарським судом, у матеріалах справи відсутні докази прийняття Міськрадою рішення щодо включення в перелік об`єктів, що підлягають приватизації нерухомого майна, нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 92,1 кв.м під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові, а відтак ці приміщення не набули статусу об`єкта приватизації.
5.22. Водночас, Верховний Суд вважає безпідставним висновок апеляційної інстанції, що у Позивача зберігається право на завершення процедури приватизації у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з огляду на таке.
5.23. У випадку, якщо навіть рішення про приватизацію було б прийнято до набрання чинності Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII, однак процедура продажу не була завершена, приватизація такого майна має відбуватись за новим законом.
5.24. Верховний Суд враховує, що на дату звернення Позивача до Відповідача-2 про приватизацію приміщень шляхом викупу діяла частина друга статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 № 2171-XII, згідно з якою покупець, який став власником об`єкта і не скористався на момент його приватизації правом викупу будівлі (споруди, нежитлового приміщення) у межах займаної таким об`єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, нежитлове приміщення), якщо це не заборонено законодавчими актами. Наведена редакція норми Закону введена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 2014 роки" від 13.01.2012 (набрала чинності з 19.02.2012).
5.25. Верховний Суд зауважує на тому, що застосування принципу дії закону у часі означає, що визначене у нормативно-правовому акті право, якщо особою не було здійснено конкретних дій щодо його реалізації під час чинності такого нормативно-правового акта, не може бути збережене у майбутньому після того, як відповідний акт втратив свою чинність, а новим нормативно-правовим актом таке право не передбачено або встановлено у іншому обсязі.
5.26. Судом першої інстанції не встановлено обставин, а апеляційною інстанцією не спростовано, що Позивач після звернення його у 2013 році до Відповідача-2 з заявою про приватизацію приміщень шляхом викупу і до набрання чинності Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII вчиняв відповідні дії (звертався до суду з відповідним позовом щодо бездіяльності органу місцевого самоврядування) для реалізації чинного на той час нормативно-правового акта, зокрема, частини другої статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 № 2171-XII.
5.27. Водночас, на момент звернення Позивача з позовом у цій справі, право останнього приватизувати способом викупу орендовані ним нежитлові приміщення передбачене Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII за умови дотримання приписів часини другої статті 18 цього Закону. Цим же Законом визначено й умови, дотримання яких є необхідним для реалізації такого права.
5.28. Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
5.29. Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15 16 Цивільного кодексу України).
5.30. Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
5.31. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 названої Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. Водночас, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
5.32. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який, у свою чергу, відповідає правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 914/1220/19, що заявлені позовні вимоги про визнання за Позивачем права на приватизацію способом викупу нежитлових приміщень; визнання відсутності у Міськради підстав для відмови Позивачу у приватизації способом викупу орендованих нежитлових приміщень; визнання наданим Міськрадою дозволу на приватизацію Позивачу способом викупу нежитлових приміщень, навіть у разі наявності підстав для їх задоволення, не є належним способом захисту його прав та спрямованими на припинення порушення прав та відновлення його інтересів, оскільки не замінять необхідності дотримання вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII при приватизації означеного майна та не призведуть до набуття Позивачем права власності на ці приміщення.
5.33. В такий спосіб, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно встановив істотні обставини справи в їх сукупності і прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволені позову, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.
5.34. Отже, доводи Міськради про неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій Верховного Суду знайшли своє підтвердження.
5.35. Щодо доводів Управління про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави для подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
5.36. Зі змісту пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
5.37. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №910/18531/19, від 17.03.2021 у справі № 910/18149/19).
5.38. З огляду на вищевикладене, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність порушень, у тому числі щодо процедури надання адміністративної послуги саме Управлінням, разом з тим, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується Верховний Суд, вказав на відсутність порушень з боку Міськради, яка є самостійним відповідачем, колегія суддів не вбачає підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо застосування наведених Управлінням норм права в правовідносинах, що склалися у цій справі.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
6.2. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).
6.3. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційних скаргах доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення місцевого господарського суду.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг покладаються на Позивача.
Керуючись статтями 129 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Львівської міської ради та Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задовольнити.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 у справі № 914/964/21 скасувати, а рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2021 у цій справі залишити в силі.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Медтехніка" на користь Львівської міської ради 9 080,00 грн (дев`ять тисяч вісімдесят гривень 00 коп) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Медтехніка" на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 9 080,00 грн (дев`ять тисяч вісімдесят гривень 00 коп) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік В. Суховий