№ 924/1334/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

м. Київ

cправа №924/1334/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Сініцина В.А.,

прокурора: Готка Ю.О.,

представників учасників справи:

від позивача-1: Єгорова О.С.,

від позивача-2: Фролова О.В.,

від відповідача: Анапріюк А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва (Лиськов М.О.)

від 11.09.2024,

додаткове рішення Господарського суду міста Києва (Лиськов М.О.)

від 25.09.2024,

постанову Північного апеляційного господарського суду (Кропивна Л.В., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)

від 15.01.2025 (повний текст складений 06.02.2025)

та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду (Кропивна Л.В., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)

від 05.02.2025 (повний текст складений 13.02.2025)

у справі за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури

в інтересах держави в особі: 1. Західного офісу Державної аудиторської служби,

2. Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп"

про відшкодування збитків у розмірі 3 866 616,67 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби (далі - Держаудитслужба), Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - Агентство) в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області (далі - Служба відновлення та розвитку) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд Сервіс Груп" (далі - Відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 3 866 616,67 грн, завданих неналежним виконанням договору з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (окремими ділянками) від 13.08.2021 №163/21Е (далі - Договір).

2. Позовні вимоги обґрунтовані виконанням Відповідачем робіт за Договором з порушеннями та недотриманням вимог проєктно-кошторисної документації, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 3 866 616,67 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №924/1334/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, зокрема, дійшов таких висновків:

- на виконання умов Договору Відповідач виконав необхідні послуги / роботи в обсягах, що визначені тендерною документацію. Вказане підтверджується актами приймання-передачі за період жовтень-грудень 2021 року та звітом про виконання договору про закупівлю від 02.01.2023. Фізичні обсяги робіт підтверджені, будь-яких зауважень чи претензій щодо виконаних робіт від замовника не надходило та у матеріалах справи не міститься. Прокурор не довів наявності складу цивільного правопорушення як умови для стягнення збитків. При цьому:

1) долучений до позовної заяви протокол випробувань матеріалів від 14.12.2022 №АБК05ГУНП-Хмельницька область/022 не стосується спору в цій справі та не може слугувати доказом неякісного надання послуг Відповідачем. Висновок про завищення обсягів та вартості виконаних робіт є недоведеним, у матеріалах справи відсутні докази такого завищення на ділянці дороги Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 92+758 - км 99+863;

2) за змістом протоколу вимоги нормативних документів до показників, що визначалися під час проведення випробувань, відсутні. Відсутній регламентований метод відібрання кернів для визначення товщин шарів зносу литих емульсійно-мінеральних сумішей (далі - ЛЕМС). Керни відібрано у період, що перевищує нормативний термін (не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців). На вимогу замовника, зважаючи на відсутність регламентованого методу вимірювання товщини шарів зносу, значення товщини були отримані методом як для асфальтобетонних шарів - згідно з ДСТУ Б В.2.7-319:2016 "Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Методи випробувань". У примітці зазначено, що протокол випробувань стосується тільки зразків, підданих випробуванням. Вимірювальна лабораторія акцентувала увагу, що отримані значення можуть бути використані для ознайомлення та накопичення даних. Держаудитслужба використала інформацію, зазначену в протоколі випробувань матеріалів від 14.12.2022 №АБК05ГУНП-Хмельницька область/022, згідно з яким зразки відібрано на ділянці дороги Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 191+225 - км 193+625, як доказ завищення Відповідачем обсягу та вартості виконаних робіт на ділянці дороги Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 92+758 - км 99+863, що є неприпустимим та необґрунтованим;

3) листом Агентства від 14.09.2023 №3806/1/06-01/02.2//12-1468/10-23 поінформовано, що згідно з відомостями про встановлений порядок виміру товщини шару ЛЕМС після його нанесення на дорожній одяг та методу вимірювань товщини шарів зносу вимогами ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво та Настанови з влаштування захисних шарів зносу покриття дорожнього одягу автомобільних доріг ДСТУ-Н Б В.2.3-38:2016" не передбачено порядку виміру товщини шару ЛЕМС після його нанесення на дорожній одяг та не регламентовано методу вимірювання товщини шарів зносу;

4) відповідно до пункту 5.2.2 ДСТУ-Н Б В.2.3-38:2016 "Настанова з влаштування захисних шарів зносу покриття дорожнього одягу автомобільних доріг" шари зносу можуть складатися з одного шару товщиною до 10 мм або з двох шарів сумарною товщиною до 25 мм. Згідно з пунктом 5.2.3 товщина шару зносу дорівнює висоті щебінки найкрупнішої фракції, що входить у склад мінерального заповнювача. Отже, товщину влаштованого шару зносу з ЛЕМС визначають лише за розміром найбільшої фракції. Обсяг використаних матеріалів для влаштування шару зносу з ЛЕМС може бути визначений під час виконання робіт (фіксується у відповідному журналі) за витратою кожного із складників суміші окремо або за різницею маси машини для влаштування шару зносу до та після укладання ЛЕМС. Після влаштування шару зносу з ЛЕМС визначити обсяг використання матеріалів неможливо, у тому числі відбирання кернів. Вказане узгоджується з листом Державного підприємства "ДерждорНДІ" від 13.09.2023 р. №19.2-10- 998;

5) факт перевірки обсягів виконаних робіт при влаштуванні тонкошарового покриття із ЛЕМС на дорожній одяг здійснюється в момент її нанесення. Підписання актів приймання виконаних будівельних робіт свідчить про належне виконання умов Договору. Визначити межу між шаром з дрібнозернистого асфальтобетону та шаром зносу з ЛЕМС для визначення товщини шару з ЛЕМС фактично неможливо, враховуючи дуже малу різницю в розмірах фракції щебню. Нормативними документами не передбачено визначення товщини шарів зносу. Параметрами контролю є наявність прогалин, місця прояву в`яжучого на поверхні покриття, нашарування щебню;

6) шар ЛЕМС експлуатувався більше двох років, втрачений об`єм не підлягає оцінці за даними, отриманими через тривалий термін експлуатації. Отже, контроль фактичної товщини не може слугувати підставою для стягнення коштів;

7) проведений прокурором у відповіді на відзив розрахунок завищення обсягу та вартості виконаних робіт є неінформативним, позбавленим доказового обґрунтування, з якого неможливо визначити складові сум розрахунку та математичні значення, наведені у таблиці. Крім того, здійснюючи розрахунок завищення обсягу та вартості виконаних робіт на ділянці дороги Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 92+758 - км 99+863, неможливо зрозуміти, якими документами прокурор доводить завищення, чому розрахунок наводить прокурор, а не Держаудитслужба, яка визначала суму завищення в акті ревізії;

8) оскільки прокурор належним чином не обґрунтував неможливість подання висновків судово-економічної та будівельно-технічної експертиз (від 18.05.2023 №1460/1602-1610/23-26 та від 25.04.2023 №1970/1971/22-26/1422-1439/23-26), листа процесуального керівника у кримінальному провадженні №12021240000000413 (від 30.07.2024 №09/2-156вн-24) та протоколу випробування матеріалів від 09.11.2022 №АБК04ГУНПХмельницька область/022 у встановлений строк, суд відхиляє заяву про долучення доказів, викладену в змісті клопотань (пояснень) від 09.08.2024 та 06.09.2024;

- ані позивачами, ані прокурором у судовому порядку не ставилося питання про визнання Договору недійсним (повністю чи в частині) з підстав порушення законодавства при визначенні ціни роботи, тобто не спростовано презумпцію правомірності договору у встановленому порядку (стаття 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). Доводи, викладені у позові, які фактично зводяться до оскарження вартості виконаних підрядних робіт за Договором, до уваги не беруться. Виявлені Держаудитслужбою порушення не можуть змінювати договірні правовідносини сторін та зобов`язання, погоджені Договором і підтверджені відповідними актами виконаних робіт, проведеними оплатами, зокрема, не можуть впливати на погоджену сторонами ціну Договору;

- сторонами Договору є Служба відновлення та розвитку і Відповідач. Держаудитслужба не є учасником вказаних договірних правовідносин. Матеріалами справи не встановлено спричинення збитків державі в особі Держаудитслужби, при цьому до її компетенції не віднесені повноваження щодо захисту інтересів Служби відновлення та розвитку. Отже, відсутні підстави для задоволення позову, заявленого прокурором в інтересах держави в особі Держаудитслужби.

5. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 заяву Відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь Відповідача 44 000 грн.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками, яких дійшов суд першої інстанції, та, окрім цього, зауважив:

- прокурор долучив до позову лише копії окремих аркушів акта ревізії від 22.08.2023 №06-08/18. Вибіркові копії сторінок не є витягом з цього акта, як про це вказує прокурор, не відтворюють усього змісту документа, що має бути досліджений судом;

- рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №560/18999/23, ухваленим за позовом Служби відновлення та розвитку, визнано протиправними й скасовано пункти 1, 3 вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією Держаудитслужби, що викладені в листі від 20.09.2023 №132206-14/2466-2023. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 скасовано у відмовленій частині позовних вимог. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимоги про усунення порушень. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін;

- прокурор просив долучити до матеріалів справи висновки судово-економічної та будівельно-технічної експертиз (від 18.05.2023 №1460/1602-1610/23-26 та від 25.04.2023 №1970/1971/22-26/1422-1439/23-26), протокол випробування матеріалів від 09.11.2022 №АБК04ГУНПХмельницька область/022, що існували на момент звернення з позовом до суду. У позовній заяві відповідно до частини четвертої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) прокурор не зробив заяви про неможливість з об`єктивних причин подати відповідні докази. На стадії підготовчого провадження прокурор не звертався до суду ані з повідомленням про неможливість подання ним доказів у встановлений законом строк, ані з клопотанням про долучення таких доказів. У позовній заяві, відповіді на відзив та протягом підготовчого провадження прокурор не заявляв клопотань про надання додаткового строку для подання доказів.

8. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 заяву Відповідача про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто на його користь з Хмельницької обласної прокуратури 15 000 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

9. 26 лютого 2025 року (надійшла 04 березня 2025 року) Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - Скаржник) із використанням засобів поштового зв`язку подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 та направити справу №924/1334/23 на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження Скаржник визначив:

- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування:

1) частини восьмої статті 80 та статті 119 ГПК України - щодо визнання поважними причин пропуску строку подання та долучення до матеріалів справи нових належних і допустимих доказів (висновків експертиз, отриманих з кримінального провадження) з обґрунтуванням неможливості їх своєчасного подання у зв`язку з відсутністю доступу до матеріалів провадження в силу приписів статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та про існування яких не було відомо раніше. Скаржник вважає, що наведені ним норми допускають поновлення пропущеного процесуального строку з обов`язковою наявністю поважних причин його пропуску, при цьому не ставлять можливість такого поновлення у залежність від тривалості прострочення та стадій розгляду справи;

2) частини другої статті 269 ГПК України - щодо обов`язку дослідження доказів, які стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі.

У цьому контексті Скаржник зазначає про необхідність надання Верховним Судом висновків щодо:

1) частини першої статті 222 КПК України, якою передбачено, що відомості досудового розслідування можливо розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Саме 30 липня 2024 року процесуальним керівником у кримінальному провадженні №12021240000000413 надіслано (надано) дозвіл на розголошення висновків судово-економічної та будівельно-технічної експертиз (від 18.05.2023 (№1460/1602-1610/23-26 та від 25.04.2023 1970/1971/22-26/1422- 1439/23-26) за №09/2-156вн-24. Прокурор, який не є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, об`єктивно не міг знати про існування вказаних експертиз та не міг заявити клопотання про надання додаткового строку для подання доказів як при зверненні до суду з позовом, при підготовці відповіді на відзив, так і протягом підготовчого провадження;

2) статей 74 79 ГПК України, згідно з якими обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи;

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України - суди попередніх інстанцій порушили вимоги статей 2 73 74 77 76 79 86 ГПК України, позаяк:

1) не дослідили належним чином та не вказали, на підставі яких належних і допустимих доказів, які оцінювалися судами із урахуванням стандарту "вірогідності доказів", встановили, що Відповідачем надані якісні послуги виконаних робіт за Договором;

2) не врахували, що долучений Відповідачем висновок комплексної судової будівельно-технічної експертизи від 04.10.2023 №04/10/1-2023 не містить доказів, які б спростовували або підтверджували факт надання ним якісних послуг / робіт за Договором, або давали можливість встановити обставини, що входять у предмет доказування;

3) заяви від 09.08.2024 та 06.09.2024 про поновлення процесуального строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи необґрунтовано залишені без задоволення судом першої інстанції;

4) заява про вирішення питання щодо поновлення / непоновлення процесуального строку на долучення доказів до матеріалів провадження не була розглянута судом першої інстанції. Вказане позбавило прокурора права на оскарження такого рішення до суду апеляційної інстанції згідно з пунктом 9 частини першої статті 255 ГПК України.

11. 28 травня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Відповідач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

12. 03 червня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Служба відновлення та розвитку із використанням підсистеми "Електронний суд" подала пояснення, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

13. 04 червня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку (з урахуванням дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі №924/1334/23), Агентство подало пояснення, в яких, зокрема, зазначає:

- прокурор не довів, що Агентство є належним позивачем. Повноваження суб`єкта, в інтересах якого прокурором подано позов, підлягають розгляду в розрізі саме спірних відносин - відповідний суб`єкт повинен мати повноваження у тих відносинах, на відновлення яких спрямовано позов;

- із наданих прокурором доказів неможливо належним чином перевірити наявність збитків, щодо яких Держаудитслужбою зроблено висновок, а також правильність їх обчислення.

Агентство просить прийняти пояснення, долучити їх до матеріалів справи та врахувати викладену в них правову позицію під час розгляду касаційної скарги.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. У результаті вивчення відомостей електронної системи публічних закупівель "Прозорро" (https://prozorro.gov.ua) прокурор установив, що в травні 2021 року Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області - Служба відновлення та розвитку (замовник) на вебпорталі Уповноваженого органу опублікувала оголошення про проведення відкритих торгів за №UA-2021-05-24-002577-с та відомості про укладення 13 серпня 2021 року з Відповідачем (виконавець) Договору про закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015:63710000-9: Послуги з обслуговування наземних видів транспорту, а саме: "послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (окремими ділянками) (63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)". Сума послуг за Договором складає 79 130 329,04 грн. Джерело фінансування закупівлі - Державний бюджет України.

15. Відповідно до пункту 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (окремими ділянками) (63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи на умовах Договору.

16. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що виконавець повинен надати передбачені цим Договором послуги замовнику, якість яких відповідає умовам та вимогам нормативних документів, зазначеним у пункті 1.3 Договору, та іншим діючим нормативним актам. Відповідальність за якість виконаних послуг, випробування матеріалів, устаткування несе виконавець.

17. Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання послуг відповідно до частини першої статті 849 ЦК України та у порядку, передбаченому Договором. Замовник має право контролювати якість і кількість матеріальних ресурсів до моменту їх використання для надання послуг та в процесі надання послуг на об`єкті. Замовник призначає свого представника, який постійно контролює якість виконаних виконавцем послуг, про що письмово повідомляє виконавця (пункт 2.2 Договору).

18. За змістом пункту 2.4 Договору у разі виявлення порушень його умов, кошторисної документації, будівельних норм і правил, державних та галузевих стандартів, інших нормативних документів замовник зобов`язаний видати виконавцю письмовий припис про усунення допущених недоліків, а за необхідності - про призупинення надання послуг. Матеріали (устаткування), що не відповідають нормативним вимогам, мають негайно усуватися з ділянки виконання робіт і замінюватися за рахунок виконавця. Неякісно виконані послуги / роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, замовником не оплачуються. Виконавець у визначені замовником терміни зобов`язаний привести їх у відповідність до встановлених вимог. Якщо виконавець не усуне в обумовлені строки виявлені недоліки, замовник має право залучати для цього третіх осіб з компенсацією витрат на їх послуги за рахунок виконавця, у тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках з виконавцем за виконані послуги.

19. Пунктом 4.2 Договору визначено, що замовник здійснює розрахунки за надані послуги (виконані роботи) з виконавцем по мірі надходження коштів на підставі відповідних актів (форма № КБ-2В) та довідок (форма № КБ-3) протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надходження бюджетних коштів на спеціальний реєстраційний рахунок замовника, відкритий у територіальному управлінні казначейства. На виконання умов Договору Відповідач надав послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 90+758 - км 99+863, що підтверджується підписанням без зауважень актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-грудень 2021 року та Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів км 247+260 - км 249+260, км 273+800 - км 276+767, за листопад-грудень 2021 року та звітом від 02.01.2023 про виконання договору про закупівлю на загальну суму 40 219 385,61 грн. з ПДВ.

20. Додатковою угодою від 05.05.2022 №3 внесено зміни до істотних умов Договору та викладено пункт 3.1 у редакції: "Ціна цього Договору становить 40 219 385,61 грн (сорок мільйонів двісті дев`ятнадцять тисяч триста вісімдесят п`ять гривень 61 копійка), у тому числі ПДВ - 6 703 230,94 грн". Цей Договір набирає чинності з дати укладання і діє по 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (підпункт 10.1 Договору)".

21. Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) вартість виконаних робіт за Договором склала 40 219 385,61 грн з ПДВ. За виконанні роботи оплату проведено в повному обсязі, що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю (дата формування звіту - 02 січня 2023 року) та витягами з Єдиного порталу використання публічних коштів щодо проведених трансакцій за Договором.

22. Звертаючись до суду, прокурор зазначив про надання Відповідачем неякісних послуг / робіт за Договором, які проведені з явними порушеннями та недотриманням вимог проєктно-кошторисної документації, внаслідок чого Відповідачем завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 3 866 616,67 грн, яка підлягає стягненню.

23. Прокурор вказав:

- з 28 листопада 2022 року по 14 грудня 2022 року вимірювальною лабораторією Приватного підприємства "Лабораторія ЗахідДорСервіс" (свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями №РЛ 034/19) на підставі листа Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області відповідно до розділу 4 "Відбирання проб" ДСТУ Б В.2.7-319:2016 "Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродинамічний. Методи випробувань" проведено випробування кернів асфальтобетонного покриття на ділянці автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 90+758- км 99+863, км 124+513- км 129+573 та км 186+500- км 189-500;

- за результатами замірів товщини влаштованого шару ЛЕМС на об`єкті: j "Експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення Н-02/М-06/ Кременець - Біла Церква - Ржищів - Софіївка км 92+758 - км 99+863 (влаштування тонкошарового покриття із емульсійно-мінеральної суміші)" встановлено, що середнє значення влаштованого шару ЛЕМС згідно з 6 кернами складає 8,75 мм, при тому, що до актів приймання виконаних будівельних робіт включено роботи з "Влаштування тонкошарового покриття з литої емульсійно- мінеральної суміші машиною Schafer sms 11000 товщиною нижнього v (вирівнюючого) шару 15 мм на площі 62 480 м2" та роботи з "Влаштування тонкошарового покриття з литої емульсійно-мінеральної суміші машиною Schafer sms 11000 товщиною верхнього шару 10 мм на площі 62 480 м2". Отже, товщина влаштованого шару з використанням ЛЕМС згідно з первинними документами повинна складати 25 мм, у тому числі: нижній (вирівнюючий) шар - 15 мм, верхній шар - 10 мм;

- всупереч вимогам пункту 6.4.4.1 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ БД. 1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України від 05.07.2013 №293, та пункту 6.4 Правил визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання (СОУ 42.1-37641918- 085:2018), затверджених наказом Укравтодору від 28.12.2018 №424, завищення обсягу та, відповідно, вартість виконаних робіт на загальну суму З 866 616,67 грн (з ПДВ);

- за виконані роботи проведено оплату в повному обсязі. Порушення призвело до нанесення збитків Службі відновлення та розвитку як одержувачу бюджетних коштів і замовнику виконання робіт, а також Державному бюджету України, з якого фактично проводилося фінансування робіт, на суму 3 866 616,67 грн. Порушення підтверджене при проведенні Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку за період з 01 січня 2019 року по 31 березня 2023 року (акт ревізії від 22.08.2023 №06-08/18);

- замовнику стало відомо про факт завищення цін матеріальних ресурсів, яке потягло зайві необґрунтовані витрати на їх оплату та як наслідок, заподіяло збитки бюджету, лише після перевірки органом державного фінансового контролю, у ході якої проведено кернування влаштованого асфальтобетонного покриття по об`єкту та лабораторні випробування використаних виконавцем матеріалів. Виконавець приховав від замовника факти неякісного виконання робіт та використаних матеріалів, завищивши їх вартість, і всупереч принципу ефективності та результативності бюджетної системи України перешкодив замовнику досягнути максимального результату щодо виконання Договору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

24. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів і вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві та поданих поясненнях, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

Щодо оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи по суті

25. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

26. Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

27. За обставинами цієї справи Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області - Служба відновлення та розвитку (замовник) та Відповідач (виконавець) уклали Договір про закупівлю послуг на загальну суму 79 130 329,04 грн.

28. Суд першої інстанції встановив, що за правовою природою вказаний Договір є договором підряду.

29. Частина перша статті 837 ЦК України встановлює, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

30. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

31. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті 849 ЦК України).

32. Згідно зі статтею 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

33. Статтею 857 ЦК України унормовано, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

34. Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов Договору Відповідач виконав будівельні роботи, про що сторони склали та підписали акти приймання-передачі виконаних робіт за період жовтень-грудень 2021 та звіт про виконання договору про закупівлю від 02.01.2023. Зауважень щодо виконаних робіт від замовника не надходило та у матеріалах справи не міститься. Фізичні обсяги робіт підтверджені.

35. Скаржник не погоджується з наведеними висновками та вказує на порушення Відповідачем вимог проєктно-кошторисної документації, що потягнуло завищення вартості виконаних робіт за Договором на загальну суму 3 866 616,67 грн.

36. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частни другої статті 287 ГПК України, Скаржник, зокрема, стверджує про порушення судами попередніх інстанцій статей 2 73 74 77 76 79 86 ГПК України - суди не дослідили належним чином та не вказали, на підставі яких належних і допустимих доказів, оцінених із урахуванням стандарту "вірогідності доказів", вони встановили, що Відповідачем надані якісні послуги за Договором; не врахували, що долучений Відповідачем висновок комплексної судової будівельно-технічної експертизи від 04.10.2023 №04/10/1-2023 не містить такого підтвердження.

37. Суд звертає увагу, що за змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

38. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

39. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким має керуватися суд при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

40. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

41. 17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким, зокрема, було: 1) змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів"; 2) викладено статтю 79 ГПК України у новій редакції. На підставі цього в господарський процес запроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

42. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

43. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

44. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

45. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

Аналогічний стандарт доказування застосувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

46. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

47. Алгоритм і порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права.

48. За обставинами цієї справи суди встановили, що (1) Відповідач виконав послуги / роботи за Договором, що підтверджується актами приймання-передачі за та звітом про виконання Договору; (2) відсутні докази завищення обсягів та вартості виконаних робіт за Договором на ділянці дороги Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка км 92+758 - км 99+863; (3) під час випробувань керни відібрано у період, що перевищує нормативний термін (не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців), шар ЛЕМС експлуатувався більше двох років, отже втрачений об`єм не підлягає оцінці за даними, отриманими через тривалий термін експлуатації; (4) пункти 1-3 вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією Держаудитслужби, що викладена в листі від 20.09.2023 №132206-14/2466-2023, визнані протиправними й скасовані у судовому порядку.

49. В основну ухвалених рішень покладені докази, подані учасниками справи, які одержали відповідну оцінку, зокрема, Договір, додаткова угода від 05.05.2022 №3, акти приймання-передачі виконаних робіт за період жовтень-грудень 2021, звіт про виконання договору про закупівлю від 02.01.2023, протокол випробувань матеріалів від 14.12.2022 №АБК05ГУНП-Хмельницька область/022, лист Агентства від 14.09.2023 №3806/1/06-01/02.2//12-1468/10-23, лист Державного підприємства "ДерждорНДІ" від 13.09.2023 р. №19.2-10- 998.

50. Відхиляючи доводи позовної заяви, суди послалися на норми ДСТУ Б В.2.7-319:2016 "Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Методи випробувань", ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво та Настанови з влаштування захисних шарів зносу покриття дорожнього одягу автомобільних доріг ДСТУ-Н Б В.2.3-38:2016", належним чином мотивувавши свої висновки.

51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

52. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких Скаржник у цій справі аргументовано не довів.

53. Верховний Суд погоджується з мотивами, яких дійшли суди інстанцій, з урахуванням викладеного в оскаржуваних рішеннях (пункти 4, 7 цієї постанови).

54. Доводи Скаржника фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів та спонукають Суд до їх переоцінки, що, однак, не охоплюється його компетенцією.

55. Крім того, Скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції, який відхилив клопотання (пояснення) прокурора про долучення доказів від 09.08.2024 та від 06.09.2024; не взяв до уваги відповідні докази при вирішенні спору.

56. Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

57. Отже, тягар доказування (onus probandi) покладається на сторони в судовому процесі.

58. Згідно зі статтею 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

59. Одним із завдань підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (пункт 3 частини першої статті 177 ГПК України). Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (частина перша статті 194 ГПК України).

60. 29 травня 2024 року Господарський суд міста Києва протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у справі №924/1334/23 та призначив її до судового розгляду по суті. 31 липня 2024 року відбулося судове засідання, в якому, зокрема, взяв участь прокурор.

61. 09 серпня 2024 року, після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, завершення стадії дослідження наявних у матеріалах справи доказів та проведення судового засідання прокурор подав клопотання про поновлення строку та долучення до матеріалів справи висновків судово-економічної та будівельно-технічної експертиз.

Крім того, 06 вересня 2024 року прокурор також подав клопотання про долучення до матеріалів справи протоколу випробування матеріалів.

62. Частина восьма статті 80 ГПК України містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк.

63. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів із порушенням встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (постанова Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №909/965/16).

64. Особа має письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №911/2875/21).

65. Скаржник стверджує, що прокурор не міг знати про існування висновків експертиз, оскільки вони знаходилися в матеріалах кримінального провадження, до якого прокурор не мав доступу. Відповідно, прокурор не мав змоги заявити клопотання про надання додаткового строку для подання доказів при (1) зверненні до суду з позовом, (2) підготовці відповіді на відзив та (3) здійсненні підготовчого провадження. Дозвіл на розголошення висновків експертиз був наданий 30 липня 2024 року.

66. У розрізі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування:

67. Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборони щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18).

68. Господарський суд не уповноважений встановлювати обставини (факти), що підлягають встановленню виключно у порядку кримінального судочинства (наявність у діянні складу кримінального правопорушення, винуватість особи у його вчиненні тощо), проте зобов`язаний дослідити подані йому докази та встановити на їх підставі наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників господарської справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення господарської справи.

Якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України, містять інформацію про предмет доказування в господарському провадженні, у суду виникає обов`язок надати їм оцінку з наведенням мотивів відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України). Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76-79 86 ГПК України.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №910/114/19 та надалі знайшов відображення у низці інших його постанов (від 05.03.2024 у справі №910/3374/23, від 19.07.2024 у справі №917/549/23, від 24.07.2024 у справі №917/550/23, від 06.08.2024 у справі №917/892/23).

69. За змістом частин першої, другої статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

70. Отже, стаття 222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19).

71. Водночас Суд звертає увагу, що висновки судово-економічної та будівельно-технічної експертиз від 18.05.2023 №1460/1602-1610/23-26 та від 25.04.2023 №1970/1971/22-26/1422-1439/23-26, протокол випробування матеріалів від 09.11.2022 №АБК04ГУНПХмельницька область/022 датуються задовго до пред`явлення позову в справі №924/1334/23.

72. З моменту подання позовної заяви (25 грудня 2023 року) до закриття підготовчого провадження у справі №924/1334/23 (29 травня 2024 року) минуло п`ять місяців.

73. Верховний Суд вважає, що саме лише посилання прокурора на необізнаність про існування окремих доказів, які знаходилися у матеріалах кримінального провадження, не є об`єктивною та непереборною обставиною, яка унеможливила їх подання до суду.

74. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему.

75. Як до пред`явлення позову, так і після цього прокурор міг вжити заходів, що спрямовані на здобуття необхідних доказів, у тому числі одержати дозвіл на розголошення в порядку статті 222 ГПК України, а в разі неможливості надати докази самостійно - ініціювати їх витребування судом у порядку статті 81 ГПК України.

76. Принцип рівності сторін у судовому процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (постанови Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №910/20010/20, від 16.11.2022 у справі №910/4390/21).

77. Частиною другою статті 14 ГПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).

78. З урахуванням викладених обставин у сукупності, Верховний Суд не встановив порушень судом першої інстанції норм процесуального права. Навпаки, прийняття доказів, що були додатково подані прокурором, після закінчення підготовчого провадження, завершення стадії дослідження доказів та проведення судового засідання по суті могло створити ризик порушення засад змагальності й рівності сторін.

79. Аргументи Скаржника, згідно з якими заява про вирішення питання щодо поновлення / непоновлення процесуального строку на долучення доказів не була розглянута судом першої інстанції, і це позбавило прокурора права на оскарження такого рішення до суду апеляційної інстанції, відхиляються Верховним Судом.

80. Відповідно до статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

81. За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

82. Отже, за загальним правилом рішення суду про поновлення / відмову в поновленні процесуального строку оформлюється ухвалою, що відповідає загальній структурі процесуального рішення (статті 232 119 ГПК України).

83. Разом із тим ГПК України не містить заборони включення означеного питання безпосередньо до рішення суду за результатами розгляду справи по суті.

84. У справі, що переглядається, прокурор реалізував право на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024; навів аргументи щодо відмови в поновленні процесуального строку на долучення доказів, яким Північний апеляційний господарський суд надав належну та вичерпну оцінку.

85. Отже, відсутність окремої ухвали (як самостійного процесуального документа) за наслідками розгляду клопотання прокурора про поновлення пропущеного строку, жодним чином не вплинула та не обмежила його права в господарському судочинства. Вказане питання було вирішено Господарським судом міста Києва за наслідками розгляду справи по суті та знайшло відображення у рішенні від 11.09.2024, яке Скаржник оскаржив у апеляційному порядку.

86. Інші доводи Скаржника про невідповідність висновків судів обставинам справи переважно зводяться до переоцінки доказів, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Щодо оскарження додаткових судових рішень

87. У суді першої інстанції Відповідач просив стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 100 000 грн.

88. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 до стягнення присуджено 44 000 грн (у понад два рази менше від заявленої суми). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 вказане додаткове рішення залишено без змін.

89. У суді апеляційної інстанції Відповідач також просив стягнути на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 100 000 грн.

90. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 до стягнення присуджено 15 000 грн (у понад шість з половиною разів менше від заявленої суми).

91. Скаржник просить скасувати зазначені додаткові судові рішення та направити справу №924/1334/23 на новий розгляд до суду першої інстанції.

92. За змістом частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

93. Разом із тим Скаржник не навів доводів, які б обґрунтовували неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні додаткових рішень, з урахуванням вимог частини другої статті 287 ГПК України.

94. Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Отже, додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21).

95. Оскільки рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідками розгляду справи №924/1334/23 по суті, залишаються без змін, з огляду на відсутність доводів Скаржника, у чому полягає незаконність оскаржуваних додаткових рішень, Верховний Суд не має підстав для їх скасування.

96. Порушень норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310 та / або частиною другою статті 313 ГПК України, які допускають вихід за межі доводів і вимог касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України), Суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

98. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

99. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

100. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №924/1334/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

В. Студенець