ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 0312/2177/2012
провадження № 61-1619св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович,
заінтересована особа (стягувач) - акціонерне товариство Альфа-Банк», яке змінило найменування на акціонерне товариство «Сенс Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 26 жовтня 2023 року у складі судді Ференс-Піжук О. Р. та постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2024 рокуу складі колегії суддів: Данилюк В. А., Здрилюк О. І., Шевчук Л. Я.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, суб`єкт оскарження -приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С. С., заінтересована особа - акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), яке змінило найменування на акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С.
Скарга мотивована тим, що рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 14 червня 2013 року у справі № 0312/2177/2012 було задоволено позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») та стягнуто з нього, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» у солідарному порядку 340 030,71 грн заборгованості за кредитним договором. У вказаному рішенні суду зазначено, що стягнення заборгованості з нього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провести шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області Пасюк Л. О., а саме трикімнатну квартиру, загальною площею 65,1 кв. м, житловою площею 38,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам на праві спільної сумісної власності, шляхом продажу квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому ніж звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області було видано три виконавчі листи у цій справі.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 12 травня 2021 року замінено у вказаних виконавчих листах № 0312/2177/2012, що видані судом 13 січня 2014 року на підставі рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 14 червня 2013 року, сторону стягувача - ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника - АТ «Альфа-Банк»).
17 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С. С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Заявник вважав, що вказана постанова приватного виконавця винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення Нововолинського міського суду Волинської області у справі № 0312/2177/2012 набрало законної сили 26 червня 2013 року, а отже, стягувач мав право пред`явити виконавчий лист до виконання до 26 червня 2014 року, тобто протягом року, як це було передбачено статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі у редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій). Оскільки стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому приватний виконавець Пирога С. С. був зобов`язаний відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Крім того, частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, заміна стягувача із ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк» не поновлює строків пред`явлення виконавчого листа до виконання для правонаступника.
Вказував, що він дізнався про відкриття виконавчого провадження через застосунок «Дія», після чого одразу звернувся до приватного виконавця із заявою про надіслання йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження та копію виконавчого листа. 28 липня 2023 року його брат, який проживає за адресою, вказаною у виконавчому листі, а саме: 6-й мікрорайон, 2/20, м. Нововолинськ, Волинська область, отримав поштовим зв`язком копію постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, він проживав на тимчасово окупованій території України у Херсонській області і як тільки зміг змінити своє місце проживання, отримав зазначене поштове відправлення. Таким чином, він не міг вчасно отримати постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому просить суд поновити йому строк на подання цієї скарги.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- поновити йому строк на подання скарги на дії приватного виконавця;
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. щодо відкриття провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0312/2177/2012, виданого 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області;
- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 0312/2177/2012, виданого 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 26 жовтня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії приватного виконавця. Скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. щодо відкриття провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0312/2177/2012, виданого 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області, та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 0312/2177/2012, виданого 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області.
Судове рішення міського суду мотивоване тим, що постановою головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Капітанюка С. С. від 17 серпня 2016 року виконавчий лист № 0312/2177/2012, виданий 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області, був повернутий стягувачу та зазначено, що вказаний виконавчий документ може бути пред`явлений повторно для виконання у строк до 17 серпня 2017 року.
Стягувач - ПАТ «Укрсоцбанк» у строк до 17 серпня 2017 року повторно не пред`явив виконавчий лист № 0312/2177/2012 до виконання, а отже, пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
04 січня 2021 року АТ «Альфа-Банк» звернулося до суду про заміну стягувача у виконавчих листах № 0312/2177/2012, що видані судом 13 січня 2014 року на підставі рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 14 червня 2013 року, сторону стягувача - ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника - АТ «Альфа-Банк». Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 12 травня 2021 року вимогу заявника було задоволено.
17 червня 2021 року за заявою стягувача - АТ «Альфа-Банк» приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С. С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, хоча на той час, як зазначалося вище, стягувачем вже було пропущено строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», і стягувач не звернувся до суду із клопотанням про поновлення вказаного строку.
Крім того, судом установлено, що за адресою, вказаною у виконавчому листі № 0312/2177/2012, а саме: 6-й мікрорайон, 2/20, м. Нововолинськ, Волинська область, ОСОБА_1 не проживає, оскільки він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що є тимчасово окупованою територією України. ОСОБА_1 не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, так як не проживав за адресою, вказаною у виконавчому листі. Про відкрите виконавче провадження йому стало відомо із застосунку «Дія», після чого він звернувся до приватного виконавця Пироги С. С. із заявою про надіслання йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження та копії виконавчого листа. 25 липня 2023 року приватний виконавець Пирога С. С. надіслав вказані документи за адресою: АДРЕСА_1 . Лист із копіями зазначених документів 28 липня 2023 року було вручено ОСОБА_3 , братові боржника, який фактично проживає за вказаною адресою. Після того, як ОСОБА_1 виїхав із тимчасово окупованої території України та змінив місце проживання на м. Нововолинськ Волинської області, він отримав вказане поштове відправлення та звернувся до адвоката за правничою допомогою щодо написання скарги на дії приватного виконавця.
За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що строк звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця пропущений заявником з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 11 січня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» залишено без задоволення. Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 26 жовтня 2023 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд також вказав, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С. С. був зобов`язаний відмовити у відкритті виконавчого провадження № НОМЕР_1, чого не зробив. У зв`язку з цим дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. щодо відкриття виконавчого провадження є протиправними, а його постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 0312/2177/2012, виданого 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області, підлягає скасуванню.
При цьому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявником пропущено строк звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця з поважних причин, а тому цей строк підлягає поновленню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ «Сенс Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Нововолинського міського суду Волинської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2024 року справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С., за касаційною скаргою АТ «Сенс Банк» на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 26 жовтня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2024 рокупризначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ «Сенс Банк»мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки не врахували, що постановою державного виконавця від 17 серпня 2016 року виконавчий лист №0312/2177/2012, виданий 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області, було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, а саме у зв`язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Загальне правило щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, яке було визначено статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV(чинного станом на 17 серпня 2016 року), з урахуванням положень статті 17 цього Закону передбачає, що такий виконавчий документ як виконавчий лист, може бути пред`явлений до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. При цьому строк виконання встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV були встановлені правила та умови переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, відповідно до яких після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга).
Однією з підстав для повернення виконавчого документа стягувану, що також є підставою для переривання строку пред`явлення виконавчого документа, є заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, а строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання у такому випадку встановлюється з моменту закінчення дії відповідної заборони (частина третя статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 21 квітня 1999 року № 606-XIV).
Згідно з постановою державного виконавцяпро повернення виконавчого документу від 17 серпня 2016 року підставою для повернення виконавчого листа стягувачу була дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». При цьому повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність з 23 вересня 2021 року у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ (що був прийнятий 13 квітня 2021 року, опублікований 22 квітня 2021 року в газеті «Голос України» та набрав чинності на наступний день - 23 квітня 2021 року), відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Із прийняттям чинної з 05 жовтня 2016 року редакції Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який також застосовується у спірних правовідносинах з огляду на його положення у пункті 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» (пункт 6.1), строк пред`явлення виконавчих документів до виконання (для виконання рішення) змінився та наразі становить три роки (частина перша статті 12 чинної редакції Закону).
Виходячи з вищевикладеного строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 0312/2177/2012, виданого 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області, був встановлений до 21 вересня 2024 року, а не до 17 серпня 2017 року, з огляду на положення Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що, оскільки банк у строк до 17 серпня 2017 року не пред`явив повторно виконавчий лист № 0312/2177/2012 до виконання, тому пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Крім того, апеляційним судом не надано належну оцінку тому, що судом першої інстанції у порушення вимог статті 450 ЦПК України було розглянуто скаргу заявника без залучення до участі стягувача у виконавчому провадженні - АТ «Сенс Банк», у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості надати пояснення у заперечення доводів, зазначених у скарзі та надати відповідні докази. Зазначаючи, що на адресу стягувача було надіслано копію скарги заявника та повідомлення про розгляд справи, однак, через відсутність адресата за вказаною адресою повідомлення було повернуто до суду першої інстанції, апеляційний суд не звернув уваги на те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» не є доказом належного інформування про час і місце розгляду справи.
Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
Крім того, суди не врахували, що заявником не надано належних та допустимих доказів того, що він дійсно дізнався про порушення свого права у вересні 2023 року, а саме про відкриття виконавчого провадження №
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 14 червня 2013 року у справі № 0312/2177/2012, що набрало законної сили, задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» та стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» у солідарному порядку 340 030,71 грн заборгованості за кредитним договором. У вказаному рішенні суду зазначено, що стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провести шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області Пасюк Л. О., а саме трикімнатну квартиру, загальною площею 65,1 кв. м, житловою площею 38, 2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам на праві спільної сумісної власності, шляхом продажу квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому ніж звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (т. 1, а. с. 233-234).
13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області було видано три виконавчі листи у цій справі (т. 1, а. с. 250, 252, 254).
Постановою головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Капітанюка С. С. від 17 серпня 2016 року виконавчий лист № 0312/2177/2012, виданий 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області, повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, а саме у зв`язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. У зазначеній постанові державного виконавця зазначено, що вказаний виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання у строк до 17 серпня 2017 року (т. 2, а. с. 174).
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 12 травня 2021 року за заявою АТ «Альфа-Банк» замінено у вказаних виконавчих листах № 0312/2177/2012, що видані судом 13 січня 2014 року на підставі рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 14 червня 2013 року, сторону стягувача - ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника - АТ «Альфа-Банк» (т. 2, а. с. 113-114).
17 червня 2021 року за заявою АТ «Альфа-Банк» приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 (т. 2, а. с. 155).
28 липня 2023 року брат заявника - ОСОБА_3 , який проживає за адресою, вказаною у виконавчому листі, а саме: 6-й мікрорайон, 2/20, м. Нововолинськ, Волинська область, отримав поштовим зв`язком копію постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Заявник - ОСОБА_1 вказував, що він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що є тимчасово окупованою територією України. На підтвердження зазначеного надав відповідні докази (т. 2, а. с. 193-194).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ «Сенс Банк» підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Відповідно до статті 129-1Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваютьсяу разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
У частині п`ятій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
У пунктах 5, 7 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом; виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Судом установлено, що постановою державного виконавця від 17 серпня 2016 року виконавчий лист № 0312/2177/2012, виданий 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області, повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, а саме у зв`язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. У зазначеній постанові державного виконавця зазначено, що вказаний виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання у строк до 17 серпня 2017 року. Підставою повернення виконавчого документа стягувачу зазначено дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»(т. 2, а. с. 174).
Разом з тим, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність з 23 вересня 2021 року у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ (що був прийнятий 13 квітня 2021 року, опублікований 22 квітня 2021 року в газеті «Голос України» та набрав чинності на наступний день - 23 квітня 2021 року), відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.
З огляду на викладене, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №0312/2177/2012, виданого 13 січня 2014 року Нововолинським міським судом Волинської області, був встановлений до 23 вересня 2024 року, а не до 17 серпня 2017 року, як помилково зазначили суди попередніх інстанцій.
Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що, оскільки банк у строк до 17 серпня 2017 року не пред`явив повторно виконавчий лист № 0312/2177/2012 до виконання, тому пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Суди не врахували, що виконавчий лист був пред`явлений стягувачем до виконання і постановою державного виконавця від 17 серпня 2016 року вказаний виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, а саме у зв`язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника. У зв`язку з цим мало місце переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Тому винесення 17 червня 2021 року приватним виконавцем Пирогою С. С. постанови про відкриття виконавчого провадження було вчинено з дотриманням строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Доводи касаційної скарги про те, що АТ «Сенс Банк» не було залучено до участі у розгляді справи й не було повідомлено в судді першої інстанції про дату, час і місце розгляду справи є безпідставними. Так, із доводів касаційної скарги вбачається, що до такого висновку заявник дійшов після ознайомлення із тестом судового рішення суду першої інстанції, а не із матеріалами справи.
Дійсно, в ухвалі суду першої інстанції від 26 жовтня 2023 року про заінтересовану особу (стягувача) - АТ «Сенс Банк» у вступній частині не зазначається. Проте, з тексту судового рішення суду першої інстанції, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у скарзі зазначав про АТ «Альфа-Банк», яке змінило найменування на АТ «Сенс Банк», як заінтересовану особу (т. 2, а. с. 189-192). Указаній заінтересованій особі направлялися повістки за адресою, вказаною заявником у скарзі, яка узгоджувалася із заявою банку про направлення судової кореспонденції саме на таку адресу: АДРЕСА_3 (т. 2, а. с. 145). Зазначена заява була подана АТ «Альфа-Банк», однак АТ «Сенс Банк» не є новим учасником справи, так як 12 лютого 2023 року загальними зборами АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про заміну найменування «Альфа-Банк» на «Сенс Банк» (т. 3, а. с. 19).
Направлена судом першої інстанції повістка заінтересованій особі про судове засідання на 26 жовтня 2023 року повернулося до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2, а. с. 213). Указане є доказом належного повідомлення учасника справи у порядку, передбаченому нормами ЦПК України (див.: постанову Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження 61-185св23).
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення
у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.
Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 26 жовтня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2024 рокускасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степанович відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець