03.04.2023

№ 0540/8802/18-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року

м. Київ

справа №0540/8802/18-а

адміністративне провадження № К/9901/13802/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Маріупольської міської ради на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 (судді - Арабей Т.Г., Міронова Г.М., Гаврищук Т.Г.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зобов?язання Маріупольської міської ради прийняти рішення за її заявою від 18.12.2017.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.12.2017 ОСОБА_1 , звернулась до Маріупольської міської ради з заявою про прийняття рішення про викуп земельної ділянки площею 49 кв.м для будівництва прибудови до перукарні, яка надана їй в оренду (а.с. 27).

Листом від 17.01.2018 відповідачем надано позивачу відповідь, в якій зазначено, що, оскільки Програмою економічного та соціального розвитку м. Маріуполя на 2018 рік заходів щодо проведення експертної грошової оцінки не передбачено, прийняття рішення про викуп земельної ділянки не можливе (а.с. 43).

24.01.2018 ОСОБА_1 звернулась до Маріупольської міської ради з запитом щодо можливості особистого замовлення експертної оцінки земельної ділянки чи здійснення оплати експертної оцінки земельної ділянки, яку замовить міська рада (а.с. 44).

02.02.2018 відповідачем надано позивачу відповідь на запит, в якій зазначено, що діючим законодавством України не передбачена сплата грошових коштів за проведення експертної грошової оцінки за рахунок громадян (а.с. 28, 45).

09.02.2018 позивачем подано скаргу до відповідача на його дії щодо неприйняття рішення по заяві від 18.12.2017 (а.с. 29).

19.02.2018 скарга позивача розглянута Маріупольською міською радою та надано відповідь позивачу, що в діях начальника управління земельних відносин ради порушень діючого законодавства не вбачається (а.с. 46).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неприйняття рішення за її заявою від 18.12.2017 про викуп земельної ділянки позивач звернулась до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог покликалась на те, що не прийнявши рішення за її заявою від 18.12.2017 відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що надаючи відповідь на звернення позивача, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про звернення громадян».

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Зобов`язано Маріупольську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2017 та прийняти рішення відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що надаючи позивачу відповідь на її заяву листом, відповідач діяв протиправно, оскільки розгляд клопотання заінтересованої особи щодо надання у власність земельної ділянки повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вказав на помилковість висновків суду першої інстанції, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про звернення громадян».

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Покликається на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо протиправної бездіяльності ради по розгляду заяви позивача та не прийняття за результатами її розгляду відповідного рішення, оскільки заява позивача від 18.12.2017 за своєю правовою природою, є зверненням, в розумінні Закону України «Про звернення громадян», яке було розглянуто у строк, встановлений зазначеним законом з наданням позивачу відповіді по суті порушеного в заяві питання.

Просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам врегульовано ст. 128 ЗК України.

Відповідно до ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).

Частиною 3 ст. 24 Закону №280/97-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад, які вирішуються виключно на їх пленарних засіданнях.

Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, відсутність належним чином оформленого рішення суб`єкта владних повноважень свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом. (постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №815/6699/17, від 30.11.2020 у справі №804/4743/16, від 21.10.2021 у справі №804/4434/16, від 24.10.2022 у справі №820/1056/17).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернулась до відповідача з заявою про викуп наданої їй в оренду земельної ділянки, за наслідками розгляду якої відповідач мав би ухвалити рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови, водночас жодного акту ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення відповідачем прийнято не було.

Враховуючи, що відповідач жодного з передбачених законодавством рішень за наслідками розгляду заяви позивача від 18.12.2017 не прийняв, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Покликання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на те, що заява позивача була подана і розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», є безпідставним, оскільки подана позивачем заява не підпадала під ознаки «звернення громадян», в розумінні зазначеного закону, а порушене в ній питання підлягало вирішенню шляхом прийняття відповідного рішення в порядку, визначеному Земельним кодексом та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Також безпідставним є покликання відповідача на те, що на час ухвалення апеляційним судом рішення існували інші судові рішення, за якими у позивача виник обов`язок повернення, бажаної до викупу, земельної ділянки за закінченням строку дії договору оренди та демонтаж зведеної прибудови, оскільки такі обставини не можуть свідчити про правомірність дій відповідача по розгляду заяви позивача від 18.12.2017.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суд апеляційний суд порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. 341 345 349 350 355 356 359 КАС України

постановив:

Касаційну скаргу Маріупольської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

В.М. Кравчук

А.А. Єзеров