ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 0740/1012/18
адміністративне провадження № К/9901/28217/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 0740/1012/18
за позовом Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року (головуючий -суддя Плеханова З.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року (ухвалена в складі колегії: головуючого судді- Качмара В.Я., суддів: Большакової О.О., Кушнерика М.П.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
У вересні 2018 року ФОП ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі також - Управління Держпраці, відповідач), в якому просила визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92 від 21 червня 2018 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 111 690 грн.
В обґрунтування позову вказувала на незаконність винесеної посадовими особами постанови №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92, через те, що між нею та працівниками укладено цивільно - правову угоду, а тому вона не порушила положення абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпПП.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року по справі № 0740/1012/18, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
У березні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року по справі № 0740/1012/18 у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Вказану заяву позивачка мотивувала тим, що 12 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», який набрав чинності 2 лютого 2020 року, який пом`якшує відповідальність у сфері порушення трудового законодавства, та відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 06 грудня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 вересня 2020 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що викладені в заяві обставини не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України, зокрема через те, що скаржувана позивачем постанова прийнята відповідачем 21.06.2018 на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП, в редакції, чинній на час прийняття такої постанови. Тобто до прийняття та набрання чинності Закону №378-IX. На час прийняття рішення суду у справі такі зміни в статтю 265 КЗпП також ще не були внесені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ФОП ОСОБА_1 звернулася у жовтні 2020 року до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року, задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року та прийняте нове, яким задовольнити позов повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди при розгляді заяви ФОП ОСОБА_1 , про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами допустили помилкове трактування положення частини 3 статті 361 КАС України, вказавши, що зворотня дія у часі закону, яким пом`якшена відповідальність, може бути застосована виключно до фізичної особи, а до фізичної особи-підприємця не застосовується.
Відповідач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення касаційної скарги ФОП ОСОБА_1
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 11 листопада 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року призначено справу до розгляду в судове засідання в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини 3 статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з положенням частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена зокрема ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, після її перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, підставою для відкриття касаційного провадження у справі 0740/1012/18 слугувало оскарження судового рішення, зазначеного у частині 2 статті 328 КАС України та посилання заявника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій і підтверджується матеріалами справи, заявник як на нововиявлену обставину посилається на набрання чинності Законом №378-IX, з посиланням на норму частини 3 статті 361 КАС України.
Так, 12 грудня 2019 року Веровна Рада України № 378-ІХ "Про внесення змін до Кодексу Законів про працю України" (далі - Закон № 378-ІХ), яким абзац другий частини 2 статті 265 КЗпП України замінено двома новими абзацами, а саме: "Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
-фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, застосовується попередження;
-вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення".
Тобто, Законом № 378-ІХ пом`якшено відповідальність фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, до яких відноситься і ФОП ОСОБА_1 .
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року, виходили з таких підстав: обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими, через те, що не передбачені як підстави для перегляду рішення суду частиною 2 стаття 261 КАС України; положення частини 3 статті 361 КАС України може бути застосоване до фізичних осіб, а не до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Верховний Суд погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З аналізу наведеної статті слідує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 6 лютого 2018 року № 816/4947/14.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 3 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.
Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.
Судами встановлено, що оскаржувана позивачем постанова прийнята відповідачем 21 чкрвня 2018 року на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП, в редакції, чинній на час прийняття цієї постанови. Тобто до прийняття та набрання чинності Закону №378-IX. На час ухвалення рішення суду по справі такі зміни в статтю 265 КЗпП також ще не були внесені.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні по справі № 1-7/99 від 09.02.1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України, Суд дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб.
На час притягнення до відповідальності за статтею 265 КЗпП України ОСОБА_1 мала статус фізичної особи-підприємця, до позивачки застосовано санкції у вигляді штрафу як до суб`єкта підприємницької діяльності - ФОП, отже до ФОП ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не може застосовуватись положення статті 58 Конституції України, щодо пом`якшення відповідальності.
Отже, набрання чинності Закону №378-IX не є істотною для адміністративної справи обставиною, що не була встановлена судом під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також не була і не могла бути відомою сторонам під час судового розгляду справи в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС.
Крім того, слід також звернути увагу на те, що частиною 6 статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Фактично, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мотивована ФОП ОСОБА_1 новими обставинами, що мають ознаки інших підстав позову, ніж ті, які слугували підставою для звернення із позовом у цій справі.
Таким чином, оскільки заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, подана позивачем не містила нововиявлених обставин, визначених статтею 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої заяви щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді Т.Г. Стрелець
С.Г. Стеценко