ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №120/11773/23
адміністративне провадження № К/990/21718/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Сапальової Т.В. (доповідач), Капустинського М.М., Ватаманюка Р.В.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за 05.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, 01.09.2022 по 12.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
2.2. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за 05.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, 01.09.2022 по 12.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.
2.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_3 подала апеляційну скаргу.
3.1. Також апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду за апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 та визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року. При цьому, скаржнику запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали звернутись до суду із заявою про поновлення строку та вказати інші поважні причини пропуску строку.
5. На виконання вимог ухвали суду, скаржником на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку, встановленого ст. 295 КАС України, апелянт зазначає про значну завантаженість групи юридичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , що зумовлює пропуск процесуальних строків. Крім того, апелянт посилається на введення на території України з 24.02.2022 режиму воєнного стану та необхідність виконувати завдання щодо забезпечення оборони держави.
6. Ухвалою від 06 травня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
7. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. Крім того зазначено, що впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Апелянт є суб`єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Військова частина НОМЕР_1 , вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подала касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до Сьомого апеляційного адміністративного для продовження розгляду.
10. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що про рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року прикордонному загону стало відомо тільки в лютому 2024 року, а саме під час відпрацювання звітних документів за рік, в ході перевірки інформації про прийняті судами рішення, шляхом пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
10.1. Відповідач просить врахувати, що за період 2023 року, окрім вказаної справи, окружними адміністративними судами відкрито провадження не менше ніж у 540 справах, в яких військова частина НОМЕР_1 є відповідачем. Також, окрім рішення у вказаній справі, за період 2023- січня 2024 року окружними адміністративними судами ухвалено рішення ще у 406 справах, які оскаржувалися в апеляційному порядку, що підтверджується скріншотом з кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» представника відповідача. Крім того, у тридцятиденний строк з дня ухвалення оскаржуваного рішення, а саме з 02.01.2024 по 01.02.2024, до електронного кабінету в системі «Електронний суд» надійшло 1649 повідомлень про доставку процесуальних документів. Також, усього у провадженні судів різних інстанцій перебуває близько 800 справ, у яких Військова частина НОМЕР_1 є відповідачем. У вказаних провадженнях, службовими особами групи юридичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , уповноваженими на представництво інтересів у судових справах, яких згідно наказу на представництво № 1261-АГ в кількості лише трьох військовослужбовців, здійснювалась підготовка відзивів, заперечень та інших процесуальних документів. Вказане призвело до того, що Військовою частиною НОМЕР_1 ускладнило дотримання процесуальних строків, визначених процесуальним законодавством на подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у вказаній справі. Відтак, з огляду на викладене, вказані обставин перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та були об`єктивною й істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
10.2. Також скаржник звертає увагу, що військова частина НОМЕР_1 входить до структури Державної прикордонної служби України і в умовах воєнного стану в України задіяна до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які продовжує виконувати дотепер.
11. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
12. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
13. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
14. Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
15. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
16. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
17. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
18. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
19. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ІV. Оцінка Верховного Суду
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
21. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
22. З матеріалів справи встановлено, що 02 січня 2024 року Вінницьким окружним адміністративним судом у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження ухвалено рішення у цій справі.
23. Згідно довідки Вінницького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «Рішення про задоволення позову» від 02 січня 2024 року у справі №120/11443/23 було надіслано одержувачу військова частина НОМЕР_3 Державної прикордонної служби в електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 02 січня 2024 року 14:56.
24. Проте, з апеляційною скаргою відповідач звернувся 22 березня 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
25. При поданні апеляційної скарги та в подальшому на виконання ухвали суду від 16 квітня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, відповідач, зокрема, посилався на запровадження воєнного стану в Україні.
26. Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апелянтом не доведено обставин, які обумовили неможливість подання ним апеляційної скарги у встановлений законом строк.
27. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
28. Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
29. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та діє і дотепер.
30. Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносилось.
31. Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
32. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
33. У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
34. Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
35. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник покликався на введення в Україні воєнного стану, виконання відповідачем завдань для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
36. Між тим, Верховний Суд зауважує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Вказані ж доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Більше того, саме по собі покликання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов`язки вчасно.
37. Зважаючи на це, доводи скаржника на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги в контексті описаних обставин, Верховний Суд вважає необґрунтованими і погоджується із висновком апеляційного суду щодо недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
38. Підсумовуючи наведене Суд вважає за необхідне зазначити, що, дійсно, введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
39. Також безпідставним є посилання скаржника на велику кількість судових справ за участі військової частини НОМЕР_1 , що перебувають у провадженні судів різних інстанцій є, оскільки ці обставини не є непереборними для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. При цьому такі обставини є внутрішніми питаннями організації роботи відповідача та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
40. У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
41. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
42. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливають на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
43. Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку, скаржник не зазначає та не надає.
44. Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, колегія суддів Верховного Суду уважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
45. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
46. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
47. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VІ. Судові витрати
48. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2024 року у справі №120/11773/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська