ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
10 березня 2020 року
справа №120/1378/19-а
адміністративне провадження №К/9901/509/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.
за участю секретаря судового засідання Статілко Ю .С.,
представників сторін
від позивача - Татаринова О. С., адвокат за ордером ЧК № 116772 від 13.02.2020,
від відповідача 1 - Черпітяк О. В., Тимошевської Ю. Й. в порядку самопредставництва,
від відповідача 2 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у складі суддів Смілянця Е. С., Охрімчук І. Г., Капустинського М. М.,
у справі №120/1378/19-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська-мукомельна компанія"
до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська-мукомельна компанія" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області (далі - Казначейство), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 квітня 20019 року № 0000201202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4 511 629,00 грн, та №0000211202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 5 854 727,00 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття. Також просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2018 року в розмірі 4 511 629,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. 16 липня 2019 року Вінницький окружний адміністративний суд рішенням відмовив у задоволенні позову.
3. Суд першої інстанції судове рішення мотивував тим, що під час проведення перевірки позивачем, на вимогу контролюючого органу не надано всіх оригіналів документів, що підтверджують показники відображені в декларації по ПДВ за грудень 2018 року. Оскільки такі документи не були надані, то податковим органом правомірно зазначено про їх відсутність та не підтвердження позивачем господарських операцій з відповідними контрагентами. Крім того, відповідачем під час проведення перевірки встановлено нестачу залишку готової продукції на суму 4 979 580,16 грн (ПДВ 995 916 грн). Всі виявлені порушення стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень у межах та у спосіб, передбачений законодавством України.
4. 28 листопада 2019 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення про задоволення позову, визнав протиправним та скасував податкові повідомлення - рішення від 01 квітня 2019 року №0000201202 на суму 4511629 грн та №0000211202 на суму 5854727 грн. Стягнув з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2018 року в розмірі 4511629 грн.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції висновувався з протиправності податкових повідомлень-рішень з огляду на недоведеність податковим органом складу податкових правопорушень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на незастосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 120/1378/19-а, та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року.
7. Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Суди попередніх інстанцій установили, що фактичний вид діяльності Товариства (ЄДРПОУ - 42282608) є: 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
19 січня 2019 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року № 9307795224 разом із заявою про бюджетне відшкодування на суму 4 511 629,00 грн.
У період з 21 лютого 2019 року по 06 березня 2019 року відповідно до наказу податкового органу від 19 лютого 2019 року № 888 та відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Товариства з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та правомірність формування від`ємного значення за грудень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13 березня 2019 року № 854/02-32-12-02/42282608 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлені порушення пункту 198.5 статті 198, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.4, 201.7 статті 201 абз. «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що за висновком податкового органу призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 4 511 629,00 грн., що дорівнює сумі бюджетного відшкодуванню зазначену декларацією з податку на додану вартість за грудень 2018 року на рахунок платника у банку (рядки 20.2.1+20.2.20).
Зазначене порушення вплинуло на від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме завищено суму від`ємного значення на 1 343 098,00 грн., із 1667094 грн. визначених платником податку рядком 20.1 та 21 декларації платника.
01 квітня 2019 року на підставі акта перевірки та згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000201202 за порушення пунктів 198.2, 198.5 статті 198, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4 511 629,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 127 907,00 грн без визначення правової підстави їх застосування.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000211202 за порушення пунктів 198.2, 198.5 статті 198, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.4, 201.7 статті 201, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 5 854 727,00 грн.
В ході перевірки податковим органом використано документи, зазначені у пункті 2.3 акта перевірки, на підставі яких установлено, що згідно з актом перевірки за листопад 2018 року станом на 30.11.2018 за даними бухгалтерського (податковою) обліку (за періоди виникнення від`ємного значення з ПДВ) по рахунку 26 «Готова продукція» обліковується залишок на кінець звітного періоду на суму 31 025 735, 44 грн.
Згідно з наданими оборотно-сальдовими відомостями підприємства по рахунку 26 «Готова продукція» на початок періоду 01.12.2018 обліковується залишок на суму 26 046 155,28 грн. Різниця між наданими даними про залишок сум по рахунку 26 «Готова продукція» в сумі 4 979 580,16 грн (ПДВ 995 916,032 грн).
Під час проведення перевірки посадовою особою податкового органу виписано запит від 22.02.2019 на ім`я позивача щодо надання оригіналів документів, які підтверджують показники відображені в декларації по ПДВ за грудень 2018 року.
Як зазначено в акті перевірки, запитувані документи для опрацювання надано не в повному обсязі. Під час перевірки використовувалися дані інформаційно-аналітичних систем державної фіскальної служби: ІТС «Податковий блок» Єдиний реєстр податкових накладних; Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України; ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
В судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача пояснив, що оскільки запит не оформлений належним чином, за відсутності офіційного бланку та печаті податкового органу, крім того не перелічено, які саме потрібно надати документи, тому позивач вважав, що документальну перевірку можна провести по інформації, яка міститься в базі даних податкового органу.
Склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом висновком про те, що перевіркою операцій з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей не реалізованих на час проведення перевірки встановлено, що різниця між наданими даними станом на 30.11.2018 та 01.12.2018 про залишок сум по рахунку 26 «Готова продукція» становить 4 979 580,16 грн, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань (р. 9 декларації) на 995 916,00 грн ПДВ.
Аналізом наявної інформації щодо вивезення товарів за межі митної території України, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за даними інформації про фактичне вивезення товару за межи митної території України, податкової декларації за грудень 2018 року відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, а саме завищено обсяг експортних операцій в грудні 2018 року на суму 19 484 449,00 грн, вид експортного товару - борошно пшеничне з зерна м`якої пшениці, вищого ґатунку. Країна призначення - Палестина, Катар, Сомалі, Венесуела, Бенін.
За твердженням податкового органу платником податку до декларації по ПДВ за грудень 2018 року включено до складу податкового кредиту податкові накладні, по яких відсутні первинні документи (не надані на запит контролюючого органу), що призвело до порушення пунктів 198.2, 198.5 статті 198 та пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту на 4 858 811,00 грн.
Завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 4 511 629,00 грн, вплинуло на від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме завищено суму від`ємного значення на 1 343 098,00 грн.
Контролюючий орган доводить, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту стало перевищення позивачем обсягів придбання товарів над обсягами реалізації, з подальшою реалізацією.
В акті перевірки податковий орган не зазначив жодного контрагента, господарські операції з якими покладені в основу податкових правопорушень Товариства, як і не зазначено які саме господарські операції, за результатами яких складені та надані двадцять чотири податкові накладні, на підставі яких Товариством сформований та сплачений податковий кредит, непідтверджені первинними документами.
Також відсутній розрахунок до податкових повідомлень-рішень.
Відтак, акт перевірки не є належним та достатнім доказом податкових правопорушень в розумінні статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції здійснив ретельну та комплексну перевірку доказів, доданих до матеріалів справи, дослідив розрахунок суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року та наявні в матеріалах справи первинні документи по контрагентам, правочини, на підставі яких відбулися операції, порядок оплати, перехід права власності (видаткові накладні (ВН), акти приймання-передачі (Акт), інші первинні документи), кількісні та якісні показники, товарно-транспортні накладні (ТТН), суму з ПДВ та окремо ПДВ та відповідність податкових накладних (ПН) в розрізі контрагентів.
По Товариству з обмеженою відповідальністю "АТРАНС-ЮГ" (ІПН 397269221030), що підтверджується, зокрема, договором поставки № 173-У- МК-пш від 28.12.2018, платіжним дорученням №681 від 21.12.2019, актами №131 від 10.12.2018, №132 від 12.12.2018, №133 від 17.12.2018, №134 від 20.12.2018, №135 від 27.12.2018;
По Селянському (фермерському) господарству "БІЛЕЦЬКОГО" (ІПН НОМЕР_1 ), що підтверджується, зокрема, договором поставки № 167-У- МК-лш від 04.12.2018, платіжним дорученням №627 від 05.12.2019, Акти №22 від 04.12.2018, №23 від 05.12.2018, №24 від 06.12.2018;
По Приватному підприємству "БМ БЛАГОДАТНЕ" (ІПН 366289123227), що підтверджується, зокрема договором поставки № 181-У- МК-пш від 17.12.2018, платіжним дорученням №679 від 18.12.2018, платіжним дорученням №695 від 19.12.2018, ВН №56 від 18.12.2018, №57 від 19.12.2018, №58 від 20.12.2018, №59 від 21.12.2018;
По Приватному сільськогосподарському підприємству "ВІДРОДЖЕННЯ" (ІПН 037909923111), що підтверджується, зокрема договором поставки № 161-У- МК-пш від 27.11.2018, № 180-У- МК-пш від 17.12.2018, платіжним дорученням №630 від 05.12.2018, платіжним дорученням №689 від 18.12.2018, платіжним дорученням №719 від 27.12.2018, ВН 98 від 07.12.2018, ВН 99 від 08.12.2018, ВН 101 від 09.12.2018, ВН 103 від 11.12.2018, ВН 105 від 20.12.2018, ВН 106 від 21.12.2018, ВН 108 від 28.12.2018, ВН 109 від 29.12.2018, ВН 110 від 31.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "КИЩЕНЦІ" (ІПН 315611223190), що підтверджується зокрема договором поставки № 188-У- МК-пш від 26.12.2018, платіжним дорученням №738 від 28.12.2018, платіжним дорученням №734 від 28.12.2018, платіжним дорученням №772 від 28.12.2018, ВН 930 від 26.12.2018, ВН 931 від 27.12.2018, ВН 932 від 28.12.2018;
По Фермерському господарству "МРІЯ" (ІПН 244124923233), що підтверджується, зокрема договором поставки №170-У- МК-пш від 10.12.2018, платіжним дорученням №643 від 10.12.2018, платіжним дорученням №675 від 17.12.2018, платіжним дорученням №707 від 21.12.2018, ВН №48 від 10.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕМПРИНТ ЧЕРКАСИ" (ІПН 401660823012), що підтверджується, зокрема договором про надання послуг №75 від 01.08.2018, платіжними дорученнями №705 від 21.12.2018, №671 від 14.12.2018, Актами №1839 від 21.12.2018, №1813 від 14.12.2018, №1753 від 05.12.2018;
По Приватному підприємству "СЕВЕРИН" (ІПН 313449223198), що підтверджується, зокрема, договором поставки№142-У- МК-пш від 26.10.2018, пл.№673 від 14.12.2018,пл.№704 від 21.12.2018, пл.№716 від 26.12.2018, ВН № 1201002 від 01.12.2018, ВН № 1204002 від 04.12.2018, ВН № 1205001 від 05.12.2018, ВН № 1206001 від 06.12.2018, ВН № 1207001 від 07.12.2018, ВН № 1208001 від 08.12.2018,ВН № 1209002 від 09.12.2018, ВН № 1211002 від 11.12.2018,ВН № 1211001 від 11.12.2018,ВН № 1212002 від 12.12.2018,ВН № 1212001 від 12.12.2018, ВН № 1215001 від 15,12.2018, ВН № 1218002 від 18.12.2018, ВН № 1219002 від 19.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕК-ЄВРОВЄКТРАНС" (ІПН 410071826576), що підтверджується, зокрема договором про надання послуг №ТЕО-42-08/2018, платіжним дорученням №713 від 22.12.2018, Актами №231 від 03.12.2018, №266 від 20.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ "ТАЛНЕ" (ІПН 367798323227), що підтверджується, зокрема договором переробки № 150 від 01.08.2018, договором на маневрові роботи тепловоза № 154 від 01.08.2018, Акт №330 від 31.12.2018, №345 від 31.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "УМАНЬХІМАГРО" (ІПН 327260323232), що підтверджується, зокрема договором поставки № 151-У- МК-пш від 22.11.2018, платіжними дорученнями №479 від 28.11.2018, №637 від 07.12.2018, ВН №60 від 01.12.2018;
По Фермерському господарству "ХЛІБОДАР.МВД" (ІПН 345224823225), що підтверджується, зокрема договором поставки № 177-У- МК-пш від 11.12.2018, платіжним дорученням №677 від 17.12.2018, ВН №11 від 12.12.2018,ВН №12 від 15.12.2018;
По Приватному підприємству "АЛЕКС-2010" (ІПН 371990023014), що підтверджується, зокрема договором про надання послуг №82 від 31.08.2018, Актом №209 від 31.12.2018;
По Приватному підприємству "Магазин Мега Стайл" (ІПН 314237423010), що підтверджується, зокрема рахунком-фактурою №241604 від 19.12.2018, платіжним дорученням №701 від 19.12.2018, ВН №250176 від19.12.2018, ВН №241604 від 19.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "МІРТРАНСАГРО" (ІПН 391524015542), що підтверджується, зокрема договором по перевезенню вантажів № МТА-30/П від 27.09.2018, Актом №694 від 17.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "АТМ ТАЛЬНЕ" (ІПН 357036023221), що підтверджується, зокрема договором поставки № 173-У- МК-пш від 28.12.2018, ВН №56 від 28.12.2018;
По Фермерському господарству "АГРО-ВІКТОРІЯ КАТЕРИНОПІЛЬ" (ІПН НОМЕР_2 ), що підтверджується, зокрема договором поставки №183-У- МК-пш від 20.12.2018, платіжним дорученням №721 від 27.12.2018, ВН №112 від 30.12.2018, ВН №113 від 31.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "ІТЕРІС" (ІПН 352430625535), що підтверджується, зокрема договором на експедиторські послуги №86-УМК-еп від 13.09.2018, платіжним дорученням №708 від 21.12.2018, Актами №1728 від 10.12.2018, №1729 від 10.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (ІПН 303072026502), що підтверджується, зокрема договором поставки №П 1811-3601 від 16.11.2018, платіжним дорученням №712 від 22.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" (ІПН 037940823221), що підтверджується, зокрема договором поставки № 175-У- МК-пш від 10.12.2018, платіжним дорученням №647 від 10.12.2018, ВН №64 від 12.12.2018, ВН №65 Від 12.12.2018, ВН №66 від 13.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "ПОЛІПАК ЛТД" (ІПН 309902620301), що підтверджується, зокрема договором поставки товару №26/07 від 26.07.2018, ВН № 1412 від 28.12.2018, ВН №1413від 28.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОРК УКРАЄНА" (ІПН 416444904659), що підтверджується, зокрема рахунками №708989 від 03.12.2018, №728572 від 22.12.2018, платіжним дорученням №603 від 03.12.2018, пл.№672 ВІД 22.12.2018, Актами №708989 від 03.12.2018, №728572 від 22.12.2018;
По ПрАТ "Києвстар" (ІПН 216738326059), що підтверджується, зокрема, договором №8412135 від 13.08.2018, платіжним дорученням №629 від 05.12.2018, ПH №6-23833583 від 31.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "САВІТ" (309606423238), що підтверджується, зокрема договором поставки № 169-У- МК-пш від 07.12.2018, платіжним дорученням №644 від 10.12.2018, ВН №15 від 17.12.2018;
По ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ), що підтверджується, зокрема, договором на перевезення № 106-У- МК- пат від 17.09.2018, платіжним дорученням №691 від 18.12.2018, Актами №232 від 11.12.2018, №239 від 26.12.2018, №244 від 31.12.2018, №246 від 31.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО - НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО 3 ІНОЗЕМНИМИ ІНЕСТИЦІЯМИ АГРОФІРМА ТЕКУЧА" (ІПН 143710323236), що підтверджується, зокрема договором поставки № 172-У- МК-пш від 12.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ-КАПІТАЛ" (ІПН 408909826524), що підтверджується, зокрема договором поставки друкованої продукції № 08/0718 від 01.07.2018, платіжними дорученнями №502 від 07.11.2018, №162 від 26.11.2018, №606 від 03.12.2018, №686 від 21.12.2018, ВН №40 від 16.10.2018, ВН №44 від 29.10.2018, ВН №61 від 28.12.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГПАПІР" (ІПН 402691820353), що підтверджується, зокрема договором поставки товару № 163 від 01.08.2018 платіжним дорученням №611 від 05.12.2019ВН №1502 від 12.12.2018;
По ПАТ "Укрзалізниця" (ІПН400758126555), що підтверджується, зокрема договором про надання послуг №00618/ЦТЛ-2018 від 06.08.2018;
По Товариству з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "УРОЖАЙ" (ІПН 318606523141), що підтверджується, зокрема договором поставки № АГД-1527 від 05.12.2018, платіжними дорученнями №634 від 06.12.2018, №642 від 11.12.2018, №648 від 11.12.2018, №727 від 28.12.2018, ВН №60 від 01.12.2018, ВН №35026 від 07.12.2018, ВН №35033 від 12.12.2018;
По ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ), що підтверджується, зокрема рахунком СФО-008257/26 від 13.12.2018, ВН №8136/23 від 14.12.2018;
По Черкаській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ІПН 029449423018), що підтверджується, зокрема, договором про надання послуг № 195 від 13.08.2018, платіжним дорученням №698 від 21.12.2018, Актом №004366 від 21.12.2018;
По Черкаській торгово-промисловій палаті (ІПН029449423018), що підтверджується, зокрема договором про надання послуг № 3/2018 від 06.08.2018, платіжним дорученням №610 від 03.12.2018, платіжним дорученням №736 від 28.12.2018.
По Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ІМПУЛЬС" (ІПН 321226004677), що підтверджується, зокрема договором 01/08/18-8 від 01.08.2018, платіжним дорученням №666 від 12.12.2018, ВН 1376 від 31.12.2018.
Доводи податкового органу зазначені в касаційній скарзі про те, що позивачем не надано пояснень де використовувалося пальне придбане у цього контрагента, є неприйнятними, з огляду на не витребування таких пояснень під час перевірки та не зазначення про таке в акті перевірки і впродовж розгляду справи під час попередніх судових розглядів.
Суд зазначає, що межі касаційного перегляду встановлені статтею 341 КАС України виключають можливість прийняття та оцінки доказів на стадії касаційного провадження.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. У доводах касаційної скарги відповідач наголошує, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивачем не надано до перевірки первинних документів. Вказує, що до перевірки надана оборотно-сальдова відомість відмінна від наявної в матеріалах справи. Не зрозумілим для відповідача є те, на підставі яких документів суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо наявності товару, що перебуває у дорозі. Також відповідач зазначає про наявність у матеріалах справи документів, які не стосуються спірних правовідносин.
10. 17.02.2020 від позивача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому Товариство погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, просить залишити рішення цього суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України
Пункт 75.1 статті 75.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78.
Документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Пункт 73.3 статті 73
Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245.
Пункт 10
Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Податковий кодекс України
Пункт 44.1 статті 44
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пункт 198.1. статті 198
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Абзац 1 пункту 198.2. статті 198
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзац 10 пункту 198.5 статті 198.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пункт 201.10 статті 201
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14
Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Пункт 200.1 статті 200
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пункт 200.3 статті 200
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпункт ґ) Пункт 200.12 статті 200.
Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
Абзац 4 пункту 200.12 статті 200.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Пункт 200.13 статті 200.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.
Пункт 200.15 статті 200.
У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
12. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
Стаття 1.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частина перша статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина друга статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:
Пункт 2.4.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пункт 2.15.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
15. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
17. Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Виконання господарської операції пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
19. Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
21. Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірних правовідносин, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
22. У ході розгляду справи суд апеляційної інстанції надав належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Зокрема, суд апеляційної інстанції дослідив первинні документи, які є підставою для податкового обліку та, які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.
23. В результаті господарських операцій з контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.
24. Судом апеляційної інстанції установлено, що господарські відносини між позивачем та контрагентами мали реальний характер, придбані товари використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача та належним чином відображені у податковій звітності.
25. Аналіз пунктів 44.1, 44.6, 44.7 статті 44, положень статті 73 Податкового кодексу України, пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі - Порядок № 1245), свідчить, що встановлені вимоги до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають. Відтак Товариство звільнялося від обов`язку надати відповідь на такий запит, оскільки в останньому відсутні обов`язкові елементи запиту, а саме перелік документів, які пропонується надати, як це передбачено пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та пунктом 10 Порядку № 1245.
26. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі №804/5722/16.
27. Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що зазначені документи, як підстави для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідають вимогам до оформлення первинних документів, встановлених частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
28. Суд визнає необґрунтованим твердження відповідача, що позивач надав до матеріалів справи, серед іншого, документи, якими неможливо пояснити їх відношення до спірних господарських операцій та розбіжність задекларованих сум, оскільки суд апеляційної інстанції надав оцінку первинним документам, що підтверджують задекларовані позивачем суми за грудень 2018 року. Суд апеляційної інстанції не враховував і не досліджував документи, які не стосуються спірних операцій але наявні в матеріалах справи (зокрема, по договору від 01.08.2018 № 01082018 щодо надання послуг з мийки , хімчистки та супутні послуги для автомобілів Toyota (том 1 а.с. 183-185), за актами про надання послуг від 03.12.2018 № 708989 «Start-3» (том 2 а.с. 112-113), на які посилається відповідач в касаційній скарзі, що спростовує доводи відповідача з посиланням на ці документи.
29. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що єдиним належним та допустимим доказом залишку чи нестачі товарно-матеріальних цінностей є акт інвентаризації. Відсутність такого документа свідчить про недоведеність податковим органом наявності податкового правопорушення в цій частині, оскільки в силу приписів пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України інвентаризація проводиться платником податку на вимогу контролюючого органу. Докази звернення податкового органу до Товариства з вимогою провести інвентаризацію відсутні.
30. Оцінка наявної в матеріалах справи оборотно-сальдової відомості по рахунку №26 «Готова продукція», зумовила висновок суду апеляційної інстанції про те, що зазначений документ обґрунтовує дані позивача, та відрізняється від даних, які наведені відповідачем в акті перевірки лише в частині зокрема товару, що знаходиться в дорозі.
Вказана оборотно-сальдова відомість по рахунку №26 «Готова продукція» використана податковим органом під час перевірки, про що зазначено у пункті 2.3 акта перевірки, чим спростовується твердження відповідача, що під час перевірки позивачем надавалася інша оборотно-сальдова відомість. Операції відображення на бухгалтерських рахунках вартості «товару, що знаходяться в дорозі» не були предметом окремого дослідження актом перевірки, що виключає можливість податкового органу посилатися на ці доводи, як підстави касаційної скарги.
31. Суд апеляційної інстанції висновувався з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
32. Суд апеляційної інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, детально дослідив господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.
33. Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність прийнятих податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на недоведеність відповідачем складу податкових правопорушень.
34. В частині позовних вимог Товариства про стягнення бюджетного відшкодування суд апеляційної інстанції висновувався з того, що з урахуванням встановлених обставин, сума, яку просить стягнути позивач є узгодженою, а отже вимога про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2018 року в розмірі 4511629 грн є обґрунтованою. Такий висновок суду зумовлений посиланням на правові позиції висловлені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року в справі № 826/7380/15.
35. Вирішення позовних вимог у такий спосіб одночасно із визнанням протиправними податкових повідомлень-рішень, скасування яких зумовлює право на отримання бюджетного відшкодування, є передчасним, оскільки таке право (відшкодування податку на додану вартість за грудень 2018 року) настає після скасування податкових повідомлень-рішень, які є предметом розгляду у цій справі. На час звернення до суду відповідач не допускав та не міг допустити протиправної бездіяльності. Обов`язок відшкодування заявлених до стягнення сум виник у відповідача після набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.
36. Відтак, за наявності права на заявлене до стягнення бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2018 року на час касаційного перегляду, на момент звернення із позовом до суду та апеляційного перегляду вирішення цього питання було передчасним, а тому в цій частині вимог суд апеляційної інстанції ухвалив постанову з порушенням норм матеріального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. Враховуючи встановлені обставини справи, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, відтак прийняті податковим органом спірні податкових повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на недоведеність відповідачем складу податкових правопорушень.
38. Поряд з цим, Суд вважає передчасною позовну вимогу Товариства стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2018 року в розмірі 4 511 629,00 грн.
39. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
40. Верховний Суд зазначає, що у цій справі суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, надана помилкова правова оцінка обставинам, які повно встановлені під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції в частині позовної вимоги про стягнення бюджетного відшкодування.
Керуючись статтями 341 344 349 350 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити частково.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №120/1378/19-а в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2018 року в розмірі 4 511 629,00 грн - скасувати, прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №120/1378/19-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: С. С. Пасічник
В. П. Юрченко