ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2025 року
м. Київ
справа №120/18717/23
провадження № К/990/47312/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 (суддя Воробйова І.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 (головуючий суддя Гонтарук В. М. судді Граб Л.С., Сторчак В. Ю.)
у справі №120/18717/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "ПРІМОКОЛЕКТ-КАПІТАЛ"
до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "ПРІМОКОЛЕКТ-КАПІТАЛ" (далі - TOB КУА "Прімоколект - Капітал", товариство) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (за текстом також - НКЦПФР, Комісія), у якому просило про визнання протиправною та скасування постанови від 27.07.2023 №154-КУА/ПІФ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) серії АЕ №294707, виданої згідно з рішенням комісії від 21.10.2014 №1405 із необмеженим строком дії з 18.11.2014.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що TOB КУА "Прімоколект - Капітал" є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків, здійснює професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) на підставі ліцензії серії АЕ №294707 від 03.03.2015.
3. Уповноваженими особами Комісії винесено розпорядження від 10.05.2023 №77-КУАП/ПІФ, згідно з яким TOB КУА "Прімоколект - Капітал" необхідно було протягом 10 робочих днів з дня отримання розпорядження усунути порушення шляхом:
- приведення пруденційних показників у відповідність до нормативних значень;
- подання до комісії достовірної інформації у складі довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів за січень, лютий та березень 2023 року щодо розрахунку ліквідності активів та даних на підставі яких здійснювався розрахунок зазначеного показника.
4. Розпорядження отримано TOB КУА "Прімоколект - Капітал" 17.05.2023.
5. На виконання розпорядження товариство подало інформацію за січень та лютий 2023 року. Однак за березень 2023 року достовірна інформація у вигляді довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів щодо розрахунку ліквідності активів та даних, на підставі яких здійснювався розрахунок зазначеного показника, не подана.
6. Відповідачем складено акт про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 04.07.2023 №143-КУА/ПІФ, у якому зафіксовано, що станом на 14.06.2023 достовірна інформація у складі довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів щодо розрахунку ліквідності активів та даних, на підставі яких здійснювався розрахунок зазначеного показника за березень 2023 року, не подана. Вказано, що товариство повідомило Комісію про не приведення пруденційних показників у відповідність до нормативних значень.
7. Постановою від 27.07.2023 №154-КУА/ПІФ накладено на товариство санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) серії АЕ №294707.
8. Зокрема, в постанові Комісія вказала, що товариство не виконало розпорядження від 10.05.2023 №77-КУАП/ПІФ щодо подання достовірної інформації у складі довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів щодо розрахунку ліквідності активів та даних, на підставі яких здійснювався розрахунок зазначеного показника за березень 2023 року та привело пруденційні показники у відповідність до нормативних значень.
9. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. Позов обґрунтований тим, що застосована відповідачем санкція не відповідає критеріям пропорційності та обґрунтованості, які застосовуються до рішень суб`єктів владних повноважень. Свої доводи в цій частині позивач мотивує тим, що законодавець передбачив більш ощадливі засоби впливу, які не призводять до руйнації бізнесу, зокрема штраф.
11. Відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що ліцензіат повинен дотримуватись нормативних значень пруденційних нормативів. Невиконання учасником ринків капіталу вимог рішення відповідача від 29.09.2022 №1221 «Щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках» щодо нормативного значення нормативу ліквідності є порушенням ліцензійних умов. Так, розпорядженням Комісії було зобов`язано товариство привести пруденційні нормативи у відповідність та подати довідку щодо розрахунку нормативу ліквідності за березень 2023 року. Однак, достовірна інформація щодо розрахунку нормативу ліквідності за березень 2023 року не подана та пруденційні нормативи не приведено у відповідність до нормативних значень, а отже розпорядження не виконано.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 07.03.2024, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, задовольнив позов повністю.
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» від 27.07.2022 № 2643-ІХ (далі - Закон №2643-ІХ) зміни до Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-ІХ (далі - Закон № 2115-ІХ) фактично відновили обов`язок для учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків подачі звітності до НКЦПФР в період дії воєнного стану. При цьому зміст показників довідки про нормативи ліквідності ґрунтується на показниках грошового вимірника гривні, які можливо отримати виключно на підставі фінансової звітності балансу КУА, балансу ІСІ, тощо. Однак, відповідна фінансова звітність не підлягала подачі позивачем в період дії воєнного стану відповідно до підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ. Тобто, позивач, маючи передбачене Законом право не подавати у спірний період відповідної фінансової звітності (а отже і оперувати відповідними показниками), об`єктивно був позбавлений можливості заповнити та сформувати повні та достовірні звітні дані, що мали подаватися до НКЦПФР.
14. На думку судів, у постанові відповідача, що є предметом оскарження, відповідачем нічим не обґрунтована необхідність та доцільність застосування по відношенню до позивача найсуворішої санкції анулювання ліцензії. Відповідачем в процесі розгляду справи не доведено, що такого роду санкція є пропорційною виявленим порушення, як і не вказано про те, що при прийнятті спірного рішення були з`ясовані усі обставини, які зумовили причини допущеного правопорушення, про що судом наголошувалось вище. Більше того, відповідач взагалі не обґрунтував, яким чином неподача позивачем певної звітності призвела чи могла призвести до порушення прав учасників ринків капіталу (у тому числі споживачів фінансових послуг) чи інших осіб (в тому числі держави), які негативні наслідки для відповідних осіб настали та чи є ці наслідки пропорційними по відношенню до тих негативних наслідків, які настали для самого позивача у зв`язку із реалізацією застосованої до нього санкції.
15. Суди відхилили посилання відповідача на Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2015 №1597 (далі - Положення №1597), оскільки пунктом 1 рішення НКЦПФР від 15.02.2023 №153 передбачено, що тимчасово, на період дії воєнного стану, зупинено дію вказаного Положення.
16. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
17. Як на підставу касаційного оскарження, Комісія посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. А також зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої та пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справа, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
18. Зокрема, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи:
- не було досліджено обставини стосовно права Комісії накладати санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках за невиконання позивачем розпорядження Комісії про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринків від 10.05.2023 №77-КУА/ПІФ;
- не зроблено висновків щодо законності розпорядження Комісії про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринків від 10.05.2023 №77-КУА/ПІФ (товариством не було оскаржено розпорядження НКЦПФР від 10.05.2023 № 77- КУА/ПІФ в судовому порядку, відповідне розпорядження не скасовано);
- не досліджено підставу для прийняття розпорядження від 10.05.2023 №77-КУА/ПІФ "Щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках", затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2022 №1221;
- не взято до уваги, що відповідно до пункту 6 "Щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках", затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2022 № 1221, яким визначено, що невиконання професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків вимог цього рішення щодо нормативного значення нормативу ліквідності активів є порушенням ліцензованих умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
19. Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався. Копія ухвали Верховного Суду від 07.01.2025 направлена учасникам процесу через підсистему «Електронний суд».
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
(а) щодо доводів касаційної скарги про помилковий розгляд судом першої інстанції справи за правилами спрощеного позовного провадження
21. Частинами першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
22. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
23. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу (пункт 6 частини 4 статті 12 КАС України).
24. Пунктом 5 частини 1 статті 266-1 КАС України визначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.
25. Отже виключно в порядку загального провадження розглядаються справи законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.
26. У справі, що розглядається, позивач оскаржує рішення про анулювання ліцензії товариства, а отже спір не віднесено до тих, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.
(б) щодо правомірності постанови від 27.07.2023 №154-КУА/ПІФ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках
27. Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи на позивача санкцію накладено за невиконання розпорядження від 10.05.2023 №77-КУАП/ПІФ.
28. Варті уваги доводи касаційної скарги про те, що вказане розпорядження не було предметом цього позову або іншого позову.
29. Суд враховує те, що у позовній заяві не було наведено підстав для визнання незаконним і скасування розпорядження Комісії про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринків від 10.05.2023 № 77-КУА/ПІФ.
30. Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
31. У справі, що розглядається, висновки судів щодо змісту порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринків, які були підставою для прийняття розпорядження Комісії від 10.05.2023 №77-КУА/ПІФ виходять за межі позовних вимог. При цьому, судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи не зроблено висновків щодо законності або незаконності відповідного розпорядження та не обґрунтовано необхідності виходу за межі позовних вимог.
32. У зв`язку з цим, висновки судів попередніх інстанцій щодо аналізу порушень, які стали підставою для прийняття розпорядження Комісії від 10.05.2023 №77-КУА/ПІФ не можуть бути підставою для задоволення позову.
33. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій мали дослідити підставу для прийняття розпорядження від 10.05.2023 №77-КУА/ПІФ "Щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках", затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.09.2022 №1221, оскільки, як вже було зазначено вище, розпорядження від 10.05.2023 №77-КУА/ПІФ не є предметом цього спору.
34. Водночас, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову з підстав неналежного обґрунтування відповідачем обрання такого виду санкції як анулювання ліцензії, виходячи з такого.
35. Відносини, що виникають у сфері здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків визначаються Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (надалі - Закон №448/96-ВР, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
36. Так, за вимогами статті 2 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків здійснюється з метою, зокрема, дотримання учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків вимог актів законодавства.
37. Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
38. Основний перелік завдань, який покладається на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку визначено у статті 7 Закону № 448/96-ВР. Між тим, частина друга приведеної статті визначає, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань у випадках і межах, встановлених законом, зокрема, встановлює порядок та видає ліцензії, передбачені статтею 4 цього Закону, а також анулює зазначені ліцензії в разі порушення вимог законодавства.
39. Згідно з вимогами статті 8 Закону № 448/96-ВР закріплено основні повноваження Комісії, за якими Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом, в тому числі:
- у разі порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, виносити попередження, зупиняти або анулювати дію ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону (пункт 5);
- надсилати офіційним каналом зв`язку емітентам, суб`єктам системи накопичувального пенсійного забезпечення (крім вкладників та учасників) та особам, які провадять професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, та саморегулівним організаціям обов`язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг та законодавства про акціонерні товариства, а також вимагати надання необхідних документів відповідно до законодавства (пункт 10);
- накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках (пункт 14).
40. Відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 11 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, законодавства про акціонерні товариства у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, -у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
41. Приписами частини першої статті 11 Закону №448/96-ВР також закріплено, що крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію, передбачену статтею 4 цього Закону.
42. Поряд з цим, відносини, що виникають під час вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу та під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу і організованих товарних ринках врегульовані Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23.02.2006 № 3480-IV (надалі - Закон № 3480-IV).
43. Підстави для анулювання ліцензії на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках визначені у статті 73 Закону № 3480-IV.
44. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 73 цього Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право анулювати видану ліцензію на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі, якщо, зокрема професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не виконав надіслане офіційним каналом зв`язку розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов).
45. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках, яке полягає у не виконанні або неповному виконанні розпорядження НКЦПФР може бути застосовано штрафну санкцію або санкцію у вигляді анулювання ліцензії.
46. У справі, що розглядається, правовими підставами для накладення санкції у вигляді анулювання ліцензії Комісією визначено пункт 1 розділу V Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, затвердженого рішенням НКЦПФР від 21.10.2021 № 982, пункт 14 частини першої статті 73 Закону №3480-IV, пункт 5 статті 8 Закону №448/96-ВР та пункт 1 розділу XV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, який затверджено рішенням НКЦПФР від 28.07.2020 № 405.
47. Тобто, НКЦПФР за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки наклало на позивача санкцію у вигляді анулювання ліцензії, а не накладення штрафу.
48. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, анулювання ліцензії є найсуворішою санкцією, тобто є одним із крайніх заходів впливу. А отже, застосування такого заходу вимагає від суб`єкта владних повноважень належного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого суб`єктом господарювання порушення та з`ясування усіх причин та умов, що зумовили його вчинення.
49. Застосування такого роду санкції як анулювання ліцензії не є обов`язковим та визначається виключно за власним розсудом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що свідчить вжиті у відповідних нормах законодавства слова «може», «має право».
50. Верховний Суд не заперечує того факту, що вибір санкції згідно з чинним законодавством є дискреційним повноваженням відповідача. Проте важливо наголосити, що дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
51. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
52. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
53. Навіть у межах дискреційних повноважень суб`єкт владних повноважень при застосуванні санкцій має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання, який полягає у відповідності (пропорційності) визначення міри покарання або величини штрафних санкцій за правопорушення ступеню тяжкості правопорушення.
54. Повертаючись до предмету спору, якій виник у цій справі, колегія суддів враховує, що суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем не доведено, що при накладені санкції у виді анулювання ліцензії ним з`ясовувались усі обставини вчиненого позивачем порушення, адже вони безумовно мали бути враховані при розгляді справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках та впливати на обсяг відповідальності позивача.
55. Тобто, в оскарженій постанові хоч і міститься посилання на конкретні правові норми, які надають право НКЦПФР анулювати ліцензію за виявлене правопорушення (зокрема вказівка на пункт чотирнадцять статті 73 Закону № 3480-IV), проте взагалі не розкриті фактичні підстави та мотиви, що зумовили Комісію застосувати відносно позивача найсуворіший вид відповідальності у вигляді анулювання ліцензії.
56. Оскільки оскаржувана постанова не відповідає усім тим критеріям правомірності, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, яким має відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, суди попередніх інстанцій дійшли законного і обґрунтованого висновку про те, що така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
57. Доводи касаційної скарги вищенаведених висновків не спростовують.
58. Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
59. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність постанови від 27.07.2023 №154-КУА/ПІФ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках та необхідність її скасування, однак неправильно аналізували порушення законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринків, які були підставою для прийняття розпорядження Комісії від 10.05.2023 №77-КУА/ПІФ, що за правилами частин 1 та 4 статті 351 КАС України є підставою для зміни мотивувальної частини судових рішень.
60. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а судові рішення змінити, шляхом виключення з них вказаних вище мотивів. У решті оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому скасуванню не підлягає.
61. Оскільки Верховний Суд не приймає нового рішення за результатами розгляду справи, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №120/18717/23 змінити, виключивши з їх мотивувальної частини висновки щодо порушення законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринків, які були підставою для прийняття розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.05.2023 №77-КУА/ПІФ.
В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №120/18717/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб