№ 120/2707/19-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 120/2707/19-а

провадження № К/9901/8735/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М., суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М.) у справі №120/2707/19-а,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ командувача Повітряних Сил ЗС України №116 від 19.07.2019 «Про порушення вимог режиму секретності та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності» в частині попередження позивача про неповну службову відповідність.

2. В обґрунтування позову позивач посилався на невмотивованість оскаржуваного ним наказу вважав, що відповідачем порушено порядок притягнення до відповідальності, а сам вид покарання є несправедливим.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності власних дій при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що здійснено в межах повноважень та у спосіб, що встановлені законом, з дотриманням встановленої процедури і з урахуванням всіх обставин.

5. За встановлених службовим розслідуванням обставини, суд вважав, що вони в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в даному випадку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків за вчинення ним вказаних дій.

6. Суд першої інстанції критично розцінив доводи позивача щодо порушення порядку притягнення йогоа до відповідальності, оскільки в основі оскаржуваного наказу від 19.07.2019 «Про порушення вимог режиму секретності та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності» про неповну службову відповідність лежить факт вилучених документів з грифом "для службового користування" саме за місцем проживання позивача, а виявлення та зберігання документів з обмеженим доступом в службовому кабінеті за основу не бралось; тобто твердження стовно притягнення особи двічі до відповідальності за одне й теж саме правопорушення, безпідставне та необґрунтоване.

7. Щодо твердження позивача про притягнення його одночасно до адміністративної та дисциплінарної відповідальності, то суд першої інстанції, з посиланням на положення статті 39 Закону України "Про державну таємницю" та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зазначав, що вказані норми прямо вказують на наявність підстав щодо застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу у разі неналежного виконання обов`язків щодо збереження державної таємниці. Крім того, суд першої інстанції зауважував, що на день прийняття оскаржуваного наказу будь - яка інформація про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у Командуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 була відсутня, як і власне відсутнє будь - яке рішення суду, яке набрало законної про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

8. Щодо посилань позивача на передчасність накладення дисциплінарного стягнення у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження №12019020000000160, то суд першої інстанції зазначав, що Дисциплінарна комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, а лише перевірила обставини події на предмет дотримання вимог, що ставляться до військовослужбовців, та наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку; встановлені Дисциплінарною комісією обставини не свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а лише вказують на вчинення останнім дисциплінарного проступку; жодна з норм Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не вказує на те, що у разі притягнення до кримінальної відповідальності військовослужбовця (наявності досудових розслідувань), останній не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а навпаки наголошує, що за невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

9. Щодо доводів позивача про порушення строків накладення на нього дисциплінарного стягнення, то суд першої інстанції вказував, що наказом від 15.05.2019 №141ад було призначено службове розслідування щодо несанкціонованого розповсюдження інформації, наказом від 13.06.2019 №162ад термін службового розслідування було продовжено до 15.07.2019, акт за результатами службового розслідування затверджено командувачем ІНФОРМАЦІЯ_1 12.07.2019 та прийнято рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді "попередження про неповну службову відповідність", що і стало підставою для видання в межах місячного строку наказу командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 №116 від 19.07.2019 "Про порушення вимог режиму секретності та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності". Наведене, на переконання суду першої інстанції, дає підстави для висновку, що при прийнятті рішення за результатами службового розслідування командувачем ІНФОРМАЦІЯ_1 під час видання оскаржуваного наказу було дотримано усіх вимог встановлених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України в частині строків проведення службового розслідування та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, а твердження позивача, що призначення та проведення службового розслідування за одним і тим самим фактом є таким, не відповідає дійсності.

10. Стосовно виду покарання, яке, на думку позивача є несправедливим, то суд першої інстанції зазначав, що при обранні виду дисциплінарного стягнення враховано, що позивач, маючи значний досвід військової служби, розуміючи порядок проходження військової служби та будучи обізнаною з обов`язками військової служби, був зобов`язаний неухильно виконувати вимоги чинного законодавства, розуміючи, що він повинен бути прикладом для всього особового складу, повинен діяти в межах законодавства та вимагати від підлеглих йому працівників виконання вимог норм законів, а не порушуючи їх, тим самим підриваючи авторитет державної установи; враховано, що порушення, вчинені позивачем в умовах неприхованої збройної агресії проти України з боку російської федерації, можуть створить умови витоку таємної інформації та може негативно вплинути на результати виконання поставлених бойових завдань по захисту повітряного простору, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, які покладені на Збройні Сили України в умовах особливого періоду, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби; також при застосуванні дисциплінарного стягнення враховано, що позивача було позбавлено доступу до державної таємниці за неналежну організацію та здійснення контролю за заходами з охорони державної таємниці. З огляду на викладене, суд першої інстанції вважав, що обраний позивачеві вид дисциплінарного стягнення є обґрунтованим.

11. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року скасовано і прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено.

12. Суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності власних дій в ході проведення службового розслідування стосовно наявності в діях позивача ознак несанкціонованого розповсюдження інформації з обмеженим доступом і винесення оскаржуваного наказу, оскільки службове розслідування було проведено поверхнево, без дослідження всіх обставин скоєння правопорушення, без встановлення вини ОСОБА_1 та обгрунтування ступеня відповідальності. За результатами розгляду Акту та матеріалів службового розслідування прийнято оскаржуваний наказ, що очевидно вказує на його неправомірність.

13. Суд апеляційної інстанції зазначав, що викладаючи встановлені в ході службового розслідування факти та обставини, комісія Командування Повітряних Сил Збройних Силу України, керувалась протоколом засідання експертної комісії з питань державної таємниці при державному експерті з питань таємниць - командувачі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.07.2019 №350/110/2/953/ПС; натомість, як пояснили в судовому засіданні представники відповідача, в основу всіх висновків Дисциплінарної комісії та відповідно і Акту, складеного за результатами службового розслідування, покладено саме Висновок державного експерта з питань таємниць - командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 генерал - полковника ОСОБА_2 про визначення ступеня секретності відомостей, який датований 31.07.2019.

14. Судова колегія апеляційного суду критично оцінила вказане, з огляду на часовий проміжок між датою затвердження Акту службового розслідування, що мало місце 12.07.2019, та датою затвердження Висновку державного експерта, що мало місце 30.07.2019; виявлену розбіжність у періодичності затвердження Висновку та Акту представники відповідача в судовому засіданні не пояснили, будь-яких доказів в підтвердження існування об`єктивних причин виникнення вказаного часового проміжку та його підставність суду не надано.

15. З наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що встановлені обставини справи дають підстави погодитись з твердженням апелянта про передчасність висновків Дисциплінарної комісії, які ґрунтуються виключно на припущеннях; уваги потребує той факт, що протокол засідання експертної комісії з питань державної таємниці при державному експерті з питань таємниць - командувачі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.07.2019 №350/110/2/953/ПС не містить жодних стверджуючих висновків, а сама комісія уповноважена на підготовку виключно проектів висновків; в даному випадку, прослідковується явна передчасність затвердження командувачем ІНФОРМАЦІЯ_1 Акта службового розслідування щодо несанкціонованого розповсюдження інформації з обмеженим доступом, без попереднього та необхідного отримання достовірних результатів стосовно наявності вини позивача у розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, як і належного підтвердження того, що відомості, які були предметом дослідження містять таємну інформацію або інформацію з обмеженим доступом; чи мали матеріальні носії, які були виявлені під час обшуку такий гриф секретності у зазначеному протоколі Експертної комісії не назначено, як і не зазначено, коли такі носії інформації набули статусу "таємно".

16. Також, судова колегія апеляційного суду звертала увагу на невизначеність висновків Дисциплінарної комісії, що містяться в Акті від 12.07.2019; зокрема, враховуючи відмову позивача у наданні пояснень з приводу виявлених у нього документів, Комісія припускає ймовірність в діях позивача ознак порушення порядку поводження з таємними документами та припускає ймовірний вплив на підлеглих шляхом надання доручень на викопіювання таких документів; ні в Акті службового розслідування, ні в оскаржуваному наказі чітко не встановлено і не зазначено які дії позивача ОСОБА_1 призвели до дисциплінарного правопорушення; крім цього, жодних доказів, які підтверджують вищезазначене надано не було.

17. Суд апеляційної інстанції не погодився з позицією суду першої інстанції стосовно доведеності вини саме позивача у несанкціонованому зберіганні та розповсюджені інформації з обмеженим доступом, позаяк представники відповідача, а ні в суді першої інстанції, а ні під час апеляційного перегляду справи, факт особистої причетності позивача до виявлених у його помешканні та робочих приміщеннях документів не довели; жодних обґрунтованих пояснень з приводу протиправності шляхів отримання позивачем вказаної інформації та можливої його участі у цьому матеріали справи також не містять. При цьому суд апеляційної інстанції зауважував, що наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями, які були відібрані начальником служби автоматизованих інформаційних систем ВЗ та ІС штабу КПС ЗС України на виконання наказу Командувача Повітряних Сил ЗС України від 15.05.2019 № 141ад, в рамках проведення дисциплінарного розслідування стосовно позивача, засвідчується виключно факт передання позивачу військовослужбовцями, що були у його безпосередньому підпорядкуванні, чистих дискет; факт передання будь-яких копій документів, як у паперовому так і в електронному вигляді, або отримання будь-яких доручень з приводу вказаних документів, поясненнями підлеглих позивача не засвідчено.

18. До того ж, як зазначав суд апеляційної інстанції, в судовому засіданні представниками відповідача не доведено, що на момент проведення службового розслідування в його основу покладені належні докази того, що документи виявлені у позивача під час проведення обшуку, як в помешканні, так і в службовому приміщенні, є носіями таємної інформації або ж інформації з обмеженим доступом, як і не визначено належним обґрунтуванням саму процедуру визнання документу таким, що містить таємну інформацію або інформацію з обмеженим доступом.

19. Судова колегія апеляційного суду відхилила пояснення представників відповідача стосовно відсутності ознак призначення службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення, оскільки як встановлено в ході розгляду справи, службове розслідування, призначене наказом від 15.04.2019, стосувалось документів вилучених в службових приміщеннях адміністративної будівлі № 1/436 Командування Повітряних Сил, а службове розслідування призначене наказом від 15.05.2019 стосувалось, як документів вилучених за місцем проживання позивача, так і документів, висновок щодо яких вже мав місце в результаті попереднього службового розслідування внаслідок чого складено Акт службового розслідування від 22.05.2019 та видано наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. При цьому, суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи представників відповідача про скасування наказу Командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2019 про оголошення суворої догани позивачу в зв`язку з прийняттям наказу №116 про неповну службову відповідність, оскільки вказана обставина не підтверджена належним чином та не спростовує факту одночасного проведення двох службових розслідувань стосовно документів, вилучених в службових приміщеннях адміністративної будівлі № 1/436 Командування Повітряних Сил.

20. Також, на переконання суду апеляційної інстанції, заслуговує уваги факт недоведеності відповідачем співмірності застосованих до позивача обмежень, а саме не обґрунтовано необхідність застосування такого суворого виду дисциплінарного стягнення, як неповна службова відповідність та неможливість застосування менш жорстких стягнень для забезпечення досягнення поставленої цілі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

21. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 повністю і залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2019.

22. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою для видання оскаржуваного наказу стали порушення поводження з таємними документами, несанкціоноване їх зберігання за місцем проживання позивача на комп`ютері, який підключений до мережі інтернет та за місцем проходження військової служби, які вчинені останнім в умовах неприхованої збройної агресії проти України з боку російської федерації, що створило умови до можливого витоку таємної інформації та могло негативно вплинути на результати виконання поставлених бойових завдань по захисту повітряного простору, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, які покладені на Збройні Сили України в умовах особливого періоду. Вказані обставини, як зазначає відповідач, підтверджуються матеріалами справи, в яких міститься протокол експертної комісії та експертний Висновок, відповідно до яких, із вилучених за місцем проживання полковника ОСОБА_1 документів, відомості, що містяться у наданих на експертне дослідження документах, зазначених у пунктах 3.1.-3.6 Висновку (6 документів) містять відомості військового характеру, які підпадають під дію статей ЗВДТ-2005, відносяться до сфери оборони, та становлять державну таємницю із ступенем секретності «ТАЄМНО», розголошення яких могло завдати шкоди інтересам національної безпеки та обороноздатності України.

23. Відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають реальним обставинам справи висновки суду апеляційної інстанції про те, що «в основу всіх висновків Дисциплінарної комісії та відповідно і Акту, складеного за результатами службового розслідування, покладено саме Висновок державного експерта з питань таємниць - командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 генерал-полковника ОСОБА_2 про визначення ступеня секретності відомостей, який датований 31.07.2019» і зазначає, що порушення позивачем ряду вимог нормативно - правових актів, що регулюють порядок поводження з таємними документами, були встановлені під час проведення обшуків за місцем проживання та у робочих кабінетах позивача, а службове розслідування було призначене командувачем Повітряних Сил виключно з метою уточненню причин та умов, які сприяли вчиненню цих правопорушень, ступеня вини позивача, а також інших осіб винних у вчиненні правопорушень.

24. Тобто, на переконання відповідача, судом апеляційної інстанції помилково зроблено висновок, що в основу висновків результатів службового розслідування та в подальшому видання оскаржуваного наказу, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідність» був експертний висновок від 31.07.2019, а не саме ряд порушень нормативно-правових актів, що регулюють питання поводження з документами, які містять державну таємницю, які були встановленні під час проведення обшуків та підтвердились в ході проведення службового розслідування.

25. Відповідач зауважує, що як вірно встановлено судом першої інстанції, але проігноровано судом апеляційної інстанції, комісія, яка проводила службове розслідування, при наданні оцінки щодо визначення ступеня секретності знайдених документів керувалася протоколом засідання експертної комісії з питань державної таємниці при державному експерті з питань таємниць - командувачі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.07.2019, форма якого наведена у додатку №19 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (зі змінами)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939; в даному випадку комісія, відповідно до наданих повноважень підготувала пропозиції щодо наявності чи відсутності у матеріальних носіях інформації відомостей, що становлять державну таємницю, результати якої оформлені Протоколом експертної комісії, який є належним та допустимим доказом для встановлення ступеня секретності документів, оскільки складений уповноваженою на те комісією, в межах проведеного службового розслідування та не потребує затвердження державним експертом з питань таємниці.

26. Стосовно Висновку державного експерта з питань таємниць - командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 генерал - полковника ОСОБА_2. від 31.07.2019, який на думку суду апеляційної інстанції став в основу для прийняття висновків комісії за результатами службового розслідування, то, як вказує відповідач, він був складений та затверджений виключно в рамках кримінального провадження, на вимогу ухвали слідчого судді від 08.05.2019 у справі №127/12628/19 та від 13.05.2019 у справі №127/12496/19 про призначення експертизи, щодо встановлення відомостей у сфері оборони що становлять державну таємницю, відносно документів вилучених за місцем проживання позивача та за місцем його проходження служби (в робочому кабінеті) для надання експертного висновку та до уваги комісією з проведення службового розслідування не брався, оскільки був складений в часі після затвердження Акту.

27. Хибним та таким, що суперечить матеріалам справи, на переконання відповідача, є висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність відповідачем співмірності застосованих до позивача обмежень, а саме необґрунтовано необхідність застосування такого суворого виду дисциплінарного стягнення, як неповна службова невідповідність та неможливість застосування менш жорстких стягнень для забезпечення поставленої цілі. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою той факт, про який неодноразово наголошувалось представниками відповідача, про наявність у позивача під час проходження військової служби дисциплінарних стягнень, які були пов`язані з порушенням вимог щодо охорони державної таємниці у Збройних Силах України, та із урахуванням встановлених обставин під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду відповідач діяв виключно в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

28. Також помилковими вважає касатор висновки суду апеляційної інстанції про те, що «представники відповідача, а ні в суді першої інстанції, а ні під час апеляційного перегляду справ, факт особистої причетності позивача до виявлених у його помешканні та робочих приміщеннях документів не довели; жодних обґрунтованих пояснень з приводу протиправності шляхів отримання позивачем вказаної інформації та можливої його участі в цьому матеріали справи не містять». Відповідач повторно зазначає, що із вилучених за місцем проживання першого заступника начальника штабу Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. документів 6 містять відомості військового характеру, які підпадають під дію статей ЗВДТ-2005 та становлять державну таємницю у сфері оборони зі ступенем секретності "Таємно", та 33 документи, які підпадають під дію ПСІ-2017, становлять службову інформацію Збройних Сил України та мають гриф обмеження доступу "Для службового користування".

29. Відповідач також вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що службове розслідування було проведено поверхнево, без дослідження усіх обставин скоєння правопорушення, без встановлення вини ОСОБА_1 та обґрунтування ступеня вини, оскільки неправомірними діями позивача були встановленні порушення положень законів та інших нормативно - правових актів.

30. Скаржник також звертає увагу, що допущення вказаних порушень підтверджується постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 по справі №120/2385/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 №92 від 22.05.2019 в частині скасування пункту 10 (непоновлення доступу до державної таємниці), який був виданий на підставі встановлених порушень поводження позивача з таємними документами під час проведеного обшуку в службових кабінетах; розгляд вказаної справи здійснювався цією ж колегію суду, постанова, якої оскаржується даній касаційній скарзі.

31. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій позивач просить касаційну скаргу Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

32. Касаційна скарга Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 до Верховного Суду надійшла 26 березня 2020 року.

33. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

34. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №120/2707/19-а.

35. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Командуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді першого заступника начальника штабу Командування ІНФОРМАЦІЯ_1.

37. Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019020000000160 від 05.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 361-2 Кримінального кодексу України (несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації).

38. Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11.04.2019 з метою з`ясування всіх обставин кримінального провадження, встановлення осіб, які мають відношення до розповсюдження захищеної законом інформації, було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем роботи першого заступника начальника штабу Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 в службових приміщеннях адміністративної будівлі № 1/436 Командування Повітряних Сил..

39. Також, відповідно до ухвал слідчого судді Вінницького міського суду від 12.04.2019, 15.04.2019 було проведено обшук за місцем проживання першого заступника начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 .

40. В результаті проведення вказаних обшуків було виявлено ряд документів та носіїв електронної інформації (дисків, дискет), які в подальшому були відправлені на експертизу для встановлення відомостей у сфері оборони, що становлять державну таємницю.

41. У зв`язку з розслідуванням кримінального провадження старший слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області звернулась до командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призначення службового розслідування по факту виявлення та вилучення по місцю проживання полковника ОСОБА_1 документів із грифом обмеження доступу та в подальшому, надати відповідні завірені копії даного службового розслідування.

42. Відповідно до наказу командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.04.2019 № 101ад "Про призначення службового розслідування за фактом несанкціонованого розповсюдження інформації" та наказу командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.05.2019 № 131ад "Про продовження службового розслідування щодо несанкціонованого розповсюдження інформації з обмеженим доступом" комісією Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також Комісія) проведено службове розслідування з метою з`ясування причин та умов несанкціонованого розповсюдження військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 інформації з обмеженим доступом та встановлення ступеня вини посадових осіб.

43. За результатами вказаного розслідування Комісією складено Акт від 22.05.2019 року, де зафіксовано факт порушення позивачем вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 7 пункту 116 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (зі змінами), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, пункт 38 "Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію", затвердженої постановою КМУ від 19.10.2016 №736 щодо заборони запису інформації на електронні носії не внесені до журналу обліку електронних носіїв інформації, пункту 6.1 "Порядку використання мережі Інтернет у системі Міністерства оборони України" затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №727 щодо заборони обробки інформації з обмеженим доступом в ІСД-Інтернет, п. 3.2.6 "Інструкції з організації та забезпечення режиму секретності у Збройних Силах України" затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 30.11.2018 №430дск щодо друкування секретного документу на попередньооблікованих в секретному діловодстві аркушах паперу, пункту 11.4.5. "Інструкції з діловодства у Збройних Силах України" затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.07.2017 №124 щодо заборони запису службової інформації на необліковані встановленим порядком електронні носії інформації.

44. За зазначені порушення перший заступник начальника штабу Командування Повітряних Сил полковник ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Пунктом 9 наказу командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2019 № 92 йому оголошено сувору догану.

45. Відповідно до наказу командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.05.2019 № 141ад "Про призначення службового розслідування щодо несанкціонованого розповсюдження інформації" та наказу командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2019 № 162ад "Про продовження службового розслідування щодо несанкціонованого розповсюдження інформації з обмеженим доступом", комісією Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено службове розслідування з метою з`ясування причин та умов несанкціонованого розповсюдження військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 інформації з обмеженим доступом та встановлення ступеня вини посадових осіб.

46. В ході проведення вказаного службового розслідування встановлено порушення першим заступником начальника штабу Командування Повітряних Сил полковником ОСОБА_1 вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 7 пункту 116 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (зі змінами), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, Зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, невиконання вимог режиму секретності, порядку поводження із службовою інформацією Збройних Сил України та технічного захисту інформації, що могло створити передумови до витоку інформації з обмеженим доступом.

47. 19.07.2019 наказом №116 Командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 попереджено першого заступника начальника штабу Командування Збройних Сил України полковника ОСОБА_1 про неповну службову відповідність.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

48. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

49. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

50. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

51. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

52. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

53. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999, яким затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут). Дисциплінарний статут визначає, що усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

54. Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

55. Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

56. Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

57. За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.

58. Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

59. Відповідно до статті 69 Дисциплінарного статуту на вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження у посаді.

60. Згідно зі статтею 72 Дисциплінарного статуту командир корпусу, крім прав, якими наділено командира бригади, дивізії, має право щодо вищих офіцерів робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану.

61. За нормами статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

62. Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

63. Статтею 85 Дисциплінарного статуту визначено, що, службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

64. Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), який визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

65. Відповідно до статті 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

66. Стаття 11 Статуту встановлює, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

67. Відповідно до статей 26, 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

68. Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджений Наказом Міністра оборони України 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок № 608).

69. Пунктом 1 розділу II Порядку № 606 визначено, що службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;

надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

70. За приписами пунктів 1-3 розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення чи призначення підпорядкованим посадовим (службовим) особам.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

71. Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 608 За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

72. Згідно з пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

73. Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до акту проведення службового розслідування від 12.07.2019 розслідуванням встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019020000000160 від 05.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 361-2 Кримінального кодексу України.

74. Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019020000000160 від 05.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 361-2 Кримінального кодексу України, 15.04.2019 відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 12.04.2019 було здійснено обшук за місцем проживання першого заступника начальника штабу Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та вилучено 53 документи.

75. Так, було вилучено такі документи:

Телеграма (ксерокопія) без назви від 20.09.2015 "Розпорядження Генерального штабу ЗС України №304/2/4176т. ОКП-Київ 14.00 20.09.2015" таємно, на 9 арк.;

Телеграма (вихідна шифртелеграма) № 313 від 19.04.2015, таємно, на 1 арк.;

Штаб АТО території Донецької та Луганської областей. "Доповідь заступника керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з авіації та ППО - начальника авіації та ППО" Стан та положення угруповання Повітряних Сил в зоні АТО на 31.03.2017" на 9 аркушах, з грифом секретності "таємно";

Склад угруповання ЗС РФ на 27.03.2017, на 1 арк.;

Оперативна обстановка в кризових регіонах України станом на 27.03.2017, на 1 арк.;

Склад авіаційного угруповання ЗС РФ вздовж ДК України станом на 27.03.2017, на 1 арк.;

Можливості угруповання ЗРВ та ВА ЗС РФ, на 1 арк.;

Можливості угруповання РТВ ЗС РФ, на 1 арк.; Стан та положення сил та засобів розвідки ПС ЗС України, на 1 арк.;

Стан та положення зенітних ракетних військ, на 1 арк.;

Несення бойового чергування з ППО підрозділами зенітних ракетних військ, на 1 арк.;

Справність озброєння та військової техніки підрозділів ЗРВ, на 1 арк.;

Рівень підготовки екіпажів та справність авіаційної техніки військових частин ПС, на 1 арк.;

Можливість транспортної авіації, на 1 арк.; Хід списання літальних апаратів, на 1 арк.;

Стан використання кошторисних призначень, на 1 арк.;

Стан та положення авіаційних частин ПС, які залучені до БЧ з ППО та ООС, на 1 арк.;

Стан та положення авіаційних частин ПС, на 1 арк.;

Стан та положення сил та засобів розвідки ПС ЗС України, на 1 арк.;

Можливості угруповання ЗРВ та ВА ЗС РФ, на 1 арк.;

Можливості угруповання РТВ ЗС РФ, на 1 арк.;

Склад авіаційного угруповання ЗС РФ вздовж ДК України станом на 11.12.2018, на 1 арк.;

Завдання, виконання РТВ, на 1 аркуші; Стан радіолокаційного озброєння РТВ, на 1 арк.;

Параметри радіолокаційного поля при переведенні в готовність № 1, на 1 арк.;

Параметри чергового радіолокаційного поля, на 1 арк.;

Склад та положення підрозділів РЕБ, на 1 арк.;

Укомплектованість військових частин РЕБ особовим складом та спецтехнікою, на 1 арк.;

Несення бойового чергування підрозділами РЕБ, на 1 арк.;

Угруповання авіації та ППО ОС, на 1 арк.;

Стан бойового чергування з ППО, на 1 арк.;

Укомплектованість особовим складом, стан озброєння та військової техніки, на 1 арк.;

Винищувальне авіаційне прикриття та авіаційне забезпечення ООС, на 1 арк.;

Радіолокаційне поле, на 1 арк.;

Зенітне ракетне прикриття ООС, на 1 арк.;

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, на 1 арк.;

Стан озброєння та військової техніки ХНУПС, на 1 арк.;

Стан логістики ПС ЗС України, на 1 арк.;

Створення автоматизованої системи управління авіацією та ППО ЗС України, на 1 арк.;

Цифрова телекомунікаційна мережа зв`язку ПС ЗС України, на 1 арк.;

Польова компонента телекомунікаційної мережі зв`язку ПС ЗС України, на 1 арк.;

Організація роботи захищеної мережі обміну інформацією, на 1 аркуші;

Організація роботи мережі обміну службовою інформацією, на 1 арк.;

Першочергове оснащення цифровими радіостанціями підрозділів ЗРВ, РТВ та авіації, на 1 арк.;

Зміни в діяльності авіаційного угруповання ПКС ЗС РФ та НАТО станом на 06.02.2019, на 1 арк.;

Патрульний протичовновий літак Р-8А Poseidon, на 1 арк;

Самолет електронної розвідки і РЭБ ЕР-ЗЕ Aries II, на 1 арк.;

Розвідувальний літак RC-135 V/W RIVET JOINT, на 1 арк.;

Многоцелевой истребитель СУ-30СМ, на 1 арк.;

Дальний стратегічний розвідувальний комплекс RQ-4 Global Hawk, на 1 арк.;

Засоби радіоелектронної боротьби з БПЛА, на 6 арк.;

Окреме доручення вх. № 3026/с/ДСК від 03.11.2018, на 2 арк., для службового користування;

Порядок прийняття рішення на застосування ударної авіації в інтересах угруповань військ (сил) № 1, на 2 арк.

76. Щодо телеграми (ксерокопія) без назви від 20.09.2015 «Розпорядження Генерального штабу ЗС України № 304,2/4176т. ОКП-Київ 14.00 20.09.2015» на 1 аркуші, то під час службового розслідування встановлено, що зазначений документ було отримано з Генерального штабу ЗС України у вигляді вхідної шифртелеграми № 4182 (підписний № 304/2485) в 15.35 20.09.2015. Відповідно статті 1.1.3 - ЗВДТ-2005 року, надано гриф секретності «Таємно». Долучено до справи № 37 - 2015 року, стор. 319, 320. Посадовим особам відділу забезпечення шифрованим листуванням військової частини НОМЕР_1 завдання полковником ОСОБА_1 на зняття копій документу не ставились. Додаткові копії документу особовим складом відділу забезпечення шифрованим листуванням військової частини НОМЕР_1 не виготовлялись.

77. Щодо вихідної шифртелеграма № 313 від 18.04.2015, то встановлено, що зазначеному документу 18.04.2015 на підставі статті 1.1.3 ЗВДТ - 2005 року надано гриф секретності "Таємно". Документ опрацьовано в оперативному управлінні штабу Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ПС ЗС України) на АС класу "1" 2-ї категорії № 10151 /ПС, в одному примірнику (додатки 35, 36). Виконав та віддрукував начальник напрямку відділу напрямків підполковник ОСОБА_3 (звільнений з лав Збройних Сил України у 2018 році, на теперішній час працівник ЗС України військової частини НОМЕР_2 ), гриф секретності надав начальник відділу напрямків полковник ОСОБА_4 (переведений на посаду до Оперативного об`єднаного штабу ЗС України, м Київ). Документ надруковано на попередньо облікованому окремому аркуші паперу ( НОМЕР_3 від 18.04.2015), зареєстровано за № 350/105/15/4т/пс від 18.04.2015. Підписаний документ тимчасово виконуючим обов`язки командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 генерал-лейтенантом ОСОБА_2 . Доведено першому заступнику начальника штабу Командування ПС ЗС України полковнику ОСОБА_1 19.04.2015 року, про що свідчить його особистий підпис на звороті телеграми. Письмовий дозвіл на виготовлення копій (розмноження) вказаного документа не надавався. Посадовим особам відділу забезпечення шифрованим листуванням військової частини НОМЕР_1 завдання полковником ОСОБА_1 на зняття копій документу не ставились. Додаткові копії документу особовим складом відділу забезпечення шифрованим листуванням військової частини НОМЕР_1 не виготовлялись. Оскільки, полковник ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення стосовно походження вилучених у нього документів, Комісія дійшла висновку, що копії із вищезазначених документів були зроблені ним особисто.

78. Щодо окремого доручення тимчасово виконуючого обов`язки першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 03.11.2018 № 3026/с/ДСК, на 2 арк., з грифом обмеження доступу "для службового користування", то встановлено, що зазначений документ був отриманий адміністративним управління Командування Повітряних Сил 04.11.2018 та облікований за АДРЕСА_2 доводився першому заступнику начальника штабу полковнику ОСОБА_1 про що свідчить його особистий підпис 08.11.2018 на доручені. Згідно з обліковими даними і записами щодо розмноження та видачі копій документів, копія доручення від 04.11.2018 № 712/пз/дск полковнику ОСОБА_1 в адміністративному управлінні Командування Повітряних Сил не виготовлялася і не видавалась. Оскільки полковник ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення стосовно походження вилучених у нього документів, комісія дійшла висновку що копію із вищезазначеного доручення тимчасово виконуючого обов`язки першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України було зроблено ним особисто.

79. Щодо засобів радіоелектронної боротьби з БПЛА, на 6 аркушах, то встановлено, що зазначені матеріали розроблялись особовим складом служби радіоелектронної боротьби відділу оперативного (бойового) забезпечення військ штабу Командування Повітряних Сил, у період листопад-грудень 2018 року, на автоматизованій класу "1" комплект № 8047/ПС. Інформація, що використовувалась для формування зазначеної довідки, була взята із відкритих джерел - мережі Інтернет та не містить інформації з обмеженим доступом (протокол засідання експертної комісії з питань державної таємниці при державному експерті з питань таємниць командувачі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.07.2019 № 350/110/2/954/ПС. Довідка була роздрукована та надана полковнику ОСОБА_1 за його вказівкою.

80. Щодо інших документів, то відповідно до протоколу засідання експертної комісії з питань державної таємниці при державному експерті з питань таємниць командувачі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.07.2019 № 350/110/2/954/ПС відомості, які містяться в документах: Штаб АТО території Донецької та Луганської областей. "Доповідь заступника керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з авіації та ППО - начальника авіації та ППО" Стан та положення угруповання Повітряних Сил в зоні АТО на 31.03.2017" на 9 аркушах, таємно; Стан та положення зенітних ракетних військ, на 1 арк.; Несення бойового чергування з ППО підрозділами зенітних ракетних військ, на 1 арк.; Стан та положення авіаційних частин ПС, які залучені до БЧ з ППО та ООС, на 1 арк.; Стан бойового чергування з ППО, на 1 арк.; Зенітне ракетне прикриття ООС, на 1 арк., - підпадають під вимоги Зводу відомостей, що становлять державну таємницю затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 (із змінами) та мають гриф секретності "таємно".

81. Встановлено, що відомості, які містяться в документах: Телеграма (вихідна шифртелеграма) № 313 від 19.04.2015, таємно, на 1 арк.; Склад угруповання ЗС РФ на 27.03.2017 на 1 арк.; Оперативна обстановка в кризових регіонах України станом на 27.03.2017 на 1 арк.; Склад авіаційного угруповання ЗС РФ вздовж ДК України станом на 27.03.2017 на 1 арк.; Можливості угруповання ЗРВ та В А ЗС РФ, на 1 арк.; Можливості угруповання РТВ ЗС РФ, на І арк.; Стан та положення сил та засобів розвідки ПС ЗС України, на 1 арк.; Справність озброєння та військової техніки підрозділів ЗРВ, на 1 арк.; Рівень підготовки екіпажів та справність авіаційної техніки військових частин ПС, на 1 арк.; Можливість транспортної авіації, на 1 арк.; Хід списання літальних апаратів, на 1 арк.; Стан використання кошторисних призначень, на 1 арк.; Стан та положення авіаційних частин ПС, на 1 арк.; Стан та положення сил та засобів розвідки ПС ЗС України, на 1 арк.; Можливості угруповання ЗРВ та ВА ЗС РФ, на 1 арк.; Можливості угруповання РТВ ЗС РФ, на 1 арк.; Склад авіаційного угруповання ЗС РФ вздовж ДК України станом на 11.12.2018 на 1 арк.; Стан радіолокаційного озброєння РТВ, на 1 арк.; Параметри радіолокаційного поля при переведенні в готовність № 1, на 1 арк.; Параметри чергового радіолокаційного поля, на 1 арк.; Склад та положення підрозділів РЕБ, на І арк.; Укомплектованість військових частин РЕБ особовим складом та спецтехнікою, на І арк.; Несення бойового чергування підрозділами РЕБ, на 1 арк.; Угруповання авіації та ППО ОС, на 1 арк.; Радіолокаційне поле, на 1 арк.; Стан логістики ПС ЗС України, на 1 арк.; Створення автоматизованої системи управління авіацією та ППО ЗС України, на 1 арк.; Польова компонента телекомунікаційної мережі зв`язку ПС ЗС України, на 1 арк.; Організація роботи мережі обміну службовою інформацією, на 1 арк.; Першочергове оснащення цифровими радіостанціями підрозділів ЗРВ, РТВ та авіації, на 1 арк.; Першочергове оснащення цифровими радіостанціями підрозділів ЗРВ, РТВ та авіації, на 1 арк.; Зміни в діяльності авіаційного угруповання ПКС ЗС РФ та НАТО станом на 06.02.2019, на 1 арк., - підпадають під дію Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію (ПСІ-2017), затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22.11.2017 № 408 становлять службову інформацію Збройних Сил України та мають гриф секретності "для службового користування". Зазначені документи відпрацьовувались в структурних підрозділах Командування Повітряних Сил: розвідувальному управлінні штабу, зенітних ракетних військах, радіотехнічних військах, авіації, відділі оперативного (бойового) забезпечення, військах зв`язку та інформаційних систем, управлінні бойової підготовки, логістиці та відділі авіації та ППО штабу АТО на території Донецької та Луганської областей. Першим заступником начальника штабу Командування Повітряних Сил полковником ОСОБА_1 ставились завдання офіцерам центру автоматизованих систем управління військової частини НОМЕР_4 , які здійснювали мультимедійне забезпечення нарад, на передачу йому електронних версій виступів. Військовослужбовцями центру АСУ військової частини НОМЕР_4 капітанами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 лейтенантом ОСОБА_7 , передавались електронні версії виступів нарад з керівним складом Повітряних Сил, які були записані на оптичні диски CD-RW № 91, № 90 та 241 першому заступнику начальника штабу полковнику ОСОБА_1 під підпис у Внутрішньому описі МИСІ, що перебуває в виконавця (форма 18 Порядку 939). Оскільки, полковник ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення стосовно походження вилучених у нього документів, встановити де здійснювалась обробка інформації, яка була записана на вищезазначених оптичних дисках та де, були роздруковані вищезазначені матеріали не мало можливості.

82. У зв`язку з наведеними обставинами, відповідачем зроблено висновок, що своїми діями позивач порушив вимоги таких нормативно-правових актів:

статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо суворого зберігання державної таємниці;

зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці щодо виконання вимог режиму секретності;

пунктів 206 та 445 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 щодо зберігання секретних документів за місцем проживання (поза межами режимних приміщень Командування ІНФОРМАЦІЯ_1), та використання для обробки (зберігання) секретної інформації машинних носіїв інформації, які не обліковані в РСО, відповідно;

пунктів 274 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (зі змінами), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, та 3.2.6 Інструкції з організації та забезпечення режиму секретності у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 30.11.2018 2018 № 430 ДСК, щодо друкування секретного документу на попередньо облікованих у секретному діловодстві аркушах паперу;

пункту 101 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 736, щодо зберігання документів з грифом "Для службового користування" за місцем проживання (поза межами службових приміщень Командування ІНФОРМАЦІЯ_1);

пункту 38 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня .2016 року № 736, щодо заборони запису службової інформації на електронні носії, не внесені до журналу обліку електронних носіїв інформації;

пункту 11.4.5 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України (зі змінами), затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124, щодо заборони запису службової інформації на необліковані в установленому порядку електронні носії інформації.

83. Службовим розслідуванням встановлено, що причинами та умовами вчинення позивачем правопорушення полягало у безвідповідальному ставленні до виконання вимог законодавства з охорони державної таємниці, порушенні порядку поводження із службовою інформацією Збройних Сил України. Позивач в ході проведення службового розслідування від дачі пояснень відмовився.

84. Підсумовуючи наведене, з огляду на встановлені Комісією і судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає, що службовим розслідуванням в достатній мірі підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось, зокрема в порушенні порядку поводження з таємними документами, несанкціонованому їх зберіганню за місцем проживання позивача на персональному комп`ютері та за місцем проходження служби.

85. А тому, Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції в цій частині.

86. Як видно зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив, зокрема, з передчасності висновків Комісії, які ґрунтуються виключно на припущеннях.

87. Верховний Суд вказує на помилковість зазначених висновків, оскільки факт того, що висновок державного експерта з питань таємниць про визначення ступеня секретності відомостей в часовому вимірі складено 31.07.2019, тобто пізніше ніж акт службового розслідування (від 12.07.2019) і протоколи експертної комісії з питань державної таємниці (від 08.07.2019), не може бути підставою для висновку щодо передчасності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно оскаржуваного наказу (від 19.07.2019).

88. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до ухвал слідчого судді Вінницького міського суду за місцем проживання першого заступника начальника штабу - першого заступника начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 та в службових приміщеннях адміністративної будівлі №1/436 Командування Повітряних Сил (робочих кабінетах позивача) проведено обшуки, під час яких було вилучено ряд документів та виявлено ряд порушень поводження позивача з таємними документами.

89. Як видно з матеріалів справи, вказані порушення позивачем ряду вимог нормативно - правових актів, що регулюють порядок поводження з таємними документами, були встановлені під час проведення обшуків, як за місцем проживання, так і в робочих кабінетах позивача, а службове розслідування було призначене командувачем Повітряних Сил виключно з метою уточненню причин та умов, які сприяли вчиненню цих правопорушень, ступеня вини ОСОБА_1 , а також інших осіб винних у вчиненні правопорушень.

90. Тобто, як вірно зазначає відповідач в касаційній скарзі, судом апеляційної інстанції помилково зроблено висновок, що в основу висновків результатів службового розслідування та в подальшому видання оскаржуваного наказу, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідність» був експертний висновок від 31.07.2019, а не саме ряд порушень нормативно-правових актів, що регулюють питання поводження з документами, які містять державну таємницю, і які були встановленні під час проведення обшуків та підтвердились в ході проведення службового розслідування.

91. Крім того, слід зазначити, що як вірно встановлено судом першої інстанції, але залишено поза увагою судом апеляційної інстанції, висновки Комісії, яка проводила службове розслідування, при наданні оцінки щодо визначення ступеня секретності знайдених документів містять посилання на протокол засідання експертної комісії з питань державної таємниці при державному експерті з питань таємниць - командувачі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.07.2019.

92. Відповідно до пункту 121 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (зі змінами)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, завданнями експертної комісії при державному експерті з питань таємниць є підготовка пропозицій щодо наявності чи відсутності у матеріальних носіях інформації відомостей, що становлять державну таємницю.

93. Із урахуванням наведеного, в контексті встановлених обставин у цій справі Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги про те, що в даному випадку Комісія, відповідно до наданих повноважень підготувала пропозиції щодо наявності чи відсутності у матеріальних носіях інформації відомостей, що становлять державну таємницю, результати якої оформлені Протоколом експертної комісії, яким міг встановлювати ступінь секретності документів, оскільки складений уповноваженою на те комісією, в межах проведеного службового розслідування та не потребував затвердження державним експертом з питань таємниці.

94. Верховний Суд відхиляє доводи сторони позивача у відзиві на касаційну скаргу про те, що згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про державну таємницю» віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта, а тому протокол засідання експертної комісії не має жодної юридичної сили, доки його висновки не будуть підтверджені рішення державного експерта.

95. Слід зауважити, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини та матеріали справи свідчать про те, що окремим документам відповідні грифи секретності були надані задовго до подій, описаних в Акті службового розслідування. А тому питання віднесення тої чи іншої інформації на документах, що були вилучені у позивача до державної таємниці за рішенням державного експерта не має визначального юридичного змісту при дослідженні питання наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку чи порушення службової дисципліни.

96. Більше того, в контексті наведеного заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що Висновок державного експерта з питань таємниць - командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 генерал - полковника ОСОБА_2. від 31.07.2019, який на думку суду апеляційної інстанції став в основу для прийняття висновків комісії за результатами службового розслідування, був складений та затверджений виключно в рамках кримінального провадження, на вимогу ухвал слідчого судді від 08.05.2019 у справі №127/12628/19 та від 13.05.2019 у справі №127/12496/19 про призначення експертизи, щодо встановлення відомостей у сфері оборони що становлять державну таємницю, відносно документів вилучених за місцем проживання позивача та за місцем його проходження служби (в робочому кабінеті) для надання експертного висновку, та до уваги комісією з проведення службового розслідування не брався, оскільки був складений в часі після затвердження Акту.

97. Колегія суддів вважає, що правомірність Акту службового розслідування не може залежати виключно від висновку експерта щодо таємності інформації.

98. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про те, що в судовому засіданні представники відповідача не довели, що на момент проведення службового розслідування в його основу покладені належні докази того, що документи, виявлені у позивача під час проведення обшуку, як в помешканні, так і в службовому приміщенні, є носіями таємної інформації або ж інформації з обмеженим доступом, як і не визначено належним обґрунтуванням саму процедуру визнання документу таким, що містить таємну інформацію або інформацію з обмеженим доступом, колегія суддів зазначає наступне.

99. Адміністративний суд у силу вимог частини 2 статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

100. Тож, суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи було оскаржуваний наказ відповідача прийнято, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також на законних підставах, розумно та пропорційно.

101. Дійшовши вищенаведених висновків, апеляційний суд не врахував, що доведеність чи недоведеність певних обставин, як того вимагав суд апеляційної інстанції, представниками відповідача, які здійснювали представництво Командування в суді апеляційної інстанції, не може нівелювати значення висновків службового розслідування і встановлених обставин за результатами його проведення.

102. Службове розслідування проводилось Комісією, яке оформлене відповідними матеріалами, і за результатами якого складено письмовий Акт. Вказаний акт відображає виклад обставин, встановлених за результатом службового розслідування і який враховувався при прийнятті оскаржуваного наказу.

103. Відтак, саме правомірність дій Комісії при проведенні службового розслідування та Командувача при прийнятті оскаржуваного наказу підлягає дослідженню судом в межах даного публічно-правового спору, зокрема крізь призму вимог частини 2 статті 2 КАС України.

104. Питання доведеності в судовому засіданні окремих обставин, які письмово відображені в матеріалах справи, або, більше того, тих обставин, які не слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу, не має визначального значення при здійсненні судового контролю в межах цієї справи.

105. Відтак, вказані вище висновки суду апеляційної інстанції, як однієї із підстав для касування рішення суду першої інстанції, є необґрунтованими.

106. Окрім того, суд апеляційної інстанції вказував, що представники відповідача, а ні в суді першої інстанції, а ні під час апеляційного перегляду справи, факт особистої причетності позивача до виявлених у його помешканні та робочих приміщеннях документів не довели, жодних обґрунтованих пояснень з приводу протиправності шляхів отримання позивачем вказаної інформації та можливої його участі у цьому матеріали справи також не містять.

107. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що методи утримання інформації і документів, які були виявленні під час обшуків, зокрема, помешкання позивача та шляхи одержання їх від інших осіб, підлягали дослідженню в межах кримінального провадження. У випадку справи, що розглядається, такі відомості не можуть мати визначальне значення, позаяк предметом службового розслідування була перевірка фактів знаходження відповідних документів у позивача, зокрема за місцем проживання. Несанкціоноване зберігання матеріалів, що містять таємну інформацію за місцем проживання позивача підлягало правовій оцінці Комісією виключно крізь призму дотримання вимог Дисциплінарного статуту, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, нормативно-правових актів і обов`язків, які взяв на себе позивач.

108. А тому, вказані висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, а підтверджені під час службового розслідування факти зберігання за місцем проживання позивача документів із різними ступенями секретності інформації є самостійною підставою для вирішення питання щодо наявності у таких діях позивача складу дисциплінарного проступку та порушення службової дисципліни, які знайшли своє підтвердження під час службового розслідування.

109. Окрім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційної суд, аналізуючи обставини справи та хронології прийняття рішень стосовно дисциплінарної відповідальності позивача, дійшов висновку про наявність в діях відповідача порушень п. 14 Порядку (Порядку № 606) та допущення одночасного проведення двох службових розслідувань стосовно позивача за одним випадком правопорушення.

110. Так, відповідно до вимог пункту 14 розділу ІІІ Порядку № 608 Одночасне проведення декількох службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення не допускається.

111. Дійшовши наведених висновків, суд апеляційної інстанції відхилив пояснення представників відповідача стосовно відсутності ознак призначення вказаних службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення, оскільки як встановлено в ході розгляду справи, службове розслідування, призначене наказом від 15.04.2019, стосувалось документів вилучених в службових приміщеннях Командування Повітряних Сил, а службове розслідування призначене наказом від 15.05.2019 стосувалось, як документів вилучених за місцем проживання позивача, так і документів, висновок щодо яких вже мав місце в результаті попереднього службового розслідування внаслідок чого складено Акт службового розслідування від 22.05.2019 та видано наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Судова колегія апеляційного суду критично оцінила доводи представників відповідача про скасування наказу Командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2019 про оголошення суворої догани позивачу в зв`язку з прийняттям наказу №116 про неповну службову відповідність, оскільки вказана обставина, на переконання суду апеляційної інстанції, не підтверджена належним чином та не спростовує факту одночасного проведення двох службових розслідувань стосовно документів, вилучених в службових приміщеннях адміністративної будівлі № 1/436 Командування Повітряних Сил.

112. Верховний Суд вказує на помилковість вказаних висновків, оскільки як підтверджується матеріалами службового розслідування, як в Акті службового розслідування від 12.07.2019, так і в оскаржуваному наказі є приписи щодо скасування відповідного пункту наказу Командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2019, яким оголошено ОСОБА_1 сувору догану.

113. Той факт, що службове розслідування призначене наказом від 15.05.2019 стосувалось, як документів вилучених за місцем проживання позивача, так і документів, висноввки щодо яких вже мав місце в результаті попереднього службового розслідування і внаслідок чого складено Акт службового розслідування від 22.05.2019 та видано наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, в контексті наведеного та встановлених обставин у справі, не може вважатись порушенням відповідачем пункту 14 розділу ІІІ Порядку № 608.

114. А тому вказані висновки суду апеляційної інстанції не могли слугувати окремою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

115. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про необґрунтованість застосування відповідачем до позивача такого суворого виду дисциплінарного стягнення, як неповна службова невідповідність та неможливість застосування менш жорстких стягнень, колегія суддів зазначає наступне.

116. Як відображено у змісті статті 86 Дисциплінарного статуту, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

117. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що за час проходження військової служби протягом 40 років на посадах тактичного, оперативного, оперативно-стратегічного рівня, позивач зарекомендував себе як дисциплінований, підготовлений, грамотний, досвідчений офіцер, здатний за своїми морально - діловими якостями організувати та реалізувати виконання поставлених завдань, забезпечити неухильне збереження державної таємниці та її всебічний контроль; позивач був заохочений почесними грамотами, орденами і медалями всіх рівнів; під час проходження служби неодноразово приймав участь (особисто проводив) у тренуваннях, навчаннях, засіданнях, нарадах у Генеральному штабі, Міністерстві оборони України, інших міністерствах і відомствах, Адміністрації Президента України, РНБО України; в 2015 році приймав активну участь у проведенні АТО на сході країни, учасник бойових дій; під час проведення щорічного оцінювання у листопаді 2018 року Командуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 була підтверджена відповідність займаній посаді - першого заступника начальника штабу Командування ІНФОРМАЦІЯ_1; на протязі багатьох років працював з таємними документами найвищого ступеню секретності і жодного порушення виявлено не було.

118. Поряд з цим, у касаційній скарзі відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою факти наявність у позивача під час проходження військової служби дисциплінарних стягнень, які були пов`язані з порушенням вимог щодо охорони державної таємниці у Збройних Силах України, а саме: «догана» за невиконання заходів щодо охорони державної таємниці, оголошеної 25.02.2008 наказом командира в/ч НОМЕР_5 №90дск; «сувора догана» за неналежне виконання службових обов`язків, не виконання статей 11,16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та ненадання доповіді про розпочате кримінальне провадження по факту втрати матеріального носія секретної інформації, оголошена 20.03.2018, наказом ТВО МОУ №40 кп.

119. Вказані доводи Верховний Суд відхиляє, оскільки в силу вимог частини 2 статті 341 КАС України, такі обставини судами попередніх інстанцій не перевірялись і їм не була надана правова оцінка.

120. Однак, заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що встановлені службовим розслідуванням порушення, вчинені позивачем в умовах неприхованої збройної агресії проти України з боку російської федерації, що створили умови для можливого витоку таємної інформації (з огляду на наявність підключення до мережі Інтернет), були предметом дослідження у кримінальному провадженні та могли негативно вплинути на результати виконання поставлених бойових завдань по захисту повітряного простору, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, які покладені на Збройні Сили України в умовах особливого періоду, а також перебування ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника штабу, враховуючи тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, а також покладену на нього відповідну до керівних документів відповідальність за дотримання режиму секретності у Командуванні Повітряних Сил, слід вважати, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду відповідач діяв виключно в межах повноважень, які в певній мірі мають дискреційний характер, та у спосіб передбачений законодавством.

121. Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов помилкових висновків про наявність підстав про задоволення даного адміністративного позову, а доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

122. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

123. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

124. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені законом, з дотриманням встановленої процедури, з урахуванням всіх обставин, і в зв`язку із чим наказ командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 №116 від 19.07.2019 є правомірним та не підлягав скасуванню.

125. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, допустив неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, дійшов помилкових висновків про необхідність скасування оскаржуваного наказу та скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону.

126. А тому, касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

127. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи на цій стадії судового розгляду.

128. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються

Керуючись ст. 2 242 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Командування ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №120/2707/19-а скасувати.

3. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі №120/2707/19-а залишити в силі. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду