№ 120/3963/18-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року

м. Київ

справа № 120/3963/18-а

адміністративне провадження № К/9901/24804/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Желєзного І.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №120/3963/18-а

за позовом ОСОБА_1

до відомчої комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України

третя особа Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними, визнання незаконним рішення та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Відомчої комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 (головуючий суддя Крапівницька Н.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 (колегія у складі: головуючого судді Мацького Є.М., суддів: Полотнянка Ю.П., Драчук Т. О.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до відомчої комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі відомча комісія Національної поліції України), у якому просив:

- визнати протиправними дії відомчої комісії Національної поліції України щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення відомчої комісії Національної поліції України від 11.07.2018 № 5/П/П 3 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 та зобов`язати прийняти рішення, яким надати йому статус учасника бойових дій.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем протиправно прийнято рішення від 11.07.2018 №5/ІІ/ІІ/3 про відмову в наданні позивачу статусу учасника бойових дій, оскільки позивач під час проходження служби в органах внутрішніх справ перебував у службовому відрядженні безпосередньо у зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, що підтверджено належними доказами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 18.04.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019, позов задовольнив частково, а саме:

- визнав протиправними дії (бездіяльність) відомчої комісії Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій;

- визнав протиправним та скасував рішення відомчої комісії Національної поліції України від 11.07.2018 за № 5/ІІ/ІІ 3 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;

- зобов`язав відомчу комісію Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2018.

4. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення від 11.07.2018 за №5/ІІ/ІІ3 прийнято із порушенням порядку розгляду заяв про надання статусу учасника бойових дій, оскільки позивач не запрошувався на засідання комісії, відповідно був позбавлений права надати пояснення по суті розгляду його заяви, та відповідач не надав докази того, що не було потреби заслуховувати пояснення позивача чи свідків, внаслідок чого відповідачем прийнято передчасне рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 29.08.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відомчої комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та ухвалите нове, яким у задоволенні позову відмовити.

6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що суд першої інстанції у своєму рішенні, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, безпідставно і необґрунтовано вказав, що рішення від 11.07.2018 за №5/ІІ/ІІ3 прийнято із порушенням порядку розгляду заяв про надання статусу учасника бойових дій, оскільки ОСОБА_1 не запрошувався на засідання комісії, відповідно був позбавлений права надати пояснення по суті розгляду його заяви, у зв`язку з тим, що відповідно до пункту другого розділу II Положення про комісію № 405, заслуховувати пояснення осіб є правом Комісії, а не його обов`язком.

Крім того, судами попередніх інстанції проігноровано той факт, що позивач не надав жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би підтверджував захист ним незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, взяття безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення та перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Зокрема, в наданих Комісії документах відсутній наказ (або інший розпорядчий документ) про направлення ОСОБА_1 , у відповідності до стаття 5 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в складі сил, які надаються Антитерористичному центру при СБУ про залучення позивача, до проведення антитерористичної операції, як відсутній і наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ про таке залучення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 29.08.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Саприкіної І.В., суддів Єзерова А.А., Тацій Л.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відомчої комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019.

10. У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №633/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Желєзного І.В., Рибачука А.І.

11. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 09.07.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відповідно до наказу начальника ГУНП України у Вінницькій області №67o/c від 03.04.2017 ОСОБА_1 проходить службу на посаді інспектора сектору реагування Літинського ВП Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області у званні старший лейтенант поліції.

13. На підставі наказів начальника ГУНП в Донецькій області №1627 від 06.09.2017 та №02317 від 01.12.2017, а також начальника Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області №232 від 04.09.2017 ОСОБА_1 проходив службу у населеному пункті Мангуш у період з 03.09.2017 по 04.12.2017.

14. 21.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни з заявою, в якій просив надати статус учасника бойових дій.

15. Рішенням комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 11.07.2018 за №05/ІІ/ІІ/3 відмовлено позивачу у наданні статусу учасника бойових дій.

16. У вказаному рішенні комісія посилалась на такі підстави відмови у наданні позивачу статусу учасника бойових дій:

1. Пункт 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

2. Абзацу 2 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 №413.

3. Абзацу 2 пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 №405, затвердженим у Міністерстві юстиції України 14.06.2016 №857/28987.

17. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням комісії, звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Частиною першою статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

20. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

21. Згідно з пунктом 1 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які, захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - порядок № 413), цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб.

22. Пунктом 2 Порядку №413 передбачено, що статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

23. Згідно з пунктом 4 Порядку №413, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, зокрема, є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

24. Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №413, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

25. Основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Комісія), а також організацію її роботи визначено Положенням про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2016 № 405 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2016 за № 857/28987 (далі - Положення №405).

26. Пунктом 1 розділу ІІ Положення №405 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання поліцейським, державним службовцям та іншим працівникам Національної поліції України статусу учасника бойових дій.

27. За змістом пункту 2 розділу ІІ Положення №405 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право, зокрема,

- вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - відповідні керівники);

- вивчати довідки, документи та інші докази, подані особисто;

- у разі потреби заслуховувати пояснення осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів;

- подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), документи із спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання;

- брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації районних (міських) комісій, комісій територіальних (міжрегіональних) органів поліції під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни іншим працівникам Національної поліції України;

- приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій;

- повертати для подальшого доопрацювання відповідним керівникам документи;

- приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій (підпункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9).

28. Пунктом 3 розділу ІІ Положення №405 передбачено, що Комісія приймає рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації).

29. Пунктом 4 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

- відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;

- відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;

- надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

- виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини;

- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

30. Так, згідно з пунктом 1 розділу III Положення №405 рішення щодо надання статусу учасника бойових дій Комісія приймає на підставі документів про: 1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; 2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції; 3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

31. Наведений у пункті 2 цього розділу Положення перелік документів, на підставі яких Комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій, повністю кореспондується з пунктом 4 Порядку №413.

32. Системний аналіз зазначених норм права дає підстави стверджувати про те, що статус учасника бойових дій надається поліцейському, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, що має підтверджуватися відповідними наказами про залучення його до проведення антитерористичної операції, про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або іншими офіційними документами, виданими державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

33. При цьому, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що Порядком №405 передбачено, що Комісія має право у разі потреби заслуховувати пояснення осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів. Тобто заслуховувати пояснення осіб є правом Комісії, а не обов`язком і лише у разі потреби. Вказане свідчить про безпідставність висновків судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення від 11.07.2018 за №5/ІІ/ІІ3 є протиправним та підлягає скасуванню саме з тих підстав, що прийнято із порушенням порядку розгляду заяв про надання статусу учасника бойових дій, оскільки позивач не запрошувався на засідання комісії.

34. Поряд з цим, суди, скасовуючи рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій виключно з підстав порушенням порядку розгляду заяви, не вдавались до аналізу інших підстав для задоволення або відмови в задоволенні заяви позивача про надання статусу учасника бойових дій, а саме чи вказана відповідачем підстава для відмови передбачена Положенням №405 та чи подані позивачем документи в повній мірі та кількості відповідали вимогам Порядку №413.

35. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання дій та рішення відповідача про відмову у наданні статусу протиправними та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 .

36. Судами не досліджено обставини, які мають визначальне значення для вирішення спору. Зазначені недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.

37. За змістом ч. 1 та 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

38. Без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

40. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

41. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

42. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

43. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

44. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

45. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» №48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

46. За ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

47. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

48. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові та ухвалити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Керуючись ст. 341 353 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відомчої комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 - скасувати, а справу №120/3963/18-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко І.В. Желєзний А.І. Рибачук