№ 120/5127/20-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 120/5127/20-а

адміністративне провадження № К/9901/18357/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2021 (головуючий суддя: Мультян М.Б.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 (головуючий суддя: Мацький Є.М., судді: Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі №120/5127/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Трейдинг» до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РБ-Трейдинг» (далі - ТОВ «РБ-Трейдинг» або позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області або відповідач), в якому просило визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 10.09.2020 № 27.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 26.01.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020, позов задовольнив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2023 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.08.2020, на підставі наказу від 25.08.2020 № 2162 та направлення від 25.08.2020 № 1937, згідно секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік, посадовими особами відділу ринкового та метрологічного нагляду ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області здійснений вихід з метою проведення планової виїзної перевірки характеристик енергоспоживчої продукції, в тому числі побутові холодильні прилади та побутові пральні машини; побутові посудомийні машини; телевізори; кондиціонери повітря; пилососи; побутові духові шафи та кухонні витяжки тощо, у магазині «ВМ Техніка», ТОВ «РБ-Трейдинг», що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 7 (вул. Кам`янецька, 122).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області складено акт перевірки характеристик продукції від 26.08.2020 № 0025, яким встановлено порушення вимог пункту 3 статті 10, статті 15, статті 16, пункту 2 статті 18 Закону України від 02.12.2010 № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI), а саме: суб`єкт господарювання створив перешкоди шляхом недопущення посадових осіб відділу ринкового та метрологічного нагляду ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до проведення планової перевірки.

За виявленим фактом порушення вимог законодавства, уповноваженими особами відповідача також складено протокол № 0008 від 26.08.2020.

За результатами розгляду справи, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу від 10.09.2020 №27 у розмірі 170 000 грн за порушення вимог пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що перевірка проведена із порушенням вимог Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), зокрема, за відсутності завчасного повідомлення про її проведення. Також позивач зазначає, що посадовими особами відповідача достеменно не встановлено факт присутності на об`єкті перевірки суб`єкта господарювання чи уповноваженої ним особи, а відтак висновки перевіряючих про створення позивачем перешкод у проведенні перевірки є надуманими, та такими, що не відповідають дійсності. Своєю чергою, позивач наполягає, що за відсутності завчасного повідомлення суб`єкта господарювання про проведення перевірки, директор чи уповноважена особа Товариства були відсутні на об`єкті перевірки, та відповідно не могли чинити жодних перешкод.

Відповідач позов не визнав. Зазначає, що положення Закону № 877-V не поширюється на правовідносини, що виникають під час здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції. Стверджує, що перед початком проведення перевірки характеристик продукції посадові особи відділу ринкового та метрологічного нагляду ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області представилися присутній у магазині особі, яка представилася директором, пред`явили службові посвідчення, направлення на проведення перевірки характеристик продукції та записалися у журналі реєстрації перевірок. Весь процес здійснення планового заходу зафіксовано відеореєстратором. Проте суб`єкт господарювання створив перешкоди шляхом недопущення посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до проведення планової перевірки, чим порушив вимоги пункту 3 статті 10, статті 15, статті 16, пункту 2 статті 18 Закону № 2735-VI. Вищезазначені порушення були зафіксовані у акті перевірки та протоколі про виявлені порушення, які були направлені ТОВ «РБ-Трейдинг» на адресу: м. Вінниця, вул. К. Широцького, 3А рекомендованим повідомленням та отримані останнім 31.08.2020, що підтверджується інформацією, зазначеною у виписці з поштового реєстру. За результатами розгляду справи було вирішено притягнути позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI.

У відповіді на відзив позивач наполягає на раніше висловленій позиції щодо необізнаності про проведення планової перевірки та як наслідок відсутності у магазині уповноважених представників ТОВ «РБ-Трейдинг». Своєю чергою, перевіряючі не встановили особу, присутню під час здійснення планового заходу, не переконалися у її повноваженнях.

Відповідач надав відповідь на заперечення позивача, у яких стверджує про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2019 у справі № 826/2615/18, виходив з того, що органи державного ринкового нагляду, серед іншого уповноважені проводити у випадках і порядку, визначених Законом № 2735-VI, документальні перевірки характеристик продукції та обстеження зразків продукції.

Планові перевірки проводять на підставі щорічно затверджуваних секторальних планів ринкового нагляду, відповідно до яких видається наказ органу ринкового нагляду та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, що оформляються відповідно до Закону №877-V. Одночасно суди констатували, що повідомлення про проведення перевірки направляється суб`єкту, щодо якого здійснюватиметься перевірка, рекомендованим листом не пізніше десяти днів до дня здійснення заходу перевірки.

Своєю чергою, перевіряючими не було дотримано порядку проведення перевірки, а саме повідомлення про проведення перевірки не було направлено суб`єкту господарювання - ТОВ «РБ-Трейдинг», а відтак, за висновками судів попередніх інстанцій, наслідки такої перевірки не створюють для позивача жодних наслідків.

Суди попередніх інстанцій відхилили твердження відповідача щодо присутності на об`єкті перевірки уповноваженої особи суб`єкта господарювання ( ОСОБА_1 ) з тих підстав, що за інформацією, зазначеною у довідці ТОВ «РБ-Трейдинг» від 09.11.2020 № 84, останній не являється працівником ТОВ «РБ-Трейдинг». Повноважень щодо представлення інтересів ТОВ «РБ-Трейдинг» ОСОБА_1 не надавалися. Своєю чергою, згідно із наказом № 19 від 30.09.2019, директором філії «РБ-016» ТОВ «РБ-Трейдинг» з 01.10.2019 є Стецюк О.А.

Також суди обох інстанцій оцінили наявну у матеріалах справи заяву ОСОБА_1 до правоохоронних органів (а.с. 116) про вчинення злочину, у якій останній повідомив поліцію про факт незаконної перевірки з боку працівників служби ринкового нагляду, чим створено перешкоди його підприємницькій діяльності (тобто як окремій юридичні особі). З цього приводу суди обох інстанцій зазначили, що працівники поліції встановили фізичну особу ОСОБА_1 , але ними не було встановлено, чи він є директором підприємства ТОВ «РБ-Трейдинг», чи його філії або діє за дорученням.

За таких обставин, суди обох інстанцій дійшли висновку, що ні керівник ТОВ «РБ-Трейдинг», ні уповноважена ним особа, не створювали перешкод у перевірці посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області характеристик енергоспоживчих продуктів у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 7 (вул. Кам`янецька, 122).

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що внаслідок внесених Законом України від 12.12.2019 № 367-IX змін у статтю 2 Закону № 877-V, починаючи з 26.03.2020 положення Закону № 877-V на правовідносини, що виникають під час здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції не поширюються. Відповідно на момент виникнення спірних правовідносин, посадові особи відповідача не повинні були керуватися нормами Закону № 877-V. З цих же обставин скаржник вважає помилковими посилання судів обох інстанції на правову позицію Верховного Суду у справі № 826/2615/18, правовідносини у якій мали місце до зміни правового регулювання.

Своєю чергою, скаржник наполягає, що перевірка проводилася із додержанням встановленої спеціальним Законом № 2735-VI процедури, зокрема: перед початком проведення перевірки характеристик продукції посадові особи відділу ринкового та метрологічного нагляду ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області представилися присутній у магазині особі, яка представилася директором, пред`явили службові посвідчення, направлення на проведення перевірки характеристик продукції та записалися у журналі реєстрації перевірок. Весь процес здійснення планового заходу зафіксовано відеореєстратором. Проте суб`єкт господарювання створив перешкоди шляхом недопущення посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до проведення планової перевірки, чим порушив вимоги пункту 3 статті 10, статті 15, статті 16, пункту 2 статті 18 Закону № 2735-VI. Результати перевірки були направлені на адресу ТОВ «РБ-Трейдинг» рекомендованою кореспонденцією та отримані останнім 31.08.2020, що підтверджується інформацією, зазначеною у виписці з поштового реєстру. За результатами розгляду справи було вирішено притягнути позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення. Наполягає, що у встановлений законом спосіб не повідомлявся про проведення планової перевірки у зв`язку з чим ані керівник ТОВ «РБ-Трейдинг», ані уповноважена ним особа не були присутніми під час проведення перевірки, та відповідно не могли чинити жодних перешкод у доступі посадових осіб відповідача до проведення перевірки. Окремо позивач звернув увагу на те, що за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 7 (вул. Кам`янецька, 122) знаходиться торговий центр, де розповсюдження продукції здійснюють декілька юридичних осіб, серед яких і ТОВ «РБ-Трейдинг», яке орендує лише частину приміщення за цією адресою. Своєю чергою, перевіряючі не встановили особу присутню в магазині, не пересвідчилися в її повноваженнях діяти від імені ТОВ «РБ-Трейдинг». У той же час, за документами по підприємству, ОСОБА_1 не являється працівником ТОВ «РБ-Трейдинг».

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Насамперед колегія суддів зазначає, що ключовим питанням, яке постає під час касаційного розгляду цієї справи, є питання про те, чи поширюються на спірні правовідносини положення статті 5 Закону № 877-V стосовно необхідності повідомлення органами державного ринкового нагляду про проведення перевірки не пізніше десяти днів до дня здійснення заходу.

Так, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що питання повідомлення про запланований захід державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції врегульоване приписами Закону № 877-V ґрунтується на трактуванні норм частини п`ятої статті 23 Закону № 2735-VI та висновках Верховного Суду щодо її застосування, викладених у постанові від 17.09.2019 у справі №826/2615/18.

Водночас, колегія суддів відзначає, що судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи застосовано частину п`яту статті 23 Закону № 2735-VI у редакції, яка станом на час виникнення спірних правовідносин (серпень - вересень 2020 року) вже втратила свою чинність.

Зокрема, відповідно до підпункту 10 пункту 3 розділу І Закону України від 12.12.2019 №367-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду» внесено зміни у Закон № 2735-VI, зокрема, частину п`яту статті 23 викладено в такій редакції: «Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.».

Закон України від 12.12.2019 № 367-IX набрав чинності 26.03.2020.

Також цим же законом внесені зміни і у частину другу статті 2 Закону № 877-V, згідно із якими дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.

Отже, починаючи з 26.03.2020 на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції дія Закону № 877-V не поширюється.

Своєю чергою, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.09.2019 у справі № 826/2615/18, на які посилалися суди попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи, висловлені щодо застосування норм частини п`ятої статті 23 Закону №2735-VI у редакції, до внесення змін Законом України від 12.12.2019 № 367-IX, яка по іншому врегульовувала правовідносини, що виникають у сфері здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, і на відміну від норм цієї ж статті, викладених після внесення до неї змін вищевказаним законом, відсилала до Закону № 877-V в частині видання та оформлення наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій помилково застосовано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 17.09.2019 у справі №826/2615/18, які не є релевантними до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах виникли за різного матеріально - правового регулювання і за різних редакцій частини п`ятої статті 23 Закону № 2735-VI.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.02.2023 у справі № 480/8854/21.

Надаючи правову оцінку решті доводів касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Спеціальним у спірних правовідносинах є Закон № 2735-VI, статтею 1 якого визначено, що державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Статтею 1 Закону № 2735-VI визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду)

Статтею 8 Закон № 2735-VI визначені обов`язки суб`єктів господарювання.

За приписами статті 10 цього Закону № 2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності (частина перша статті 20 Закону № 2735-VI).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 22 Закону № 2735-VI, заходами ринкового нагляду є перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).

Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначений у статті 23 Закону № 2735-VI.

Так, за положеннями цієї норми, під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 231 цього Закону.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

Статтею 23-1 Закону № 2735-VI визначено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Вимоги до направлення на проведенні перевірки визначені частиною третьою цієї статті.

Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Водночас, права суб`єктів господарювання регламентовані статтею 7 Закону №2735-VI.

Так, відповідно до приписів цієї норми, суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.

Отже, зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що позапланові перевірки характеристик продукції проводяться відповідно до секторальних планів ринкового нагляду на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до вимог Закону № 2735-VI. Перед початком перевірки посадова особа органу ринкового нагляду зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб. Також, законодавцем установлено, що посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

Своєю чергою, суб`єкт господарювання наділений правом перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень, одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.

Отже, законодавством визначений спосіб захисту суб`єкта господарювання від протиправної перевірки у вигляді недопуску до перевірки.

Водночас, після зміни правового регулювання, законодавець не передбачив порядку завчасного повідомлення суб`єкта господарювання про наміри провести планову перевірку характеристик продукції.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо недотримання посадовими особами відповідача порядку проведення планової перевірки з огляду на відсутність надісланого суб`єкту господарювання, не пізніше ніж за десяти днів до дня здійснення заходу, письмового повідомлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.08.2020 на підставі наказу від 25.08.2020 № 2162 та направлення від 25.08.2020 № 1937, згідно секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік, посадовими особами відділу ринкового та метрологічного нагляду ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області був здійснений вихід з метою проведення планової виїзної перевірки характеристик енергоспоживчої продукції, в тому числі побутові холодильні прилади та побутові пральні машини; побутові посудомийні машини; телевізори; кондиціонери повітря; пилососи; побутові духові шафи та кухонні витяжки тощо, у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (вул. Кам`янецька, 122).

Відповідач стверджує, що прибувши на місце перевірки, посадові особи відділу ринкового та метрологічного нагляду ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області пред`явили присутній у магазині особі, яка представилася директором, службові посвідчення, направлення на проведення перевірки характеристик продукції, а також вчинили запис у журналі реєстрації перевірок. Проте, суб`єкт господарювання створив перешкоди шляхом недопущення посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до проведення планової перевірки, чим порушив вимоги пункту 3 статті 10, статті 15, статті 16, пункту 2 статті 18 Закону № 2735-VI.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Своєю чергою, позивач наполягає на безпідставності висновків перевіряючих про вчинення суб`єктом господарювання чи його уповноваженою особою перешкод у реалізації відповідачем повноважень щодо здійснення планової перевірки філії «РБ-016» ТОВ «РБ-Трейдинг». Зазначає, що присутня у магазині особа не перебуває у трудових відносинах з ТОВ «РБ-Трейдинг», а керівника чи уповноваженої ним особи на момент перевірки в магазині не було.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Верховний Суд звертає увагу, що зміст Закону № 2735-VI визначає в якості основних учасників спірних правовідносин орган державного ринкового нагляду та суб`єктів господарської діяльності.

Водночас, жодна зі статей Закону № 2735-VI не пов`язує використання прав та виконання обов`язків суб`єктом господарської діяльності із наявністю або відсутністю трудових відносин між цим суб`єктом та його посадовими особами або іншими особами, діяльність яких може вплинути на правовідносини регламентовані цим Законом.

Отже, оцінку дій ОСОБА_1 , як особи яка не допустила орган контролю до перевірки суб`єкта господарської діяльності Закон № 2735-VI не пов`язує із наявністю або відсутністю між ними трудових відносин.

Проте при оцінці дій ОСОБА_1 суди обмежились лише встановленням відсутністю між ним та позивачем трудових правовідносин без урахування особливостей Закону № 2735-VI.

Також суди не оцінили статус ОСОБА_1 при зверненні із заявою до правоохоронних органів про вчинення злочину, проте наголосили, що в цій заяві ОСОБА_1 , стверджував, що працівники служби ринкового нагляду вимагали проведення незаконної перевірки, чим порушили права на ведення господарської діяльності ТОВ «РБ-Трейдинг» та створили перешкоди його підприємницькій діяльності (тобто як окремій юридичні особі).

Проте, за встановленими судами обставинами, ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів з приводу дій орган державного ринкового нагляду та захисту прав суб`єкта господарської діяльності, які є суб`єктами, діяльність яких, в контексті предмету спору, регламентується Законом № 2735-VI.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою цієї норми визначено, що одним із основних принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

За вимогами частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а в разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до приписів статей 73 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (№ 63566/00) та пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Петриченко проти України» (№2586/07), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

При цьому, відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Насамперед, законність рішення залежить від безумовної, точної відповідності його законам та іншим нормативно-правовим актам, що визначається перш за все правильною юридичною кваліфікацією взаємовідносин сторін та інших учасників справи.

Обґрунтованим рішення слід вважати тоді, коли суд повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Верховний Суд наголошує, що за критеріями обґрунтованості судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

У справі, що розглядається, суди обох інстанцій надали перевагу доказам, поданим позивачем. Проте судові рішення не містять мотивів чому суди не взяли до уваги докази контролюючого органу.

Так, судами попередніх інстанцій залишені поза увагою твердження відповідача про відеофіксацію проведеного заходу контролю, яка передбачена Законом.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять оптичні диски з відеофіксацією перевірки у кількості 3 шт., проте судами попередніх інстанцій цифрові докази у межах судового розгляду не досліджувалися.

Також судами попередніх інстанцій не надавалася оцінка записам перевіряючих у Журналі реєстрації перевірок (а.с. 80).

Так, форма Журналу реєстрації перевірок та порядок ведення Журналу реєстрації перевірок затверджений наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 № 18.

Відповідно до приписів Порядку ведення Журналу реєстрації перевірок, журнал реєстрації перевірок ведеться суб`єктами підприємницької діяльності всіх форм власності з метою недопущення несанкціонованих перевірок (пункт 2).

Журнал реєстрації перевірок знаходиться за місцем здійснення підприємницької діяльності (пункт 3).

В разі наявності у суб`єктів підприємництва територіально відокремлених філій, представництв та інших підрозділів у кожному із них ведеться окремий Журнал реєстрації перевірок (пункт 4).

Журнал не підлягає вилученню, крім випадків, передбачених законодавством (пункт 5).

Отже, у контексті обставин цієї справи, суди попередніх інстанцій мали з`ясувати хто надав перевіряючим доступ до Журналу реєстрації перевірок, зважаючи на те, що такий журнал знаходиться у розпорядженні суб`єкта господарювання.

Також колегія суддів зазначає, що згідно із статтями 72 91 КАС України факти, отримані завдяки показанням свідків, є різновидом доказів, якщо вони мають значення для правильного вирішення справи. Свідчити в адміністративному процесі може будь-яка особа, котрій відмові обставини, що з`ясовуються судом. Свідок викликається в судове засідання, в т.ч., за ініціативою суду.

Отже, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, суд може ініціювати виклик свідка.

Водночас у справі, що розглядається, зважаючи на предмет доказування, судами попередніх інстанцій не встановлені фактичні обставини справи в обсязі, достатньому для ухвалення законного рішення.

Відтак, за відсутності встановлених фактичних обставин у справі, колегія суддів вважає передчасними висновки судів обох інстанцій про відсутність на об`єкті перевірки, в момент проведення заходу контролю, уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості, а тому такі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області задовольнити.

Скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі №120/5127/20-а.

Справу №120/5127/20-а направити на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

А. А. Єзеров