Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 124/8891/13-ц
провадження № 61-23989св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», яка підписана представником Дубцовою Мариною Анатоліївною, на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року у складі судді Кучеренко Н. В., та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2014 року у складі колегії суддів: Павловської І. Г., Адаменко О. Г., Шестакової Н. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися із позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про припинення договору іпотеки, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
22 травня 2007 року ОСОБА_3 уклала з ПАТ «УкрСиббанк» договір споживчого кредиту № 1157983000 на отримання коштів у розмірі 62 950 доларів США. Кредитний договір передбачав, що ОСОБА_3 повинна сплачувати щомісячні платежі за умовами кредитного договору до 22 травня 2018 року.
Для забезпечення виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_3 24 травня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 1679 належної їм квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 договором від ІНФОРМАЦІЯ_1 № 276 до договору іпотеки були внесені зміни.
ІНФОРМАЦІЯ_1 божник за основним зобов`язанням - ОСОБА_3 померла. Спадкоємцями ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Позивачі вказували, що за умовами іпотечного договору та договору про внесення змін до нього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надавали кредитору згоди відповідати за нових боржників, якими є спадкоємці ОСОБА_3 , тому відсутні правові підстави для існування іпотеки, однак банк відмовив у скасування накладених обтяжень на їх нерухоме майно.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили:
визнати договір іпотеки № 1679 від 24 травня 2007 року та договір про внесення змін до договору іпотеки № 276 від ІНФОРМАЦІЯ_1 припиненими;
зобов`язати банк подати документи про припинення обтяження майна іпотекою до органів державної реєстрації прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Визнано договір іпотеки, укладений 24 травня 2007 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з одного боку, та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ «УкрСиббанк», з іншого боку, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АРК Стоковською Т. В., зареєстрованого в реєстрі № 1679, припиненим. Визнано договір від 25 червня 2013 року про внесення змін до договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з одного боку, та ПАТ «УкрСиббанк», з іншого боку, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АРК Стоковською Т. В., зареєстрованого в реєстрі № 276, припиненим. Зобов`язано ПАТ «УкрСиббанк» подати необхідні документи про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 іпотекою, до органів державної реєстрації прав. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивачі не надавали згоди на забезпечення виконання кредитного зобов`язання новим боржником (боржниками), а за умовами укладеного між сторонами договору іпотеки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надавали кредитору згоди відповідати за нових боржників якими є спадкоємці померлого боржника. Тому іпотека припинилася на підставі частини першої статті 523 ЦК України.
У зв`язку із тим, що на звернення позивачів з вимогою звільнити майно від накладених обтяжень, банк повідомив їх про відсутність таких намірів, для відновлення прав позивачів як власників та з урахуванням задоволення основних позовних вимог, суди зробили висновок про можливість зобов`язання банку подати необхідні документи про виключення з державного реєстру іпотек запису про реєстрацію договору іпотеки та договору про внесення змін до договору іпотеки, та з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про державну реєстрацію про накладення арешту (заборони) на квартиру АДРЕСА_1 .
Посилання банку на пункт 6.8. договору іпотеки, згідно якого іпотека зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення боржником боргу за кредитним договором на іншу особу або змінюється власник предмету іпотеки з інших підстав, колегія суддів відхилила. Зазначивши, що питання заміни боржника у зобов`язанні врегульовано статтею 520 ЦК України.
Аргументи учасників справи
У лютому 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» через представника Дубцову М. А. звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволення позовних вимог. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням. Суди не надали оцінки пункту 6.8 договору іпотеки відповідно до якого іпотека зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення боржником боргу за кредитним договором на іншу особу або змінюється власник предмета іпотеки з інших підстав. Цей пункт договору свідчить про надання згоди іпотекодавців ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) при укладені договору іпотеки відповідати за зобов`язаннями відповідно до умов цього договору при переведені боргу на іншу особу. Переведення боргу як вказано у договорі іпотеки і є заміною боржника у зобов`язані (поверненні грошових коштів відповідно до умов кредитного договору), а тому згода на збереження іпотеки передбачена саме умовами договору іпотеки.
Суди не врахували висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 17 квітня 2013 року у справі N 6-18цс13, згідно якого у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Висновки судів щодо факту заміни боржника за зобов`язанням у разі смерті фізичної особи є протилежними.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2014 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу з Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим. Вимоги ухвали суду касаційної інстанції в частині витребування цивільної справи не виконано, у зв`язку з тимчасовою окупацією частини території України.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року направлено до Апеляційного суду м. Києва копії матеріалів касаційного провадження № 61-23989ск18 у справі № 124/8891/13-ц для визначення територіальної підсудності місцевого суду для відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року матеріали за касаційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2014 року направлено до Святошинського районного суду м. Києва для забезпечення виконання ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. від 01 серпня 2018 року щодо розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року у справі № 759/16624/18 відновлено втрачене судове провадження у справі № 124/8891/13-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про припинення договору іпотеки, зобов`язання вчинити дії в частині наступних документів справи:
- рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 08 листопада 2013 року;
- ухвала апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2014 року;
- супровідний лист ПАТ «УкрСиббанк» до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 08 січня 2014 року;
- заява ПАТ «УкрСиббанк» від 29 листопада 2013 року про поновлення строків на апеляційне оскарження;
- апеляційна скарга ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року;
- рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року;
- заперечення представника АТ «УкрСиббанк» у справі 3/124/2706/2013 від 04 листопада 2013 року;
- позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про припинення договору іпотеки від 27 вересня 2013 року;
- повідомлення ПАТ «УкрСиббанк» Державному нотаріусу третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори від 02 вересня 2011 року про наявність кредиторської заборгованості;
- запит ПАТ «УкрСиббанк» Державному нотаріусу третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори від 15 липня 2013 року;
- повідомлення ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_5 від 15 липня 2013 року про наявність кредиторської заборгованості;
- свідоцтво про право на спадщину за законом від 06 березня 2012 року за реєстром № 1-410;
- лист Державного нотаріуса третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори від 15 серпня 2013 року до ПАТ «УкрСиббанк»;
- свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , від 27 червня 2011 року серії НОМЕР_1 ;
- договір про надання споживчого кредиту № 11157983000 від 22 травня 2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , з додатком № 1;
- додаткова угода № 1 від 21 січня 2009 року до договору про надання споживчого кредиту № 11157983000 від 22 травня 2007 року з додатком № 1;
- додаткова угода № 2 від 21 серпня 2009 року до договору про надання споживчого кредиту № 11157983000 від 22 травня 2007 року із графіком погашення заборгованості з 26 квітня 2010 року по 22 травня 2018 року;
- додаткова угода № 3 від 05 жовтня 2009 року до договору про надання споживчого кредиту № 11157983000 від 22 травня 2007 року з додатком № 2;
- додаткова угода № 4 від ІНФОРМАЦІЯ_1 до договору про надання споживчого кредиту № 11157983000 від 22 травня 2007 року із додатками № № 1, 2;
- договір поруки № 11157983000-П2 від 22 травня 2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 ;
- договір іпотеки від 24 травня 2007 року за реєстром № 1679, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , із договором про внесення змін до нього від ІНФОРМАЦІЯ_1 за реєстром № 276;
- договір поруки № 11157983000-П від 22 травня 2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 ;
- довідка-розрахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_3 на ІНФОРМАЦІЯ_1 за кредитним договором № 11157983000 від 22 травня 2007 року;
які знаходяться в матеріалах справи № 124/8891/13-ц, провадження в якій втрачено.
В іншій частині відновлення втрачене судове провадження відмовлено.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 22 травня 2007 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладено договір споживчого кредиту № 1157983000 на суму 62 950 доларів США. Відповідно до пункту 1.2.2 кредитного договору ОСОБА_3 повинна була сплачувати платежі за умовами кредитного договору до 22 травня 2018 року. За умовами кредитного договору строк його дії до 22 травня 2018 року.
24 травня 2007 року для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір за реєстровим номером 1679, згідно якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , що належить позивачам по 1/2 кожній.
ІНФОРМАЦІЯ_1 договором про внесення змін до договору іпотеки за реєстровим № 276 були внесені зміни в укладений 24 травня 2007 між сторонами договір іпотеки можливості зміни розміру зобов`язань.
ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник за кредитним договором ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Центральним ВДРАЦС Сімферопольського МУЮ АРК 27 червня 2011 року серія НОМЕР_2 .
Спадкоємцями померлої є її діти: ОСОБА_4 1979 року народження та ОСОБА_5 2000 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом.
Спадкоємець ОСОБА_4 сплатила банку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 9 000 доларів США, у відповідності до частини вартості отриманого у спадок майна.
Згідно частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 68, 68.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19) зазначено, що: «порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (частина перша статті 523 ЦК України). Зобов`язання ОСОБА_13 як власника Ѕ частки у квартирі та майнового поручителя за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем Ѕ квартири після смерті позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником».
У пункті 6.7. іпотечного договору від 24 травня 2007 року № 1679, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , сторони обумовили: «ця іпотека зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення боржником боргу за кредитним договором на іншу особу або змінюється власник предмета іпотеки з інших підстав».
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що у «відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України».
У постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2017 року по справі № 3-300гс17 зроблено висновок, що закон встановлює обмеження на заміну боржника у зобов`язанні поза волею кредитора. Згідно зі статтею 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Норма статті 520 ЦК України має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов`язання внаслідок заміни особи боржника. Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора. Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов`язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо). Відтак, для заміни боржника у зобов`язанні необхідна воля кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов`язку первісного боржника на іншу особу. Чинним законодавством встановлено лише форму правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні - цей правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання (статті 513 521 ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року в справі № 667/933/14-ц (провадження № 61-472св18) та від 26 вересня 2019 року в справі № 461/2439/13-ц (провадження № 61-30866св18) зроблено висновок по застосуванню статей 520 521 ЦК України та вказано, що «при заміні боржника первісний боржник вибуває із зобов`язання і замінюється новим боржником. Для породження переведенням боргу правових наслідків необхідним є існування двох складових: по-перше, вчинення двостороннього правочину між новим та первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання; по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу».
За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержанням норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені рішення без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», яка підписана представником Дубцовою Мариною Анатоліївною, залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2014 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков