ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №127/37459/23
провадження № К/990/12045/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Полотнянка Ю. П., суддів: Смілянця Е. С., Драчук Т. О.,
І. Обставини справи
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач), в якому просив:
1.1. скасувати постанову від 31 серпня 2023 року № 392, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою визнано ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено штраф у сумі 1190,00 грн.
2. Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 16 січня 2024 року адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував постанову від 31 серпня 2023 року № 392, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за частиною другою статті 210 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 210 КУпАП закрив.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач також звернув увагу суду апеляційної інстанції на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом. Оскаржувану постанову позивач отримав 31 серпня 2023 року, про що свідчить його власноручний підпис, тому позивач був обізнаний про адміністративне провадження та мав змогу своєчасно оскаржити постанову в межах десятиденного строку, передбаченого статтею 288 КУпАП.
Водночас підставою для поновлення строку позивач зазначив, що ним було оскаржено у досудовому порядку, рішення за результатами розгляду скарги від 30 вересня 2023 року № 952/6/9998, отримане поштою 09 жовтня 2023 року. Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач в межах тримісячного строку звернувся до суду.
4. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2024 року у справі № 127/37459/23 скасував і прийняв нову постанову, якою адміністративний позов залишив без розгляду.
5. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 286 КАС України, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з притягненням позивача до адміністративної відповідальності, а підстави, вказані ним у заяві про поновлення строку звернення до суду визнані неповажними.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати постанову Сьомого адміністративного апеляційного суду від 27 лютого 2024 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
7. Верховний Суд ухвалою від 17 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без розгляду скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, підставою касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.
8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача в повному обсязі.
ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
9. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
11. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
12. Спірні правовідносини склались з приводу скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання строку звернення до суду з цим позовом.
13. Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
14. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
15. Частиною третьою вказаної статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
17. Згідно частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
18. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
19. Приписами статті 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
20. Частинами першою-другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
21. Таким чином, адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку.
22. Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
23. Отже, строк може бути пропущений виключно з поважних причин.
24. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
25. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
26. Вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
27. Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог, та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
28. Звернення до суду за межами строків, визначених у статі 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.
29. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 серпня 2023 року винесено оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Оскаржувану постанову позивач отримав 31 серпня 2023 року, що підтверджується власноручним підписом позивача (а.с. 32 зворотній бік).
31. Цей факт свідчить про обізнаність позивача з підставами притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу саме з постанови від 31 серпня 2023 року № 392 та дозволяли повноцінно реалізувати право на звернення з відповідним позовом до суду у межах строку встановленого законодавством.
32. У цій категорії справ законодавець визначив строк в десять днів достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
33. Адміністративний позов подано позивачем до суду 01 грудня 2023 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Вінницького міського суду Вінницької області, тобто з пропуском строку звернення до суду.
34. Обставиною, на яку позивач покликається, як на підставу для поновлення пропущеного строку, є його звернення із заявою 05 вересня 2023 року на ім`я Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
14 вересня 2023 року позивач отримав відповідь від 13 вересня 2023 року № 8102, якою повідомлено про необхідність звернення до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи) або до суду.
14 вересня 2023 року позивач звернувся із заявою до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09 жовтня 2023 року позивач отримав поштою відповідь від 30 вересня 2023 року № 952/6/9998 ІНФОРМАЦІЯ_2 про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи те, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 31 серпня 2023 року № 392 було оскаржено в адміністративному порядку, тому в межах тримісячного строку відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України позивач звернувся до суду та просив поновити строк.
35. Суд, в контексті спірних правовідносин зазначає, що як було зазначено вище, відповідно до положення пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
36. Верховним Судом неодноразово надавалася оцінка поважності причин пропуску строку звернення позивачами до суду, встановленого статтею 288 КУпАП, в обґрунтування поновлення якого останні вказували на досудове врегулювання спору шляхом звернення зі скаргою на постанову про адміністративне правопорушення до відповідного органу.
37. Зокрема така позиція Верховного Суду щодо вказаного питання, викладена у постановах від 11 грудня 2018 року у справі № 463/1221/17, від 05 березня 2020 року у справі № 127/7446/19 та від 07 грудня 2020 року у справі № 522/14986/19 від 26 січня 2021 року у справі № 757/48987/18-а, від 16 лютого 2023 року у справі № 697/1044/22.
38. Так, у вищенаведених постановах Судом зазначено, що вказаною нормою передбачено право вибору особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
39. При цьому, звернення особи до відповідного органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
40. Ураховуючи наведену позицію Верховного Суду звернення зі скаргою до відповідного органу не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду із позовом про визнання протиправною постанови по справі про адміністративне правопорушення.
41. Зазначена позивачем в касаційній скарзі обставина, а саме оскарження постанови до ІНФОРМАЦІЯ_2 , носить суб`єктивний характер, оскільки пов`язана з обраним способом порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.
42. Необхідно зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови по справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
43. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
44. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
45. Звертаючись із цим позовом, позивач просив скасувати винесену відповідачем постанову від 31 серпня 2023 року, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн за частиною другою статті 210 КУпАП.
46. Позивач оскаржив вказану постанову до суду 01 грудня 2023 року. При цьому, на переконання позивача строк звернення до суду ним не пропущений з огляду на досудове врегулювання цього спору та звернення до суду протягом тримісячного строку з дня ухвалення рішення за наслідками розгляду його скарги.
47. Вирішуючи питання про поновлення строку у цій справі судом апеляційної інстанції було правильно застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 вересня 2022 року у справі № 750/10714/21 щодо надання оцінки поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду в порядку статті 288 КУпАП.
48. Ураховуючи викладене вище, практику Верховного Суду щодо застосування статті 288 КУпАП у цій категорії спорів, та те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цими позовними вимогами, а будь-яких обґрунтувань, обставин і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом останнім не наведено, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з цим позовом та про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
49. Враховуючи вищевикладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що не є безумовною і достатньою підставою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом.
50. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 750/8462/22.
51. Зважаючи на викладене, Верховний Суд не встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке б призвело до ухвалення незаконного рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
52. За таких обставин, Суд констатує, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, правильно визначив, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, а поважні підстави для його поновлення відсутні.
53. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ІV. Судові витрати
54. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 127/37459/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко