Постанова
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 127/5749/21
провадження № 61-9871св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Кредитна спілка «Злагода»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2021 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог та судових рішень
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у якій просив встановити факт відсутності діяльності Кредитної спілки (далі - КС «Злагода») та факт відсутності фактичного місцезнаходження та способу зв`язку з КС «Злагода».
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2021 року визнано дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, відмовлено у відкритті провадження у цій справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення: відсутність діяльності КС «Злагода», відсутність фактичного місцезнаходження та способу зв`язку з КС «Злагода» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення.
Визнано, що звернення ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту відсутності фактичного місцезнаходження КС «Злагода» є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту відсутності фактичного місцезнаходження КС «Злагода» повернуто заявнику.
Застосовано до ОСОБА_1 , заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму, що становить 2 270,00 грн, та стягнуто з нього вказану суму в дохід Державного бюджету України.
Відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів відсутності діяльності КС «Злагода» та способів зв`язку з нею.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки як місцевим судом, так і судом апеляційної інстанції вже тричі було вирішено питання про встановлення факту відсутності КС «Злагода» за адресою: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82, к. 610 за заявами ОСОБА_1 , а звернення до суду з такою заявою вчетверте свідчить про недобросовісне використання наданих заявнику законом процесуальних прав на звернення до суду, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання його дій зловживанням процесуальними правами, проте, в порушення вимог статті 44 ЦПК України, не повернув заяву у вказаній частині, а відмовив у відкритті провадження. Суд першої інстанції безпідставно послався на положення пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі з тієї підстави, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, не роз`яснивши, при цьому, заявнику до юрисдикції якого суду віднесено її розгляд, що є порушенням вимог частини п`ятої вказаної статті.
Водночас, апеляційний суд зробив висновок, що з метою запобігання в подальшому зловживанням ОСОБА_1 процесуальними правами, до нього необхідно застосувати заходи процесуального примусу, а саме стягнути з нього в дохід державного бюджету штраф в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З заяви ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення у цій справі вбачається, що заявником не зазначено та не наведено жодних обґрунтувань мети звернення з вимогою про встановлення факту відсутності діяльності КС «Злагода» та способу зв`язку з нею, зокрема яким чином від встановлення цих фактів залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника. Крім того, порядок створення юридичної особи, здійснення нею діяльності та припинення такої встановлюється законом та вирішення таких питань не може бути розглянуте в порядку окремого провадження.
За таких обставин, апеляційний суд зробив висновок про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів відсутності діяльності КС «Злагода» та способу зв`язку з нею, оскільки чинним законодавством передбачено інший порядок їх встановлення.
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про роз`яснення постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, у якій просив роз`яснити: правове обґрунтування визначенню критерію зловживання процесуальними правами; доцільності застосування заходу процесуального впливу примусу і в зазначеному розмірі; блокування права на звернення до суду, що подавались з різних підстав; підстави застосування іншої, ніколи не належної кредитній спілці «Злагода» адреси: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 13, к. 424 , тоді як остання відома на травень 2016 року адреса була: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82, к. 610 , чим підтверджується, що й апеляційний суд не спроможний розібратися з цими фактами, а також миттєвого витоку інформації до державної виконавчої служби, якою вже заблоковано розрахунковий банківський рахунок, тоді як на поштове відділення № 30 за його реєстрацією постанова надійшла з вечірньою доставкою 30 квітня 2021 року і видає неординарність.
Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2021 року визнано, що звернення ОСОБА_1 з заявою про роз`яснення постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року повернуто заявнику.
Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 270,00 грн, та стягнуто з нього вказану суму в дохід Державного бюджету України.
Ухвала мотивована тим, щодоводи заявника щодо необхідності роз`яснення постанови апеляційного суду від 27 квітня 2021 року фактично зводяться до незгоди з цим судовим рішенням та не містять жодних обґрунтувань щодо його нечіткості, незрозумілості, декількох варіантів тлумачення або наявності обставин, які ускладнюють його реалізацію.
Апеляційний суд зробив висновок, що звернення ОСОБА_1 з заявою про роз`яснення постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року є підставою для визнання його дій зловживанням процесуальними правами, оскільки доводи цієї заяви фактично зводяться до незгоди з рішенням апеляційного суду та роз`ясненням його мотивів, а її подання є завідомо безпідставним, має очевидно штучний характер з метою створення перепон для виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Звернення до суду з завідомо безпідставною заявою про роз`яснення постанови Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року свідчить про недобросовісне використання ОСОБА_1 наданих йому законом процесуальних прав на звернення до суду, тому його дії необхідно визнати зловживанням процесуальними правами, а заяву про роз`яснення постанови апеляційного суду повернути. Водночас, апеляційний суд вважає, що враховуючи повторне зловживання процесуальними правами, з метою запобігання в подальшому зловживанням ОСОБА_1 процесуальними правами, до нього необхідно застосувати заходи процесуального примусу, а саме, стягнути з нього в дохід державного бюджету штраф в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2021 року в частині накладення штрафу, ухвалити нове рішення в цій частині.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскарженій ухвалі суд апеляційної інстанції послався на норми статті 44 ЦПК України, у якій подання заяви про роз`яснення незрозумілої постанови серед вичерпного переліку зловживань процесуальними правами відсутнє. Також суд не спромігся навести правове обґрунтування твердженню, що подання заяви про роз`яснення незрозумілої постанови «необхідно визнати зловживанням процесуальними правами» та «є завідомо безпідставним, має очевидно штучний характер з метою створення перепон для виконання судового рішення, яке набрало законної сили», чим насправді сам собі суперечить, оскільки постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її прийняття, отже жодних перепон для її виконання бути не може, в порушення норми частини другої статті 214 ЦПК України видає упереджене ставлення.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що ухвала апеляційного суду оскаржується лише в частині накладення штрафу, в іншій частині не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 127/5749/21 та витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2021 року матеріали цивільної справи № 127/5749/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 29 червня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
За змістом статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Види заходів процесуального примусу визначені частиною першою статті 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У справі, що переглядається:
суд апеляційної інстанції застосував до ОСОБА_1 штраф як наслідок зловживання процесуальними правами;
ухвала апеляційного суду в частині визнання його дій зловживанням правом не оскаржується в касаційному порядку.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про накладення штрафу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення в оскарженій частині постановлене без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення в оскарженій частині- без змін.
Керуючись статтями 400 406 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2021 року в частині накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 2 270,00 грн залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов