ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
17 березня 2020 року
справа №1340/6264/18
адміністративне провадження №К/9901/3990/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. С.
представників
позивача - Копитчака Є. І., адвоката за ордером серії ЛВ №058610 від 11.10.2019,
відповідача - Середяка Б. В. в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 у складі судді Гавдик З. В.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 у складі суддів Шевчук С. М., Кухтей Р. В., Носа С. П.,
у справі № 1340/6264/18
за позовом Приватного підприємства «Теплосвіт України»
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року Приватне підприємство «Теплосвіт Україна» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.11.2018 №0019741412, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 19147 грн, №0019761412, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 823013 грн, з яких за податковими зобов`язаннями в сумі 548691 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 274346 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. 12.06.2019 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, яким позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 23.11.2018 №0019741412, №0019761412.
3. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення, встановив правомірність формування позивачем податкового кредиту за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал Прогрес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія Авто" та доходу для визначення об`єкта оподаткування податку на прибуток за господарськими операціями як постачальника ТМЦ з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехтрейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал Прогрес", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ініціал ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Гравіс", встановив реальний характер цих операцій, результати яких відображені у податковому та бухгалтерському обліку платника податків на підставі відповідних первинних документів, встановив зв`язок операцій з господарською діяльністю позивача.
При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що документи за операціями позивача з ТОВ "Євроагротрейд" та ТОВ "Конект Груп" складені в порушення вимог статті 9 Закону № 996-ХIV та пунктів 2.4, 2.5, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та є такими, що не підлягають врахуванню в бухгалтерському та податковому обліку позивача, як первинні документи, що підтверджують поставку покупцем ТМЦ саме названим покупцям.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі №1340/6264/18, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Підприємства.
5. Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом у період з 17.09.2018 по 12.10.2018 проведено документальну планову виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства позивача, за результатами якої складено акт від 25.10.2018 року № 2570/13-01-14-12/38874288 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2018 року на загальну суму 19147 грн, суть якого полягає в безпідставному формуванні позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ "Імперіал Прогрес" та ТОВ "Вікторія Авто", які відповідач не вважає реальними;
- підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134, пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 548691 грн. Зміст вказаного порушення полягає у тому, що відповідач вважає, що господарські операції позивача, як постачальника ТМЦ з ТОВ "Євроагротрейд", ТОВ "Укртехтрейд", ТОВ "Імперіал Прогрес", ТОВ "Ініціал ЛТД", ТОВ "Пром Гравіс", ТОВ "Конект Груп" за період з 01.07.2016 по 30.06.2018 на загальну суму 3044547 грн такими, що не належать до реальних з огляду на відсутність у покупців трудових, матеріальних, технічних, адміністративних, виробничих ресурсів, транспортних засобів, основних фондів, як власних так і орендованих. Відповідач вказує на відсутність у наданих до перевірки документів обов`язкових реквізитів, що позбавляє їх статусу первинного документу для урахування в бухгалтерському та податковому обліку позивача. З огляду на фактичну відсутність у позивача ТМЦ (про які йшлося у документах з названими контрагентами) на момент перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що вказані ТМЦ є такими, що вибули із володіння позивача та є реалізовані для інших невстановлених осіб.
23.11.2018 керівником податкового органу на підставі акта перевірки, згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0019761412, яким Підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 19147 грн;
№0019741412, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 823013 грн, з якої 548691 грн основний платіж та 274346 грн штрафні (фінансові) санкції.
6.1. Щодо формування податкового кредиту
На підтвердження господарських операцій, за результатами яких позивачем формувався податковий кредит, судами попередніх інстанції досліджено надані позивачем документи по операції з ТОВ "Вікторія Авто", а саме, договір купівлі-продажу транспортного засобу за № 1212-1/2016 від 12.12.2016, предметом якого є придбання Підприємством (позивачем у справі) транспортного засобу - вантажного автомобіля FIAT DOBLO, 2013 року випуску, серійний номер НОМЕР_1 ; видаткову накладну від 12.12.2016 за № РН-0000320; акт приймання-передачі транспортного засобу; акт огляду реалізованого транспортного засобу від 29.12.2016; податкову накладну від 09.12.2016 за №186 на суму ПДВ 18400 грн; квитанцію про реєстрацію податкової накладної від 09.12.2016 за №186 в Єдиному реєстрі податкових накладних; свідоцтво про реєстрацію вантажного автомобіля FIAT DOBLO, 2013 року випуску, серійний номер НОМЕР_1 в органах МРЕВ; банківську виписку від 09.12.2016 про переказ коштів у розмірі 110400 грн в т.ч. ПДВ у розмірі 18400 грн; ВМД №204030000/2016/012638, зовнішньоекономічний договір №06/16 від 15.11.2016 року, довідку про ідентифікацію колісного транспортного засобу №02124/в від 08.12.2016 відповідно до яких вантажний автомобіль FIAT DOBLO, 2013 року випуску придбаний ТОВ "Вікторія Авто" та ввезений на митну територію України в установленому порядку.
Судами попередніх інстанцій досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку за господарською операцією Підприємства з ТОВ "Імперіал Прогрес", а саме видаткова накладна за №845 від 12 травня 2017 року на поставку для позивача жорсткого диска WD (Western Digital) 2TB 3.5 SATA 3.0 Red Pro (WD2002FFSX); податкова накладна від 12.05.2017 за № 51202 на суму ПДВ 746,67 грн; квитанція про реєстрацію податкової накладної від 09.12.2016 за №186 в ЄРПН; банківська виписка за 12.05.2017 та лист №120517-1 від 12.05.2017.
6.2. Щодо формування об`єкту оподаткування податком на прибуток
Судами попередніх інстанцій досліджені взаємовідносини позивача з ТОВ «Євроагротрейд» шляхом оцінки документів бухгалтерського та податкового обліку: договору від 02.10.2017 за № 021017-2 на поставку позивачем ТМЦ; видаткових накладних; банківських випискок про надходження коштів на рахунок позивача від ТОВ "Євротрейд".
Стосовно взаємовідносин Підприємства з ТОВ "Укртехтрейд ЛТД" суди дослідили та оцінили договір за № 100816-2 від 10.08.2016, видаткові накладні поставку позивачем ТМЦ для ТОВ "Укртехтрейд ЛТД" за період 2016-2017; накладні на повернення товару позивачу за № 7 від 07.03.2017 та №19 від 07.03.2017; виписки з банківського рахунку ПП "Теплосвіт Україна" про надходження коштів на рахунок позивача від цього контрагента.
При перевірці взаємовідносин Підприємства з ТОВ "Імперіал Прогрес" суди попередніх інстанцій дослідили та оцінили: договір за № 010416-3 від 01.04.2016; видаткові накладні на поставку товару позивачем для ТОВ "Імперіал Прогрес" та довіреності на отримання цінностей від позивача; банківські виписки про надходження коштів на рахунок позивача від цього контрагента.
Щодо взаємовідносин Підприємства з ТОВ "Ініціал ЛТД" об`єктами судового дослідження стали: договір поставки №271017-1 від 27.10.2017; видаткові накладні; виписки з банківського рахунку позивача про надходження коштів на рахунок від ТОВ "Ініціал ЛТД".
Перевіряючи взаємовідносини Підприємства з ТОВ "Пром Гравіс", суди попередніх інстанцій дослідили: договір поставки №280916-2 від 28.09.2016 на поставку ТМЦ позивачем для ТОВ "Пром Гравіс"; видаткову накладну; виписку з банківського рахунку про надходження коштів на рахунок позивача в розмірі 960864 грн від цього контрагента; акт звіряння розрахунків за період 2016 року.
Стосовно взаємовідносин Підприємства з ТОВ "Конект Груп" суди дослідили та оцінили договір за № 090916-1, видаткову накладну; виписку, з банківського рахунку про надходження коштів на рахунок позивача у розмірі 183999,84 від цього контрагента; акт звіряння розрахунків за період 2016 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає фактичні обставини встановлені під час податкової перевірки, зміст норм Податкового кодексу України покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, вказує на те, що і в ході перевірки та під час судового розгляду позивачем не підтверджено належними первинними документами обставин щодо фактичної реалізації ТМЦ саме для ТОВ «Євроагротрейд» та ТОВ «Конект Груп».
8. 02.03.2020 на адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому, вважаючи рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Податковий кодекс України
9.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
9.2. Пункт 198.1. статті 198
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
9.3. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
9.4. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
9.5. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
9.6. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134
Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
9.7. Пункт 135.1. статті 135
Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
10. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
10.1. Стаття 1.
10.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
10.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
10.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
10.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153)
11.1. Пункт 5
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
11.2. Пункт 7
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
15. Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
16. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків неправомірно відображено у податковому обліку витрати, або документи, на підставі яких платник податків сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
18. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
20. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
21. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об`єкту оподаткування податком на прибуток за господарськими операціями як постачальника ТМЦ з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехтрейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал Прогрес", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ініціал ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Гравіс" та податкового кредиту за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал Прогрес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія Авто". Судами досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та встановлено, що вони містять всі обов`язкові реквізити, ідентифікаційні дані керівників юридичних осіб які їх підписали, розкривають зміст господарської операції, є первинними документами в розумінні вимог названого Закону № 996-ХIV та пунктів 2.4, 2.5, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
22. Суди попередніх інстанцій дослідили дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань та встановили відповідність основних видів діяльності контрагентів позивача, за операціями з якими сформований податковий кредит (ТОВ "Вікторія Авто", ТОВ "Імперіал Прогрес") виду товару, який реалізований Підприємству (позивачу в справі).
23. Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що надані Підприємством докази дають змогу ідентифікувати відповідальних осіб за здійснення господарських операцій і складання первинних документів та підтверджують обставини щодо фактичного руху активів, зокрема, придбання та переміщення товару від контрагентів ТОВ "Імперіал Прогрес" та ТОВ "Вікторія Авто" до позивача, а також продаж (реалізація) товару позивачем контрагентам ТОВ "Укртехтрейд", ТОВ "Імперіал Прогрес", ТОВ "Ініціал ЛТД", ТОВ "Пром Гравіс". При дослідженні договорів поставки товару, укладених позивачем з цими чотирьома контрагентами, суди врахували той факт, що поставка товару здійснюється на умовах EXW правил Інкотермс 2000 року, місцем поставки є склад магазин постачальника, отже на постачальника товарів (позивача у справі) не покладаються зобов`язання з перевезення ТМЦ.
24. Досліджуючи господарські операції Підприємства з ТОВ "Євроагротрейд" та ТОВ "Конект Груп" та оцінюючи документи, надані в підтвердження цих операцій, суд апеляційної інстанції встановив, що видаткові накладні не містять обов`язкових відомостей щодо ідентифікації особи відповідальної за здійснення операцій від імені товариств контрагентів (підписані невідомими особами), відтак такі вони складені в порушення вимог статті 9 Закону № 996-ХIV та пунктів 2.4, 2.5, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та є такими, що не підлягають врахуванню в бухгалтерському та податковому обліку позивача, як первинні документи, що підтверджують поставку покупцем ТМЦ саме названим покупцям.
25. При цьому, спростовуючи висновки податкового органу про те, що вказані цінності є відчуженими невстановленим особам, внаслідок чого вартість таких ТМЦ має бути включена до складу доходу позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні активи позивача включаються до складу доходу в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню, яка в свою чергу визначається як ринкова ціна, а зібраними у справі доказами не підтверджуються обставини, що відповідачем включено до складу доходу позивача вартість відсутніх активів (ТМЦ) за їх справедливою (ринковою) вартістю. Суд апеляційної інстанції зазначив, що акт перевірки не містить відомостей щодо методики визначення контролюючим органом вартості ТМЦ, яку він відніс до складу доходу позивача та на збільшення об`єкта оподаткування податком на прибуток. Такого висновку цей суд дійшов за наслідком аналізу пунктів 7, 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», пунктів 2, 9, 24 Міжнародного стандарту фінансової звітності №13 «Оцінка справедливої вартості», підпунктів 14.1.71., 14.1.218., 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, якими надано визначення понять «звичайна ціна», «ринок товарів (робіт, послуг)», «ринкова ціна».
26. Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що сукупністю наданих первинних документів в розрізі кожного контрагента платником податків доведені операції відпуску (поставки) товару та їх оплата, натомість податковим органом не доведено правомірність своїх рішень, касаційною скаргою висновки судів попередніх інстанцій не спростовані.
27. Посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень (№42017000000003443, №32017100060000101), в яких фігурують підприємства контрагентів позивача (ТОВ «Конект Груп», ТОВ «Ініціал ЛТД») суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки, по-перше, в зазначених кримінальних провадженнях відсутні вироки, а по - друге, відомості отримані під час досудового розслідування кримінального правопорушення, не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. В обох наведених випадках твердження відповідача ґрунтуються виключно на клопотаннях слідчого по справі, якими останній звертається до суду для санкціонування вчинення відповідних процесуальних дій у межах кримінальних проваджень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
28. Переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні рішення та постанови, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу податкового органу слід залишити без задоволення.
29. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
30. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі № 1340/6264/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова
І. Я. Олендер