23.05.2024

№ 140/2350/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 140/2350/19

адміністративне провадження № К/9901/35772/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на увалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (колегія суддів у складі судді-доповідача Кушнерика М.П., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.)

у справі № 140/2350/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні одноразової допомоги як інваліду ІІІ групи з 28.07.2017 внаслідок поранення, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.10.2017 №114;

-зобов`язати вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової допомоги як інваліду ІІІ групи з 28.07.2017 внаслідок поранення, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 28.07.2017, з урахуванням проведених виплат по процентам втрати працездатності та факту подання ним усіх документів, передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

2.Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 позов задоволено.

3.Не погодившись з таким рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.

4.Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із відсутністю документа про сплату судового збору.

5.Копію зазначеної ухвали згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення Міністерство оборони України отримало 07.11.2019.

6.Згодом, представник Міністерства оборони України Смілка В. подав до суду першої інстанції клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

7.Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 повернуто скаржнику.

8.Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

9.Також судом апеляційної інстанції вказано, що клопотання про продовження строку на усунення недоліків та апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки на час винесення оскаржуваної ухвали Міністром оборони України з 30.08.2019 є Загороднюк А.П., а довіреність представника, який подав апеляційну скаргу та клопотання, видана за підписом ОСОБА_2 .

10.Не погодившись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

11.В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, оскільки підставою для залишення апеляційної скарги без руху не було вказано її подання неповноважною особою.

12.Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України.

13.Відзив на касаційну скаргу не надходив.

14.Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм процесуального права та дійшов таких висновків.

15.Як зазначалося вище, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив про неусунення її недоліків у встановлений судом строк, а також про відсутність в особи, яка підписала апеляційну скаргу та клопотання про продовження строку відповідних повноважень представляти Міністерство оборони України.

16.Колегія суддів відхиляє посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що підставою для залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції не вказував її подання неповноважною особою. Верховний Суд звертає увагу, що подання доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, не є вимогами до апеляційної скарги згідно статті 296 КАС, а тому неподання таких доказів не є недоліком апеляційної скарги та підставою для залишення її без руху відповідно до частини другої статті 298 КАС.

17.Водночас, колегія суддів наголошує на передчасності висновків суду апеляційної інстанції про відсутність повноважень у Смілки В. на представництво інтересів Міністерства оборони України.

18.Як встановлено судом апеляційної інстанції, довіреність представника Міністерства оборони України від 03.12.2018 №220/506/д підписана Міністром оборони України Полтораком С.Т., проте судом апеляційної інстанції вказано, що на час винесення оскаржуваної ухвали Міністром оборони України з 30.08.2019 є ОСОБА_3 ..

19.Таким чином, перевіряючи правомірність повернення апеляційної скарги слід перевірити чи є видана за підписом Полторака С.Т. довіреність на представництво інтересів Міністерства оборони України належним доказом повноважень представника ОСОБА_4 та яким чином на цю обставину впливає перебування з 30.08.2019 на посаді Міністра оборони України ОСОБА_3 .

20.За змістом пункту 9, підпункту 1 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, Міноборони очолює Міністр, який здійснює керівництво його діяльністю.

21.Постановою Верховної Ради України «Про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України» від 29.08.2019 № 18-IX у зв`язку із сформуванням нового складу Кабінету Міністрів України вирішено звільнити, окрім інших, ОСОБА_2 з посади Міністра оборони України, а відповідно до постанови Верховної Ради України від 29.08.2019 № 8-IX на посаду Міністра оборони України призначено Загороднюка А.П.

22.Згідно частини першої статті 246 Цивільного кодексу України (далі КАС) довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

23.Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії (частина перша статті 247 ЦК).

24.Підстави припинення представництва за довіреністю визначені статтею 248 ЦК, ними є: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності <…>; смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності

25.Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що зміна фізичної особи, яка обіймає посаду керівника органу державної влади (у даному випадку Міністерства оборони України) не є підставою для втрати чинності чи припинення дії довіреностей, що були видані раніше за підписом попереднього керівника цього органу.

26.При цьому, підстав припинення представництва за довіреністю згідно статті 248 ЦК судом апеляційної інстанції встановлено не було.

27.Отже, помилковими є посилання суду апеляційної інстанції на те, що на дату винесення оскаржуваної ухвали посаду керівника Міністерства оборони України обіймала не та особа, яка видала довіреність представнику, що підписав апеляційну скаргу. Як наслідок, безпідставним є повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС.

28.Це ж саме стосується і клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, якому, у зв`язку із помилковістю висновків про відсутність у представника повноважень, суд апеляційної інстанції не надав оцінку, що призвело до передчасного висновку про повернення апеляційної скарги згідно пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 КАС.

29.Зважаючи на наведений аналіз норм права та фактичних обставин адміністративної справи, змісту правового регулювання, Суд дійшов висновку про порушення норм процесуального права при постановлені судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги.

30.Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

31.За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 345 353 356 КАС, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

2.Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачВ.М. Кравчук

СуддяЯ.О. Берназюк

СуддяО.П. Стародуб