Постанова
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 145/1041/17
провадження № 61-21557св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Гніванський завод спецзалізобетону», Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» (далі - ПрАТ «Гніванський завод СЗБ») і ПАТ «Українська залізниця» про визнання незаконними дій, визнання недійсним та скасування рішення, поновлення на посаді, допущення до виконання обов`язків, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі наказу Міністерства інфраструктури України № 17-О від 16 лютого 2015 року ОСОБА_1 призначили виконуючим обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» з 19 лютого 2015 року.
07 червня 2017 року ПАТ «Укрзалізниця» видало рішення № 69-5/39-9 за підписом голови правління ОСОБА_2 і члена правління ОСОБА_3 «Про виконавчий орган ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», де згідно з пунктом 1 головою правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» було обрано ОСОБА_4 , а згідно з пунктом 2 повноваження виконуючого обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» ОСОБА_1 були припинені.
ОСОБА_1 зазначає, що форма та порядок прийняття рішення ПАТ «Укрзалізниця» № 69-5/39-9 від 07 червня 2017 року суперечать Статуту ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» і Статуту ПАТ «Укрзалізниця».
ОСОБА_1 не було ознайомлено з кадровим наказом про його звільнення.
На підставі викладеного ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати дії керівного складу ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» щодо усунення ОСОБА_1 від виконання виконуючого обов`язків голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» незаконними, визнання недійсним та скасування рішення ПАТ «Українська залізниця» від 07 червня 2017 року № 69-5/39-9 про припинення повноважень виконуючого обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», встановлення факту, що він є головою правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», поновлення на посаді, допущення до виконання обов`язків, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» та ПАТ «Українська залізниця» про визнання дій керівного складу ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» щодо усунення ОСОБА_1 від виконання виконуючого обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» незаконними, визнання недійсним та скасування рішення ПАТ «Українська залізниця» від 07 червня 2017 року №69-5/39-9 про припинення повноважень виконуючого обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», встановлення факту, що він є головою Правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», поновлення на посаді та допущення до виконання обов`язків, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до пунктів 79, 80, 82 Статуту ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» рішення про обрання голови та членів виконавчого органу товариства відноситься до виключної компетенції вищого органу та оформлюється письмово у формі протокольного рішення акціонера (правління ПАТ «Укрзалізниця»), до компетенції якого відноситься обрання голови, затвердження умов контрактів.
Контракт з ОСОБА_1 , укладення якого передбачено Статутом ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», статтею 58 Закону України «Про акціонерні товариства», не укладався, позивач у встановленому Статутом підприємства порядку не призначався на посаду голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», відтак статусу голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» на постійній основі він не набув.
Звільнення позивача від тимчасового виконання обов`язків голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» не свідчить про припинення трудових відносин з ним, а тому оспорюване рішення ПАТ «Українська залізниця» від 07 червня 2017 не порушує трудових прав ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 червня 2019 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» і ПАТ «Українська залізниця» про визнання дій керівного складу ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» щодо усунення ОСОБА_1 від виконання виконуючого обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» незаконними, визнання недійсним та скасування рішення ПАТ «Українська залізниця» від 07 червня 2017 року № 69-5/39-9 про припинення повноважень виконуючого обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», встановлення факту, що він є головою правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», поновлення на посаді, допущення до виконання обов`язків, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, закрито.
Судове рішення мотивоване тим, що розгляд даної категорії справ має розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки спір в даній справі виник із корпоративних відносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції й передати справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх трудових прав як найманий працівник. ОСОБА_1 зазначає, що спори, пов`язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства, як трудові спори. Крім того скаржник вказує, що у порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа.
Доводи інших учасників справи
У січні 2020 року ПАТ «Українська залізниця» надіслало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить справу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення судом апеляційної інстанції правил суб`єктної юрисдикції.
ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» у січні 2020 року надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки даний спір є корпоративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
03 січня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2015 року на підставі наказу Міністерства інфраструктури України № 17-О ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» з 19 лютого 2015 року на період до прийняття відповідного рішення вищим органом ПрАТ «Гніванський завод СЗБ».
Згідно з рішенням ПАТ «Укрзалізниця» № 69-5/39-9 від 07 червня 2017 року, за підписом голови правління ОСОБА_2 і члена правління ОСОБА_3 , «Про виконавчий орган ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» було обрано ОСОБА_4 головою правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», повноваження виконуючого обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» ОСОБА_1 були припинені, уповноважено голову правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» ОСОБА_4 підписати відповідні накази по ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», уповноважено голову наглядової ради ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» ОСОБА_3 підписати контракт з ОСОБА_4 .
Відповідно до наказу ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» від 13 червня 2017 року ОСОБА_4 приступив до виконання обов`язків на посаді голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» з 13 червня 2017 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Аналогічна за змістом норма закріплена у статті 19 ЦПК України.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин.
Разом з тим стаття 12 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Аналогічна за змістом норма закріплена у статті 20 ГПК України.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.
За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
В Статуті ПрАТ «Гніванський завод СЗБ», затвердженого наказом ПАТ «Укрзалізниця» № 021 від 26 січня 2016 року, визначено, що ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» є юридичною особою (пункт 2); управління корпоративними правами товариства здійснює ПАТ «Укрзалізниця» (пункт 4); єдиним акціонером товариства до набуття права власності на акції у процесі їх продажу є ПАТ «Укрзалізниця», яке є власником 100 відсотків акцій товариства (пункт 30); ПАТ «Укрзалізниця» здійснює функції вищого органу товариства - загальних зборів акціонерів одноосібно (пункт 31); акціонер товариства має право: брати участь в управлінні товариством на умовах, визначених законодавством та цим Статутом; призначати осіб до складу органів товариства (пункт 33).
Згідно з пунктом 78 Статуту ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» органами товариства є: загальні збори; наглядова рада; правління; ревізійна комісія. Цим Статутом передбачено, що вищим органом товариства є загальні збори акціонерів. Повноваження вищого органу передбачені законодавством та цим Статутом, здійснюються ПАТ «Укрзалізниця» як єдиним акціонером одноосібно. Рішення з питань, що належать до компетенції вищого органу, оформляється письмово у формі протокольного рішення акціонера та має статус протоколу загальних зборів товариства.
Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників (статті 92 161 ЦК України).
Відповідно, відносини між членами вказаного товариства та товариством, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що припинення повноважень виконуючого обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» шляхом прийняття рішення ПАТ «Укрзалізниця», як єдиним акціонером ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства прийняти рішення про припинення виконання повноважень виконуючим обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.
У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Зважаючи на вказане, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18) і від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19).
Оскільки спір відносно прийнятого рішення про обрання ОСОБА_4 головою правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» та припинення повноважень виконуючого обов`язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» ОСОБА_1 виник із корпоративних відносин, то такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Колегія суддів не бере до уваги доводи касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції не встановлено обставини справи в повному обсязі та не надано цим обставинам належної оцінки, оскільки закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд апеляційної інстанції не здійснював розгляд справи по суті спору та закрив провадження у справі.
Отже, правильним є висновок про віднесення цього спору до юрисдикції господарських судів, оскільки суди попередніх інстанцій розглянули по суті переважно корпоративний спір, який підлягав розгляду в порядку господарського судочинства, ухвалені рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі та роз`ясненням позивачу права на звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому ГПК України.
Крім того, ПАТ «Українська залізниця» надіслало клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення судом апеляційної інстанції правил суб`єктної юрисдикції.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Разом з тим, підстави для направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до вимог статті 403 ЦПК України з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції відсутні з огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вже висловила свою думку стосовно таких правовідносин у постановах вказаних вище, де визначила, що такі правовідносини вирішуються в порядку господарського судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк