Постанова
Іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 1519/2-5599/11
провадження № 61-14278св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Роїк Д. Я.
від 29 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Цюри Т. В., Кононенко Н. А.,
від 23 листопада 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2009 року заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» (далі - КП «ЖКС «Хмельницький») звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 19 643,11 грн.
Позов мотивовано тим, що будинок АДРЕСА_1 належить до житлового фонду місцевих рад та значиться на балансі
КП «ЖКС «Хмельницький». Квартира АДРЕСА_2 у вказаному будинку є ізольованою, загальною площею 187,80 кв. м. Власницею вказаної квартири є ОСОБА_1 . У квартирі зареєстровані ще дві особи, в тому числі відповідач ОСОБА_2 , та неповнолітній син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . За час проживання в даній квартирі відповідачі у порушення вимог статті 162 ЖК УРСР, не вносять плату на утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим у них утворилась заборгованість у розмірі
19 643,11 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області
від 23 листопада 2017 року, позов заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі КП «ЖКС «Хмельницький» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «ЖКС «Хмельницький» суму заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 19 643,11 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що у зв`язку із невиконанням відповідачами обов`язку зі сплати коштів за надані КП «ЖКС «Хмельницкий» житлово-комунальні послуги у них перед підприємством утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи судами попередніх інстанцій. Крім того,
послуги, за які просить позивач стягнути заборгованість,
КП «ЖКС "Хмельницкий», не надавалися. Також між сторонами не було укладено договору про надання житлово-комунальних послуг, а тому підприємство безпідставно нараховувало заборгованість за такі послуги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . У вказаній квартирі зареєстровані, окрім ОСОБА_1 , ще дві особи: ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3
Вказаний будинок належить до житлового фонду місцевих рад та значиться на балансі КП «ЖКС «Хмельницький», яке є надавачем житлово-комунальних послуг.
Відповідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідачі неналежним чином виконують свої зобов`язання за надані позивачем послуги, у зв`язку із чим у них утворилась заборгованість у розмірі 19 643,11 грн.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 158 ЦПК України 2004 рокурозгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 74-76 ЦПК України 2004 року.
Частиною третьою статті 74 ЦПК України 2004 рокупередбачено, що судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
Згідно з частиною четвертою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України 2004 року судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу.
Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 169 ЦПК України2004 року суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 10 ЦПК України
2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня
2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У справі, що переглядається, установлено, що матеріали справи не містять доказів про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом апеляційної інстанції, призначений на 23 листопада 2017 року.
Так, надіслана судом апеляційної інстанції кореспонденція, адресована ОСОБА_1 , повернулася до суду з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання», тобто фіксація отримання відповідачем кореспонденції відсутня (а. с. 25, 26 т. 3).
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), зазначене не є належним повідомленням про дату судового засідання.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 74-76 305 ЦПК України 2004 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право відповідача знати про час і місце судових засідань (частина друга статті 6 ЦПК України 2004 року), що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).
Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 , щодо якої відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки причинам неявки заявника у судове засідання, не врахував, що судом першої інстанції справа була розглянута також за відсутності відповідача, внаслідок чого порушено її право на участь у судовому розгляді, не забезпечив можливості надати суду докази та навести міркування й заперечення з приводу позовної заяви та апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів бере до уваги зацікавленість відповідача
ОСОБА_1 щодо руху справи у суді апеляційної інстанції, зокрема, вона брали участь у судових засіданнях, призначених на 25 травня, 06 липня,
12 жовтня 2015 року, надавала пояснення щодо фактичних обставин справи, зверталася до суду із відповідними заявами та клопотаннями. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року за клопотанням ОСОБА_1 було зупинено апеляційне провадження до вирішення іншої справи (№ 785/4073/15), що розглядалася у порядку цивільного судочинства. Суд апеляційної інстанції з власної ініціативи ухвалою
15 червня 2017 року відновив провадження у справі. Після цієї дати призначалися судові засідання на 31 серпня, 13 жовтня та 23 листопада 2017 року, однак судові повістки, направлені відповідачу ОСОБА_1 , поверталися з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про неналежне повідомлення судом апеляційної інстанції останньої про розгляд справи.
Відповідно до частини восьмої статті 76 ЦПК України 2004 року у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Колегія суддів враховує наявний в матеріалах справи акт, складений
17 листопада 2017 року працівниками КП «ЖКС «Хмельницький» про відмову відповідачів від отримання судової повістки (а. с. 39 т. 3), та вважає, що він не може бути доказом повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 23 листопада 2017 року, оскільки відповідно до частини восьмої статті 76 ЦПК України 2004 року такі обставини фіксуються особою, яка доставляє судову повістку, шляхом проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову адресата отримати судову повістку, а не складення акту одним із учасників судового процесу. При цьому матеріали справи не містять відомостей про видачу судом апеляційної інстанції КП «ЖКС «Хмельницький» судової повістки для вручення її відповідачам відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України 2004 року.
Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 401 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара