30.04.2024

№ 158/2392/17

Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 158/2392/17

провадження № 61-11765св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 ,

третя особа - Реєстраційна служба Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на постанову Волинського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу від 03 вересня 2014 року № 3-499/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки», скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки до земель державної власності.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації від 07 вересня 2012 року № 385 надано ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,85 га, за рахунок земель запасу за межами населених пунктів Карпилівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного розпорядження на замовлення ОСОБА_1 у 2012 році ПП «Вертикаль-ТС» розроблено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність.

Наказом Головного управління Дерземагентства у Волинській області від 03 вересня 2014 року № 3-499/15-14-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0, 85 га за кадастровим номером 0721883800:02:000:0271. Право на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 25 жовтня 2014 року та видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 .

Державною екологічною інспекцією у Волинській області на виконання ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду від 22 червня 2017 року проведено позапланову перевірку дотримання Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області, Ківерцівською районною держадміністрацією та Карпилівською сільською радою вимог природоохоронного законодавства при виділенні земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 розташована у водоохоронній зоні річки Путилівка та частково (площею 0, 0530 га) у прибережній захисній смузі річки Путилівка.

Ураховуючи викладене, заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Дерземагентства у Волинській області від 03 вересня 2014 року № 3-499/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

Скасувати запис про державну реєстрацію прав, що вчинений у державному реєстрі земель про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 0,85 га, за кадастровим номером № 0721883800:02:000:0271, яка знаходиться на території Карпилівської сільської ради Ківерцівського району, за межами населеного пункту. Зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Волинської обласної державної адміністрації земельну ділянку, за кадастровим номером № 0721883800:02:000:0271, на території Карпилівської сільської ради Ківерцівського району, за межами населеного пункту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 серпня 2019 року у складі судді Корецької В. В. позов заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Волинській області від 03 вересня 2014 року № 3-499/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

Скасовано запис про державну реєстрацію прав, що вчинений у державному реєстрі земель про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 0,85 га, за кадастровим номером № 0721883800:02:000:0271, яка знаходиться на території Карпилівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, за межами населеного пункту.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Волинської обласної державної адміністрації земельну ділянку, загальною площею 0,85 га, за кадастровим номером № 0721883800:02:000:0271, яка знаходиться на території Карпилівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, за межами населеного пункту. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при перевірці законності надання земельної ділянки відповідачу встановлено, що частина спірної земельної ділянки знаходиться у межах прибережної захисної смуги річки Путилівка, тому Головне управління Дерземагентства у Волинській області не мало права затверджувати проект землеустрою та надавати цю земельну ділянку у власність. Оспорюваний наказ суперечить нормам Земельного та Водного кодексів України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Волинського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області задоволено частково.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Волинської обласної державної адміністрації земельну ділянку, загальною площею 0,85 га, за кадастровим номером №0721883800:02:000:0271, яка знаходиться на території Карпилівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, за межами населеного пункту. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, розглянувши справу за відсутності представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, який не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і щодо якого у суду не було відомостей про вручення йому судової повістки. З цих підстав рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Позов заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації підлягає задоволенню, оскільки при наданні у власність земельної ділянки ОСОБА_1 порушено вимоги статей 21 59 60 61 84 111 203 204 Земельного кодексу України, статей 80 85 88 89 Водного кодексу України, статті 62 Закону України «Про землеустрій». Земельна ділянка розташована в водоохоронній зоні річки Путилівка.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану судову постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що акт перевірки природоохоронного законодавства, яким встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 перебуває в межах прибережної смуги, складено з порушенням вимог чинного законодавства, примірник акта до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області не надсилався, що унеможливило його оскарження. Крім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,85 га, за межами населеного пункту Карпилівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, пройшов державну землевпорядну експертизу, в результаті якої отримав позитивний висновок від 16 липня 2014 року № 313. Згідно з даними державного земельного кадастру земельна ділянка, яка надавалась ОСОБА_1 , є землями сільськогосподарського призначення державної власності і не відноситься до земель водного фонду, тобто не перебуває в межах прибережної захисної смуги.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від Маневицької місцевої прокуратури Волинської області та Волинської обласної державної адміністрації, в яких вони просили залишити оскаржувану судову постанову без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Волинській області задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням Ківерцівської районної державної адміністрації від 07 вересня 2012 року № 385 надано ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,85 га, за рахунок земель запасу, за межами населених пунктів Карпилівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного розпорядження на замовлення ОСОБА_1 у 2012 році ПП «Вертикаль-ТС» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Наказом Головного управління Дерземагентства у Волинській області від 03 вересня 2014 року № 3-499/15-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Карпилівської сільської ради Ківерцівського району. Надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0, 85 га, за кадастровим номером 0721883800:02:000:0271, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Право власності на земельну ділянку зареєстровано 25 жовтня 2014 року за ОСОБА_1 та видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 .

В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06-12 липня 2017 року Державної екологічної інспекції у Волинській області зазначено, що при наданні у власність земельної ділянки ОСОБА_1 порушено вимоги статей 21 59 60 61 84 111 203 204 Земельного кодексу України, статей 80 85 88 89 Водного кодексу України, статті 62 Закону України «Про землеустрій». Земельна ділянка розташована в водоохоронній зоні річки Путилівка та частково (близько 0,0530 га) розташована в прибережній захисній смузі річки Путилівка.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 18 квітня 2019 року № 186/5 зміни цільового призначення використання земельної ділянки в результаті прийняття наказу Головного управління Держземагентства у Волинській області від 03 вересня 2014 року № 3-499/15-14 СГ не відбулося, але затвердження цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 0721883800:02:000:0271 відбулося без врахування вимог Земельного кодексу України та Водного кодексу України в частині наявності прибережної захисної смуги річки Путилівка та її меж; виявлено накладання земельної ділянки, за кадастровим номером 0721883800:02:000:0271, на землі водного фонду, зокрема на прибережну захисну смугу водного об`єкта державної власності (річка Путилівка), 0,1403 га.

Земельна ділянка, площею 0,8500 га, за кадастровим номером 0721883800:02:000:0271, знаходиться в зоні затоплення (підтоплення) при максимально повеневому (паводковому) рівні води в річці Путилівка і відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» розташована в межах водоохоронної зони річка Путилівка. Землі лівобережної частини урочища «Гайок», які надані для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , площею 0,85 га, є водозбором річки Путилівка. Разом з тим зазначено, що технічна документація на земельну ділянку, площею 0,8500 га, за кадастровим номером 0721883800:02:000:0271, та її затвердження не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм (стаття 58 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та стаття 4 Водного кодексу України (далі - ВК України).

Згідно зі статтею 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно з пунктом "ґ" частини третьої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що земельна ділянка, виділена ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташована в водоохоронній зоні річки Путилівка та частково (близько 0,0530 га) розташована в прибережній захисній смузі річки Путилівка.

Відповідно до частини п`ятої статті 88 ВК України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (частина перша статті 61 ЗК України, частина перша статті 89 ВК України).

Частиною другою статті 59 ЗК України обмежено можливість передання земель водного фонду у приватну власність шляхом безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів).

Окрім того, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть передавати громадянам та юридичним особам із земель водного фонду на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок надання та використання. Такі землі можуть змінювати володільця шляхом передання їх у приватну власність лише у випадках, передбачених у статті 59 ЗК України.

Апеляційний суд правильно застосував висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), про те, що існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Відсутність проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 18 квітня 2019 року № 186/5 зміни цільового призначення використання земельної ділянки в результаті прийняття наказу Головного управління Держземагентства у Волинській області від 03 вересня 2014 року № 3-499/15-14 СГ не відбулося, але затвердження цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 0721883800:02:000:0271 відбулося без врахування вимог ЗК України та ВК України в частині наявності прибережної захисної смуги річки Путилівка та її меж; виявлено накладання земельної ділянки за кадастровим номером 0721883800:02:000:0271 на землі водного фонду, зокрема на прибережну захисну смугу водного об`єкта державної власності (річки Путилівка), 0,1403 га.

Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що на час передачі землі ОСОБА_1 , спірна земельна ділянка обліковувалась як землі водного фонду та є прибережною захисною смугою, а тому її передача Головним управлінням Дерземагентства у Волинській області у власність відповідачу для ведення особистого селянського господарства відбулася з порушенням законодавства.

Такий висновок апеляційного судуузгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 722/969/19-ц (провадження № 61-1956св20).

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що оскільки частина спірної земельної ділянки знаходиться у межах прибережної захисної смуги річки Путилівка, то Головне управління Держкомзему у Волинській області не мало права затверджувати проект землеустрою та надавати цю земельну ділянку у власність відповідачу.

Доводи касаційної скарги щодо порушень при складанні акта перевірки природоохоронного законодавства, яким встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 перебуває в межах прибережної смуги, що унеможливило його оскарження, є безпідставними, оскільки відповідач мав право оскаржити вказаний акт в разі незгоди, чого ним зроблено не було, ненадіслання йому копії акта не є підставою, що унеможливила його оскарження.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Відповідно до вимог статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк