Постанова
Іменем України
18 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 159/7123/19
провадження № 61-16319св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Підприємство теплових мереж «Ковельтепло»,
третя особа - Ковельська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2020 року у складі судді Панасюк С. Л. та постанову Волинського апеляційного суду від 04 червня 2020 року у складі колегії суддів:Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (далі - ПТМ «Ковельтепло») про зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що вона є власником квартири
АДРЕСА_1 , яка підключена до мережі централізованого опалення. Централізоване опалення вказаної квартири здійснюється ПТМ « Ковельтепло ».
Позивач вказувала, що послуги з централізованого опалення її квартири, які надає ПТМ « Ковельтепло », не є якісними, а тому вона має намір відключити квартиру від мережі централізованого теплопостачання із влаштуванням системи індивідуального опалення. Щодо цього вона неодноразово зверталася до відповідача із відповідними заявами про розробку технічних умов та робочого проекту такого відключення, проте отримала відмову на вчинення таких дій з посиланням на заборону відключення від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир.
Ураховуючи наведене ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача за її кошти видати технічні умови для розробки робочого проекту відключення квартири
АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення
і облаштування у квартирі автономної індивідуальної системи теплопостачання, або розробити такий проект.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 04 червня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством передбачена правова процедура відокремлення (відключення) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води окремих квартир, яка позивачем не дотримана,
а тому заявлені нею вимоги не ґрунтуються на передбаченому законом чи договором обов`язку відповідача їх виконувати.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, передати справу на розгляд Об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, судові витрати покласти на відповідача.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно залишили поза увагою її доводи, що постановою від 07 червня 2017 року № 406 Кабінету Міністрів України затверджено «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію». Згідно пункту 3 указаного Переліку до нього входить технічне переоснащення згідно
з державними будівельними нормами внутрішніх систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання (включаючи спеціальне), силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд; обладнання (переобладнання) будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води. Постанова набрала чинності 10 листопада 2018 року і з цього часу переобладнання опалення квартири з централізованого на автономне не потребувало спеціальних дозволів і повинно було проводитись у загальному порядку - згідно робочого проекту, розробленого на підставі технічних умов.
06 листопада 2018 року вона звернулася до відповідача із запитом на інформацію, в якому просила надати інформацію про кількість квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, відключених на законних підставах від мережі централізованого опалення в м. Ковелі
в цілому та в будинку АДРЕСА_2 , на що отримала відповідь, що кількість відключених приміщень становить по місту - 340,
а в будинку АДРЕСА_3 .
04 березня 2019 року вона звернулася до ПТМ «Ковельтепло» із заявою,
в якій просила, зокрема, видати технічні умови для розробки робочого проекту відключення квартири від мережі централізованого опалення
і облаштування квартири автономною індивідуальною системою теплопостачання, або розробити (за її рахунок) вказаний проект, на що
11 березня 2019 року отримала письмову відмову, що є порушенням принципу рівності.
Суди неправомірно застосували до цих правовідносин «Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води», затверджений наказом від 26 липня 2019 року № 169 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, оскільки спір (у письмовому вигляді) розпочався 29 жовтня 2018 року,
а вказаний Порядок набрав чинності пізніше.
У зв?язку з набранням чинності згаданою постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», до якого входить переобладнання систем опалення, на даний час відсутній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування права у спорах щодо відмови споживачів від централізованого теплопостачання.
У лютому 2021 року ПТМ «Ковельтепло» подало відзив на касаційну скаргу,
в якому просило суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги.
Вказує, що позивачем не дотримано порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води,
а тому суди правомірно відмовили їй у задоволенні позову.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду відмовлено.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири
АДРЕСА_1 , яка підключена до мережі централізованого опалення.
ПТМ «Ковельтепло» є постачальником централізованого опалення.
ОСОБА_1 , з метою встановлення індивідуального опалення у власній квартирі, неодноразово зверталася до відповідача ПТМ «Ковельтепло»
з приводу видачі їй технічних умов для розробки проекту відключення її квартири від мережі централізованого опалення шляхом перекриття
і опломбування кранів перед приладами опалення. Однак, у цьому їй було відмовлено з посиланням на Постанову КМУ від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від
22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), та роз`яснено, що встановлення автономного опалення можливе лише в усіх квартирах багатоповерхового будинку за ініціативою та згодою всіх споживачів будинку, а також у разі, якщо технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання міста.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає
в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження
у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними
й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства
є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання».
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 грудня 2021 року у справі № 607/25229/18 (провадження № 61-13855св19) зроблено висновок, що «відповідно до Порядку № 4 від 22 листопада 2005 року для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання
і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення
і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Наказом Міністерства
з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада
2007 року № 169 внесено зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку
і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади,
з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком № 4 від 22 листопада 2005 року процедури. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року
у справі № 6-1192цс15, постановах Верховного Суду від 3 травня 2018 року
у справі № 209/4950/15-ц (провадження № 61-12661св18), від 17 квітня
2019 року у справі № 683/2223/17 (провадження № 61-44982св18), від
18 вересня 2019 року у справі № 215/1724/16-ц (провадження
№ 61-1632св18). Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не дотримано визначеної Порядком № 4 від 22 листопада 2005 року процедури та не надано до суду акта встановленої форми, затвердженого комісією з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення, який є підставою для відключення від мереж».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 953/24063/19 (провадження № 61-5095 св 21) вказано, що «17 вересня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води» (далі - Порядок № 169). Пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 169 визначає, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) (далі - ЦО) та системи (мережі) постачання гарячої води (далі - ГВП), мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою
в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 169). Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 169). Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил (пункт 7 розділу ІІІ Порядку № 169). Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади».
У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановивши, що припинення споживання теплової енергії на опалення приміщень квартири у багатоповерховому будинку можливе виключно шляхом відключення від мереж центрального опалення в установленому нормативними документами порядку, суди зробили обґрунтований висновок про відсутність у відповідача обов?язку видати технічні умови для розробки робочого проекту щодо такого відключення від мережі централізованого опалення окремої квартири позивача.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо порушення судами принципу рівності, оскільки наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 внесено зміни до Порядку, які заборонено відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир
у багатоквартирному будинку.
Колегія суддів не приймає доводи позивача щодо зміни правового регулювання спірних правовідносин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406, якою затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю
в експлуатацію, оскільки вказана постанова прийнята відповідно до частини другоїстатті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та яка визначає умови отримання права на виконання будівельних робіт і не змінює установленого порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про безпідставність застосування судами Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 26 липня 2019 року № 169, оскільки указаний порядок набрав чинності 17 вересня 2019 року, тобто був чинний на момент звернення позивача до суду у цій справі з позовом про зобов`язання вчинити дії та розгляду справи судами.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 грудня 2021 року у справі
№ 607/25229/18 (провадження № 61-13855св19), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від
09 лютого 2022 року у справі № 953/24063/19 (провадження № 61-5095 св 21), не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення ? без змін.
Керуючись статтями 400 401 410 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат