ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа №160/13436/22
адміністративне провадження № К/990/14629/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 (суддя Бухтіярова М.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 (судді: Лукманова О.М. (головуючий), Божко Л.А., Дурасова Ю.В.) у справі №160/13436/22 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Груп» про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - позивач, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Груп» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення податкового боргу у сумі 5321499,51 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявна сума заборгованості відповідача є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 5321499,51 грн виникла у зв`язку із несплатою відповідачем грошових зобов`язань самостійно задекларованих у податковій декларації №17572 від 19.02.2019, визначених контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 21.02.2019 №0005331404, від 04.06.2019 №0026765243, від 21.06.2019 №0030375243, від 21.06.2019 №0030385243, від 21.02.2019 №0005331404, від 11.06.2020 №0061475130, від 15.07.2020 №0082535130, які оскаржені позивачем не були, а також нарахованої контролюючим органом відповідно до вимог статті 129 Податкового кодексу України пені у розмірі 888 782,77 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023, позов задоволено частково, стягнуто податковий борг з орендної плати з юридичних осіб з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Груп» до бюджету у сумі 4 434 098,70 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства пені в розмірі 887400,81 грн вмотивовано тим, що з 01.01.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX, яким до статті 129 Податкового кодексу України включено підпункт 129.9.1 пункту 129.9, згідно якого пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
З урахуванням вказаного на час звернення (31.08.2022) позивача до суду з цим позовом про стягнення податкового боргу нарахована пеня у розмірі 887 400,81 грн підлягає анулюванню у зв`язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати таку пеню платнику податків, а, отже, підстави для стягнення податкового боргу з такої пені відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в поряду письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно із даними з інтегрованої картки платника податків (ІКП) за відповідачем рахується податковий борг за платежем 18010600 «орендна плата з юридичних осіб» у загальній сумі 5 321 499,51 грн, з яких: 4 432 716,74 грн - недоїмка та 888 782,77 грн - пеня.
За розрахунком, наведеним у позовній заяві, розрахунком суми боргу та розрахунками пені станом на 19.09.2022 (а.с.59, 60, 63), податковий борг у заявленому розмірі виник: у сумі 674025,85 грн задекларованих зобов`язань по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний 2019 рік №17572 від 19.02.2019 (зменшеної за рахунок передплати у сумі 35997,00 грн та часткової оплату у сумі 106756,01 грн); у сумі 2990838,80 грн донарахованих грошових зобов`язань за податковим повідомленням рішенням №0005331404 від 21.02.2019 (термін оплати - 14.08.2019); у сумі 747709,70 грн нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням рішенням №0005331404 від 21.02.2019 (термін оплати - 14.08.2019); у сумі 1490,00 грн нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням №0026765243 від 04.06.2019 (термін оплати - 04.07.2019); у сумі 3433,58 грн нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням -рішенням №0030375243 від 21.06.2019 (термін оплати - 19.07.2019); у сумі 58,81 грн нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням №0030385243 від 21.06.2019 (термін оплати - 19.07.2019); у сумі 340,00 грн нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням №0061475130 від 11.06.2020 (термін оплати - 27.07.2020); у сумі 14820,00 грн нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням №0082535130 від 15.07.2020 (термін оплати - 08.09.2020); у сумі 888782,77 грн пені нарахованої відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, з яких: 2000,82 грн нарахованої по податковому розрахунку №17572 від 19.02.2019 за платіжними дорученнями від 09.08.2019 №ПН450, від 13.08.2019 №ПН1473, від 30.09.2019 №ПН1205, від 30.10.2019 №ПН1894, від 30.10.2019 №1894) та 886781,95 грн пені, нарахованої з 28.02.2016 по 11.04.2019 по податковому повідомленню-рішенню від 21.02.2019 №0005331404 (термін сплати - 14.08.2019).
Судами також встановлено, що згідно даних інтегрованої картки платника (ІКП) з орендної плати, довідки-розрахунку пені (а.с.59), розрахунку пені (а.с.63), нарахування пені у загальній сумі 888782,77 грн проведено контролюючим органом на податковий борг ТОВ «Універсал-Груп» минулих періодів, а саме:
- у розмірі 2000,82 грн на суми задекларованих грошових зобов`язань згідно із податковою декларацією з плати на землю від 19.02.2019 №17572 за звітний 2019 рік;
- у розмірі 886781,95 грн на суми податкових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 21.02.2019 №0005331404 (строк сплати - 14.08.2019), нарахування проведено починаючи з 28.02.2016 по 11.04.2019 (дата закінчення нарахування).
Встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у відповідності до вимог статті 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена ТОВ «Універсал-Груп» податкова вимога форми «Ю» від 11.04.2019 № 7398-52 на суму 85282,82 грн. Вимога направлена засобами поштового зв`язку та не отримана відповідачем, про що свідчить наявний в матеріалах справи конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень не врахували відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №160/7345/20, від 12.02.2019 у справі № 817/429/16, від 24.04.2020 у справі №818/263/16, від 10.04.2020 у справі № 813/7758/14, від 21.11.2019 у справі № 821/1126/16, від 09.10.2019 у справі №803/1101/15-а.
Позивач вказує, що, зокрема у постанові від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 Верховний Суд дійшов висновку, що у межах розгляду справи про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, натомість оцінка податкового правопорушення, встановленого за результатами податкової перевірки, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55 56 Податкового кодексу України.
З урахуванням вказаного позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги тих обставин, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання. Відповідачем не надано будь - яких доказів оскарження нарахувань, що є предметом розгляду у цій справі, зокрема і дій контролюючого органу по нарахуванню пені, отже нарахована пеня, що заявлена до стягнення у цій справі, набула статусу податкового боргу і підлягає стягненню.
9. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу контролюючого органу подано не було.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
11. Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Пунктом 129.1. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 Податкового кодексу України).
Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Отже нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань.
Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.
При цьому колегія суддів наголошує, що межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не подавав до суду жодних заперечень на позовну заяву, апеляційну та касаційну скарги, не ставив під сумнів правомірність нарахування йому пені, її розміру, що заявлена контролюючим органом до стягнення. Відсутні в матеріалах і докази оскарження Товариством правомірності нарахування пені і в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.
З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, зокрема, що за відповідачем обліковується податковий борг, зокрема з пені у сумі 887400,81 грн, наявність якої та її розмір Товариством не заперечувалось (доказів оскарження в матеріалах справи відсутні) та доказів слати якої також надано не було, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка отримана відповідачем і також не оскаржена, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення такої заборгованості в сумі 887400,81 грн з Товариства.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції помилково дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені у сумі 887400,81 грн. Крім того, слід зазначити підпункт 129.9.1 пункту 129.9 Податкового кодексу України, яким суди обґрунтували відмову у задоволенні позову в зазначеній частині не міг бути застосований у межах спірних правовідносин з огляду на принцип диспозитивності, оскільки як вже зазначено вище суд зобов`язаний вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі.
Контролюючий орган звертаючись до суду з цим позовом просив стягнути заборгованість з Товариства, зокрема і заборгованість по пені, яка була нарахована відповідачу у серпні 2019 року за результатами проведеної перевірки у листопаді 2018 року, та яка позивачем фактично оскаржена не була, при цьому питання анулювання пені не було предметом спору у цій справі.
Крім того, підпункт 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України передбачає анулювання пені за певних умов та при дотриманні певної процедури, дотримання чи не дотримання яких має бути перевірена судами у разі спірності правовідносин саме щодо анулювання пені, а не в межах спору щодо стягнення заборгованості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
12. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до безпідставної відмови позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства пені в розмірі 887400,81 грн, а тому касаційна скарга контролюючого органу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 підлягає задоволенню.
13. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
14. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №160/13436/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.
Стягнути податковий борг з орендної плати з юридичних осіб з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Груп» (код ЄДРПОУ 33109227) до бюджету у сумі 887 400,81 грн (вісімсот вісімдесят сім тисяч чотириста гривень 81 копійка) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №160/13436/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
С.С. Пасічник
І.А. Гончарова ,
Судді Верховного Суду