02.02.2023

№ 160/14083/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа №160/14083/21

адміністративне провадження № К/990/4895/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження справу № 160/14083/21

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 (постановлена судом у складі судді Луніної О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 (колегія у складі: головуючого Малиш Н.І., суддів: Прокопчук Т.С., Щербака А.А.),

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

16.08.2021 ФОП ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань праці (далі- Дерржпраці, відповідач-1), Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі-відрповідач-2, ГУ Держпраці в Дніпропетровській області), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Держпраці, що виявилася у ненаданні згоди на проведення ГУ Держпраці України у Дніпропетровській області позапланової перевірки у ФОП ОСОБА_1 з 23.11.2017 по 24.11.2017;

- визнати постанову ГУ Держпраці України у Дніпропетровській області від 11.12.2017 № 202/4.3-6/950 про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за порушення законодавства про працю у вигляді штрафу у розмірі 128000 грн. на користь держави протиправною та скасувати її.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначила, що в період з 23.11.2017 по 24.11.2017 ГУ Держпраці України у Дніпропетровській області проведене її інспекційне відвідування, за результатами якого прийнята постанова від 11.12.2017 № 202/4.3-6/950 про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за порушення законодавства про працю у вигляді штрафу у розмірі 128000 грн. на користь держави. Ця постанова, на переконання позивача, прийнята з численними порушеннями, виходячи з того, що Держпраці допущена протиправна бездіяльність, що полягає у ненаданні погодження ГУ Держпраці України у Дніпропетровській області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2021, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 позов повернуто позивачу. ФОП ОСОБА_1 попереджена, що зловживання процесуальними правами, а саме, повторне звернення з позовною заявою з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, що і позовної заяви у справі № 160/8851/19, щодо якої є ухвала про відмову у відкритті провадження, суд може застосувати штраф.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з мотивів, визначених частинами другою та третьою статті 45 КАС України (за зловживання процесуальними правами), вказавши, що дотримання процедури здійснення перевірки ФОП ОСОБА_1 вже було предметом розгляду у справі № 804/182/392/18, а штучне залучення інших осіб у якості відповідачів не змінює предмету та підстав заявленого спору, а подання позовної заяви з тих самих предмета і підстав та до тих самих відповідачів , що і позовної заяви у справі № 160/8851/19, щодо якої є ухвала про відмову у відкритті провадження, свідчить про дії, вчинені з метою зловживанням процесуальними правами позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2022 року позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021, а справу направити для вирішення питання про відкриття провадження до суду першої інстанції.

У скарзі йдеться про те, що суб`єктний склад учасників справи у цій справі та у справі №160/8851/19 є різними.

Відповідач-2 надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти її задоволення, вказуючи на те, що заявленій у цій справі позовні вимоги вже були предметом судової оцінки у справі № 804/182/392/18, а також у справі №160/8851/19 вже було відмовлено у відкритті провадження за таким же позовом ФОП ОСОБА_1

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 08.02.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд дійшов таких висновків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС України).

Відповідно до статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Колегія суддів звертає увагу, що перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, закріплений нормою частини 2 статті 45 КАС України, проте, за будь-яких умов, визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.06.2018 Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 804/182/392/18 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2017 № 202/4.3-6/950, яким відмовлено у задоволенні позову. Зазначене рішення суду набрало законної сили після апеляційного перегляду станом на 20.09.2018.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2019, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, відмовлено у відкритті провадження у справі № 160/8851/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2017 № 202/4.3-6/950.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що питання дотримання Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, в тому числі процедури здійснення перевірки ФОП ОСОБА_1 , вже було предметом судового розгляду в адміністративній справі № 804/182/392/18.

Також, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18.

З огляду на викладене, Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалою від 13.09.2019 у справі № 160/8851/19 вже було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2017 № 202/4.3-6/950.

Крім того, судом в ухвалі від 13.09.2019 у справі № 160/8851/19 роз`яснено позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Слушним є також і висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивача про те, що рішення суду у справі № 804/182/392/18 та ухвала у справі № 160/8851/19, прийняті у справах за її позовами, але з іншим складом учасників (без Держпраці України) та з інших підстав, оскільки у спорі між тими самими сторонами (позивачем та Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області), про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили та ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі.

Так, ФОП ОСОБА_1 у межах цієї справи визначила у якості відповідача-1 Державну службу України з питань праці (Держпраці України), що на її думку, вплине на предмет спору.

Водночас, судами встановлено, що дотримання процедури здійснення перевірки ФОП ОСОБА_1 вже було предметом розгляду у справі № 804/182/392/18, а штучне залучення інших осіб у якості відповідачів не змінює предмету та підстав заявленого спору.

Крім того, склад сторін у справі № 160/147083/21 включає того самого відповідача (Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області), що і у справах № 804/182/392/18 та № 160/8851/19.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій є правильними також з огляду на те, що позов у цій справі обґрунтований порушенням процедури інспекційного відвідування, а посилання на те, що Держпраці України не надало погодження територіальному органу Держпраці на проведення такого інспекційного відвідування, не є самостійною підставою та вимогою в контексті спірних правовідносин та вимог позовної заяви, направлених на оскарження постанови ГУ Держпраці України у Дніпропетровській області від 11.12.2017 № 202/4.3-6/950.

З приводу доводів позивача про те, що нею також було подано аналогічний позов, який залишено без руху (ухвала від 05.04.2021), а потім повернуто позивачеві ухвалою від 29.07.2021, з підстав невиконання вимог ухвали суду (справа №160/4912/21), що не позбавляє її права на повторне звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Наявність матеріалів вказаної справи (справа №160/4912/21) не виключає факту звернення ФОП ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовами з тих самих предмета і підстав та до тих самих відповідачів, що і позовної заяви у справі № 160/8851/19, щодо якої є ухвала про відмову у відкритті провадження.

Суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує свої процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

Таким чином суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для повернення позову у зв`язку зі зловживанням позивача процесуальними правами.

За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі № 160/14083/21 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді: А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз