ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 160/14489/24
адміністративне провадження № К/990/36760/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Коваленко Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 160/14489/24
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 (постановлену судом у складі головуючого-судді Голобутовського Р.З.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 (ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Семененка Я.В., суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.),
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 01.05.2024 №ФД106924, яка видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 по справі №160/8744/23, неправильних відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу); надбавки за кваліфікацію (5% посадового окладу) та премії (140% посадового окладу), які обчислити із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він є військовим пенсіонером, отримує пенсію, призначену на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23 позивачеві видано довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, проте зазначені у ній складові грошового забезпечення були обраховані з урахуванням окладів, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2023, як визначено в рішенні суду у справі №160/8744/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2024, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024, закрито провадження у адміністративній справі з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір між сторонами щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії вже був вирішений судом у справі №160/8744/23. Позивачем фактично порушено питання про неналежне виконання відповідачем рішення суду, яке підлягає вирішенню в порядку статті 383 КАС України.
27.09.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024, а справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
У касаційній скарзі заявник покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що позивач звертався до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України у справі № 160/8744/23. Однак, ухвалою від 24.07.2024 заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю залишена без задоволення через те, що питання розміру додаткових видів грошового забезпечення та премії у справі № 160/8744/23 не було предметом розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 07.10.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач, якому копія ухвали про відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 вручена 08.10.2022, у строк, встановлений судом, не скористався правом подачі відзиву, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23 (ЄДРСР №113431298) позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку від 01.05.2024 №ФД106924 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 в тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 грошове забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023 за посадою «заступник начальника фінансово-економічної служби - старший інспектор ревізор армійського корпусу», який становить, грн: посадовий оклад - 8800; оклад за військовим званням підполковник - 2150; надбавка за вислугу років 50% - 5475,00; надбавка за особливості проходження служби 65% - 7010,25; надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень 15% - 867,00; надбавка за кваліфікацію 5% - 289,00; премія 140% - 8092,00; усього - 32683,25.
Позивач зазначає, що при виготовленні довідки відповідачем розраховано складові грошового забезпечення: надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку за кваліфікацію та премії, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2023.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання рішення суду в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У цій справі, позивач оскаржує дії відповідача щодо розмірів додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в оновленій довідці, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання рішення суду у справі №160/8744/23.
Однак, як слідує з рішення у справі № 160/8744/23 предметом розгляду у цій справі було встановлення права позивача на отримання оновленої довідки станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення із застосуванням при його розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, відповідно, задля обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням для подальшого перерахунку на підставі оновленої довідки пенсії позивача.
Водночас, питання розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії в розмірі від окладів, а також їх обчислення, не були предметом розгляду справи № 160/8744/23, а тому є новими позовними вимогами.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 160/14489/24- скасувати.
Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Коваленко