ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 160/15502/22
адміністративне провадження № К/990/20812/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 (суддя - Жукова Є.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 (головуючий суддя - Білак С.В., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі №160/15502/22.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» (далі - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) від 01.02.2022 №0020291809.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 75 201 Податкового кодексу України і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.06.2018 у справі №803/552/17, від 21.06.2018 у справі №813/448/17, від 19.04.2022 у справі №816/687/16.
У доводах касаційної скарги зазначає, що під час проведення камеральної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області використовувались виключно дані, зазначені у податкових деклараціях ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА», даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних, що виключає необхідність проведення документальної перевірки за участі платника податку. Також вказує, що суд в порушення принципу всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріпленого частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України не дослідив зібрані у справі докази та не надав належної оцінки доводам відповідача.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень, серпень 2021 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» (код 44273045).
При перевірці використано: податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 (від 21.10.2021 № 9312456305), надану до Лівобережної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами телекомунікаційного зв`язку; податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2021 (від 22.10.2021 № 9313511410), надану до Лівобережної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами телекомунікаційного зв`язку; інформацію, наявну в базах даних ДІС України, надану платником додатку та відомості з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), щодо податкових накладних та розрахунків коригування, згідно з наданими платником електронними документами.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.11.2021 №30893/04-36-18-08/44226021, в якому відображено висновки про порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, а саме - до складу податкових зобов`язань за липень серпень 2021 року не включено ПДВ у сумі 24 519 129,00 грн. по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 24 519 129,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 01.02.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення №0020291809, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 24 519 129,00 грн. та в розмірі 6 129 782,25 грн - штрафні санкції.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановлені відповідачем обставини щодо невключення до складу податкових зобов`язань суми ПДВ по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов`язань, тобто, декларування податкових зобов`язань не в повному обсязі, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Як передбачено статтею 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
З аналізу наведених правових норм слідує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.
Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме - документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77 78 Податкового кодексу України.
Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/5098/20, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18, від 03.10.2023 у справі №160/8243/22, від 16.07.2024 у справі №320/4281/23.
Судами встановлено, що під час проведення камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області використовувались виключно дані, зазначені у податкових деклараціях позивача, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних, що виключає необхідність проведення документальної перевірки за участі платника податку.
Матеріалами справи підтверджено, що предметом камеральних перевірок була податкова звітність позивача з податку на додану вартість за липень, серпень 2021 року.
Відповідно до акту перевірки, відповідачем було досліджено відповідність даним системи електронного адміністрування податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних.
За результатами перевірки податковим органом був складений акт камеральної перевірки, в якому зазначено про виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, з посиланням на які було прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ.
З урахуванням наведеного вище, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що встановлені відповідачем обставини щодо невключення до складу податкових зобов`язань суми ПДВ по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов`язань, тобто, декларування податкових зобов`язань не в повному обсязі, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Отже, при збільшенні суми грошового зобов`язання ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, що, своєю чергою, доводить протиправність такого податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього.
В обґрунтування своєї позиції ГУ ДПС у Дніпропетровській області посилається на постанови Верховного Суду від 23.06.2018 у справі №803/552/17, від 21.06.2018 у справі №813/448/17, від 19.04.2022 у справі №816/687/16.
Однак, постановами Верховного Суду від 23.06.2018 у справі №803/552/17, від 21.06.2018 у справі №813/448/17 судові рішення скасовані, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції з тих підстав, що судові рішення були обґрунтовані висновком про відсутність у контролюючого органу права на проведення камеральної перевірки, який суд касаційної інстанції визнав помилковим.
У постанові від 19.04.2022 у справі №816/687/16 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду поряд із вирішенням ключового питання щодо застосування підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (принцип стабільності податкового законодавства) виклав висновок про те, що встановлений нормою підпункту 78.1.4 спосіб реалізації контролюючим органом повноважень щодо здійснення позапланової перевірки не стосується камеральних перевірок. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій (відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України зі змінами, внесеними Законами №2628-VІІІ та №129-ІХ).
Відповідно, у цій справі, контролюючий орган, виявивши за встановлених обставин розбіжність між даними ЄРПН і даними, які зазначені у податковій декларації, повинен був перевірити, чи виникли у спірному періоді у позивача податкові зобов`язання, тобто, чи вчинялися ним оподатковувані операції у спірний період, що є можливим під час проведення документальної перевірки, оскільки передбачає здійснення аналізу первинних документів.
Відповідно, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що контролюючий орган за обставин цієї справи не мав правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов`язань за наслідками камеральної перевірки, під час якої виявлено розбіжність даних податкової декларації та даних ЄРПН.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341 344 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі №160/15502/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова