ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 160/15794/21
адміністративне провадження № К/990/18646/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стрелець Т.Г., Рибачука А.І. -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у складі колегії суддів: Семененка Я.В. (головуючий), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713 (далі - Постанова КМУ №418) та припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , без обмеження максимальний розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1 травня 2021 року протиправними;
2) зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок на підставі постанови КМУ № 418 та поновити щомісячну виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1 травня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії;
3) зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області сплатити ОСОБА_1 заборгованість в сумі 103540,97 грн за період з 1 березня 2016 року по 6 травня 2019 року з нарахуванням та сплатою відповідної компенсації згідно із Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 22 листопада 2021 року відмовив у задоволенні позову.
3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 16 червня 2022 року скасував рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог щодо неправомірності дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області по перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виплати пенсії з обмеженням максимальним розміром - та в цій частині заявлених вимог прийняв нову постанову про задоволення позову.
Дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку на підставі постанови КМУ № 418 та припинення виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальний розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1 травня 2021 року - визнав неправомірними.
Зобов`язав ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, провести перерахунок на підставі постанови КМУ № 418 та поновити щомісячну виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1 травня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
У іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року - залишив без змін.
3.1 Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив із того, що будь-якого розпорядчого документу щодо перерахунку пенсії відповідач не приймав. Будь-яких змін в законодавстві, яким врегульовано порядок нарахування пенсій, на час зменшення відповідачем розміру пенсії, не відбулось.
Тобто, вказане свідчить про необґрунтованість дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії в порівнянні до того розміру, який виплачувався до травня 2021 року, оскільки судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність правових підстав для перерахунку пенсії, а відповідачем таких підстав не наведено.
З цих підстав суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, які пред`являються до рішень/дій суб`єкта владних повноважень та які визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Суди попередніх інстанцій встановили що:
4.1 Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного і льотно-випробного складу відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII). Пенсію призначено в 2003 році.
4.2 Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2019 року (справа №160/2018/19) позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо застосування обмежень граничного розміру у сумі 10740,00 грн сумою десятикратного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , щомісячного пенсійного забезпечення з 1 березня 2016 року протиправними. Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , щомісячного пенсійного забезпечення без обмежень граничного розміру пенсій починаючи з 1 березня 2016 року.
4.3 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, на виконання рішення суду по справі №160/2018/19, перерахувало та сплачувало позивачу щомісячну пенсію без обмежень максимальним розміром.
4.4 З 7 травня 2019 року по квітень 2021 року включно позивач отримував пенсію без обмежень максимальним розміром. Останній виплачений розмір пенсії становив 30 523,34 грн.
4.5 У травні 2021 року відповідач без будь-яких попередніх повідомлень знову обмежив розмір пенсії до суми десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії склав 17 690 грн.
4.6 Позивач звернувся за роз`ясненнями до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявами від 13 липня 2021 року та від 4 серпня 2021 року. На ці заяви позивач отримав відповіді від 30 липня 2021 року та 1 вересня 2021 року, де відповідач посилався на зміни в законодавстві України та на пункт 2 розділу II Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року та цим обґрунтовував підстави для обмеження пенсії максимальним розміром.
4.7 Уважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1 На обґрунтування касаційної інстанції посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19.
5.2 Також скаржник вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зауважує, що правова позиція повинна бути єдиною щодо застосування норми права у справах з аналогічним предметом спору задля запобігання дискримінації, порушення прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, які звертаються за судовим захистом.
6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
10. Як встановлено судами і не заперечується відповідачем, позивач має право на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня у відповідності до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №418 від 21 липня 1992 року.
Проте, розмір пенсії після такого перерахунку виплачувався позивачу із врахуванням обмеження максимального розміру на підставі Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», за правилами статті 2 якого, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
11. Верховний Суд вже розглядав справи, у яких поставало питання перерахунку та виплати пенсії, згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2005 року №713).
12. Зокрема в постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних справ Касаційного адміністративного суду дійшов наступних висновків:
«…згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом №3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).
Норми статті 2 Закону №3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.».
13. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2020 року, 22, 26 грудня 2022 року (справи №№580/492/19, 440/608/19, 280/5502/19, відповідно).
14. Суди попередніх інстанцій встановили, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний. Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних відносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
15. Зазначені положення Закону №3668-VI та частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.
16. Посилання позивача в обґрунтування відзиву на касаційну скаргу на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а є безпідставними, оскільки предмет спору у зазначеній справі, стосується правомірності перерахунку пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII.
17. За такого правового регулювання та встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що відповідач діяв у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову.
18. За приписами статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
19. З огляду на викладене, Верховний Суд уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції як таке, що відповідає закону.
Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, скасувати.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: Т.Г. Стрелець
А.І. Рибачук