16.03.2024

№ 160/17450/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

справа №160/17450/22

адміністративне провадження № К/990/23523/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 (колегія суддів у складі: Малиш Н. І., Щербака А. А., Баранник Н. П.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У жовтні 2022 року Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-007695-с від 18.10.2022.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено моніторинг процедури закупівлі за відсутності на те правових підстав та з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України, а саме: моніторинг закупівлі проведено не за місцем знаходження органу державного фінансового контролю. Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є таким, що ґрунтується виключно на суб`єктивних та таких, що не відповідають дійсності, висновках посадової особи контролюючого органу, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради як Замовником закупівлі 09.12.2021 на автоматизованому майданчику ДП «Прозоро» smarttender.biz було розміщено оголошення UA-2021-12-09-007695-с щодо предмету закупівлі - «ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування)», місце виконання робіт чи надання послуг - Дніпропетровська область, місто Дніпро, КЗО НВК № 66 ДМР вул. Гетьмана Петра Дорошенка, будинок 3, кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг становить 52 880 штуки, очікуваною вартістю 2 291 512,00 грн, та відповідна Тендерна документація з додатками також була оприлюднена на відповідному веб-порталі уповноваженого органу, що підтверджується копіями документів, наявними в матеріалах справи та не оспорюється учасниками справи.

За результатами проведеної процедури закупівлі, переможцем процедури закупівлі було визначено ТОВ «Контракт Продрезерв 5» та укладено договір № 66 у про закупівлю послуг за публічні кошти від 10.01.2022 з додатковими угодами до нього.

05.10.2022, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Південний офісу Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, відповідачем було прийнято наказ № 253 «Про початок моніторингу процедур закупівель», відповідно до переліку якого була включена, зокрема, і закупівля позивача унікальний номер якої UA-2021-12-09-007695-с, що підтверджується інформацією, яка міститься в електронній системі закупівлі щодо спірної процедури закупівлі.

За результатами проведеного моніторингу відповідачем 18.10.2022 було складено та підписано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-007695-с, за № 338, який був оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 18.10.2022 з інформацією про виявлені порушення позивачем вимог Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII), а саме:

- замовником у пункті 7 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД не вказано інформацію про субпідрядника (у випадку закупівлі робіт або послуг), чим не дотримано вимог пункту 18 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII;

- замовником у тендерній документації не було визначено способу документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених у пунктах 5, 6 та 12 частини першої та частини другої статті 17 Закону для надання таких документів переможцем торгів на порушення частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII;

- в електронній системі закупівель позивачем 09.12.2021 було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-09-007695-с та ще 115 оголошень про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі ДК 021:2015:55320000-9 - Послуги з організації харчування на загальну суму 15 2351 275,80 грн, тобто, станом на 09.12.2021 очікувана вартість закупівлі перевищувала суму, еквівалентну для товарів і послуг - 133 000 євро, відповідно позивач поділив предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів та додатково не оприлюднив оголошення англійською мовою на порушення вимог частини десятої статті 3, частини третьої статті 10 Закону № 922-VIII та пункту 8 Порядку № 1082;

- згідно з пунктом 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації переможцем предмету закупівлі - ТОВ «Контракт Продрезерв 5» у складі тендерної пропозиції було надано довідку про досвід виконання аналогічних договорів від 13.12.2021 № 94, аналогічний договір про закупівлю послуг за публічні кошти від 07.02.2020 № 07/02, акти про надані послуги та додаткові угоди від 28.09.2020 № 1, від 24.12.2020 № 2 до вказаного аналогічного договору, проте у складі тендерної пропозиції не надав додаткову угоду від 24.12.2020 № 3 до вказаного аналогічного договору, якою змінено істотні умови договору (продовжено термін його дії до 28.02.2021) на порушення абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-007695-с, за № 338, оприлюднений у електронній системі закупівель 18.10.2022, є предметом спору у даній справі.

Позивач, не погоджуючись з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі, звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-007695-с за № 338 від 18.10.2022, оприлюднений у електронній системі закупівель 18.10.2022.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимога, визначена у пункті 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII (незважаючи на те, що така вимога не була замовником зазначена у тендерній документації) у ході проведення процедури закупівлі під час відкритих торгів була дотримана учасником закупівлі (переможцем) шляхом надання відповідного листа, за змістом якого підтверджено факт того, що учасник процедури закупівлі не планує залучати до надання послуг з організації харчування субпідрядників/співвиконавців, а тому суд дійшов висновку, що приписи пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII були дотримані.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушення позивачем вимог частини третьої статті 17, пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII. Так, суд першої інстанції, з урахуванням того, що Додатки до тендерної документації, у тому числі і Додаток № 2, є її невід`ємною частиною, указаний Додаток містить спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених у пунктах 5, 6 та 12 частини першої та частини другої статті 17 Закону № 922-VIII для надання таких документів саме переможцем торгів, що не спростовано відповідачем жодними іншими доказами, дійшов висновку, що висновки відповідача зроблені без урахування наведених обставин.

Також суд першої інстанції зазначив, що аргументи відповідача у оспорюваному висновку про те, що позивач поділив предмет закупівлі на частини саме з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів є лише припущеннями посадових осіб відповідача та спростовуються змістом оприлюднених позивачем у електронній систем закупівель Оголошення про проведення відкритих торгів саме по спірній закупівлі та ще по 115 оголошеннях, що виключає таку мету позивача, як уникнення проведення процедури відкритих торгів. Крім того, з аналізу оприлюднених Оголошень про проведення відкритих торгів по 115 оголошеннях, які перелічені у оспорюваному висновку, змісту Оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-09-007695-c, та враховуючи, що предмети закупівель по них є послуги з організації харчування, стосується харчування дітей у різних закладах освіти, які є окремими юридичними особами, розташованими за різними адресами, що віддалені між собою, не поєднані між собою ні кошторисами, ні технологічним обладнанням, відповідальність за харчування дітей у них несуть різні керівники цих закладів освіти, суд дійшов висновку, що наведені обставини не можуть вважатися предметом однієї (єдиної) закупівлі та не є свідченням того, що замовником спірна закупівля була поділена на частини саме з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів у розумінні заборони, яка міститься у частині десятій статті 3 Закону № 922-VIII. Відповідно, оскільки судом із досліджених копій документів не встановлено, а відповідачем жодними доказами не підтверджено, порушення позивачем вимог частини десятої статті 3 Закону № 922-VIII, суд дійшов висновку, що і підстави для додаткового оприлюднення у електронній системі закупівель Оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-09-007695-c англійською мовою, що передбачено частиною третьою статті 10 Закону № 922-VIII та пунктом 8 Порядку № 1082, у позивача були відсутні.

Щодо порушення абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII суд першої інстанції дійшов висновку, що учасником та переможцем процедури закупівлі - ТОВ «Контракт Продрезерв 5» умови вищенаведених вимог тендерної документації замовника були виконані. При цьому, суд зазначив, що у даному випадку відповідач взагалі не указав, яка саме норма, структурна одиниця нормативно-правового акта порушена позивачем (не зазначені та не враховані приписи пункту 3 частини другої статті 16 Закону № 922-VIII), що суперечить, на думку суду, вимогам до оформлення оспорюваного висновку, встановленим пунктами 2, 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2020 № 552.

Щодо порушення позивачем, відображеного у оспорюваному висновку, яке полягає у не поданні у складі тендерної пропозиції ТОВ «Контракт Продрезерв 5» разом із аналогічним договором від 07.02.2020 № 07/02, додаткової угоди № 3 від 24.12.2020 до цього ж договору, якою змінено істотні умови договору (продовжено термін його дії до 28.02.2021), відповідно до вимог пункту 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації на порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, суд першої інстанції указав, що замовник не може вимагати надання документального підтвердження інформації, яка оприлюднена у формі відкритих даних, зокрема, є доступною в електронній системі закупівель.

Також ураховуючи те, що судом не встановлена наявність виявлених відповідачем порушень позивачем вимог Закону № 922-VIII, відображених у оспорюваному висновку, а відповідачем не підтверджена та не доведена жодними належними та достатніми доказами, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюваний висновок, у тому числі і у частині зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, а саме: «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення», є безпідставним, необґрунтованим.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено виявлені порушення жодними належними доказами, викладені у оспорюваному висновку аргументи є лише припущеннями відповідача на яких не можуть ґрунтуватися рішення суб`єктів владних повноважень, а відповідно, оспорюваний висновок є протиправним.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність у висновку конкретного способу його виконання не може свідчити про протиправність оспорюваного висновку та не може бути підставою для його скасування; якщо у висновку не зазначено конкретного способу його виконання, то вказана обставина не позбавляє підконтрольного суб`єкта права звернутися до органу державного фінансового контролю з метою отримання певних роз`яснень з урахуванням приписів частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Щодо доводів позивача про проведення моніторингу не за місцезнаходженням органу державного контролю, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про їх помилковість, оскільки, враховуючи приписи статті 8 Закону № 922-VIII та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, відповідач та його міжрегіональні територіальні органи наділені повноваженнями на проведення відповідного державного фінансового контролю шляхом проведення моніторингу закупівель, з урахуванням наведених приписів Положення та вимог Закону.

При цьому скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд, враховуючи те, що вимога, визначена у пункті 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII є обов`язковою для відображення у тендерній документації замовником у разі закупівлі робіт або послуг, та встановлення відповідачем недодержання позивачем таких приписів, уважав правильними висновки відповідача та визначення у спірному висновку про порушення позивачем пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII. Доводи позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, що учасником закупівлі-переможцем ТОВ «Контракт Продрезерв 5» наведена вище вимога, визначена у пункті 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, була виконана, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки відповідачем установлено саме недодержання позивачем обов`язкових вимог до відображення інформації у Тендерній документації.

Доводи позивача, з якими погодився і суд першої інстанції про те, що оскільки Додатки до тендерної документації, у тому числі і Додаток № 2, є її невід`ємною частиною, указаний Додаток містить спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених у пунктах 5, 6 та 12 частини першої та частини другої статті 17 Закону № 922-VIII для надання таких документів саме переможцем торгів, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки ці обставини жодним чином не спростовують обов`язку замовника (позивача) дотримуватися визначеного законом порядку складання тендерної документації.

Доводи позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, про те, що оприлюднені оголошення про проведення торгів, хоча і стосуються одного і того ж предмету закупівлі організація харчування в навчальних закладах, є різними закупівлями, оскільки стосуються організації харчування різних навчальних закладів (різних юридичних осіб), які мають різні бюджети та умови для здійснення харчування дітей, суд апеляційної інстанції уважав помилковими і відхилив їх, оскільки предметом закупівлі, згідно із тендерною документацією, є закупівля послуг з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної освіти м. Дніпра). Тобто, оголошення про проведення торгів стосувалися одного предмету закупівлі. Також суд зазначив, що неможливість проведення торгів в межах одного предмету закупівлі (у тому числі у зв`язку із різними адресами юридичних осіб, обсягами та умовами закупівлі тощо) не визначається законодавством як можливість здійснення поділу предмету закупівлі. У той же час, законодавством передбачена можливість замовника визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти). Крім того, суд наголосив, що заклади освіти не є сторонами договорів про публічну закупівлю, а відмінність у обсягах та місцях надання послуг передбачає визначення окремих лотів у процедурі закупівлі.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції уважав правильними висновки вимоги про те, що позивач зобов`язаний був дотримуватися вимог, передбачених частиною третьою статті 10 Закону № 922-VIII та провести процедуру відкритих торгів з публікацією англійською мовою.

Також суд апеляційної інстанції погодився з висновками відповідача щодо встановлення допущення замовником порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, оскільки відсутність додаткової угоди, якою змінено істотні умови договору, не є формальною (несуттєвою) помилкою, згідно із пунктом 1 розділу ІІІ тендерній документації.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач у висновку конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, частину другу статті 2 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18, від 02.12.2021 у справі № 320/4611/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме: частини десятої статті 3, частини третьої статті 10, пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Крім того, скаржник уважає, що цю справу не можна було віднести до справ незначної складності. На думку скаржника, враховуючи категорію справи, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, справу № 160/17450/22 необхідно було розглядати за правилами загального позовного провадження.

Позиція інших учасників справи

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Рух касаційної скарги

03.07.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Данилевич Н. А., суддів Мацедонську В. Е., Шевцову Н. В. для розгляду судової справи № 160/17450/22.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.07.2023 № 1158/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 160/17450/22 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суд судді Шевцової Н. В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Данилевич Н. А., суддів Мацедонську В. Е., Смоковича М. І. для розгляду судової справи № 160/17450/22.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.07.2023 № 1177/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 160/17450/ у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мацедонської В. Е., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Данилевич Н. А., суддів Радишевську О. Р., Смоковича М. І. для розгляду судової справи № 160/17450/22.

Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.08.2023 № 1347/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 160/17450/22 у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 10.08.2023 № 2512-К «Про відрахування судді Данилевич Н.А. зі штату Верховного Суду».

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Єресько Л. О., Соколова В. М. для розгляду судової справи № 160/17450/22.

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з частинами другою, третьою статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Згідно з пунктом 7 частини першої статі 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

За змістом статті 1 Закону № 922-VIII забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною десятою статті 3 Закону № 922-VIII забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю: оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір;

2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;

3) зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень. У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації;

4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення;

5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;

6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження;

7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;

8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;

10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;

11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;

12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;

13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

Частиною третьою статті 10 Закону № 922-VIII передбачено, що оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов`язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 922-VIII замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Частиною третьою статті 17 Закону № 922-VIII передбачено, що учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Згідно з частиною шостою статті 17 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною другою статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі - Порядок № 552), розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

Відповідно до змісту Розділу ІІІ вказаного Порядку у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Положення № 43 основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Згідно з підпунктом 16 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.

Предметом оскарження у цій справі є висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-007695-с від 18.10.2022, в якому зафіксовано виявлене порушення замовником частини десятої статті 3, частини третьої статті 10, частини третьої статті 17, пунктів 2, 18 частини другої статті 22, абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, пункту 8 Порядку № 1082, а саме:

- в електронній системі закупівель позивачем 09.12.2021 було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-09-007695-с та ще 115 оголошень про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі ДК 021:2015:55320000-9 - Послуги з організації харчування на загальну суму 152 351 275,80 грн, тобто станом на 09.12.2021 очікувана вартість закупівлі перевищувала суму, еквівалентну для товарів і послуг - 133 000 євро, відповідно, позивач поділив предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів та додатково не оприлюднив в електронній системі закупівель англійською мовою оголошення про проведення процедури закупівлі, на порушення вимог частини десятої статті 3, частини третьої статті 10, Закону № 922-VIII та пункту 8 Порядку №1082;

- згідно з пунктом 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації переможець предмету закупівлі - ТОВ «Контракт Продрезерв 5» у складі тендерної пропозиції було надано довідку про досвід виконання аналогічних договорів від 13.12.2021 № 94, аналогічний договір про закупівлю послуг за публічні кошти від 07.02.2020 № 07/02, акти про надані послуги та додаткові угоди від 28.09.2020 № 1, від 24.12.2020 № 2 до вказаного аналогічного договору, проте у складі тендерної пропозиції ТОВ «Контракт Продрезерв 5» не надало додаткову угоду від 24.12.2020 № 3 до вказаного аналогічного договору, якою змінено істотні умови договору (продовжено термін його дії до 28.02.2021), на порушення абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, що розглядається відкрито для перевірки обґрунтувань скаржника стосовно наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У доводах касаційної скарги скаржник указує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, частини другої статті 2 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18, від 02.12.2021 у справі № 320/4611/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19.

Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19.

У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18, від 02.12.2021 у справі № 320/4611/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.

Так, предметом розгляду у цих справах були вимоги органу державного фінансового контролю, складені за результатами проведеного моніторингу, відповідно до яких орган державного фінансового контролю зобов`язує замовників усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення, які містили лише загальну вказівку на усунення виявлених під час моніторингу порушень, без будь-якої конкретизації дій, які необхідно вчинити об`єкту контролю для усунення цих порушень.

Водночас у справі, яка переглядається в оскаржуваному висновку Південний офіс Держаудитслужби визначив спосіб усунення виявленого порушення, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення. Тобто, основна вимога контролюючого органу стосується здійснення з боку Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської заходів, направлених на недопущення встановлених порушень у подальшому.

Тож, дослідивши зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності з урахуванням обставин кожної зазначеної справи, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги в цій частині, оскільки висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними.

Водночас Верховний Суд уважає за необхідне зазначити так.

З аналізу положень пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII та пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 552 слідує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.

Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом № 922-VIII, ні Порядком № 552. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.

Водночас реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.

Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 160/18147/22.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в оскаржуваному висновку, з урахуванням конкретних обставин, зобов`язано Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської здійснити заходи, направлені на недопущення у подальшому виявлених порушень, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Отже, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема «шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Також Верховний Суд уважає за необхідне звернути увагу на те, що орган державного фінансового контролю (у спірному випадку Південний офіс Держаудитслужби), згідно з положеннями пункту 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII та підпункту 20 пункту 6 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 (далі - Положення № 23) наділений повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій розгляд питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Зміст зобов`язальної частини оскаржуваного висновку сформульовано Південним офісом Держаудитслужби на виконання його владних управлінських функцій, за результатом проведеної перевірки, якою встановлено порушення позивачем частини десятої статті 3, частини третьої статті 10, частини третьої статті 17, пунктів 2, 18 частини другої статті 22, абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, пункту 8 Порядку № 1082.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.06.2023 у справі № 160/15844/22, від 21.12.2023 у справі № 160/18147/22.

Крім того, колегія суддів зауважує, що зобов`язання позивача здійснити розгляд питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII та підпункту 20 пункту 6 Положення № 23 орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх до відповідальності є прерогативою позивача.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 30.11.2023 у справі № 160/20811/22, від 21.12.2023 у справі № 160/18147/22.

З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в оскаржуваному висновку відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Крім того, згідно з ухвалою Верховного Суду від 24.07.2023 касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 3 четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у спірних правовідносинах частини десятої статті 3, частини третьої статті 10, пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Щодо застосування положень частини десятої статті 3, частини третьої статті 10 Закону № 922-VIII

Відповідно до пункту 22 статті першої Закону № 922-VIII предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника.

Частиною десятою статті 3 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

Правила визначення замовником предмета закупівлі, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг, визначено Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок № 708).

Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку № 708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

При цьому, згідно із пунктом 5 розділу І Порядку № 708, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Варто наголосити, що особливості визначення предмета закупівлі для послуг з організації харчування Порядком № 708 не встановлені. А тому замовник має виходити із загальних правил визначення предмета закупівлі.

Аналогічного змісту висновки викладено Верховним Судом у постановах від 21.09.2023 у справі № 160/19326/22, від 26.10.2023 у справі № 160/1933/23, від 07.12.2023 у справі № 160/18037/22.

Отже, ураховуючи указані норми, предмет закупівлі послуг згідно із Порядком № 708 має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі зі змісту копії Оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-09-007695-с, оприлюдненого позивачем як замовником закупівлі у електронній системі закупівель 09.12.2021, видом предмета закупівлі є послуги, назва предмета закупівлі: «ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування)», код за Єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування, кількість надання послуг - 52 880 штуки, місце надання послуг - Дніпропетровська область, місто Дніпро, КЗО НВК №66 ДМР вул. Гетьмана Петра Дорошенка, будинок 3, очікувана вартість предмета закупівлі визначена у сумі 2 291 512,00 грн.

Отже, за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника замовником визначено 5532 клас предмета закупівлі.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, у цей же період позивачем у електронній системі закупівель було оприлюднено ще 115 Оголошень про проведення відкритих торгів за аналогічними послугами - Послуги з харчування за ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування на загальну суму 152 351 275,80 грн, переможцем яких визначено ТОВ «Контракт Продрезерв 5».

Отже, 09.12.2021 позивачем (замовником) оголошено ще 115 процедур публічної закупівлі з аналогічним предметом закупівлі за класом 5532.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, у цих оголошеннях міститься інформація про закупівлю послуг з харчування дітей, але не в інтересах КЗО НВК № 66 (за оспорюваною закупівлею), а у інтересах інших закладів освіти, зокрема, в інтересах КЗО СЗШ № 29 (вул. Батумська, буд. 64) кількість послуг - 30 480 штуки, КЗО СЗШ № 17 (вул. Смоленська, буд. 1) кількість послуг - 20 320 штуки, відповідно, закупівлі за вказаними оголошеннями замовником (позивачем) здійснені в інтересах різних юридичних осіб (різних дошкільних закладів, закладів освіти), які знаходяться за різними адресами, надання послуг у них також визначено за різними адресами, містять різну кількість надання послуг (зазначено у штуках) та різні суми очікуваної вартості предмету закупівлі, що підтверджується змістом копій проаналізованих наведених оголошень.

Враховуючи вимоги Закону № 922-VIII (пункт 22 частини першої статті 1) та Порядку № 708 (пункти 3, 5 розділу І), замовник був зобов`язаний визначити предмет закупівлі для вказаних послуг за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, та мав право визначити окремі частини цього предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки надання послуг.

Доводи позивача про те, що оприлюднені оголошення про проведення торгів, хоча і стосуються одного і того ж предмету закупівлі організація харчування в навчальних закладах, є різними закупівлями, оскільки стосуються організації харчування різних навчальних закладів (різних юридичних осіб), які мають різні бюджети та умови для здійснення харчування дітей, Суд відхиляє, оскільки предметом закупівлі, згідно із тендерною документацією, є закупівля послуг з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної освіти м. Дніпра). Тобто, оголошення про проведення торгів стосувалися одного предмету закупівлі.

Крім того, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, неможливість проведення торгів в межах одного предмету закупівлі (у тому числі у зв`язку із різними адресами юридичних осіб, обсягами та умовами закупівлі тощо) не визначається законодавством як можливість здійснення поділу предмету закупівлі. У той же час, законодавством передбачена можливість замовника визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти). До того ж, заклади освіти не є сторонами договорів про публічну закупівлю, а наявність відмінних обсягів послуг, місць поставки послуг надає замовнику право визначити окремі частини предмета закупівлі як самостійні лоти в межах єдиної процедури закупівлі.

Окрім цього, положеннями частини десятої статті 3, частини третьої статті 10 Закону № 922-VIII встановлено, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону № 922-VIII.

Водночас частиною третьою статті 10 Закону № 922-VIII встановлено вимогу оприлюднення оголошення про проведення закупівлі в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість процедури закупівлі перевищує еквівалент 133 тисячі євро для товарів і послуг.

Тобто, у випадку якщо очікувана вартість процедури закупівлі перевищує вартісні межі, встановлені частиною третьою статті 10 Закону № 922-VIII, еквівалентні 133 тисячам євро, замовник зобов`язаний проводити таку закупівлю в межах єдиної процедури з публікацією оголошення англійською мовою.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно із офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів, 09.12.2021, курс євро до гривні становив 30,7698 грн за 1 євро.

133 000,00 євро х 30,7698 грн = 4 092 383,4 грн.

Наведене свідчить, що обов`язок замовника провести процедуру закупівлі з публікацією оголошення англійською мовою виникає у випадку перевищення очікуваної вартості процедури закупівлі 4 092 383,4 грн.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, замовник 09.12.2021 оголосив процедуру відкритих торгів за номером UA-2021-12-09-007695-с за ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування) з очікуваною вартістю 2 291 512,00 грн.

09.12.2021 цей же замовник оголосив про проведення ще 115 процедур закупівель за ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування на загальну суму 152 351 275,80 грн.

Отже, замовником оголошено закупівлю послуг з організації харчування за кодом ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування), загальною очікуваною вартістю 154 642 787,80 грн (2 291 512,00 грн + 152 351 275,80 грн), а отже перевищено вартісну межу еквівалентну 133 тисячам євро.

За таких обставин, з огляду на імперативні правила визначення предмета закупівлі, встановлені Законом № 922-VIII та Порядком № 708, замовник був зобов`язаний дотримуватися вимог, передбачених частиною третьою статті 10 Закону № 922-VIII, та провести процедуру відкритих торгів з публікацією англійською мовою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 160/18037/22.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що умови формування предмету закупівлі замовником не додержані.

Зважаючи на наведене Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість та доведеність відповідачем порушення замовником порядку оприлюднення інформації про закупівлю, а саме: частини десятої статті 3, частини третьої статті 10 Закону № 922-VIII, пункту 8 Порядку № 1082.

Щодо застосування положень пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII

Верховний Суд зазначає, що статтею 31 Закону № 922-VIII передбачені підстави для відхилення тендерних пропозицій.

Підставами для відхилення тендерних пропозицій, передбачених зокрема пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII є, зокрема, невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 16 Закону № 922-VIII замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 5 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації передбачено, що для підтвердження відповідності учасника процедури закупівлі кваліфікаційному критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)» учасник повинен надати: довідку про досвід виконання аналогічних договорів за встановленою формою; аналогічні договори, акти про надані послуги, а також і додаткові угоди до зазначених договорів, що засвідчують зміну істотних умов зобов`язань.

Як свідчать встановлені обставини справи, учасником та переможцем закупівлі була надана у складі тендерної пропозиції Довідка про досвід виконання аналогічних договорів за встановленою формою від 13.12.2021 № 94, інформація про аналогічний договір від 07.02.2020 № 07/02, аналогічний договір від 07.02.2020 № 07/02, акти про надані послуги та додаткові угоди від 28.09.2020 № 1, від 24.12.2020 № 2 до договору, що також і підтверджено самим відповідачем у оспорюваному висновку.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, учасником закупівлі ТОВ «Контракт Продрезерв 5» не надано додаткову угоду № 3 від 24.12.2020 до договору від 28.12.2020 (допугода є оприлюдненою), якою змінено істотні умови договору (продовжено термін його дії).

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що строк дії договору є його істотною умовою, отже додаткова угода № 3 від 24.12.2020 мала бути надана учасником, а замовник при перевірці тендерної пропозиції мав об`єктивну можливість перевірки надання усіх документів на підтвердження кваліфікаційного критерію відповідно до вимог тендерної документації. Отже, відсутність додаткової угоди, якою змінено істотні умови договору, не є формальною (несуттєвою) помилкою, згідно із пунктом 1 розділу ІІІ тендерній документації.

Указане, на думку Суду, свідчить про неналежне виконання ТОВ «Контракт Продрезерв 5» вимог пункту 5 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації та не підтвердження указаним учасником у спосіб, визначений тендерною документацією, відповідності його кваліфікаційному критерію, установленому пунктом 3 частини другої статті 16 Закону № 922-VIII.

Подібної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 25.10.2023 у справі № 160/18529/22, від 07.12.2023 у справі №160/18037/22.

За наведених обставин Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційного суду про допущення замовником порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Питання правильності застосування судом апеляційної інстанції частини третьої статті 17, пунктів 2, 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII та пункту 8 Порядку № 1082 не є предметом касаційного оскарження, а тому в силу частини першої статті 341 КАС України не аналізуються Судом.

Стосовно доводів касаційної скарги, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності та неправомірно розглянув цю справу у спрощеному позовному провадженні потрібно зауважити таке. Ця справа у розумінні частини шостої статті 12 КАС України не належить до справ незначної складності. Водночас така її характеристика автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Отож, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 340/1916/20.

Резюмуючи зазначимо, що розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження не вплинув на остаточний результат касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, що стосуються предмету спору, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько В.М. Соколов