ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа №160/20102/23
адміністративне провадження № К/990/37108/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,
розглянув в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 (суддя Ніколайчук С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023 (судді: Добродняк І.Ю. (головуючий), Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі №160/20102/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензії, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» (далі - позивач, заявник, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про:
- визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №200-рл щодо анулювання ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» ліцензій №99020820220087 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07.12.2022 до 07.12.2027, №990208202300035 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 до 28.04.2028;
- зобов`язання відповідача видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» ліцензій №99020820220087 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07.12.2022 до 07.12.2027, №990208202300035 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 до 28.04.2028 та поновити про них інформацію (внести відомості) до цього Реєстру.
2. Разом із позовною заявою Товариством подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:
- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №200-рл щодо анулювання ліцензій ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» №99020820220087 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07.12.2022 до 07.12.2027, №990208202300035 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 до 28.04.2028;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №200-рл щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» ліцензій №99020820220087 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07.12.2022 до 07.12.2027, №990208202300035 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 до 28.04.2028.
3. Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що існує реальна загроза завдання шкоди позивачу внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі.
Позивач зазначає, що провадження його господарської діяльності можливе лише за наявності відповідних ліцензій. Товариство має ліцензії на виробництво спирту коньячного; на виробництво зернового дистиляту; на виробництво алкогольних напоїв; на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту).
Анулювання ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі простою та збитків, несплати податків до бюджету та звільнення працівників підприємства. Заявник звернув увагу на те, що підприємство забезпечує роботою значну кількість працівників, є сумлінним платником податків та щомісячно сплачує податки та збори.
Також Товариство наголошувало на тому, що ним укладено договори на поставку продукції з такими контрагентами як ТОВ «Арітейл», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Метро», а через прийняття оскаржуваного розпорядження позивач не зможе виконати взяті на себе зобов`язання, що може призвести до застосування штрафних санкцій контрагентами позивача відповідно до умов договорів, що у своє чергу свідчить про існування реальної загрози завдання шкоди правам позивача внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у даній справі.
Таким чином, на думку заявника, задоволення заяви про забезпечення позову є єдиним достатнім заходом, що забезпечить реальний і ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позовної заяви.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023, заяву про забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №200-рл щодо анулювання ліцензій ТОВ «Алкогольно- безалкогольний комбінат ДНІПРО» №99020820220087 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07.12.2022 до 07.12.2027, №990208202300035 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 до 28.04.2028.
Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №200-рл щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» ліцензій №99020820220087 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07.12.2022 до 07.12.2027, № 990208202300035 на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 28.04.2023 до 28.04.2028.
5. Задовольняючи вказану заяву суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що своєчасне невжиття судом забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішення у цій справі може призвести до порушення прав та законних інтересів позивача, ускладнити або зробити фактично неможливим виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, з огляду на можливі негативні наслідки оскаржуваного розпорядження щодо анулювання ліцензій, а саме неможливість здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності з огляду на те, що діяльність з дистиляції, ректифікації та змішування спиртних напоїв, виробництво виноградних вин, виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів, що є основним видом діяльності позивача, можлива лише за наявності відповідної ліценції. Анулювання ліцензій призведе до зупинення господарської діяльності позивача, неможливості сплати підприємством податків та загальнообов`язкових платежів, позбавить можливості своєчасно та у повному обсязі сплачувати заробітну плату працівникам, може привести до розірвання договірних відносин, вивільнення працівників та інших негативних наслідків.
При цьому суд зазначив, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
7. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №160/20102/23 є оскарження зазначеного у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судового рішення, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не взяли до уваги того, що позивач має й інші ліцензії, в тому числі, на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту), які є діючими та аналогічними тим, що анульовані розпорядженням від 08.08.2023 №200-рл, тому зазначені обставини не призведуть до зупинення діяльності підприємства в цілому, а лише щодо зупинення діяльності за двома ліцензіями.
Відповідач зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову судами не здійснено оцінку доводів заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заяви щодо забезпечення позову. Судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну та реальну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача оскаржуваними рішеннями та діями контролюючого органу у спірних правовідносинах.
Скаржник вважає безпідставним висновок судів про наявність підстав для забезпечення позову, мотивований можливими негативними наслідками застосування оскаржуваного розпорядження, оскільки можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. У відповідності до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд здійснює захист реально порушених прав, а не можливість їх ймовірного порушення в майбутньому.
8. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу контролюючого органу просить залишити без задоволення.
9. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
11. Переглянувши оскаржувані ухвалу та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
При цьому, слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень суди дійшли висновку, що невжиття судом забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження, яким анульовано ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, може призвести до порушення прав та законних інтересів позивача, ускладнити або зробити фактично неможливим виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, з огляду на можливі негативні наслідки застосування оскаржуваного розпорядження. Суди погодились з доводами позивача, що анулювання ліцензій призведе до негативних наслідків для позивача, а саме зупинення діяльності, неможливість сплачувати податки, позбавить можливості своєчасно та у повному обсязі сплачувати заробітну плату працівникам, може привести до розірвання договірних відносин та вивільнення працівників.
Таким чином суди погодились з доводами позивача та задовольнили його заяву про забезпечення позову.
Проте, враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що у справі, яка розглядається, суди дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою Товариства.
Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Проте, сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке ймовірно стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вважає, що заявником не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено і не підтверджено, у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою Товариства.
Як вже зазначалось вище, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Проте оскаржувані судові рішення у цій справі не містять жодного обґрунтованого мотиву, з якого суди дійшли висновку, що невжиття заходів у вигляді зупинення розпорядження про анулювання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, як і не вказано, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, складність вчинення цих дій, не встановлено, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
При вирішенні питання про забезпечення позову суди обмежився лише висновками, що анулювання ліцензій призведе до припинення діяльності позивача, при цьому суди не надали належної оцінки доводам заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заяви щодо забезпечення позову. Судами не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №200-рл.
Як вже зазначалось вище, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач жодним чином не позбавлений права займатися основними видами діяльності, а саме виробництвом спирту коньячного, зернового дистилянту, алкогольних напоїв, а також права на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та оптову торгівлю алкогольними напоями - сидром та перрі, на які в позивача наявні відповідні ліцензії та які не були анульованими.
Згідно розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №200-рл Товариству було анульовано виключно ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту).
Таким чином, враховуючи види діяльності позивача, які він здійснює, колегія суддів приходить до висновку, що анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі, не може призвести до зупинення діяльності Товариства в цілому, на чому наголошувалось останнім, а відповідно і до негативних наслідків, які з цим пов`язані.
З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що за результатами розгляду заяви Товариства про забезпечення позову, встановлено, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
12. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене, судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з порушенням норм процесуального права, а тому судові рішення у справі підлягають скасуванню із прийняттям у справі нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі №160/20102/23 скасувати.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» про забезпечення позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
С.С. Пасічник
І.А. Гончарова,
Судді Верховного Суду