№ 160/24459/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа № 160/24459/23

адміністративне провадження № К/990/16096/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Коваленко Н.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №160/24459/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп»

до Криворізької міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 (головуючий суддя: Горбалінський В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 (колегія у складі: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгруп» (далі - позивач, ТОВ «Промгруп») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької міської ради (далі також - відповідач), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької міської ради №285 від 27.01.2016 «Про надання повноважень про укладення і підписання договорів про оренду земельних ділянок, їх купівлі продажу, інших цивільно-правових угод, об`єктами яких є земельні ділянки».

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Промгруп» орендує у Криворізької міської ради земельну ділянку, в свою чергу договір оренди даної земельної ділянки від імені Криворізької міської ради підписаний секретарем міської ради Маляренком С.В. Позивач наголошує, що Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) та іншими законами України не передбачено повноважень міської ради щодо вирішення питань зміни порядку представництва органу місцевого самоврядування у відносинах з іншими особами, а також і вирішення питань передоручення іншій особі повноважень міського голови.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Земельний кодекс України, який регулює земельні відносини, та Закон 280/97-ВР, не містять заборони секретарю міської ради від імені відповідної міської ради бути учасником земельних відносин з іншими суб`єктами таких відносин.

Також суд першої інстанції зазначив, що доводи позивача, що Закон 280/97-ВР визначає виключні повноваження міського голови в даному випадку на укладення договорів від імені ради є хибними, оскільки вказаний закон не визначає заборони секретарю міської ради від імені ради укладати відповідні договори.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Криворізької міської ради №285 від 27.01.2016.

Суд апеляційної інстанції же зауважив, що позов ТОВ «Промгруп» фактично направлений на встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень - секретаря міської ради щодо підписання договорів оренди, в той час як Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №820/3713/17 звернула увагу, що компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень.

Натомість, позивач у цій справі не є суб`єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення цього позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Промгруп» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №160/24459/23, в якій скаржник, з урахуванням уточнення, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що предметом спору є незаконність конкретного рішення - рішення відповідача №285, яке ухвалено всупереч порядку, який встановлено Конституцією України і Законом №280/97-ВР, що в свою чергу є законною підставою для його скасування, оскільки за висновкам Конституційного суду України, які викладені у Рішенні Конституційного суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, здійснення місцевого самоврядування в Україні має конституційні обмеження, за якими органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти виключно на підставі та у порядку, встановленому Конституцією і Законами України, а їх власні рішення не можуть суперечить чи змінювати порядок, який встановлено Конституцією і Законами України.

Інших позовних вимог або іншого предмету спору по справі №160/24459/23 Т0В «Промгруп» не заявляло, в тому числі і будь яких вимог щодо наявності або відсутності компетенції Криворізької міської ради або іншого органу місцевого самоврядування, що доводиться змістом адміністративного позов ТОВ «Промгруп» у справі №160/24459/23.

Вважає, що судом апеляційної інстанції взагалі не розглядались по суті доводи та вимоги апеляційної скарги.

Звертає увагу також на те, що якщо суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ «Промгруп» не має адміністративної процесуальної дієздатності, то процесуально правильним рішенням мало би бути скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду.

Також наголошує, що жодною нормою Закону №280/97-ВР міська рада не наділена повноваженнями змінювати порядок укладення договорів від імені міської ради, який встановлено Законом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 25.04.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Коваленко Н.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2024 касаційну скаргу ТОВ «Промгруп» - залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги протягом яких скаржнику необхідно було уточнити вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції, надати документ про сплату судового збору та навести обґрунтування підстав касаційного оскарження, з урахуванням мотивів викладених в цій ухвалі.

10. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.05.2024 скаржник надіслав заяву про усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги.

11. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Промгруп» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за вищевказаним позовом.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанції, 27.01.2016 Криворізькою міською радою прийнято рішення №285 «Про надання повноважень про укладення і підписання договорів про оренду земельних ділянок, їх купівлі продажу, інших цивільно-правових угод, об`єктами яких є земельні ділянки», яким, зокрема, надано повноваження з укладання та підписання договорів оренди земельних ділянок, їх купівлі-продажу, договорів особистого сервітуту, суперфіцію, інших цивільно-правових угод, об`єктом яких є земельні ділянки комунальної власності в межах міста, від імені міської ради - секретарю міської ради Маляренку Сергію Васильовичу (а.с.19).

14. 08.09.2020 між Криворізькою міською радою та ТОВ «Промгруп» укладено договір оренди земельної ділянки №2020455, який підписано від імені Криворізької міської ради секретарем міської ради - Маляренком Сергієм Васильовичем (а.с.9-16).

15. Не погоджуючись з рішенням Криворізької міської ради №285 від 27.01.2016 «Про надання повноважень про укладення і підписання договорів про оренду земельних ділянок, їх купівлі продажу, інших цивільно-правових угод, об`єктами яких є земельні ділянки», позивач звернувся з цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

17. Закон № 280/97-ВР визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає.

18. Статтею 2 цього Закону визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

19. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

20. Повноваження міського голови визначені у статті 42 Закону № 280/97-ВР, відповідно до частини четвертої якої, міський голова: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; 5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; 6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; 10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; 11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання; 11-1) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 11-2) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; 16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; 17) веде особистий прийом громадян; 18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; 18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

21. Конституційний Суду України у рішення від 06.07.1999 № 7-рп/99 щодо офіційного тлумачення положень частини статті 42 вказаного закону у пункті 4 мотивувальної частини зазначив, що міський голова як особа, що має представницький мандат, виступає від імені виборців, зокрема, представляє територіальну громаду, міську раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян тощо; звертається до суду з питань визнання незаконними актів відповідних органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладає від імені територіальної громади, міської ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства.

22. Згідно з частинами першою, третьою статті 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Секретар сільської, селищної, міської ради: 1) у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови; 2) скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради; 3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; 4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів; 5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності; 6) за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій; 7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень; 8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов`язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування; 9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов`язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку; 10) вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов`язані з діяльністю ради та її органів.

23. Суд першої інстанції, з посиланням на пункт 10 частини третьої статті 50 Закону №280/97-ВР, зазначив, що секретар міської ради наділений повноваженнями вирішувати за дорученням, зокрема міської ради, інші питання, пов`язані з діяльністю ради та її органів.

24. Так, суд першої інстанції зробив висновок про те, що оскільки діяльність міської ради пов`язана, зокрема, із розпорядженням землями територіальних громад, передачею земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, наданням земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, то секретар міської ради відповідно до Закону 280/97-ВР наділений повноваження вирішувати інші питання, поставлені перед ним міською радою.

25. У зв`язку з вказаним суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність протиправності в діях відповідача щодо наділення секретаря міської ради повноваженнями щодо укладання та підписання договорів оренди земельних ділянок, їх купівлі-продажу, договорів особистого сервітуту, суперфіцію, інших цивільно-правових угод, об`єктом яких є земельні ділянки комунальної власності в межах міста, від імені міської ради.

26. В свою чергу, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що прийняття оскаржуваного рішення №285 відбулося з метою розподілу організації роботи між міським головою та секретарем ради.

27. А також суд апеляційної інстанції зазначив, що окремою підставою для відмови у задоволенні позову є те, що позов ТОВ «Промгруп» фактично направлений на встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень - секретаря міської ради щодо підписання договорів оренди, в той час як Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №820/3713/17 звернула увагу, що компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень.

28. Суд апеляційної інстанції виснував, що оскільки позивач у цій справі не є суб`єктом владних повноважень, то не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення цього позову.

29. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

30. Так, відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 705/748/17, від 13.03.2019 у справі №820/3713/17 та від 05.07.2019 № 802/833/17-a, спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління - компетенційні спори, під якими слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

31. Крім того, у постанові від 10.07.2018 у справі № 825/1808/17З Верховний Суд дійшов висновку, що під компетенційним спором необхідно розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Їхня особливість: сторони у них - як позивач, так і відповідач - є суб`єктами владних повноважень. Завдання суду в таких спорах - встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

32. Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача. Сталою судовою практикою є визначення спірної компетенції між двома суб`єктами владних повноважень. Розмежування компетенції різних органів має ґрунтуватися зокрема на положенні щодо недопущення дублювання їхніх повноважень.

33. Також у постанові від 16.08.2023 у справі № 440/3862/18 Верховний Суд сформулював висновок про те, що «компетенційний» спір - це спір за позовом одного суб`єкта владних повноважень до іншого, в якому позивач захищає свої права шляхом доведення, що певні повноваження за законом належать йому (встановлення судом наявності компетенції), але протиправно привласнюються відповідачем, або шляхом доведення, що певні повноваження за законом належать відповідачу (встановлення судом відсутності компетенції), який не визнає цього та наполягає на тому, що такі повноваження покладені законом на позивача. Метою вирішення такого спору є гарантування принципу правової визначеності, унеможливлення дублювання однакових повноважень декількома суб`єктами владних повноважень або ухилення держави в особі створених нею органів від виконання певних функцій. Вирішуючи такий спір, адміністративний суд втілює в життя конституційну норму, згідно з якою «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» (частина друга статті 19 Основного Закону України).

34. Отже, спір, що виник у справі, яка розглядається, не має ознак компетенційного, оскільки у ній позивачем виступає не суб`єкт владних повноважень, який захищає своє право на реалізацію повноважень у певній сфері або заперечує наявність такого права у іншого суб`єкта владних повноважень. Натомість, у цій справі суб`єкт приватного права звернувся до суду з метою захисту своїх прав від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

35. Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом позову є саме рішення суб`єкта владних повноважень, а не встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень, як помилково зазначив суд апеляційної інстанції.

36. Колегія суддів звертає увагу, що доводи касаційної скарги полягають в тому, що судом апеляційної інстанції взагалі не розглядались по суті доводи та вимоги апеляційної скарги.

37. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач в апеляційній скарзі наголошував на тому, що жодною нормою Закону №280/97-ВР міська рада не наділена повноваженнями змінювати порядок укладення договорів від імені міської ради, який встановлено Законом.

38. Також позивач в апеляційній скарзі звертав увагу, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення пункту 10 частини третьої статті 50 Закону № 280/97-ВР, оскільки вказаною нормою передбачено, що секретар сільської, селищної, міської ради вирішує за дорученням сільського селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов`язані з діяльністю ради та її органів. Разом з тим, міський голова не є ні міською радою, ні її виконавчим органом, а отже, на думку позивача, пункт 10 частини третьої статті 50 Закону № 280/97-ВР не стосується повноважень міського голови, які відповідно до Закону № 280/97-ВР не можуть бути ні передоручені, ні передані іншій особі.

39. Позивач наголошував й на тому, що органи місцевого самоврядування не мають право приймати рішення, яким змінюють порядок, встановлений Конституцією та Законами України. Таким чином, на думку позивача, органи місцевого самоврядування не мають права передоручати іншій особі повноваження міського голови, які визначені частиною четвертою статті 42 Закону № 280/97-ВР.

40. Вказаних доводів позивача суд апеляційної інстанції не перевірив та не надав таким відповідної оцінки, а також не навів мотиви відхилення таких доводів.

41. Таким чином, суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі, не навів жодних мотивів, за яких він погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову; не взяв до уваги безпосередній предмет позову, яким є рішення суб`єкта владних повноважень, а не встановлення наявності/відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень; не надав оцінку доводам учасників справи по суті оскаржуваного рішення, а також обставинам, на які вони посилаються.

42. Вказане має визначальне значення для вирішення спірних правовідносин, а тому перевірити правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних вище норм матеріального права та надати правову оцінку щодо їх застосування не вбачається за можливе.

43. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

44. З урахуванням вказаного, постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена у справі, не може бути визнана законною і обґрунтованою, оскільки суд не встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не перевірив їх доказами та не надав оцінку доводам учасників справи по суті оскаржуваного рішення.

45. Суд же касаційної інстанції, в силу наявних у нього повноважень, закріплених у статті 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. Відповідно до частин другої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

47. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

48. Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп» задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп» до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Н.В. Коваленко