№ 160/25693/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 160/25693/21

адміністративне провадження № К/990/31608/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного підприємства «Самріз» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року (прийняте у складі головуючого судді Сліпець Н.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство «Самріз» (далі - позивач, підприємство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2021 року №0123400701 та №0123390701 форми «Р» прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що факт виконання договорів підтверджений належним чином оформленими первинними документами, зміст та обсяг виконаних робіт та наданих послуг вбачається з актів виконаних робіт, які в свою чергу підтверджують реальність вчинення господарських операцій з означеними контрагентами. Позивач наголошує на тому, що податковому органу під час перевірки були надані всі можливі документи для дослідження та з`ясування питань, з яких проводилася перевірка, проте висновки акту перевірки ставлять під сумнів взагалі сам факт дослідження перевіряючими первинних документів, що надавалися позивачем по операціям із ТОВ «Катаріні Груп», ТОВ «Амарант Торг», ТОВ «Салагар» та ТОВ «Пампія».

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, позов задоволено.

3.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.08.2021 року №0123400701 та №0123390701 форми «Р» прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується реальність господарських операцій позивача із ТОВ «Катаріні Груп», ТОВ «Амарант Торг», ТОВ «Салагар» та ТОВ «Пампія».

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Податковий орган не погодившись з рішенням и суду першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №160/25693/21 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.2. Податковий орган указує, на порушення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, суди першої та апеляційної інстанції у своїх рішеннях неправильно застосували норму права, а саме статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті135, пунктів 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року по справі №820/6564/17, від 05 травня 2023 року по справі №160/15514/20, 05 березня 2020 року по справі №826/9368/15, від 26 квітня 2023 року по №160/7188/22, а саме не враховано сукупність факторів: відсутність у контрагентів можливості для виготовлення товару / виконання робіт / надання послуг, що є змістом господарської операції, встановлено неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка поставляла товар / послугу, підприємницької діяльності, відсутність у штаті достатньої кількості персоналу для надання послуг / виконання робіт, що відповідно є підставою для касаційного оскарження.

5.3. Податковий орган акцентує увагу на неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка поставляла товар/послугу, підприємницької діяльності, відсутність у штаті достатньої кількості персоналу для надання послуг / виконання робіт. Первинні документи, які декларуються позивачем у якості підстави для формування податкового кредиту, складені з контрагентами-постачальниками, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами документами, які посвідчують факт придбання товару саме у цих постачальників, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

5.4. Також відповідач звертає увагу на те, що ТОВ «ПАНПІЯ» є фігурантом кримінального провадження №420171000000001197 від 25.09.2017 справи №755/11767/18 правопорушення передбачених частиною другою статті 364 КК України, згідно з яким протягом січня - лютого 2018 року невстановленими особами здійснено реєстрацію та придбання ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності серед яких ТОВ "ПАНПІЯ" (код ЄДРПОУ 40808172). Таким чином, враховуючи вищевикладене, в ході перевірки встановлено, що ПП «САМРІЗ» не мало можливості придбати товар у ТОВ «ПАНПІЯ» у зв`язку з тим, що це підприємство було створено та використовувалось з метою лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям та не провадило господарську діяльність. Суди здійснили формальний підхід до вирішення даного питання, без здійснення комплексного аналізу.

6. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

7. Суди попередніх інстанцій установили, що Приватне підприємство «Самріз» зареєстроване 07.02.1997 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

8. Видами діяльності ПП «Самріз» є: 10.61 - виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (основний); 10.73 - виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.39 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

9. У період з 17.05.2021 року по 04.06.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік та на підставі наказу від 30.04.2021 року №1979-п та повідомлення від 30.04.2021 року №899, проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Самріз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів установлених законом за період з 01.07.2017 року по 31.03.2021 року.

10. За результатами документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 08.06.2021 року №1797/04-36-07-01/24442731.

11. Перевіркою встановлені порушення:

- п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), на загальну суму 35555194,00 грн., в тому числі: за 2018 рік 2418906,00 грн., за 2019 рік 22171978,00 грн., за 2020 рік 10964311,00 грн.;

- пп.14.1.191, п.14.1 статті 14, п. 200.1, п. 200.4, п. 181.5 статті 185, п. 198.1, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 7074395 грн., а саме: у березні 2018 року на суму 166410,00 грн., у травні 2018 року на суму 23734,00 грн., у червні 2018 року на суму 2400,00 грн., у липні 2018 року на суму 37513,00 грн., у листопаді 2018 року на суму 58619,00 грн., у грудні 2018 року на суму 195104,00 грн., у січні 2019 року на суму 254730,00 грн., у лютому 2019 року на суму 239871,00 грн., у березні 2019 року на суму 317580,00 грн., у квітні 2019 року на суму 580032,00 грн., у травні 2019 року на суму 195120,00 грн., у червні 2019 року на суму 2400,00 грн., у липні 2019 року на суму 254206,00 грн., у серпні 2019 року на суму 432156,00 року, у вересні 2019 року на суму 461350,00 грн., у жовтні 2019 року на суму 485746,00 грн., у листопаді 2019 року на суму 586183,00 грн., у грудні 2019 року на суму 587978,00 грн., у січні 2020 року на суму 587217,00 грн., у лютому 2020 року на суму 385740,00 грн., у березні 2020 року на суму 690916,00 грн., у квітні 2020 року на суму 528990,00 грн.

12. На підставі вказаного акту перевірки від 08.06.2021 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.08.2021 року:

- №0123400701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 8842 993,75 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 7074 395,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1768 598,75 грн.;

- №0123390701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 7506 524,75 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 6399 935,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1106 589,75 грн.

13. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Позиція Верховного Суду

14. Спірним питанням у цій справі є правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ «Катаріні Груп», ТОВ «Амарант Торг», ТОВ «Салагар» та ТОВ «Пампія».

15. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

16. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

17. Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

18. Згідно з підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

19. Відповідно до пункту 5 П(с)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

20. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 П(с)БО 16).

21. Згідно з пунктом 7 П(с)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

22. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

23. Пунктом 8 П(с)БО 16 визначено, що якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

24. Разом з тим, підпунктом 9.4 пункту 9 вказаного Положення передбачено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

25. За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

26. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

27. Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

28. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

29. Згідно з абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

30. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

31. Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

32. За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

33. За п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. (із змінами та доповненнями), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

34. Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затв. наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

35. Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

36. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

37. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

38. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

39. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

40. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

41. Згідно з пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

42. За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

43. Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

44. За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

45. Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що долучені до матеріалів справи докази підтверджують наступні обставини щодо формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ «Катаріні Груп», ТОВ «Амарант Торг», ТОВ «Салагар» та ТОВ «Пампія»

46. Так, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємому періоді ПП «Самріз» мало взаємовідносини з ТОВ «Катаріні Груп» (колишня назва ТОВ «Давіс Груп»).

47. Між ПП «Самріз» та ТОВ «Катаріні Груп» укладено договори поставки від 25.12.2018 року №25/12-18 та від 23.03.2020 року №03/20-3.

48. Відповідно до умов даного договору ПП «Самріз» здійснило придбання пшениці, ячменю та круп. Усього сума придбання за договорами поставки за перевіряємий період склала 13 403 629,16 грн., ПДВ 20% - 223 393,82 грн.

49. Відвантаження продукції і транспортне її постачання здійснено за рахунок та із залученням транспорту постачальником за договором від 25.12.2018 року №25/12-18 відповідно за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме: від 26.12.2018 року №РН-0000076 (транспортування проведено за ТТН №26/12-1), від 02.01.2019 року №РН-0000001 (ТТН №02/01-1), від 03.01.2019 року № РН-0000002 (ТТН №03/01-1), від 11.01.2019 року №РН-0000004 (ТТН №11/01-1), від 11.02.2019 року №РН-0000013 (ТТН №11/02-1), від 26.03.2018року №РН-000036 (ТТН №26/03-1), від 26.03.2019 року №РН-000037 (ТТН №26/03-2), від 02.04.2019 року №РН-000040 (ТТН №0204/1), від 04.04.2019 року №РН-000041 (ТТН №04/04-1), від 05.04.2019 року №РН-000049 (ТТН №05/04-1), від 09.04.2019 року №РН-000043 (ТТН №09/04-1), від 15.04.2019 року №РН-000056 (ТТН №15/04-1), від 16.04.2019 року №РН-000057 (ТТН №16/04-1), від 17.04.2019 року №РН-000058 (ТТН №17/04-1), від 03.05.2019 року №РН-000065 (ТТН №03/05-1), від 06.05.2019 року №РН-000068 (ТТН №06/05-1), від 06.05.2019 року №РН-000070 (ТТН №08/05-1, від 08.05.2019 року №РН-000070 (ТТН №08/05-1), від 08.07.2019 року №РН-000109 (ТТН №08/07-1), від 23.07.2019 року №РН-000118 (ТТН №23/07-1), від 24.07.2019 року №РН-000119 (ТТН №24/07-1), від 24.07.2019 року №РН-000120 (ТТН №24/07-2), від 06.08.2019 року №РН-000130 (ТТН №06/08-1), від 12.08.2019 року №РН-000132 (ТТН №12/08-1), від 12.08.2019 року №РН-000133 (ТТН №12/08-2), від 16.09.2019 року №РН-000164 (ТТН №16/09-1), від 19.09.2019 року №РН-00065 (ТТН №19/09-1), від 20.11.2019 року №РН-000206 (ТТН №20/11-1), від 20.11.2019 року №РН-000207 (ТТН №20/11-2), від 03.12.2019 року №РН-000207 (ТТН №03/12-1), від 03.12.2019 року №РН-000216 (ТТН №03/12-2) від 06.12.2019 року №РН-000217 (ТТН №06/12-1), від 06.12.2019 року №РН-000218 (ТТН №06/12-2) від 16.12.2019 року №РН-000224 (ТТН №16/12-1), від 16.12.2019 року №РН-000225 (ТТН №16/12-2), від 17.12.2019 року №РН-000226 (ТТН №17/12-1), від 17.12.2019 року №РН-000227 (ТТН №17/12-2), від 18.12.2019року №РН-000228 (ТТН №08/12-1), від 08.01.2020 року №РН-0000001 (ТТН №08/01-1), від 08.01.2019 року №РН-0000002 (ТТН №08/01-2), від 09.01.2020 року №РН-0000003 (ТТН №09/01-1), від 16.01.2020 №РН-0000008 (ТТН №16/01-1), від 20.01.2020 року №РН-0000009 (ТТН №20/01-1), від 20.01.2020 року №РН-0000010 (ТТН №20/01-2), від 06.02.2020 року №РН-0000017 (ТТН №06/02-1), від 07.02.2020 року №РН-0000018 (ТТН №07/02-1), від 07.02.2020 року №РН-0000019 (ТТН №07/02-2) від 10.02.2020 року №РН-0000023 (ТТН №10/02-1), від 10.02.2020 року №РН-0000024 (ТТН №10/02-2), від 17.02.2020 року №РН-0000026 (ТТН №17/02-1 18.02.2020 року №РН-0000028 (ТТН №18/02-1), від 03.03.2020 року №РН-0000038 (ТТН №03/03-1) від 06.03.2020 року №РН-0000049 (ТТН №06/03-2), від 10.03.2020 року №РН-0000056 (ТТН №10/03-1), від 12.03.2020 року №РН-0000054 (ТТН №12/03-1), від 12.03.2020 року №РН-0000055 (ТТН №12/03-2), від 13.03.2020 №РН-0000057 (ТТН №13/03-1), від 13.03.2020 року №РН-0000058 (ТТН №13/03-2), від 16.03.2020 року №РН-0000059 (ТТН №16/03-1), від 16.03.2020 року №РН-0000060 (ТТН №16/03-2), від 17.03.2020 №РН-0000062 (ТТН №17/03-2), від 17.03.2020 року №РН-0000061 (ТТН №17/03-1), від 19.03.2020 року №РН-0000065 (ТТН №19/03-1), від 19.03.2020 року №РН-0000071 (ТТН №19/03-2) від 03.04.2020 №РН-0000089 (ТТН №03/04-1), від 06.04.2020 року №РН-0000090 (ТТН №06/04-1).

50. Постачальником складено, зареєстровано та видано покупцю за вказаними операціями податкові накладні, а саме: від 26.12.2018 року №7, від 02.01.2019 року № 1, від 03.01.2019 року №2, від 11.01.2019 року №4, від 11.02.2019 року № 3, від 26.03.2019 року № 13, від 26.03.2019 року № 14, від 02.04.2019 року №1, від 04.04.2019 року №4, від 05.04.2019 року №6, від 09.04.2019 року №8, від 15.04.2019 року №13, від 16.04.2019 року №14, від 17.04.2019 року №18, від 03.05.2019 року №1, від 06.05.2019 року №2, від 08.05.2019 року №3, від 08.07.2019 року №5, від 23.07.2019 року №15, від 24.07.2019 року №16, від 24.07.2019 року №17, від 06.08.2019 року №1, від 12.08.2019 року №5, від 12.08.2019 року №6, від 16.09.2019 року №19, від 19.09.2019 року №21, від 20.11.2019 року №16, від 20.11.2019 року №14, від 03.12.2019 року №1, від 03.12.2019 року №2, від 06.12.2019 року №5, від 06.12.2019 року №5, від 16.12.2019 року №11, від 16.12.2019 року №12, від 17.12.2019 року №13, від 17.12.2019 року №14, від 18.12.2019 року №15, від 08.01.2020 року №1, від 08.01.2020 року №2, від 09.01.2020 року №3, від 16.01.2020 року №5, від 20.01.2020 року №9, від 20.01.2020 року №8, від 06.02.2019 року №6, від 07.02.2020 року №7, від 07.02.2020 року №8, від 10.02.2020 року №12, від 10.02.2020 року №13, від 17.02.2020 року №17, від 17.02.2020 року №18, від 18.02.2020 року №19, від 02.03.2020 року №1, від 03.03.2020 року №2, від 06.03.2020 №5 року, від 06.03.2020 року №6, від 10.03.2020 року №10, від 12.03.2020 року №13, від 12.03.2020 року №12, від 13.03.2020 року №14, від 13.03.2020 року №15, від 16.03.2020 року №17, від 16.03.2020 року №16, від 17.03.2020 року №18, від 17.03.2020 року №19, від 19.03.2020 року №22, від 19.03.2020 року №29, від 03.04.2020 року №1, від 06.04.2020 року №2.

51. Відвантаження продукції і транспортне її постачання здійснено за рахунок та із залученням транспорту постачальника за договором від 23.03.2020 року №03/20-3 відповідно за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме: від 03.04.2020 року №РН-0000089 (ТТН №03/04-1), від 06.04.2020 року №РН-0000090 (ТТН №06/04-1).

52. Постачальником складено та видано покупцю за вказаними операціями податкові накладні, а саме: № 1 від 03.04.2020 року, № 2 від 03.04.2020 року.

53. Оплата на користь постачальника - ТОВ «Катаріні Груп» за договорами №25/12-18 від 25.12.2018 року, №03/20-3 від 23.03.2020 року проведена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача за період з 26.12.2019 року по 05.06.2020 року за платіжними дорученнями: №23 від 04.01.2019 року, №55 від 08.01.2019 року, №65, №66, №67 від 09.01.2019 року, №114, №115 від 16.01.2019 року, №327 від 14.02.2019 року, №625, №626 від 03.04.2019 року, №666, №674 від 05.04.2019 року, №683 від 08.04.2019 року, №732 від 12.04.2019 року, №759 від 17.04.2019 року, №813 від 24.04.2019 року, №959, №963 від 20.05.2019 року, №996 від 22.05.2019 року, №1109, №1110, №1112 від 11.06.2019 року, №1120 від 12.06.2019 року, №1134 від 13.06.2019 року, №1167 від 19.06.2019 року, №1281, №1282, №1283 від 05.07.2019 року, №1326 від 19.07.2019 року, №1496 від 13.08.2019 року, №1584, №1585 від 02.09.2019 року, №1609 від 04.09.2019 року, №1663 від 10.09.2019 року, №1675 від 16.09.2019 року, №1719 від 23.09.2019 року, №1764 від 02.10.2019 року, №1902 від 22.10.2019 року, №2075 від 18.11.2019 року, №2184 від 03.12.2019 року, №2192 від 04.12.2019 року, №2285 від 17.12.2019 року, №2313 від 19.12.2019 року, №2342, №2343 від 21.12.2019 року, №3 від 03.01.2020 року, №69 від 13.01.2020 року, №87 від 15.01.2020 року, №89 від 16.01.2020 року, №152 від 22.01.2020 року, №161 від 23.01.2020 року, №171 від 27.01.2020 року, №228 від 03.02.2020 року, №239, №240, №241, №242 від 04.02.2020 року, №400 від 20.02.2020 року, №442 від 24.02.2020 року, №441 від 24.02.2021 року, №469 від 27.02.2020 року, №517 від 04.03.2020 року, №633 від 13.03.2020 року, №732, №733 від 23.03.2020 року, №805, №806, №807, №808 від 01.04.2020 року, №818 від 02.04.2020 року, №833, №834 від 03.04.2020 року, №844 від 05.04.2020 року, №844, №845 від 06.04.2020 року, №910, №911, №912 від 09.04.2020 року, №919 від 10.04.2020 року, №942, №943 від 14.04.2020 року, №964, №965, №975 від 16.04.2020 року, №1013 від 22.04.2020 року, №1049 від 27.04.2020 року, №1056, №1057 від 28.04.2020 року, №1249 від 28.05.2020 року, №1279 від 03.06.2020 року.

54. Оплата по договору від 28.12.2018 року №25/12-18 у сумі 937 624,98 грн. здійснена позивачем на користь нового кредитора - ТОВ «ТАМАІР», який набув право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.06.2020 року №А 0506/06, за яким первісний кредитор ТОВ «Катаріні Груп» відступив новому кредитору заборгованість ПП «Самріз» по договору від 25.12.2018 року №25/12-18.

55. Оплата на користь нового кредитора проведена в повному обсязі згідно платіжних поручень: №1485 від 25.06.2020 року, №1490 від 26.06.2020 року, №1516 від 01.07.2020 року, №1512 від 01.07.2020 року, №1521 від 02.07.2020 року, №1536 від 03.07.2020 року.

56. Отримана продукція від ТОВ «Катаріні Груп» була перероблена в готову продукцію і реалізована на внутрішньому ринку споживачам.

57. Отже, факт реальності господарської операції позивача з ТОВ «Катаріні Груп» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цієї господарської операції.

58. Також, у перевіряємому періоді ПП «Самріз» мало взаємовідносини з ТОВ «Амарант Торг» (колишня назва ТОВ «Ауктіон»).

59. Між ПП «Самріз» та ТОВ «Амарант Торг» укладено договори поставки від 07.05.2018 року №18/05-1 та від 21.05.2018 року №21/05/18.

60. Відповідно до умов даного договору ПП «Самріз» орендувало нежитлову будівлю у ТОВ «Амарант Торг» на загальну суму -302 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 400,00 грн.

61. Надання послуг за даним договором здійснено за актами здачі-прийняття від 31.05.2018 року, від 30.06.2018 року, від 31.07.2018 року, від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018 року, від 31.01.2019 року, від 28.02.2019 року, від 31.03.2019 року, від 30.04.2019 року, від 31.05.2019, від 30.06.2019, від 11.07.2019, від 31.08.2019, від 30.09.2019, від 31.10.2019 року, від 30.11.2019 року, від 31.12.2019 року, від 31.01.2020 року, від 28.02.2020 року, від 31.03.2020 року.

62. Оплата за надані послуги ПП «Самріз» проведена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача.

63. Також, на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2018 року №21/05/18 позивачем здійснено придбання пшениці, ячменю, круп у ТОВ «Амарант Торг» на загальну суму 18 975 768,55 грн., в т.ч. ПДВ 3 162 628,09 грн.

64. Відвантаження продукції і транспортне її постачання здійснено за рахунок та із залученням транспорту постачальника на виконання договору від 21.05.2018 року №21/05/18 і здійснено відповідно за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме: від 23.05.2018 року №0000007 (ТТН №23/05-1), від 19.07.2018 року № 0000079 (ТТН №19/07-1), від 01.11.2018 року №0000196, 0000197 (ТТН №01/11-1, №01/11-2), від 11.12.2018 року №0000254 (ТТН №11/12-1), від 12.12.2018 року №0000255 (ТТН №12/12-1), від 04.01.2019 року №0000002 (ТТН №04/01-2), від 08.01.2019 року №0000003 (ТТН №08/01-1), від 16.01.2019 року №0000009 (ТТН №216/01-1), від 04.02.2019 року №0000029 (ТТН №04/02-1), від 06.02.2019 року №0000033 (ТТН №06/02-1), від 08.02.2019 року №0000042 (ТТН №08/02-1), від 13.02.2019 року №0000040 (ТТН №13/02-1), від 18.03.2019 року №0000081 (ТТН №18/03-1), від 27.03.2019 року №0000088 (ТТН №27/03-2), від 27.03.2019 року №0000085 (ТТН №27/03-1), від 28.03.2019 року №0000089 (ТТН №28/03-1), від 05.04.2019 року №0000090 (ТТН №5/04-1), від 08.04.2019 року №0000092 (ТТН №8/04-1), від 03.07.2019 року №000126 (ТТН №3/07-1), від 04.07.2019 року №000125 (ТТН №4/07-1), від 09.07.2019 року №000027 (ТТН №9/07-1), від 29.07.2019 року №000144 (ТТН №29/07-1), від 02.08.2019 року №000151 (ТТН №2/08-1), від 05.08.2019 року №000152 (ТТН №5/08-1), від 05.08.2019 року №000157 (ТТН №5/08-2), від 07.08.2019 року №000160 (ТТН №7/08-2), від 07.08.2019 року №000159 (ТТН №7/08-1), від 08.08.2019 року №000161 (ТТН №8/08-2), від 20.09.2019 року №000244 (ТТН №20/09-1), від 23.09.2019 року №000245 (ТТН №23/09-1), від 25.09.2019 року №000250 (ТТН №25/09-1), від 27.09.2019 року №000251 (ТТН №27/09-1), від 30.09.2019 року №000253 (ТТН №30/09-1), від 04.10.2019 №000259 (ТТН №04/10-1), від 04.10.2019 року №000260 (ТТН №04/10-2), від 07.10.2019 року №000261 (ТТН №07/10-1), від 07.10.2019 року №000263 (ТТН №07/10-2), від 09.10.2019 року №000271 (ТТН №09/10-2), від 09.10.2019 року №000268 (ТТН №09/10-1), від 10.10.2019 року №000270 (ТТН №10/10-2), від 10.10.2019 року №000269 (ТТН №10/10-1), від 14.10.2019 року №000283 (ТТН №14/10-2), від 14.10.2019 року №000280 (ТТН №14/10-1), від 20.10.2019 року №000307 (ТТН №20/10-1), від 21.10.2019 року №000311 (ТТН №21/10-1), від 21.10.2019 року №000312 (ТТН №21/10-2), від 22.10.2019 року №000313 (ТТН №22/10-1), від 23.10.2019 року №000319 (ТТН №23/10-1), від 25.10.2019 року №000320 (ТТН №25/10-1), від 02.11.2019 року №000330 (ТТН №2/11-1), від 04.11.2019 року №000331 (ТТН №4/11-1), від 04.11.2019 року №000332 (ТТН №4/11-2), від 06.11.2019 року №000333 (ТТН №6/11-1), від 12.11.2019 року №000337 (ТТН №12/11-1), від 12.11.2019 року №000338 (ТТН №12/11-2), від 12.11.2019 року №000337 (ТТН №12/11-1), від 13.11.2019 року №000346 (ТТН №13/11-1), від 13.11.2019 року №000347 (ТТН №13/11-2), від 14.11.2019 року №000352 (ТТН №14/11-1), від 15.11.2019 року №000353 (ТТН №15/11-1), від 18.11.2019 року №000365 (ТТН №18/11-2), від 18.11.2019 року №000364 (ТТН №18/11-1), від 20.11.2019 року №000368 (ТТН №20/11-2), від 20.11.2019 року №000366 (ТТН №20/11-1), від 25.11.2019 року №000371 (ТТН №25/11-2), від 25.11.2019 року №000370 (ТТН №25/11-1), від 02.12.2019 року №000390 (ТТН №2/12-1), від 02.12.2019 року №000389 (ТТН №2/12-2), від 04.12.2019 року №000392 (ТТН №4/12-2), від 09.12.2019 роуц №000398 (ТТН №9/12-1), від 09.12.2019 року №000399 (ТТН №9/12-2), від 18.12.2019 року №000419 (ТТН №18/12-1), від 20.12.2019 року №000422 (ТТН №20/12-2), від 20.12.2019 року №000421 (ТТН №20/12-1), від 23.12.2019 року №000431 (ТТН №23/12-2), від 23.12.2019 року №000423 (ТТН №23/12-1), від 26.12.2019 року №000432 (ТТН №26/12-1), від 26.12.2019 року №000433 (ТТН №26/12-2), від 10.01.2020 року №0000006 (ТТН №10/01-1), від 10.01.2020 року №0000007 (ТТН №10/01-2), від 13.01.2020 року №0000010 (ТТН №13/01-1), від 13.01.2020 року №0000011 (ТТН №13/01-2), від 16.01.2020 року №0000012 (ТТН №16/01-1), від 16.01.2020 року №0000013 (ТТН №16/01-2), від 17.01.2020 року №0000016 (ТТН №17/01-2), від 17.01.2020 року №0000014 (ТТН №17/01-1), від 20.01.2020 року №0000017 (ТТН №20/01-1), від 20.01.2020 року №0000018 (ТТН №20/01-2), від 21.01.2020 року №0000024 (ТТН №21/01-1), від 21.01.2020 року №0000022 (ТТН №21/01-2), від 24.01.2020 року №0000025 (ТТН №24/01-2), від 05.02.2020 року №0000038 (ТТН №5/02-1), від 05.02.2020 року №0000039 (ТТН №5/02-2), від 06.02.2020 року №0000040 (ТТН №6/02-1), від 17.02.2020 року №0000056 (ТТН №17/02-1), від 20.02.2020 року №0000059 (ТТН №20/02-2), від 20.02.2020 року №0000058 (ТТН №20/02-1), від 10.03.2020 року №0000102 (ТТН №10/03-1), від 10.03.2020 року №0000103 (ТТН №10/03-2), від 20.03.2020 року №0000112 (ТТН №20/03-1), від 20.03.2020 року №0000113 (ТТН №20/03-2), від 07.04.2020 року №0000132 (ТТН №07/04-3), від 07.04.2020 року №0000130 (ТТН №07/04-1), від 07.04.2020 року №0000131 (ТТН №07/04-2).

65. Постачальником складено, зареєстровано та видано покупцю за вказаними операціями податкові накладні, а саме: від 23.05.2018 року №7, від 31.05.2018 року №13, від 30.06.2018 року №32, від 19.07.2018 року №25, від 31.07.2018 року №34, від 31.10.2018 року №43, від 01.11.2018 року №6, від 01.11.2018 року№7, від 30.11.2018 року №44, від 11.12.2018 року №16, від 12.12.2018 року №18, від 31.12.2018 року №27, від 04.01.2019 року №1, від 04.01.2019 року №2, від 08.01.2019 року №3, від 16.01.2019 року №9, від 31.01.2018 року №30, від 04.02.2019 року №1, від 06.02.2019 року №4, від 08.02.2019 року №6, від 13.02.2019 року №15, від 28.02.2019 року №23, від 18.03.2019 року №21, від 27.03.2019 №30, від 27.03.2019 року №31, від 28.03.2019 року №35, від 31.03.2019 року №36, від 05.04.2019 року №5, від 08.04.2019 року №8, від 30.04.2019 року №18, від 31.05.2019 року №17, від 30.06.2019 року №11, від 03.07.2019 року №04, від 04.07.2019 року №5, від 09.07.2019 року №7, від 29.07.2019 року №24, від 31.07.2019 року №28, від 02.08.2019 року №2, від 05.08.2019 року №5, від 05.08.2019 року №6, від 07.08.2019 року №9, від 07.08.2019 року №10, від 08.08.2019 року №11, від 31.08.2019 року №49, від 20.09.2019 року №43, від 23.09.2019 року №44, від 30.09.2019 року №57, від 25.09.2019 року №45, від 27.09.2019 року №46, від 30.09.2019 року №48, від 04.10.2019 року №3, від 04.10.2019 року №4, від 07.10.2019 року №5, від 07.10.2019 року №6, від 09.10.2019 року №8, від 09.10.2019 року №9, від 10.10.2019 року №12, від 10.10.2019 року №13, від 14.10.2019 року №14, від 14.10.2019 року №15, від 20.10.2019 року №49, від 21.10.2019 року №50, від 21.10.2019 року №52, від 22.10.2019 року №53, від 23.10.2019 року №56, від 25.10.2019 року №058, від 31.10.2019 року №66, від 02.11.2019 року №06, від 04.11.2019 року №7, від 04.11.2019 року №8, від 06.11.2019 року №9, від 12.11.2019 року №16, від 12.11.2019 року №17, від 13.11.2019 року №28, від 13.11.2019 року №29, від 14.11.2019 року №31, від 15.11.2019 року №33, від 18.11.2019 року №36, від 18.11.2019 року №37, від 20.11.2019 року №40, від 20.11.2019 року №41, від 25.11.2019 року №47, від 25.11.2019 року №48, від 30.11.2019 року №65, від 02.12.2019 року №1, від 02.12.2019 року №2, від 04.12.2019 року №4, від 09.12.2019 року №12, від 09.12.2019 року №11, від 18.12.2019 року №32, від 20.12.2019 року №36, від 20.12.2019 року №035, від 23.12.2019 року №46, від 23.12.2019 року №45, від 26.12.2019 року №47, від 26.12.2019 року №48, від 31.11.2019 року №66, від 10.01.2020 року №7, від 10.01.2020 року №6, від 13.01.2020 року №10, від 13.01.2020 року №11, від 16.01.2020 року №12, від 16.01.2020 року №13, від 17.01.2020 року №14, від 17.01.2020 року №16, від 20.01.2020 року №17, від 20.01.2020 року №18, від 21.01.2020 року №20, від 21.01.2020 року №21, від 24.01.2020 року №23, від 31.01.2020 року №32, від 05.02.2020 року №5, від 05.02.2020 року №6, від 06.02.2020 року №9, від 17.02.2020 року №27, від 20.02.2020 року №29, від 20.02.2020 року №30, від 29.02.2020 року №41, від 10.03.2020 року №9, від 10.03.2020 року №10, від 20.03.2020 року №21, від 20.03.2020 року №22, від 31.03.2020 року №27, від 07.04.2020 року №8, від 07.04.2020 року №9, від 07.04.2020 року №10, які зареєстровані в ЄРПН.

66. Оплата за поставлений товар ПП «Самріз» на користь ТОВ «Амарант Торг» проведена в повному обсязі у сумі -19 278 168,55грн. (в т.ч. ПДВ 3 213 028,09грн.), що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача та платіжними дорученнями, а саме: №957 від 07.06.2018 року, №1101, №1102 від 06.07.2018 року, №1903 від 08.11.2018 року, №1958 від 14.11.2018 року, №2046 від 23.11.2018 року, №2086 від 29.11.2018 року, №2095 від 30.11.2018 року, №2158 від 07.12.2018 року, №2257 від 20.12.2018 року, №2307 від 26.12.2018 року, №2347, №2348 від 26.12.2018 року, №21 від 04.01.2019 року, №56 від 08.01.2019 року, №68, №69, №70 від 09.01.2019 року, №123, №124 від 17.01.2019 року, №135 від 18.01.2019 року, №270 від 06.02.2019 року, №312 від 13.02.2019 року, №317, №319 від 14.02.2019 року, №335 від 18.02.2019 року, №506 від 20.03.2019 року, №384 від 25.02.2019 року, №598 від 01.04.2019 року, №630 від 03.04.2019 року, №685, №686 від 08.04.2019 року, №700, №701 від 09.04.2019 року, №709 від 10.04.2019 року, №749 від 15.04.2019 року, №748 від 15.04.2019 року, №920 від 13.05.2019 року, №1132 від 13.06.2019 року, №1156, №1157 від 18.06.2019 року, №1168, №1169 від 19.06.2019 року, №1389 від 29.07.2019 року, №1391 від 30.07.2019 року, №1413 від 01.08.2019 року, №1428 від 05.08.2019 року, №1460 від 06.08.2019 року, №1528 від 21.08.2019 року, №1558 від 27.08.2019 року, №1652 від 09.09.2019 року, №1728 від 24.09.2019 року, №1741 від 27.09.2019 року, №1761 від 01.10.2019 року, №1777 від 04.10.2019 року, №1810, №1811 від 07.10.2019 року, №1841 від 15.10.2019 року, №1931 від 28.10.2019 року, №1935, №1936, №1937 від 29.10.2019 року, №1972, №1980 від 05.11.2019 року, №2003 від 06.11.2019 року, №2011, №2018 від 11.11.2019 року, №2024 від 12.11.2019 року, №2042, №2043, №2044 від 13.11.2019 року, №2065 від 15.11.2019 року, №2088 від 19.11.2019 року, №2096 від 20.11.2019 року, №2103 від 21.11.2019 року, №2131 від 22.11.2019 року, №2135, №2138 від 25.11.2019 року, №2145 від 26.11.2019 року, №2158 від 27.11.2019 року, №2168 від 29.11.2019 року, №2195 від 05.12.2019 року, №2221, №2222 від 06.12.2019 року, №2244, №2245 від 09.12.2019 року, №2252 від 10.12.2019 року, №2269, №2273 від 13.12.2019 року, №2282 від 16.12.2019 року, №2284, №2286 від 17.12.2019 року, №2295, №2296 від 18.12.2019 року, №2353 від 23.12.2019 року, №2357 від 24.12.2019 року, №2371 від 26.12.2019 року, №2374 від 27.12.2019 року, №36, №37 від 08.01.2020 року, №58 від 09.01.2020 року, №61 від 11.01.2020 року, №68 від 13.01.2020 року, №91 від 17.01.2020 року, №108 від 20.01.2020 року, №118 від 21.01.2020 року, №167 від 24.01.2020 року, №187, №188 від 28.01.2020 року, №198 від 29.01.2020 року, №205 від 30.01.2020 року, №216, №217 від 31.01.2020 року, №296, №297 від 07.02.2020 року, №302 від 10.02.2020 року, №309 від 12.02.2020 року, №315, №316 від 13.02.2020 року, №366, №367, №368 від 18.02.2020 року, №379, №380 від 19.02.2020 року, №450 від 25.02.2020 року, №461 від 26.02.2020 року, №470 від 27.02.2020 року, №486 від 28.02.2020 року, №515, №516 від 04.03.2020 року, №584 від 10.03.2020 року, №600 від 11.03.2020 року, №623, №632 від 13.03.2020 року.

67. Оплата по вказаному договору від 21.05.2018 року №21/05/18 у сумі 2 275896,98 грн. здійснена позивачем на користь нового кредитора - ТОВ «Юко Трейдінг», який набув право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.06.2020 року № 0206/06, за яким первісний кредитор ТОВ «Амарант Торг» відступив новому кредитору заборгованість ПП «Самріз» по договору від 21.05.2018 року №21/05-18.

68. Оплата проведена згідно з платіжними дорученнями, а саме: №1330 від 09.06.2020 року, №1351 від 11.06.2020 року, №1373 від 12.06.2020 року, №1386 від 15.06.2020 року, №1398 від 16.06.2020 року, №1400 від 17.06.2020 року, №1407 від 18.06.2020 року, №1415 від 19.06.2020 року, №1445 від 22.06.2020 року, №1458, №1459, №1460 від 23.06.2020 року, №1473, №1474 від 24.06.2020 року.

69. Отримана продукція від ТОВ «Амарант Торг» була перероблена в готову продукцію і реалізована на внутрішньому ринку споживачам.

70. Таким чином, факт реальності господарської операції позивача з ТОВ «Амарант Торг» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цієї господарської операції.

71. Щодо взаємовідносини з ТОВ «Салагар» (колишня назва ТОВ «Ювас Рітейл Груп»), суд зазначає наступне.

72. 06.12.2018 року між ПП «Самріз» та ТОВ «Салагар» укладено договір купівлі-продажу №06/12-18, відповідно до умов якого ПП «Самріз» здійснено придбання у ТОВ «Салагар» пшениці на загальну суму 8 985 973,90 грн., в т.ч. ПДВ 2 409 060,67 грн.

73. Відвантаження продукції і транспортне її постачання здійснено за рахунок та із залученням транспорту постачальника на виконання договору і здійснено відповідно за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме: від 06.12.2018 року №0000035 (ТТН №06/12-1), від 07.12.2018 року №0000036 (ТТН №07/12-1), від 21.12.2018 року №0000039 (ТТН №21/12-1), від 09.01.2019 року №0000001 (ТТН №09/01-1), від 04.03.2019 року №0000014 (ТТН №04/03-1), від 05.03.2019 року №0000015 (ТТН №05/03-1), від 01.04.2019 року №0000027 (ТТН №01/04-1), від 01.04.2019 року №0000031 (ТТН №01/04-2), від 03.04.2019 року №0000028 (ТТН №03/04-1), від 04.04.2019 року №0000034 (ТТН №04/04-1), від 08.05.2019 року №0000045 (ТТН №08/05-1), від 10.05.2019 року №0000046 (ТТН №10/05-1), від 01.04.2019 року №0000027 (ТТН №01/04-1), від 01.04.2019 року №0000031 (ТТН №01/04-2), від 03.04.2019 року №0000028 (ТТН №03/04-1), від 04.04.2019 року №0000034 (ТТН №04/04-1), від 08.05.2019 року №0000045 (ТТН №08/05-1), від 10.05.2019 року №0000046 (ТТН №10/05-1), від 11.07.2019 року №0000084 (ТТН №11/07-1), від 01.08.2019 року №0000106 (ТТН №01/08-1), від 06.08.2019 року №0000107 (ТТН №06/08-1), від 09.08.2019 року №0000108 (ТТН №09/08-1), від 19.08.2019 року №0000118 (ТТН №19/08-1), від 21.08.2019 року №0000119 (ТТН №21/08-1), від 23.08.2019 року №0000120 (ТТН №23/08-1), від 30.08.2019 року №0000121 (ТТН №30/08-1), від 05.09.2019 року №0000136 (ТТН №05/09-1), від 05.09.2019 року №0000138 (ТТН №05/09-2), від 06.09.2019 року №0000139 (ТТН №06/09-1), від 06.09.2019 року №0000140 (ТТН №06/09-2), від 12.09.2019 року №0000146 (ТТН №12/09-1), від 16.09.2019 року №0000147 (ТТН №16/09-1), від 16.09.2019 року №0000148 (ТТН №16/09-2), від 18.09.2019 року №0000145 (ТТН №18/09-2), від 18.09.2019 року №0000149 (ТТН №18/09-1), від 23.09.2019 року №0000152 (ТТН №23/09-1), від 02.10.2019 року №0000157 (ТТН №02/10-2), від 01.11.2019 року №0000178 (ТТН №01/11-1), від 04.11.2019 року №0000179 (ТТН №04/11-1), від 21.01.2020 року №0000110 (ТТН №21/01-1), від 04.03.2020 року №0000043 (ТТН №04/03-1), від 04.03.2020 року №0000044 (ТТН №04/03-2), від 05.03.2020 року №0000045 (ТТН №05/03-1), від 06.03.2020 року №0000046 (ТТН №06/03-1), від 18.03.2020 року №0000051 (ТТН №18/03-1), від 18.03.2020 року №0000052 (ТТН №18/03-2), від 19.03.2020 року №0000053 (ТТН №19/03-2), від 02.04.2020 року №0000060 (ТТН №02/04-1), від 02.04.2020 року №0000061 (ТТН №02/04-2), від 03.04.2020 року №0000062 (ТТН №03/04-1), від 06.04.2020 року №0000063 (ТТН №06/04-1), від 16.04.2020 року №0000066 (ТТН №16/01-1), від 16.04.2020 року №0000063 (ТТН №16/01-3), від 16.04.2020 року №0000067 (ТТН №16/01-2).

74. Постачальником складено, зареєстровано та видано покупцю за вказаними операціями податкові накладні, а саме: від 06.12.2018 року №7, від 07.12.2018 року №8, від 21.12.2018 року №10, від 09.01.2019 року №1, від 04.03.2019 року №5, від 05.03.2019 року №6, від 01.04.2019 року №1, від 01.04.2019 року №3, від 03.04.2019 року №2, від 04.04.2019 року №5, від 08.05.2019 року №1, від 10.05.2019 року №2, від 11.07.2019 року №5, від 01.08.2019 року №1, від 06.08.2019 року №3, від 09.08.2019 року №8, від 19.08.2019 року №13, від 21.08.2019 року №16, від 23.08.2019 року №18, від 30.08.2019 року №25, від 05.09.2019 року №8, від 05.09.2019 року №10, від 06.09.2019 року №12, від 06.09.2019 року №13, від 12.09.2019 року №17, від 16.09.2019 року №20, від 16.09.2019 року №19, від 18.09.2019 року №21, від 18.09.2019 року №22, від 23.09.2019 року 23.09.2019 №26, від 02.10.2019 року №1, від 02.10.2019 року №2, від 01.11.2019 року №1, від 04.11.2019 року №4, від 21.01.2020 року №10, від 04.03.2020 року №1, від 04.03.2020 року №2, від 05.03.2020 року №4, від 06.03.2019 року №5, від 18.03.2020 року №9, від 18.03.2020 року №10, від 19.03.2020 року №11, від 02.04.2020 року №1, від 02.04.2020 року №2, від 03.04.2020 року №3, від 06.04.2020 року №5, від 16.04.2020 року №7, від 16.04.2020 року №8, від 16.04.2020 року №9.

75. Оплата за поставлений товар ПП «Самріз» на користь ТОВ «Салагар» проведена в повному обсязі у сумі 8 985 973,90 грн., в т.ч. ПДВ 2 409 060,67 грн., що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача за платіжними дорученнями, а саме: №2356, №2357 від 28.12.2018 року, №22 від 04.01.2019 року, №113 від 16.01.2019 року, №505 від 20.03.2019 року, №703 від 09.04.2019 року, №765 від 18.04.2019 року, №917, №918, №919 від 13.05.2019 року, №945 від 17.05.2019 року, №1110 від 11.06.2019 року, №1155 від 18.06.2019 року, №1309 від 15.07.2019 року, №1313 від 16.07.2019 року, №1377 від 25.07.2019 року, №1653, №1654 від 09.09.2019 року, №1685 від 17.09.2019 року, №1698 від 19.09.2019 року, №1827, №1828 від 09.10.2019 року, №1836 від 11.10.2019 року, №1860 від 17.10.2019 року, №1874, №1876 від 21.10.2019 року, №2007 від 07.11.2019 року, №2009 від 08.11.2019 року, №2029 від 12.11.2019 року, №2079 від 18.11.2019 року, №2096, №2098 від 20.11.2019 року, №2102 від 21.11.2019 року, №2132, №2136 від 25.11.2019 року, №2375 від 27.12.2019 року, №35 від 08.01.2020 року, №258, №259 від 06.02.2020 року, №300, №301 від 10.02.2019 року,№330 від 14.02.2020 року , №668 від 18.03.2020 року, №761, №762 від 26.03.2020 року, №1198 від 19.05.2020 року, №1251 від 28.05.2020 року.

76. Оплата по вказаному договору від 06.12.2018 року №06/12-18 у сумі 22 409 060,67 грн. здійснена позивачем на користь нового кредитора - ТОВ «Ліванті», який набув право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.06.2020 року №А 0906/06, за яким первісний кредитор ТОВ «Салагар» відступив новому кредитору заборгованість ПП «Самріз» по договору від 06.12.2018 року №06/12-18.

77. Оплата по вказаному договору здійснена згідно платіжних доручень: №1576 від 06.07.2020 року, №1577 від 07.07.2020 року, №1611 від 10.07.2020 року, №1622 від 13.07.2020 року, №1590 від 09.07.2020 року, №1638 від 15.07.2020 року, №1646, №1647 від 16.07.2020 року, №1655, №1656 від 17.07.2020 року, №1663 від 20.07.2020 року, №1675 від 21.07.2020 року, №1706, №1710 від 22.07.2020 року, №1729 від 26.07.2020 року, №1741 від 30.07.2020 року, №1753, №1758 від 31.07.2020 року, №1770 від 03.08.2020 року, №1778 від 04.08.2020 року, №1784 від 05.08.2020 року.

78. Отримана продукція від ТОВ «Салагар» була перероблена в готову продукцію і реалізована на внутрішньому ринку споживачам.

79. Отже, факт реальності господарської операції позивача з ТОВ «Салагар» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цієї господарської операції.

80. Щодо взаємовідносини ПП «Самріз» з ТОВ «Пампія», Суд зазначає наступне.

81. Так, 01.03.2018 року між ПП «Самріз» та ТОВ «Пампія» укладено договір купівлі-продажу №15, відповідно до умов якого ПП «Самріз» здійснено придбання у ТОВ ТОВ «Пампія» крупи на загальну суму 998 460,00 грн., в т.ч. ПДВ 166 410,00 грн.

82. Відвантаження продукції і транспортне її постачання здійснено за рахунок та із залученням транспорту постачальника на виконання договору і здійснено відповідно за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме: від 02.03.2018 року №105 (ТТН №89), від 03.03.2018 року №107 (ТТН №92), від 05.03.2018 року №108 (ТТН №95), від 06.03.2018 року №110 (ТТН №99), від 07.03.2018 року №111 (ТТН №102), від 12.03.2018 року №120 (ТТН №107), від 13.03.2018 року №123 (ТТН №113).

83. Постачальником складено, зареєстровано та видано покупцю за вказаними операціями податкові накладні, а саме: №6 від 02.03.2018 року, №7 від 03.03.2018 року, №8 від 05.03.2018 року, №9 від 06.03.2018 року, №10 від 07.03.2018 року, №11 від 12.03.2018 року, №12 від 13.03.2018 року.

84. Оплата за поставлений товар ПП «Самріз» здійснена наступним чином:

- у сумі 75 000,00 грн. через касу ТОВ «Пампія», що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, а саме: №45 від 16.04.2018 року, авансовий звіт №3 від 16.04.2018 року, №11 від 01.06.2018 року, авансовий звіт №4 від 01.06.2018 року, №24 від 22.06.2018 року, авансовий звіт №5 від 22.06.2018 року, №31 від 15.08.2018 року, авансовий звіт №7 від 15.08.2018 року, №39 від 23.08.2018 року, авансовий звіт №8, від 23.08.2018 року, №3 від 11.09.2018 року, авансовий звіт №9 від 11.09.2018 року, №44 від 04.10.2018 року, авансовий звіт №10 від 04.10.2018 року, №55 від 13.11.2018 року, авансовий звіт №13 від 13.11.2018 року;

- у сумі 94 855,00 грн. здійснена позивачем на користь нового кредитора - ТОВ «Миной», який набув право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 13.03.2018 року №0313, за яким первісний кредитор ТОВ «Пампія» відступив новому кредитору заборгованість ПП «Самріз» по договору від 01.03.2018 року№15. Оплата підтверджується платіжним дорученням №431 від 14.03.2018 року;

- у сумі 507 180,00 грн. здійснена позивачем на користь нового кредитора - ТОВ «Глобал Стор Компані», який набув право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 19.06.2019 року №1906-1, за яким первісний кредитор ТОВ «Пампія» відступив новому кредитору заборгованість ПП «Самріз» по договору від 01.03.2018 року №15. Оплата підтверджується платіжними дорученнями №1170 від 19.06.2019 року та №1172 від 19.06.2019 року;

- у сумі 321 425,00 грн. здійснена позивачем на користь нового кредитора - ТОВ «Сабджект ПРО», який набув право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 30.07.2019 року №3007-П, за яким первісний кредитор ТОВ «Пампія» відступив новому кредитору заборгованість ПП «Самріз» по договору від 01.03.2018 року №15. Оплата підтверджується наступними платіжними дорученнями №1404, №1405 від 31.07.2019 року, №566 від 16.08.2019 року.

85. Таким чином, факт реальності господарської операції позивача з ТОВ «Пампія» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цієї господарської операції.

86. Необхідно зазначити, що реальне постачання і отримання сільськогосподарської продукції та послуг з оренди приміщень від контрагентів ТОВ «Катаріні Груп», ТОВ «Амарант Торг», ТОВ «Салагар», ТОВ «Пампія» підтверджується не тільки первинними документами із останніми, а і первинними документами відповідно щодо переробки і подальшої реалізації готової продукції вказаними замовниками та використання приміщень, що орендувались, що підтверджується документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

87. Крім того, під час розгляду справи встановлено, що на момент здійснення операцій постачання позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

88. Як убачається із акту перевірки, під час здійснення останньої, податковим органом таких обставин не встановлено.

89. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що первинні бухгалтерські документи ТОВ «Самріз» в повній мірі відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, тобто містять: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

90. Разом з тим, висновок податкового органу про нереальність господарських операцій з даним контрагентами ґрунтується на тому, що відповідно до інформаційних баз даних та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Катаріні Груп» (колишня назва ТОВ «Довіс Груп»), ТОВ «Амарант Торг» (колишня назва ТОВ «Ауктіон»), ТОВ «Салагар» (колишня назва ТОВ «Ювас Рітейл Груп»), ТОВ «Пампія» встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку.

91. Суд звертає увагу, що єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

92. Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

93. Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

94. Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

95. Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

96. Проаналізувавши вказані вище норми права, можна прийти до висновку, що викладення в податковій інформації є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації.

97. У свою чергу надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладеного позивачем правочину та відповідають вимогам чинного законодавства України.

98. При цьому нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента покупця послуг трудових ресурсів.

99. Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 року у справі №805/528/17-а, в якій зазначив, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

100. Верховний суд зазначив, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

101. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ГУ ДПС під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

102. Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

103. Акт перевірки не містить доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

104. Ураховуючи вищезазначене, викладені податковим органом в Акті перевірки обставини щодо порушення позивачем вимог ПК України в частині визнання безтоварними операцій, проведених з ТОВ «Катаріні Груп» (колишня назва ТОВ «Довіс Груп»), ТОВ «Амарант Торг» (колишня назва ТОВ «Ауктіон»), ТОВ «Салагар» (колишня назва ТОВ «Ювас Рітейл Груп»), ТОВ «Пампія»», є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

105. У діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

106. Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.01.2018 у справі № 2а-44807/09/1670, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом.

107. Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача та правомірності визначення позивачем сум ПДВ.

108. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження свого твердження щодо фіктивності спірних господарських операцій, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

109. Щодо посилань податкового органу на те, що ТОВ «Панпія» є фігурантом кримінального провадження №420171000000001197 від 25.09.2017 року у справі №755/11767/18, правопорушення передбачене частиною другою статті 364 КК України, згідно з яким протягом січня-лютого 2018 року невстановленими особами здійснено реєстрацію та придбання ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності серед яких ТОВ «Панпія». Таким чином, ПП «Самріз» не мало можливості придбати товар у ТОВ «Панпія» у зв`язку з тим, що дане підприємство було створено та використовувалось з метою лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям та не провадило господарську діяльність, Суд зазначає наступне.

110. Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

111. Колегія суддів також вважає неприйнятними доводи скаржника про неврахування судами кримінальних проваджень, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було.

112. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

113. Велика Палата Верховного Суду 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, у якій ВП ВС відступила від висновку Верховного Суду України про безумовні й наскрізні наслідки фіктивного підприємництва (несумісність з легальною підприємницькою діяльністю), й запровадила диференційований підхід до аналізу господарських операцій між суб`єктами господарювання.

114. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

115. Водночас, ані на момент проведення податкової перевірки позивача та фіксації її наслідків, ані станом на час розгляду цієї справи не надано вирок, який набрав законної сили, щодо контрагентів позивача. До того ж, судами обґрунтовано враховано, що фігурантом кримінального провадження, є третій в ланцюгу постачання продавець, кримінальне провадження порушено за ухилення від сплати податків та зловживання службовим становищем.

116. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з правовою оцінкою юридичним фактам при дослідженні спірних правовідносин, наданою судами попередніх інстанцій щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Панпія» контролюючий орган в касаційній скарзі не спростував висновки судів, висловлені в оскаржуваних рішеннях, що дає підстави для відмови у задоволенні касаційної скарги в цій частині.

117. При цьому, обґрунтування касаційної скарги ГУ ДПС зводиться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

118. Ураховуючи вищезазначене у сукупності, апеляційний Суд уважає правильним висновок суду першої та апеляційної інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 20.08.2021 року №0123400701 та №0123390701 форми «Р» є протиправними та підлягають скасуванню.

119. Оцінюючи посиланням у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції застосував пункт статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті135, пунктів 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року по справі №820/6564/17, від 05 травня 2023 року по справі №160/15514/20, 05 березня 2020 року по справі №826/9368/15, від 26 квітня 2023 року по №160/7188/22, а саме не враховано сукупність факторів: відсутність у контрагентів можливості для виготовлення товару / виконання робіт / надання послуг, що є змістом господарської операції, встановлено неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка поставляла товар / послугу, підприємницької діяльності, відсутність у штаті достатньої кількості персоналу для надання послуг / виконання робіт, що відповідно є підставою для касаційного оскарження, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

120. Посилання указані постанови Верховного Суду є безпідставним з огляду на те, що аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції, свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які розглянуті залежно від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення кожної із цих справ.

121. Отже наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, є безпідставними.

122. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що на переконання скаржника суд апеляційної інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, перевірка яких знаходиться за межами касаційного перегляду визначеному статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

123. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

124. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Одного тільки посилання на постанови Верховного Суду та їх цитування є недостатнім.

125. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

126. Зважаючи на заявлені підстави касаційного перегляду підстави для задоволення касаційної скарги податкового органу та скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

127. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки відповідачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.

128. Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

129. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

130. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

131 Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги податкового органу слід відмовити.

132. Варто зауважити, що у кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм.

133. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

134. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б свідчили про порушення судами норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими.

135. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

136. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

137. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

VІІ. Судові витрати

138. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

139. Керуючись статтями 3 328 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі №160/25693/21 -залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко