ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 160/335/23
адміністративне провадження № К/990/8718/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/335/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи - Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України, Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року (головуючий суддя - Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність вищого командування Військової частини НОМЕР_1 у ненаправленні ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії на проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я, для обстеження, лікування та визначення подальшої придатності до служби у Збройних Силах України;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 21 листопада 2022 року про направлення його до військово-лікарської комісії на проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я, а також зобов`язати відповідача направити ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії на проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я, для обстеження, лікування та визначення подальшої придатності до служби у Збройних Силах України.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність вищого командування Військової частини НОМЕР_1 у ненаправленні ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії на проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я, для обстеження, лікування та визначення подальшої придатності до служби у Збройних Силах України.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 21 листопада 2022 року про направлення його до військово-лікарської комісії на проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я та повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду цього рапорту. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
09 січня 2024 року відповідач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/335/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження з наданням доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві; документу про сплату судового збору в розмірі 1288,32 грн.
На виконання вимог ухвали суду від 24 січня 2024 року відповідач надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року.
Ухвалою від 19 лютого 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою в Військової частини НОМЕР_1 на це рішення.
Постановляючи вказану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що саме по собі введення в Україні воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення та не зазначення які саме обставини, зумовлені воєнним станом, спричинили перешкоди своєчасному поданню апеляційної скарги. Окрім того суд установив, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалено 09 березня 2023 року, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 квітня 2023 року, а апеляційна скарга подана 09 січня 2024 року, тобто поза межами строку, передбаченого частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Однак строк, з пропуском якого відповідачем подана апеляційна скарга є досить тривалим і не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
На ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , у якій скаржник просить скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до цього суду для продовження розгляду.
У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції, вказуючи в оскаржуваній ухвалі про те, що копія рішення суду першої інстанції від 09 березня 2023 року у справі була доставлена до електронної скриньки апелянта ІНФОРМАЦІЯ_1 12 квітня 2023 року, не врахував, що відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення зокрема є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Водночас, вказана судом електронна адреса не належить Військовій частині НОМЕР_1 і ніколи нею не використовувалася. Натомість, офіційною електронною адресою відповідача є ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте копія рішення суду першої інстанції від 09 березня 2023 року на цю адресу не надходила. При цьому, електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» Військовою частиною НОМЕР_1 зареєстровано 04 жовтня 2023 року, а відтак, отримати повний тест рішення суду першої інстанції від 09 березня 2023 року відповідач 12 квітня 2023 року ніяк не міг.
Посилання рішення суду першої інстанції від 09 березня 2023 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 квітня 2023 року скаржник уважає необґрунтованими, оскільки в учасника справи відсутній обов`язок здійснювати моніторинг надходження рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень з метою дотриманням строків їхнього оскарження.
Ухвалою від 03 квітня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що в силу приписів частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення.
Ухвалою від 24 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
IV. Релевантні джерела права й акти їх застосування
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши в межах, визначених статтею 341 КАС України, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Так, порядок надіслання копій процесуальних документів визначений приписами статті 251 КАС України.
Відповідно до частини п`ятої зазначеної статті учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 КАС України).
Отже, законодавством визначено, що відлік процесуального строку пов`язується з днем вручення судового рішення, який встановлюється за правилами частини шостої статті 251 КАС України.
Частиною одинадцятою статті 251 КАС України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
З матеріалів справи слідує, що 09 березня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 160/335/23, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія рішення суду першої інстанції 12 квітня 2024 року направлена на електронну адресу Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до довідки про доставку електронного листа доставлена до електронної скриньки того ж дня.
09 січня 2024 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі № 160/335/23.
Ухвалою від 24 січня 2024 року суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 без руху, надавши строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку із зазначенням причин пропуску строку та наданням відповідних доказів на їх підтвердження, а також документу про сплату судового збору.
В цій ухвалі апеляційний суд зазначив, що матеріали справи не містять рекомендованих поштових повідомлень про отримання заявником оскаржуваного рішення. Однак, з матеріалів справи слідує, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 квітня 2023 року, а апеляційна скарга подана 09 січня 2024 року, тобто поза межами строку, передбаченого частиною другою статті 295 КАС України. Також суд вказав, що матеріали справи містять довідку Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, згідно якого документ (Рішення від 09.03.2023) в електронному вигляді було надіслано одержувачу - Військовій частині НОМЕР_1 на його електронну адресу. Документ доставлено до електронної скриньки 12 квітня 2023 року.
На виконання вимог ухвали суду від 24 січня 2024 року апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 копія рішення суду першої інстанції не надходила. Разом із тим, до системи «Електронний суд» рішення суду першої інстанції доставлено 10 квітня 2023 року, водночас у розділ «Повідомлення» електронного кабінету відповідача вказане рішення не надходило. Додатково апелянт звернув увагу, що технічна можливість моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень відсутня, оскільки посадові особи відповідача, уповноважені на представництво інтересів, постійно виконують завдання у районі бойових дій.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи Військової частини НОМЕР_1 , дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд керувався тим, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Апеляційний суд зауважив, що відповідно до статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Відтак, оскільки учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством, то строк майже у дев`ять місяців з моменту оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржуваного рішення суду першої інстанції та доставки оскаржуваного рішення до електронної скриньки заявника є досить тривалим, з урахуванням дати подання апеляційної скарги, та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі. Інших вмотивованих підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржником не наведені.
За таких міркувань Третій апеляційний адміністративний суд вирішив, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 слід відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Однак, колегія суддів уважає передчасними такі висновки суду апеляційної інстанції з наступних підстав.
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що копія судового рішення надсилається особі в електронному вигляді - у випадку наявності офіційної електронної адреси або в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. При цьому, до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС; у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 ркоу № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.
З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Тож на час прийняття рішення судом першої інстанції - 09 березня 2023 року названі підсистеми (модулі) ЄСІТС уже функціонували.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 5.6, 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже, порядок надсилання копій процесуальних документів на офіційну електронну адресу, про яку йдеться у частині шостій статті 251 КАС України, здійснюється за допомогою засобів ЄСІТС.
При цьому Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що електронна адреса, яку суд першої інстанції використав для направлення копії рішення від 09 березня 2023 року, є офіційною електронною адресою відповідача. Також матеріали справи не містять заяв (клопотань) відповідача про надсилання копій судових рішень на електрону пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 Більше того, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 зареєструвала електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» лише 04 жовтня 2023 року.
Зважаючи на наведене, а також ураховуючи приписи статті 251 КАС України, належним способом врученням копії судового рішення відповідачу у цій справі є його надсилання у паперовій формі з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На тлі цього колегія суддів дійшла висновку, що надіслання Військовій частині НОМЕР_1 копії рішення суду першої інстанції від 09 березня 2023 року відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством.
Втім, апеляційний суд наведеного не вурахував та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про належне вручення Військовій частині НОМЕР_1 копії рішення суду першої інстанції від 09 березня 2023 року.
При цьому варто зазначити, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 251 КАС України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівняно до дня вручення судового рішення, а тому посилання суду апеляційної інстанції на те, що про наявність рішення суду першої інстанції скаржник мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту його оприлюднення, тобто з 12 квітня 2023 року, є помилковими.
Можливість дізнатися про ухвалене судове рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень є лише правом учасника справи. Водночас оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду вчасно та в належний спосіб направляти копії судових рішень учасникам справи.
Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним із яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку, визначених цим Кодексом, надається право оскарження ухвалених судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.
У підсумку Суд констатує, що застосування наслідків пропущення строків, установлених статтею 295 КАС України, передбачає, зокрема наявність відомостей про дату вручення судового рішення, з якої відраховується початок такого строку. За відсутності таких відомостей, вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження є передчасним.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Таким чином касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного адміністративного суду скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №160/335/23 скасувати.
Справу № 160/335/23 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк